За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації

про стягнення заборгованості у розмірі 27 792 859,70 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Півень Д.О.- довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010;

від відповідача: Белінський І.О.- довіреність №1279 від 21.05.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення 27 792 859,70 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту теплову енергію за період з 01.05.2009 року по 01.06.2010 року згідно Договору № 730250 від 01.02.2004р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

З цих підстав, враховуючи ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 25 015 387,72 грн. –основного боргу, 544 653, 43 грн. –індексу інфляції, 108 325,06 грн. –3 % річних, 2 124 493, 49 грн. –пені, 25 500,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 04.06.2010 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, оголошувалася перерва.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

20.09.2010 представник позивача в судовому засіданні надав довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту теплоенергію, згідно якої борг відповідача, у зв’язку з частковою сплатою боргу становить 6 610 391, 85 грн.

Представник відповідача визнав наявність боргу та вказав на відсутність вини відповідача в утворенні боргу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

01.02.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 730250 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), згідно умов якого позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією (пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно Додатку № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору та звернення –доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2 Додатка № 4 до Договору відповідач оплачує вартість, використаної теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином.

За період з 01.05.2009 року по 01.06.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 31 117 345, 30 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, а також звітами про використану електроенергію за спірний період.

У свою чергу, відповідач за поставлену енергію перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 6 101 957,58 грн., в зв’язку з чим станом на 01.06.2010 виникла заборгованість в розмірі 25 015 387,72 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків та заборгованість із сплати спожитої теплової енергії.

Однак, як встановлено в процесі судового розгляду справи, відповідач частково сплатив позивачу заборгованість у розмірі 18 404 995,87 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями копії яких долучено до матеріалів справи, у зв’язку з чим в частині стягнення основного боргу у розмірі 18 404 995,87 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України, а вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 610 391,85 грн. обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 544 653, 43 грн. –індексу інфляції та 108 325,06 грн. –3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 544 653, 43 грн. –індексу інфляції та 108 325,06 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, а тому позивач, на підставі п. 3.5. Додатка №4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2 124 493, 49 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 3.5 Додатку №4 до Договору передбачено за несвоєчасне виконання умов Договору пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов 3.5 Додатку №4 до Договору пені до 100, 00 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Колоса Якуба, 6А, код ЄДРПОУ 26087866) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –6 610 391 (шість мільйонів шістсот десять тисяч триста дев’яносто одна) грн. 85 коп. –боргу, 544 653 (п’ятсот сорок чотири тисячі шістсот п’ятдесят три) грн. 43 коп. –індексу інфляції, 108 325 (сто вісім тисяч триста двадцять п’ять) грн. 06 коп. –3 % річних, 100 (сто) грн. – пені, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 18 404 995,87 грн. боргу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.