розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог на суму 72 748 875,78 грн., –

У січні 2010 року Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на наступне.

09 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою з відповідальністю "Вадіта" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 19.06.2008 р. за реєстровим номером 4803. Згідно вказаного договору в іпотеку банку відповідачем було надано нерухоме майно, а саме:

- комплекс будівель та споруд бази відпочинку "Солнечная-1", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 9, реєстровий номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 6013578;

- база відпочинку "Солнечная", що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, база відпочинку "Солнечная" (курортний район "Центральний"),

- земельна ділянка загальною площею 0,4451 га, яка знаходиться в Центральному районі селища міського типу Затока міста Білгород-Дністровський Одеської області, кадастровий номер 5110300000:02:028:0047, цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Сонячна".

Оціночна вартість предмета іпотеки була визначена сторонами договору іпотеки в сумі 60139492 грн., з яких вартість комплексу будівель та споруд бази відпочинку "Солнечная-1", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 9, становить 13 688 257 грн., а вартість будівель та споруд бази відпочинку "Солнечная", що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, база відпочинку "Солнечная" (курортний район "Центральний") - 39069103 грн., земельної ділянки загальною площею 0,4451 га, яка знаходиться в Центральному районі селища міського типу Затока міста Білгород-Дністровський Одеської області - 7 382 132 грн.

Вказаний іпотечний договір забезпечує виконання зобов'язань ОСОБА_9 (позичальника) за генеральною угодою № 41 від 09.06.2008 р., згідно умов якої позивач зобов'язався надати ОСОБА_9 кредит в межах суми, що не перевищує встановлений генеральною угодою ліміт, а позичальник зобов’язався користуватись наданими кредитними коштами на умовах, встановлених договором. При цьому ліміт кредитування згідно п. 1.2 вказаної угоди був встановлений в межах 7 000 000 доларів США.

На виконання умов зазначеної генеральної угоди між ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 13.83-41/08-СК від 08.06.2008 р., згідно умов якого банк надав вказаній особі грошові кошти в сумі 6 850 000 доларів США терміном до 09 червня 2015 року з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 18% річних (з урахуванням положень додаткової угоди № 1 від 04.11.2008 р. до кредитного договору № 13.83-41/08-СК від 08.06.2008 р.).

Згідно п. 2.2 вказаного кредитного договору кредит надавався ОСОБА_3 шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

Надання банком ОСОБА_3 грошових коштів за вказаним кредитним договором підтверджується меморіальним ордером № ТR.9965.1 від 09.06.2008 р., згідно якого на поточний рахунок ОСОБА_3 були перераховані грошові кошти в сумі 6 850 000 доларів США.

Пунктом 5.1 кредитного договору встановлений обов'язок ОСОБА_3 щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, в строки та в порядку, що встановлюються вказаним кредитним договором. Відповідно до п. 3.1 кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування мало здійснюватись відповідачем згідно встановленого договором графіку погашення кредитів та сплати процентів.

Так, позивач вказує, що в порушення вимог вказаних пунктів кредитного договору ОСОБА_3 з 09.10.2008 р. здійснював погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами з простроченням термінів, встановлених графіком, а з 09.12.2008 р. повернення кредиту та сплата відсотків за кредитним договором не здійснюється позичальником. Вказані обставини підтверджуються виписками по особовому рахунку відповідача.

Як зазначає позивач, банк звертався до позичальника з вимогами щодо погашення існуючої заборгованості, що підтверджується відповідними вимогами банку. Так, на адресу ОСОБА_3 була направлена вимога вих. № 1422/2300-08-2 від 13.10.2008 р., отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 280553, а також направлялась вимога за вих. № 230/2300-08-2 від 09.02.2009 р., що була отримана позичальником згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 3060582.

Проте, за твердженнями банку, позичальником погашення заборгованості за кредитним договором не було здійснено.

