Суть спору: Позов заявлено ВАТ "Готель "Лучеськ" до ВАТ "Кредобанк" в особі Волинської філії ВАТ "Кредобанк" про визнання недійсним договору іпотеки від 07.12.2006 року, укладеного ВАТ "Кредобанк" в особі Волинської філії та ВАТ "Готель "Лучеськ", посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Юлією Борисівною, зареєстрованого в реєстрі за №3940.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 07.12.2006 р. сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку відповідачу нерухоме майно: приміщення готелю "Лучеськ" загальною площею 7934,4кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр.Відродження,1.

Названий договір іпотеки укладено сторонами в забезпечення виконання зобов’язань ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" за кредитним договором №130/06 від 06.12.2006 року.

У позовній заяві вказано, що на момент укладення договору іпотеки залишкова балансова вартість приміщення готелю "Лучеськ" становила 8 664 543,10грн., балансова вартість активів товариства станом на 01.10.06р. –13 163 400,00грн. Вартість переданого в іпотеку приміщення складає 65,8% від балансової вартості активів. Дозвіл голові правління на укладення оспорюваного договору іпотеки надано наглядовою радою товариства –протокол №46 від 23.11.2006р.

Посилаючись на ст.ст. 98, 317 ЦК, ст.ст. 1, 5, 6, 33 Закону України "Про іпотеку", пункти 8.1, 8.2 та 8.5 Статуту товариства, позивач зазначає, що рішення про відчуження майна на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності, відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Питання про передачу будівлі готелю "Лучеськ" в іпотеку загальними зборами акціонерів не розглядалось, відтак, згода на передачу майна в іпотеку відсутня.

На підставі викладеного позивач вважає, що договір не відповідає вимогам ст.ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку", що є підставою для визнання договору недійсним на підставі ст.203 та 215 ЦК.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що він дізнався про порушення свого права, а саме про необхідність отримання згоди загальних зборів акціонерів на передачу майна в іпотеку, 15.04.2010р., коли отримав аудиторський висновок Приватної аудиторської фірми "Капітал-аудит".

10.06.2010року ПАТ "Кредобанк" подав клопотання від 09.06.2010р. за № 04-3800/10а, в якому повідомляє, що ВАТ "Кредобанк" змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариства, у зв’язку з чим просить замінити відповідача у справі. Крім того, представник ПАТ "Кредобанк" повідомив, що Волинській філії ПАТ "Кредобанк" не надано право представляти інтереси банку в суді в якості відповідача.

Ухвалою суду від 24.06-08.07.2010р. замінено відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" в особі Волинської філії ВАТ "Кредобанк", належним відповідачем –Публічним акціонерним товариством "Кредобанк".

У відзиві від 23.06.2010р. за №04-6288/10 ПАТ "Кредобанк" проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, зокрема, що при заставі (іпотеці) майна не відбувається переходу права власності на майно, а лише обмежується право розпорядження майном для власника майна –іпотекодавця. Наглядова рада ВАТ "Готель "Лучеськ" як орган товариства, який представляє інтереси власників (акціонерів) у період між загальними зборами, надаючи дозвіл на передачу в іпотеку майна, діяла в межах та в спосіб, передбачений пп.7 п.8.17 статуту товариства.

Представник ПАТ "Кредобанк" подав клопотання від 24.06.2010року, в якому повідомляє, що з моменту укладення договору іпотеки минуло три роки, у зв’язку з чим просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Позивач подав заперечення від 05.07.2010року за №131 на відзив відповідача, в яких вказує, що договори застави та договори іпотеки не є тотожними, оскільки предметом договору застави є товари, рухоме майно, майнові права тощо, а предметом договору іпотеки є нерухоме майно. Пунктом 8.17 статуту передбачена компетенція наглядової ради надавати дозвіл голові правління на укладення договорів застави. Статут товариства не передбачає повноважень наглядової ради надавати дозвіл голові правління на укладення договорів іпотеки.

Крім того, позивач подав заяву від 07.07.2010р. за №130 про поновлення строку позовної давності.

