Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України"до Національного банку України та Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" про визнання недійсними договору про заснування ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"№1 від 14.02.2008 року, в частині участі Національного банку України у статутному капіталі товариства та п.п. 1.2.1, 4.5, 5.3 Статуту ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", договору купівлі-продажу акцій та застосування наслідків недійсності правочину за участю представників позивача –Панченко О.В., довіреність б/н від 24.06.2010р., відповідача-1 –Григорчука В.І., довіреність № 18-208/3705-12753 від 26.07.2010 року, відповідача-2 –Блажка Р.П., довіреність б/н від 22.06.2010р.,

У червні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Національний депозитарій України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(відповідач-2) про визнання недійсними договору про заснування ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"№1 від 14.02.2008 року, в частині участі Національного банку України у статутному капіталі товариства та п.п. 1.2.1, 4.5, 5.3 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", договору купівлі-продажу акцій Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", укладеного між Національним банком України та засновниками ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів та застосування наслідків недійсності правочину.

В обґрунтування свого позову позивач послався на те, що 27 лютого 2009 року відбулись Загальні збори ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"(далі –ВАТ "МФС"), акціонером якого є ВАТ "Національний депозитарій України"(далі - позивач, ВАТ "НДУ"). На зазначених загальних зборах було прийняте рішення про продаж цілісного майнового комплексу ВАТ "МФС"ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(далі - відповідач-2, ВАТ "ВДЦП") та затвердження проекту договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу (сукупних валових активів) (далі - проект договору купівлі - продажу).

Як зазначається в проекті договору купівлі-продажу, в результаті продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "МФС"до відповідача-2 перейдуть усі активи та зобов’язання ВАТ "МФС", акціонером якого є позивач. Окрім того, однією з умов продажу є забезпечення можливості акціонерів ВАТ "МФС"придбати акції додаткової емісії ВАТ "ВДЦП".

Відповідно до п. 2.3. проекту договору купівлі-продажу передбачено, що негайно після сплати ціни придбання і підписання акта приймання-передачі згідно з умовами статті 8 цього договору ("Акт") покупець має вчинити дії, необхідні для скликання і проведення Загальних зборів акціонерів, до порядку денного яких буде включене питання про додаткову емісію акцій покупця ("Додаткові акції"). При цьому, ч. 2 п. 2.3 проекту договору купівлі-продажу передбачено, що рішенням загальних зборів покупця має бути передбачена можливість розміщення додаткових акцій серед акціонерів продавця пропорційно до участі таких акціонерів у статутному капіталі продавця на дату укладання цього договору.

Відповідно до договору засновників ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ "ВДЦП" № 1 від 14 лютого 2008 р., та п. 1.2 Статуту ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(далі - Статут ВАТ "ВДЦП") одним із засновників ВАТ "ВДЦП"є Національний банк України (далі - відповідач-1, НБУ). При цьому, згідно з п. 4.5 Статуту ВАТ "ВДЦП"частка НБУ у статутному капіталі ВАТ "ВДЦП"складає 25 %. Зважаючи на те, що згідно з п. 5.3 статуту ВАТ "ВДЦП"частка кожного акціонера в статутному капіталі товариства, у тому числі шляхом опосередкованого володіння, не повинна перевищувати п’яти (5) відсотків, окрім Національного банку України, частка якого не повинна перевищувати двадцяти п’яти (25) відсотків статутного капіталу, а також те, що фактично частки інших учасників складають кожна окремо не більше 3,75%, частка НБУ має вирішальний вплив при голосуванні на загальних зборах акціонерів ВАТ "ВДЦП", які уповноважені вирішувати найбільш важливі питання діяльності даного товариства.

При цьому, позивач посилається на те, що порушення відповідачем-2 норм чинного законодавства при його створенні та прийняття будь-яких рішень Загальними зборами акціонерів ВАТ "ВДЦП", 25% голосів на яких належить відповідачу-1, суттєво зачіпає інтереси осіб, яких стосуються дані рішення. Окрім того, вчинення відповідачем-1 правочинів, в тому числі укладення договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу, може мати негативні наслідки, пов’язані з визнанням його недійсним, для учасників такого правочину.