Пункт 5.6 кредитного договору встановлює обов'язок позичальника повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за його користування (проценти) незалежно від настання строку виконання зобов'язання (достроково) у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, у тому числі, у разі несплати процентів за користування кредитом згідно графіку, якщо термін прострочення виконання зобов'язань зі сплати процентів перевищує три дні.

При цьому позивач посилається на те, що внаслідок порушення ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення отриманих кредитів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у банку виникло право вимагати від позичальника достроково повернути отриманий кредит у повному обсязі, тобто вимагати від ОСОБА_3 повернення 6750000 доларів США, а також сплати процентів за користування грошовими кредитними коштами за весь термін фактичного користування. Крім того, згідно ст. 625 ЦК України банком нараховані інфляційні на суму заборгованості з повернення кредиту та на суму заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також пеню згідно п. 8.1 кредитного договору.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 08.06.2008 р. становить 8 560 536,28 доларів США, що еквівалентно 68402965,15 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 12.01.2010 р., у т.ч. 6750000 доларів США - заборгованість з повернення кредиту, 1437647,92 доларів США - сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 738883,30 грн. - сума інфляційних нарахувань, обчислених відповідно до ст. 625 ЦК України, що еквівалентно 92470,22 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на 12.01.2010 р.; 280418,14 доларів США - сума пені, передбаченої п. 8.1. кредитного договору.

Разом з тим позивач зазначає, що згідно п. п. 1.1 договору іпотеки, який був укладений між позивачем та відповідачем, за рахунок предмета іпотеки забезпечені зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором у повному обсязі, враховуючі зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом (процентів), комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови сплати яких встановлені кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 вказаного іпотечного договору у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель (позивач) має право достроково стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов'язання та задовольнити свої вимоги в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, позивач вважає, що на момент звернення з позовною заявою до суду у нього виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки за вказаним договором з метою задоволення своїх вимог за кредитним договором № 13.83-42/08-СК від 08.06.2008 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2010 р. (суддя Степанова Л.В.) порушено провадження у справі № 23/9-10-54 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Суддею господарського суду Одеської області Степановою Л.В. було подано заяву про призначення справи № 23/9-10-54 до колегіального розгляду у зв’язку зі складністю справи.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 28 квітня 2010 р. справу № 23/9-10-54 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Степанової Л.В., суддів –Панченко О.Л. та Смелянець Г.Є.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 12.07.2010 р. № 158-р про заміну судді у складі колегії у зв’язку з перебуванням судді господарського суду Одеської області Степанової Л.В. на лікарняному здійснено заміну вказаного судді на суддю господарського суду Одеської області Петрова В.С. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 23/9-10-54 за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі, при цьому колегію призначено у наступному складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді –Смелянець Г.Є. та Панченко О.Л.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2010 р. справу № 23/9-10-54 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Смелянець Г.Є. та Панченко О.Л., присвоєно справі № 15-23/9-10-54 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 09.08.2010 р. № 210-р у зв’язку з наданням судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л. відпустки, згідно наказу голови суду № 220 від 08.07.2010 р. здійснено заміну судді господарського суду Одеської області Панченко О.Л. на суддю господарського суду Одеської області Аленіна О.Ю. у складі колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 15-23/9-10-54 за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 68 402 965,15 грн.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2010 р. справу № 15-23/9-10-54 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді –Петрова В.С., суддів –Смелянець Г.Є. та Аленіна О.Ю. та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 25.08.2010 р.

В засіданні суду 25.08.2010 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу посвідченим Криворотенко Л.І. 19.06.2008 р. за реєстровим номером 4803, а саме на:

- комплекс будівель та споруд бази відпочинку "Солнечная-1", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 9, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 6013578, заставна вартість - 1368825,00 грн.;

- базу відпочинку "Солнечная", що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, база відпочинку "Солнечная" (курортний район "Центральний"), реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 6012303, заставна вартість - 39069103,00 грн.;

- земельну ділянку, загальною площею 0,4451 га, яка знаходиться в Центральному районі селища міського типу Затока міста Білгород-Дністровський Одеської області, кадастровий номер: 5110300000:02:028:0047, цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Сонячна", заставна вартість - 7 382 132,00 грн.,