Відповідач подав доповнення від 07.07.2010р. за №04-6966/10 до відзиву, в яких, як на докази дійсності договору іпотеки, посилається на підписані сторонами проміжні акти перевірки заставного майна та на договір добровільного страхування позивачем майна, переданого в іпотеку, на користь банку, що, на думку відповідача, свідчить про фактичне виконання та схвалення позивачем договору іпотеки, при цьому відповідач посилається на ст. 241 ЦК.

В поясненнях від 04.08.2010р. за №195 позивач не погоджується з доводами відповідача та вважає, що проміжні акти перевірки заставного майна та договір добровільного страхування позивачем майна не можна вважати належними доказами схвалення позивачем договору іпотеки, оскільки належним доказом може бути лише рішення загальних зборів акціонерів.

Згідно з ухвалою суду від 24.06-08.07.2010р. продовжено строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України.

17.08.2010р. відповідач подав клопотання про колегіальний розгляд справи

Розпорядженням голови суду від 19.08.2010р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: головуючого судді Хабіб М.І., судді Манюка П.Т. та судді Костів Т.С.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

07.12.2006р. позивачем і відповідачем укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивач (іпотекодавець за договором) передав в іпотеку відповідачу (іпотекодержателю за договором) нерухоме майно: приміщення готелю "Лучеськ" загальною площею 7934,4кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр.Відродження,1, яке належить позивачу на праві власності.

Названий договір іпотеки укладено сторонами в забезпечення виконання зобов’язань ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" за кредитним договором №130/06 від 06.12.2006 року, укладеним іпетекодержателем та ЗАТ "Волинський шовковий комбінат".

Як зазначено в договорі, договір укладено позивачем в особі голови правління Полячека Євгенія Миколайовича, який діє на підставі нової редакції Статуту товариства, зареєстрованого 20.12.2004р., та протоколу загальних зборів акціонерів №9 від 28.04.2006р. та №46 від 23.11.2006р.

Договір іпотеки нотаріально посвідчений 07.12.2006р., зареєстрований в реєстрі за № 3940.

Згідно із Статутом товариства (нова редакція) ВАТ"Готель "Лучеськ", зареєстрована 20.12.2004р., до компетенції загальних зборів акціонерів товариства належить зокрема:

- прийняття рішення про відчуження майна на суму, що перевищує 50% балансової вартості активів товариства за даними останньої фінансової звітності товариства ( пп.6 п.8.4 Статуту);

до компетенції наглядової ради товариства належить зокрема:

- прийняття рішення про відчуження майна на суму, що становить до 50% вартості майна товариства ( пп.6 п. 8.17 Статуту);

- надання дозволу голові правління на укладення кредитних договорів, договорів застави майна товариства, страхування без будь-яких вартісних обмежень ( пп.7 п.8.17 Статуту).

Відповідно до протоколу №9 загальних зборів акціонерів ВАТ"Готель "Лучеськ" від 28.04.2006р. головою правління ВАТ "Готель "Лучеськ" затверджено попереднього голову правління Полячека Едуарда Миколайовича.

Згідно із протоколом №46 засідання наглядової ради ВАТ "Готель "Лучеськ" від 23.11.2006р., наглядова рада товариства надала згоду голові правління Полячеку Е.М. на передачу в іпотеку будівлі готелю "Лучеськ" загальною площею 7935,6кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр.Відродження,1, що належить позивачу на праві власності, експертна вартість якої становить 40 074 780,00грн., та укладення і підписання договору іпотеки для забезпечення отримання ЗАТ "Волинський шовковий комбінат" кредитних коштів в сумі 5 000 000,00 дол. США.

Балансом ВАТ"Готель "Лучеськ" за 01.10.2006р. підтверджено, що залишкова вартість основних засобів товариства на кінець звітного періоду становила 9 369,00 тис.грн., а вартість всіх активів –13 163,4 тис. грн.

