Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість з орендної плати за договором оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06. за період з лютого 2010р. по липень 2010р. Зазначив, що відповідач не міг використовувати орендовані приміщення тільки один день - 20.01.10., що підтверджується постановою Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області від 28.01.10. про відмову в порушенні кримінальної справи та рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №4/14-НМ. Також, пояснив, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06., оскільки останній не уклав з орендодавцем договори на відшкодування комунальних витрат, в тому числі й з електропостання і не сплатив вартість використаної електроенергії за період з 2006 року по 2009 рік. Не заперечував, що отримував пропозицію відповідача про укладення договору на відшкодування комунальних послуг, але для останнього втратив інтерес зазначений договір, бо відповідач відмовився відшкодовувати вартість послуг, зокрема, вартість використаної електроенергії. Також зазначив, що електроенергія не підключена до орендованих приміщень і на час розгляду справи в суді.

Представник відповідача в засіданнях суду проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Пояснив, що позивачем у січні 2010 року було не допущено відповідача до орендованого приміщення, що підтверджується рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.04.10. у справі №2/14-НМ. Крім того, позивачем було відключено електропостачання, тому відповідач не міг користуватися орендованим приміщенням для зайняття господарською діяльністю, тобто використовувати приміщення за призначенням. Вважає, що в такому випадку, орендар звільняється від сплати орендних платежів на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України. Також пояснив, що відповідач не відмовлявся укладати договір на відшкодування комунальних послуг і сплачувати вартість використаної електроенергії, але не в таких розмірах, як вважає позивач. Декілька разів відповідач направляв пропозицію позивачеві про укладення договору на відшкодування комунальних послуг, але позивач відмовився укладати договір. Також пояснив, що договір оренди продовжений, оскільки після закінчення дії договору оренди ні одна із сторін не заперечувала проти його продовження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справи №2/14-НМ, господарський суд

Публічне акціонерне товариство "Житомир - Авто" (орендодавець, позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор" (орендар, відповідач) про стягнення з останнього на свою користь 35940,00грн заборгованості з орендної плати, обгрунтовуючи вимоги договором оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06. за період лютий - липень 2010 року; рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.04.10. у справі №2/14-НМ.

Відповідач заперечує проти позову, обгрунтовуючи заперечення тим, що не міг користуватися орендованим майно з незалежних від нього обставин на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України, про що свідчить також рішення Господарського суду Житомирської області у справі №2/14-НМ, постанова про відмову у порушенні кримінальної справи, акт від 20.01.10, листи.

Дійсно, 03.08.06. між Відкритим акціонерним товариством "Житомир-Авто" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор" (орендар, відповідач) укладено договір оренди №172 об'єкта нерухомості, згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування споруди, що визначені у даному договорі (надалі іменується "об'єкт, що орендується"), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Договір посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 07.11.07., зареєстровано в реєстрі за №16828 (а.с.8-10).

Відповідно до п.1.2.1. договору об'єкт, що орендується, являє собою: зварювально-рихтувальний цех літ. "Д" площею 635,4 кв.м., головний корпус (ремонтний цех) літ. "Е" площею 946,6 кв.м., цех діагностики з прохідною літ. "З,Ж" площею 152,0 кв.м., загальною площею 1734,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Житомир, Київське шосе, 143.

Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акта передання-приймання (п.3.6. договору).

У п.5.1. договору сторони передбачили, що розмір орендної плати складає 05,00грн, включаючи ПДВ 20%, за квадратний метр орендованої площі в місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця за поточний місяць оренди (п.5.2. договору).

На виконання умов договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06. позивачем відповідачу було передано майно, яке є предметом даного договору, про що свідчать підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі приміщення в оренду №1 від 31.08.06. та №2 від 07.11.07. (а.с.11-12).

Договір був укладений на три роки (п.4.1 договору), але, оскільки ні одна із сторін не заперечувала проти продовження дії договору, то він був продовжений на той же самий строк на підставі п.4.2 договору, про що не заперечували представники сторін у засіданні суду.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Разом з тим, ч.6 ст. 762 ЦК України передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Тобто, якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об'єктивними обставинами.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не міг використовувати орендоване приміщення через обставини, за які він не відповідає, зокрема: рішення Господарського суду Житомирської області від 13.04.10. у справі №2/14-НМ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор" до Відкритого акціонерного товариства "Житомир-Авто", яким останнього зобов'язано не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондор" перешкод у доступі до приміщень літ."Д" та літ. "Е", які знаходяться за адресою м. Житомир, Київське Шосе, 143, що є предметом договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06., яке набрало законної сили 25.04.10. (а.с. 38-39), акт від 20.01.10. (а.с.37), що підтверджує відключення орендовані приміщення від електропостачання, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.01.10. (а.с. 41), а також пояснення представника позивача про те, що станом на час розгляду справи в суді електроенергія не підключена до орендованих приміщеь.

