ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
21.09.10 Справа№ 10/107
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs13367503) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ" м. Київ
До відповідача Відкрите акціонерне товариство "Львівський холодокомбінат"м. Львів
Третя особа Приватне підприємство "РОМАН"с. Дуліби, Стрийського району, Львівської області
Про стягнення 1899974,12 суми боргу
Суддя Довга О.І.
Секретар Скремета О.О.
Представники :
від позивача не з‘явився
від відповідача Тимошенко Л.Т. - довіреність 1050 від 29.06.2010 року
третя особа не з‘явились
Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).
Розгляд справи здійснюється за допомогою технічної фіксації судового процесу.
Суть спору :
На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ" м. Київ до ВАТ "Львівський холодокомбінат", третя особа ПП "РОМАН" про стягнення 1899974,12 грн. боргу.
Представник Позивача в попередніх судових засіданнях підтримує позов з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень які надавались під час розгляду спору.
22.07.2010 року ТзОВ "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ"м. Київ подано заяву про уточнення позовних вимог.
14.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ"м. Київ подано заяву про зменшення позовних вимог, так як за час судового розгляду даної справи Відповідачем було сплачено Позивачу суму боргу в розмірі 450 000, 00 грн. Відтак Позивач просить винести рішення, яким зобов‘язати ВАТ "Львівський холодокомбінат" підписати двосторонній акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію, датою 15 жовтня 2009 року; стягнути з Відповідача суму боргу –1 880 680,95 грн.; суму інфляційних нарахувань –45271,08 грн.; суму трьох процентів річних у розмірі 12952,64 грн.; суму штрафу в розмірі 105060,52 грн.; суму пені в розмірі 88509,88 грн. Всього 1 432 475,07 грн. Судові витрати віднести на Відповідача.
Представник Відповідача проти заявленого позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов, та з пояснень, які надавались під час розгляду справи. Згідно поданого клопотання ( вх. № 26869 від 21.09.2010 року) Відповідач визнає суму основного боргу у розмірі 780681,18 грн., так як 02.09.2010 року пл. дорученням № 2226 та 07.09.2010 року пл. дорученням № 12 на адресу Позивача додатково за час слухання справи перераховано 100 000,00 грн. оплати за обладнання згідно договору № 505 від 18.05.2009 року.
В решта частині заявлених вимог Відповідач заперечує з посиланням на:
Відповідно до укладеного між сторонами Договору № ОПТ від 18.05.2009 року ( п.п. 3.1.1. –3.1.7. умови оплати за поставлене Позивачем обладнання прив‘язується до настання певної події ( дата підписання договору, дата підписання сторонами 2-х стороннього акту прийому-передачі). Формулювання положень розділу 3 Договору № ОПТ від 18.05.2009 року є прикладом застосування абз.2 ч.1 ст. 530 ЦК України "Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події".
Таким чином, як зазначає Відповідач у своїх поясненнях - умовами господарського договору, що був укладений між Позивачем та Відповідачем та став підставою виникнення господарського зобов‘язання між ними визначено строк виконання зобов‘язання по оплаті поставленого обладнання із настанням двох подій - підписання договору та відповідного акту про прийняття в експлуатацію обладнання.
Як зазначає Відповідач, ВАТ "Львівський холодокомбінат" належним чином виконав свої зобов‘язання із сплати першого із семи платежів за договором, про що свідчать платіжні доручення № 5512 від 26.05.2009 року на суму 156000,00 грн. та № 5513 від 26.05.2009 року на суму 291670,00 грн. Окрім наведеного, на виконання усних домовленостей з Позивачем ВАТ "Львівський холодокомбінат" проплатило авансом частину другого з семи передбачених в договорі платежів в сумі 160000,00 грн. ( пл. доручення № 773 від 12.08.2009 року), фактично ще до проведення шефмонтажу обладнання, яке відбулось 15 жовтня 2009 року. На день розгляду спору Відповідачем проведено часткову оплату за поставлене обладнання, тому заборгованість перед Позивачем становить 780681,18 грн.
Щодо стягнення суми штрафу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, представник Відповідача заперечує з врахуванням того, що Позивачем не вчинено жодних дій по підписанню акту приймання-передачі обладнання в експлуатацію, з моменту підписання якого почався б перебіг строку виконання грошового зобов‘язання.