що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вадіта" шляхом продажу на публічних торгах з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. в сумі 9178626,50 доларів США, що еквівалентно 72748875,78 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 20.04.2010 р., та складається з наступних сум: 6750000 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором, 1741397,92 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору, 255281,41 доларів США - сума інфляційних нарахувань, що за курсом Національного Банку України станом на 20.04.2010 р. еквівалентно 2023334,94 грн., 431947,17 доларів США - сума пені, що за курсом Національного Банку України станам на 20.04.2010 р. еквівалентно 3 423 570,07 грн.

Також в засіданні суду 25.08.2010 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про заміну позивача - Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у зв’язку зі зміною назви банку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2010 р. у справі № 15-23/9-10-54 було замінено позивача - Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", розгляд справи відкладено на 10.09.2010 р.

Як було встановлено в засіданні суду 10.09.2010 р., 09 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені відповідні договори поруки №№ 13.83-41/08-ДП1, 13.83-41/08-ДП2, 13.83-41/08-ДП3, 13.83-41/08-ДП4, згідно яких ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 поручаються перед позивачем за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р., за яким виникла спірна заборгованість.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2010 р. до участі у справі № 15-23/9-10-54 залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача –ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є поручителями ОСОБА_3 за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р., за яким виникла спірна заборгованість.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з’явився.

Треті особи письмові пояснення по суті спору не надали, також представники третіх осіб у судові засідання не з’явились.

У зв’язку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянув та дослідив всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

09 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вадіта" була укладена генеральна угода № 41 (а.с. 20 т. 1), відповідно до якого банк зобов’язується надавати ОСОБА_3 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених у рамках цієї угоди і які є її невід’ємною частиною, а ТОВ "Вадіта" відповідає за виконання ОСОБА_3 визначених цією угодою зобов’язань в порядку та умовах, що передбачені п. 3.1, 3.2 цієї угоди.

Загальний розмір позичкової заборгованості ОСОБА_3 за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 7000000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту (п. 1.2 ген.угоди).

Термін дії вказаної угоди по 08 червня 2018 р..

На виконання умов зазначеної генеральної угоди між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вадіта" був укладений кредитний договір № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. (а.с. 21-23 т. 1), згідно умов якого банк надає ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 6 850 000 доларів США на строк користування по 09 червня 2015 року, з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 17,5 % річних. Кредит надається на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

П. 2.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок ОСОБА_3 в Одеській філії ВАТ ВТБ Банк.

Згідно п. 2.5 кредитного договору кредит надається на особисті потреби, у т.ч. рефінансування кредитів.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно встановленого договором графіку повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору.

При цьому пунктом 5.1 кредитного договору встановлений обов'язок ОСОБА_3 щодо повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, в строки та в порядку, що встановлюються кредитним договором.

Пункт 5.5 кредитного договору встановлює обов'язок позичальника повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за його користування (проценти) незалежно від настання строку виконання зобов'язання (достроково) у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, у тому числі, у разі несплати процентів за користування кредитом згідно графіку, якщо термін прострочення виконання зобов'язань зі сплати процентів перевищує три дні.

Разом з тим в п. 3.6 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом може здійснюватися поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь-якою іншою особою.

04 листопада 2008 року ВАТ ВТБ Банк та ОСОБА_3 і ТОВ "Вадіта" уклали додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. (а.с. 27 т. 1), згідно якої плата за користування кредитом становить 18% річних.

відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Надання Банком ОСОБА_3 грошових коштів за вказаним кредитним договором підтверджується меморіальним ордером № ТR.9965.1 від 09.06.08 р., згідно якого на поточний рахунок ОСОБА_3 були перераховані грошові кошти в сумі 6 850 000 доларів США.

Так, позивач, виконуючи умови вказаного кредитного договору № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р., надав ОСОБА_3 кредит в сумі 6850000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером № ТR.9965.1 від 09.06.2008 р.