Згідно з довідкою позивача залишкова вартість будівлі готелю станом на 01.10.2006р. становила 8 664, 5431 тис. грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватною аудиторською фірмою "Капітал-аудит"проведено перевірку відповідності чинному законодавству статуту ВАТ"Готель "Лучеськ" та укладених товариством правочинів, предметом яких є забезпечення виконання зобов’язань третіх осіб шляхом надання поруки, гарантій, авалю, передачі майна в заставу, іпотеку, за наслідками якої надано аудиторський висновок від 15.04.2010р., згідно з яким для передачі в іпотеку будівлі готелю "Лучеськ" за договорами від 07.12.2006р. та від 21.12.2007р., укладеними з ВАТ "Кредобанк"потрібна згода не тільки Наглядової ради товариства, але й Загальних зборів товариства. При цьому аудитор посилається на ст. 6 Закону України "Про іпотеку".

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст.546 ЦК застава є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання

Відповідно до статті 572 ЦК в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 4 Закону "Про заставу"передбачено, що предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Статтею 575 ЦК встановлено, що іпотека є окремим видом застави. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

В силу ст. 1 Закону України "Про іпотеку"від 05.06.2003р.№ 898-ІУ, з наступними змінами і доповненнями, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Згідно із статтею 2 Закону України "Про іпотеку"законодавство України про іпотеку базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) , Земельного кодексу України (2768-14) , цього Закону (898-15) та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Частиною першою ст.6 названого Закону встановлено, що у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

З аналізу названих норм випливає, що іпотека є окремим видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном. Проте, договори застави і договори іпотеки не є тотожними. Правовідносини щодо іпотеки регулюються зокрема, Цивільним кодексом України (435-15) та спеціальним Законом "Про іпотеку" (898-15) , який передбачає у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу( частина 1 ст.98 ЦК).

рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менше ѕ голосів, якщо інше не встановлено законом (частина 2 ст.98 ЦК).

В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради (ст.160 ЦК).

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства"встановлена компетенція загальних зборів, до якої належить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства ( п. "і"частини п’ятої ст.41 Закону).

В силу ст. 46 цього Закону статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Статутом товариства не врегульовано питання щодо порядку передачі майна в іпотеку, як і не визначена сума договорів (угод), які підлягають затвердженню загальними зборами учасників товариства ( п. "і"частини п’ятої ст.41 Закону). Згідно із статутом позивача наглядова рада не наділена повноваженнями надавати згоду на передачу майна в іпотеку, вона наділена лише повноваженнями надавати згоду на передачу майна в заставу.

Однак, як зазначено вище, договори застави і договори іпотеки не є тотожними.

Названими вище законодавчими актами також не віднесено до компетенції наглядової ради вирішення питання про передачу майна в іпотеку.

За таких обставин суд вважає, що оскільки в силу закону вищим органом управління товариства є загальні збори, які згідно ст.98 ЦК мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, то саме загальні збори товариства вправі приймати рішення про передачу в іпотеку нерухомого майна, що належить товариству.

Загальні збори позивача не приймали рішення про передачу нерухомого майна в іпотеку, чи про надання згоди голові правління на укладення оспорюваного договору іпотеки, чи про його затвердження.

Слід також зазначити, що головою правління позивача є Полячек Едуард Миколайович, в той час, як спірний договір укладено Полячеком Євгенієм Миколайовичем, якому згоди на укладення договору іпотеки жодний орган управління позивача не надавав.

На підставі викладеного суд вважає, що договір іпотеки не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 203 та ст. 215 ЦК України, а доводи відповідача, на думку суду, є необґрунтованими.

Щодо застосування позовної давності, то суд визнає поважними причини пропущення позивачем позовної давності, відтак,порушене право позивача підлягає захисту.

Керуючись ст.ст. 4/6, 22, 33, 34, 36, 43, 69, 82-85 ГПК України (1798-12) , суд

1. Позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір іпотеки від 07.12.2006 року, укладений Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" в особі Волинської філії ВАТ "Кредобанк" та Відкритим акціонерним товариством "Готель "Лучеськ", посвідчений 07.12.2006р. приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Юлією Борисівною, зареєстрований в реєстрі за №3940.