Слід зазначити, що відповідач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом зобов'язати позивача не чинити відповідачу перешкоди проїзду на територію виробничої бази автотранспорту товариства та замовників, працівників товариства 18.02.10., що підтверджується матеріалами справи №2/14-НМ, зокрема, штампом діловодної служби господарського суду Житомирської області на позовній заяві (а.с. 53). А рішення набрало законної сили 25.04.10., тобто станом на час винесення рішення у справі №2/14-НМ перешкоди в доступі до орендованого приміщення не були усунуті.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідач належно виконував умови договору оренди, і заборгованості по орендних платежах у відповідача перед позивачем станом на час недопущення працівників відповідача до орендованих приміщень та відключення електроенергії (20.01.10.) не було, про що не заперечували представники сторін у судовому засіданні та свідчить рішення суду у справі №10/205 (а.с. 55-58).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач у період лютий - липень 2010 року не мав змоги користуватися приміщеннями, які є предметом договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06., з причин, за які орендар не відповідає.

Про те, що відключено подачу електроенергії в орендовані відповідачем приміщення свідчать матеріали справи, а саме - акт про відключення електроенергії від 20.01.10. (а.с. 37), а також листи Відкритого акціонерного товариства "Житомир-Авто" №25 від 21.01.10., №52 від 08.02.10., адресовані відповідачу, в яких, зокрема, зазначається, що позивач відключає останнього від мережі електропостання до повного погашення заборгованості й укладання з орендодавцем відповідних договорів (а.с.50, 51), і не заперечується представником позивача в засіданні суду.

Те, що електроенергія відключена від орендованих приміщень і станом на день розгляду справи теж не заперечується представником позивача в засіданні суду.

Як суд зазначав вище, відповідно до п.1.2.1. договору об'єкт, що орендується, являє собою: зварювально-рихтувальний цех літ. "Д" площею 635,4 кв.м., головний корпус (ремонтний цех) літ. "Е" площею 946,6 кв.м., цех діагностики з прохідною літ. "З,Ж" площею 152,0 кв.м., загальною площею 1734,0 кв.м.

До того ж, з п.2.1. договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06. вбачається, що об'єкт оренди повинен використовуватись для виробництва гофрованого картону та виробів (тара, упаковка, і т.д.) із нього, а також для виробництва P.O.S.-матеріалів і трогового обладнання, інших видів виробництва й послуг, не пов'язаних з автосервісом.

Таким чином, з врахуванням змісту п.1.2.1. і 2.1. договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06., відповідач мав намір орендувати приміщення, які є предметом даного договору, для зайняття господарською діяльністю, при здійсненні якої обов'язковим є використання електричної енергії.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що орендодавець з о б о в ' я з а н и й с а м о с т і й н о і з а в л а с н и й р а х у н о к здійснювати отримання лімітів на споживання комунальних послуг та енергопостачання у відповідних органах, в кількості, вказаній у письмовій заявці орендаря.

Сторони також у засіданні суду не заперечували, що протягом 2006 - 2009 років позивач забезпечував відповідача електроенергією.

Таким чином, за змістом п.6.3 договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06. позивач зобов'язаний забезпечити орендовані відповідачем приміщення електричною енергією, тобто - укласти договір на постачання електроенергії з енергопостачальною організацією, а з відповідачем - договір на в і д ш к о д у в а н н я к о м у н а л ь н и х п о с л у г.

Слід зазначити, що відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозиціями про укладення договорів на забезпечення орендованих приміщень електроенергією, водопостачанням, водовідведенням, а також на відшкодування комунальних послуг, про що свідчать матеріали справи, а саме: лист №16/1 від 16.02.10. (а.с. 52), лист №10/05/13-1 від 13.05.10. (а.с. 34), і не заперечується представником позивача.

Проте, позивач відмовився укладати договір на відшкодування комунальних витрат та відмовився постачати електроенергію, про що не заперечується представником позивача в засіданні суду.

При цьому, договором оренди, укладеним між сторонами, не передбачено укладення договору на постачання електроенергії, а передбачено укладення договору на відшкодування комунальних витрат, в тому числі по постачанню електроенергії. А укласти договір на постачання електричної енергії із електропостачальною організацією відповідач без погодження із позивачем не може, що підтверджується листом №3944 від 22.09.10. Житомирського району електричних мереж (а.с.119).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не міг користуватися орендованим майно, визначеним договором оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06., із незалежних від нього обставин.

Як суд зазначав вище, відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові, тому суд відмовляє в його задоволенні.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені в позовній заяві, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема: рішенням Господарського суду Житомирської області від 13.04.10. у справі №2/14-НМ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор" до Відкритого акціонерного товариства "Житомир-Авто", яким останнього зобов'язано не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондор" перешкод у доступі до приміщень літ."Д" та літ. "Е", які знаходяться за адресою м. Житомир, Київське Шосе, 143, що є предметом договору оренди №172 об'єкта нерухомості від 03.08.06., яке набрало законної сили 25.04.10., актом від 20.01.10., постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.01.10., договором №172 від 03.08.06., листами №16/1 від 16.02.10. і №10/05/13-1 від 13.05.10., про що суд зазначав вище, а також поясненнями представника позивача про те, що станом на час розгляду справи в суді електроенергія не підключена до орендованих приміщень.