Однак, як вказує позивач, в порушення вищевказаних умов кредитного договору та положень законодавства ОСОБА_3 з 09.10.2008 р. здійснював погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами з простроченням термінів, встановлених графіком, а з 09.12.2008 р. припинив здійснювати повернення кредиту та сплату відсотків за кредитним договором, про що свідчать банківські виписки по особовому рахунку позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, банк звертався до ОСОБА_3 як позичальника з вимогами щодо погашення існуючої заборгованості, що підтверджується відповідними вимогами банку. Так, на адресу ОСОБА_3 була направлена вимога вих. № 1422/2300-08-2 від 13.10.2008 р., отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 280553, а також направлялась вимога за вих. № 230/2300-08-2 від 09.02.2009 р., що була отримана позичальником згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 3060582.

У зв’язку з порушенням ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами позивач вважає, що у нього виникло право вимагати від позичальника достроково повернути отриманий кредит у повному обсязі, тобто право вимоги щодо повернення ОСОБА_3 кредиту в сумі 6750000 доларів США, а також сплати процентів за користування грошовими кредитними коштами за весь термін фактичного користування. Так, за розрахунками позивача станом на 20.04.2010 р. сума процентів за користування кредитними коштами складає 1741397,92 доларів США.

Між тим невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання

В свою чергу відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом зазначеним кредитним договором передбачена відповідальність боржника у вигляді пені. Зокрема, пунктом 8.1 кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше трьох банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить чотири і більше банківських дні, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як вбачається з доданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог розрахунку заборгованості, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне погашення та сплату за договором кредиту і відсотків, яка станом на 20.04.2010 року складає 431 947,17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20.04.2010 року складає 3423570,07 грн.

Також відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Враховуючи викладене, позивачем здійснено розрахунок інфляційних нарахувань на суму заборгованості з повернення кредиту та на суму заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, за яким станом на 20.04.2010 р. сума інфляційних нарахувань складає 255 281,41 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 20.04.2010 року 2023334,94 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. становить 9178626,50 доларів США, що еквівалентно 72748875,78 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 20.04.2010 р., та складається з наступних сум: 6750000 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором, 1741397,92 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору, 255281,41 доларів США - сума інфляційних нарахувань, що за курсом Національного Банку України станом на 20.04.2010 р. еквівалентно 2023334,94 грн., 431947,17 доларів США - сума пені, що за курсом Національного Банку України станам на 20.04.2010 р. еквівалентно 3 423 570,07 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2010 р. по справі № 2-6241/10 були задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а саме стягнуто з ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. в розмірі 72 748 875,78 грн., що еквівалентно 9178626,50 доларів США за курсом НБУ, встановленим на 20.04.2010 р., державне мито в розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу 120 грн. У вказаному рішенні суду зазначено, що зобов’язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. забезпечені порукою, зокрема договором поруки з ТОВ "Вадіта" від 09.06.20008 р. № 13.83-41/08-ДП5. Також 09 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були укладені відповідні договори поруки №№ 13.83-41/08-ДП1, 13.83-41/08-ДП2, 13.83-41/08-ДП3, 13.83-41/08-ДП4, згідно яких ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 поручаються перед позивачем за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань, що витікають з кредитного договору № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р., за яким виникла спірна заборгованість. Відповідно до приписів ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Між тим у даній справі з метою задоволення вимог банку за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. на суму 9178626,50 доларів США, що еквівалентно 72748875,78 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 20.04.2010 р., позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за укладеним між банком і відповідачем іпотечним договором.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою з відповідальністю "Вадіта" був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 09.06.2008 р. за реєстровим номером 4803. Згідно вказаного договору в іпотеку банку відповідачем було надано нерухоме майно, а саме:

За умовами вказаного іпотечного договору метою договору є забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 і ТОВ "Вадіта" (позичальники) за генеральною угодою № 40 і № 41 від 09.06.2008 р. та кредитними договорами, що укладені на підставі вказаних генеральних угод.

Згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека –вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

П. 4.1 іпотечного договору передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі за кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені в межах та на підставі генеральних угод, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів та інших платежів, витрат. При цьому у разі невиконання ОСОБА_3 та ТОВ "Вадіта" зобов’язань за кредитним договорами, що укладені та/або будуть укладені в межах та на підставі генеральних угод, та/або цього договору іпотеки, іпотекодержатель –банк має право достроково та одночасно вимагати від позичальників виконання зобов’язань в повному обсязі за всіма кредитними договорами, що укладені та/або будуть укладені в межах та на підставі генеральних угод, та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

В силу ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, за загальним правилом право звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. До того ж право звернення стягнення на заставлене майно належить заставодержателю і тоді, коли забезпечене заставою зобов'язання боржника не виконано третіми особами, за дії яких боржник несе відповідальність (п. 8 Роз’яснень Вищого Арбітражного суду України від 24.12.1999 р. N 02-5/602 (v_602800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" (2654-12) ).

Між тим в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання зобов’язань за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. позичальником - ОСОБА_3, відповідачем та третіми особами як поручителями позичальника. Той факт, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2010 р. по справі № 2-6241/10 були задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором з позичальника - ОСОБА_3 та поручителів, не свідчить про виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором позичальником - ОСОБА_3 і його поручителями в розумінні ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Адже, належним виконанням зобов’язань є повернення позичальником кредитору (позивачу) кредитних коштів і отримання їх кредитором.

Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право (п. 8.5 Роз’яснень Вищого Арбітражного суду України від 24.12.1999 р. N 02-5/602 (v_602800-99) ).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09.06.2008 р. шляхом продажу на публічних торгах, оскільки таке право звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача у зв’язку з невиконанням третьою особою - ОСОБА_3 і ТОВ "Вадіта" умов кредитного договору № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р., укладеного в рамках генеральної угоди № 41 від 09.06.2008 р., що було встановлено судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Одеська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог на суму 72 748 875,78 грн. задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 09.06.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 09.06.2008 р. за реєстровим номером 4803, а саме на:

- комплекс будівель та споруд бази відпочинку "Солнечная-1", що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с/рада Шабівська, комплекс будівель та споруд № 9, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 6013578, заставна вартість - 1368825,00 грн.;

- базу відпочинку "Солнечная", що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, база відпочинку "Солнечная" (курортний район "Центральний"), реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 6012303, заставна вартість - 39069103,00 грн.;

- земельну ділянку загальною площею 0,4451 га, яка знаходиться в Центральному районі селища міського типу Затока міста Білгород-Дністровський Одеської області, кадастровий номер: 5110300000:02:028:0047, цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування бази відпочинку "Сонячна", заставна вартість - 7382132,00 грн.,

що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Вадіта" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4-А, код ЄДРПОУ 25414493) шляхом продажу на публічних торгах з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26; код ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (65026, м. Одеса, пров. Червоний, 12; п/р 29095000015031 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767) за кредитним договором № 13.83-41/08-СК від 09.06.2008 р. в сумі 9178626,50 доларів США, що еквівалентно 72748875,78 грн. за курсом гривні до долару США, встановленому НБУ на 20.04.2010 р., та складається з наступних сум: 6750000 доларів США - сума кредиту, яка підлягає поверненню за кредитним договором; 1741397,92 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами згідно кредитного договору; 255281,41 доларів США - сума інфляційних нарахувань, що за курсом Національного Банку України станом на 20.04.2010 р. еквівалентно 2023334,94 грн.; 431947,17 доларів США - сума пені, що за курсом Національного Банку України станам на 20.04.2010 р. еквівалентно 3 423 570,07 грн.

3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вадіта" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4-А, код ЄДРПОУ 25414493) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, будинок 8/26; код ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" (65026, м. Одеса, пров. Червоний, 12; п/р 29095000015031 в ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767) витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500/двадцять п’ять тисяч п’ятсот/грн. 00 коп., витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.