Заперечує Відповідач і в частині стягнення витрат на послуги адвоката.
ПП "РОМАН" надало суду пояснення по суті заявлених вимог, просить розглядати справу без участі представника.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:
Згідно зі ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов‘язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача (відповідачів) має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права. У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії ( ст. 36 ГПК).
Справа розглядається за правилами ГПК України (1798-12) , оскільки за даним спором, позивач та відповідач, які є юридичними особами, виступають як суб‘єкти господарювання, правовідносини, які між ними виникли із Договору поставки № ОПТ 505 від 18.05.2009 року, який сторони уклали вільно, відповідно до норм Цивільного кодексу України (435-15) , під час укладення цього договору його сторони вільно домовлялися про зміст та обсяг прав та обов‘язків за договором, зазначений договір є цивільним (господарським), а кожний суб‘єкт цього договору виступає як рівний один одного.
Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.
Між Позивачем ( Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ" та Відповідачем ( ВАТ "Львівський холодокомбінат") укладено договір № ОПТ 505 від 18.05.2009 р.
Згідно п. 1.1. Договору Позивач зобов'язався продати, а Відповідач прийняти та оплатити Обладнання в асортименті та кількості згідно додатку № 1 від 18.05.2009 р., який являється невід'ємною частиною даного Договору на суму 2 238 351 грн. 19 коп.
Згідно п. 2.1. Договору "Загальна сума договору становить разом 2 238 351 грн. 19 коп., що еквівалентно 209191,70 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день укладення договору".
Відповідно до п. 3.1.1. договору першу частину оплати, яка становить 447 670 грн.. 24 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 41 980, 34 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі трьох банківських днів з дати підписання даного договору.
Пункт 3.1.2. договору передбачає, що другу частину оплати, яка становить 298 446 грн. 82 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 30 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.
Згідно п. 3.1.3. договору третю частину оплати, яка становить 298 446 грн. 83 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 60 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.
Згідно п. 3.1.4. договору четверту частину оплати, яка становить 298 446 грн. 82 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 90 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.
Відповідно до п. 3.1.5. договору п'яту частину оплати, яка становить 298 446 грн. 83 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 120 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.
Згідно п. 3.1.6. договору шосту частину оплати, яка становить 298 446 грн. 82 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 150 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.
Згідно п. 3.1.7. договору сьому частину оплати, яка становить 298 446 грн. 83 коп. при цьому сума платежу в гривнях повинна бути еквівалентною 27 868, 56 євро за середнім курсом продажу на міжбанківському валютному ринку на день здійснення оплати, Покупець перераховує на рахунок Продавця на протязі 180 календарних днів з дати підписання Сторонами 2-х стороннього Акту прийому-передачі Обладнання в експлуатацію.
На виконання умов договору Позивачем 17 серпня 2009 року було поставлено Відповідачу обладнання згідно додатку № 1 до даного договору, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000031 від 17 серпня 2009 р. та довіреністю № 1784, виданою Відповідачем на отримання цінностей за Договором.
Згідно п. 4.5. Договору датою поставки являється дата видачі Покупцю обладнання за видатковою накладною.
За умовами договору, Покупцем 15 жовтня 2010 р. було проведено шеф - монтаж обладнання та навчання персоналу.
Пункт 6.5. договору передбачає складання 2-х стороннього Акту прийому-передачі обладнання в експлуатацію. Такий акт складається сторонами по факту виконання шеф - монтажу Позивачем.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виходячи з умов Договору, а зокрема п. 6.5. - по факту виконання шеф - монтажу сторони складають 2-сторонній акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію.
Судом встановлено, що Позивачем 15 жовтня 2010 р. проведено шеф - монтаж обладнання та навчання персоналу Відповідача.