Зважаючи на зазначений вище інтерес позивача як одного із власників цілісного майнового комплексу, що відчужується на користь ВАТ "ВДЦП", та як інвестора, що має пріоритетне право придбати акції додаткової емісії, позивач звертається до суду про захист охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національний банк України"(далі - закон) НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом (679-14) та іншими законами України.

Ч. 1 ст. 71 Закону забороняє НБУ бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 71 Закону виключенням є лише участь відповідача у капіталах інших підприємств, установ, що забезпечують діяльність Національного банку.

Основною функцією НБУ відповідно до ст. 6 Закону є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При цьому, згідно зі ст. 7 Закону НБУ також провадить наступну діяльність:

- визначає та проводить грошово-кредитну політику;

- здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

- виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

- організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

- визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

- визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

- здійснює банківське регулювання та нагляд;

- веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

- веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

- здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;

- складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

- представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах;

- здійснює валютне регулювання;

- забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;

- аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

- організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

- реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

- бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

- визначає особливості функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;

- вносить пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання функцій Національного банку України;

- здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;

23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Відповідно до п. 3.1. статуту ВАТ "ВДЦП"товариство створюється з метою здійснення господарської (підприємницької) діяльності із зберігання, обліку, клірингу і розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та проведення інших операцій, передбачених законодавством України про депозитарну діяльність. Предметом діяльності товариства згідно з п. 3.2 статуту ВАТ "ВДЦП"є професійна діяльність на фондовому ринку - депозитарна діяльність.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"депозитарна діяльність - це надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

Позивач вважає, що депозитарна діяльність, для здійснення якої створено ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", жодним чином не пов’язана ні із забезпеченням стабільності грошової одиниці України, ні зі здійсненням НБУ функцій у фінансово-кредитній сфері, і що ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", засновником (акціонером) якого став відповідач-1, не може забезпечувати діяльність Національного банку України.

Враховуючи, що участь НБУ у ВАТ "ВДЦП"порушує ч. 1 ст. 71 Закону, договір купівлі-продажу акцій ВАТ "ВДЦП". укладений між НБУ та засновниками ВАТ "ВДЦП"повинен бути визнаний недійсним.

У зв’язку з цим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.07.2009 року.

02.07.2009 року через канцелярію суду відповідач-2 надав суду відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі та клопотання про залучення третіх осіб, яке судом було відхилене у зв’язку з його необгрунтованістю.

У судовому засіданні 03.07.2009 року представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував, та просив суд у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні 03.07.2009 року представник позивача надав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2009 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, заборонено Національному банку України вчиняти будь-які дії щодо придбання акцій, рішення про закрите (приватне) розміщення яких було прийнято загальними зборами акціонерів ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"24.04.2009 року; Відкритому акціонерному товариству "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107, м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г, код 35917889) вчиняти будь-які дії щодо проведення закритого (приватного) розміщення акцій, рішення про яке було прийнято загальними зборами акціонерів ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"24.04.2009 року.

У судовому засіданні 03.07.2009 року оголошувалася перерва на 06.07.2009 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2009 року ухвалу господарського суду м. Києва від 03.07.2009 року у справі № 52/385 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 01.10.2009 року відмовлено в порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

17.12.2009 року через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, клопотання про витребування доказів у зв’язку з поданням цієї заяви та клопотання про повідомлення органів прокуратури.

В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просив:

1. Визнати недійсними Договір про заснування ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", затверджений протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"№ 1 від 14 лютого 2008 р., в частині участі Національного банку України у статутному капіталі товариства та пункти 4.20 та 4.24 розділу 4 Статуту Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107. м. Київ. вул. Тропініна. 7-Г, Код за ЄДРПОУ 35917889) в частині участі Національного банку України у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"та частину 3 пункту 10.4 розділу 10 Статуту Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107. м. Київ. вул. Тропініна. 7-Г. Код за СДРПОУ 35917889).