Факт виконання Позивачем 15 жовтня 2010 р. шеф - монтажу обладнання, пуско налагоджувальних робіт за договором та навчання персоналу підтверджується наступним:
- лист Позивача №27 від 08.10.2009 р. направлений на адресу Відповідача, про готовність до проведення шефмонтажу (копія міститься в матеріалах справи).; лист № 51 від 08.10.2009 р. від Приватного Підприємства "Роман", яке є Зберігачем обладнання згідно договору між Відповідачем (Поклажодавець) та ПП "Роман"(Зберігач) від 25 серпня 2009 р. та на якому безпосередньо встановлено та експлуатується дане обладнання ; лист № 51 від 15.10.2009 р. від Приватного Підприємства "Роман"; лист № 1938 від 23.11.2009 р. від Відповідача (копія листа та докази його надсилання містяться в матеріалах справи); лист № 564 від 26.04.2010 р. Відповідача (копія міститься в матеріалах справи).; часткова оплата Відповідачем за обладнання; його шеф –монтаж; навчання обслуговуючого персоналу згідно укладеного Договору.
Відповідачем даний факт не оспорюється.
З врахуванням викладеного - 15.10.2010 року обладнання прийнято Відповідачем в експлуатацію.
Часткові оплати за даним договором мають здійснюватися Відповідачем згідно пунктів 3.1.2.-3.1.7. Договору протягом 30 днів від дня здійснення шеф - монтажу, а саме від 15.10.2010 р.; протягом 60 днів від 15.10.2010 р. і т.д.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення Відповідачем своїх договірних зобов’язань перед Позивачем.
Відтак, заборгованість Відповідача перед Позивачем на день розгляду спору, з врахуванням часткової сплати боргу за час слухання справи, складає 780681,18 грн.
Згідно п. 8.1 Договору у разі прострочки по оплаті платежів, вказаних в п. 3.1.2-3.1.7 Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми заборгованості.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України –неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно поданого Позивачем розрахунку пені (з урахуванням ставки пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України) розмір пені за прострочку виконання взятих на себе Відповідачем зобов’язань становить 88509,88 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1057 ЦК України встановлено, що договором, виконання якого пов‘язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг ( комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.
До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054- 1056 ЦК України.
Пунктом п.8.2 Договору передбачено, що Відповідач у випадку прострочення в оплаті будь-якого з платежів вказаних в п. 3.1.2-3.1.7 більше ніж на 30 календарних днів - Покупець додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 2% суми заборгованості за кожні 30 календарних днів або пропорційно дням прострочки.
Згідно поданого Позивачем розрахунку сума штрафу складає 105060,52 грн., та підлягає стягненню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.
Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 12952,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 45271,08 грн.
Правильність розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає розрахункам, які долучено до позовної заяви.
Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування зазначених витрат лише адвокату.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
До матеріалів справи додано Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, яке видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру" (2887-12) ОСОБА_1, який проживає в місті Київ, на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; кошти в сумі 17500 грн. 00 коп. за надані адвокатські послуги сплачені позивачем згідно договору про надання юридичних послуг адвоката б/н від 12.05.2010 року на ведення господарської справи власне адвокату ОСОБА_1, що підтверджується Квитанцією до прибуткового касового ордера № 12/05 від 12.05.2010р. (оригінал квитанції - в матеріалах справи).
Відтак, судові витрати слід віднести на Відповідача в сумі - 20041,76 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 17500,00 грн. по оплаті юридичних послуг адвоката.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись ст.ст. 174, 180, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 530, 524, 526, 533, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82- 84 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Зобов‘язати ВАТ "Львівський холодокомбінат"( код ЄДРПОУ 01553706), яке знаходиться за адресою: 79025, м. Львів, вул. Повітряна,2, підписати двосторонній акт прийому-передачі обладнання в експлуатацію, датою 15 жовтня 2009 року.
3. Стягнути з ВАТ "Львівський холодокомбінат"( 79025, м. Львів, вул. Повітряна,2, код ЄДРПОУ 01553706, МФО 380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО КЛАС ІНЖИНІРИНГ" ( 03148, м. Київ, Проспект 50-річчя Жовтня, 2Б, код ЄДРПОУ 34482586, МФО 300614) 780 681,18 грн. боргу, 45 271,08 грн. інфляційних нарахувань, 12 952,64 грн. суму трьох процентів річних, 105 060,52 грн. суму штрафу, 88 509,88 грн. суму пені, 20 041,76 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 17 500,00 грн. по оплаті юридичних послуг адвоката.
4. В частині стягнення суми боргу –399 999,77 грн. припинити провадження у справі.
5. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.
Суддя
Довга О.І.