2. Визнані 20 000 (двадцять тисяч) акцій Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107, м. Київ, вул. Тропініна. 7-Г. Код за СДРПОУ 35917889) з 80 000 акцій, рішення про перше закрите (приватне) розміщення яких було прийняте зборами засновників Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"14.02.08 (Протокол № 1 зборів засновників Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"від 14.02.08), нерозміщеними.

3. Зобов'язати Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9. Код за СДРПОУ 00032106) повернути Відкритому акціонерному товариству "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107. м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г, Код за СДРПОУ 35917889) безпідставно набуті 20 000 (двадцять тисяч) акцій Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

4. Визнати недійсним рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариству "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107, м. Київ. вул. Тропініна, 7-Г, Код за СДРПОУ 35917889) від 10.09.09 про затвердження результатів закритого розміщення акцій 2-го випуску ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

5. Визнати недійсними підпункти 3.6.12., 3.6.17. пункту 3.6 розділу 3, пункт 4.2. та пункт 4.3. розділу 4, ч. 2 пункту 10.4. розділу 10 нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"(04107. м. Київ, вул. Тропініна, 7-Г. Код за СДРПОУ 35917889), затвердженої рішенням Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"від 10.09.09.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача-2 на ухвалу господарського суду м. Києва від 03.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2010 року призначено розгляд справи №52/385 після її повернення Київським апеляційним господарським судом на 16.09.2010 року.

Судом не приймається подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог, оскільки дана заява містить вимоги одночасно про зміну предмету і підстав позову, що не передбачено ст. 22 ГПК України.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Проте, у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог позивачем додатково заявлені інші нові вимоги із самостійним предметом та підставами.

Разом з тим, одночасна зміна і предмета, і підстав позову процесуальним законодавством не допускається.

За таких обставин, дана заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.

У судовому засіданні 16.09.2010 року суд відхилив подані позивачем 17.12.2009 клопотання про витребування доказів у зв’язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог та клопотання про повідомлення органів прокуратури у зв’язку з їх необґрунтованістю.

У судовому засіданні 16.09.2010 року представник позивача заявила усні клопотання про витребування у Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України результатів перевірки діяльності ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", зокрема в частині участі НБУ в статутному капіталі відповідача 2, та відкладення розгляду справи у зв’язку з цим, які було відхилено судом у зв’язку з відсутністю доказів в обґрунтування цих клопотань (доказів проведення такої перевірки, наявності її результатів, тощо).

У судовому засіданні 16.09.2010 року представник відповідача-2 надав доповнення до відзиву на позовну заяву.

16.09.2010 року через канцелярію суду представник відповідача-1 надав письмові пояснення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України" про визнання недійсними договору про заснування ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"№1 від 14.02.2008 року., в частині участі Національного банку України у статутному капіталі товариства та п.п. 1.2.1, 4.5, 5.3 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", договору купівлі-продажу акцій Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", укладеного між Національним банком України та засновниками ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів та застосування наслідків недійсності правочину у зв’язку з порушенням норм чинного законодавства щодо позивача як одного із власників цілісного майнового комплексу, що відчужується на користь ВАТ "ВДЦП", та як інвестора, що має пріоритетне право придбати акції додаткової емісії.

Суд встановлено, що 14 лютого 2008 року були проведені Збори засновників ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"з порядком денним:

1. Про створення Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

2. Про укладання договору про створення Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

3. Про розміщення акцій.

4. Про визначення депозитарної установи для розміщення глобального сертифіката акцій.

5. Щодо визначення уповноваженої особи Засновників, якій надаються повноваження здійснювати дії, пов'язані із створенням товариства.

Відповідно до протоколу №1 Зборів Засновників ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"від 14.02.2008 року цими зборами було прийнято рішення:

-створити ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів";

-укласти договір про створення ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"у запропонованій редакції;

-розмістити акції з дотриманням певних умов;

-доручити уповноваженій особі Засновників після отримання Тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій укласти договір про розміщення глобального сертифіката з ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз";

-визначити уповноваженою особою засновників рогового В.В.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14.02.2008 року "Про участь у капіталі ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" з метою розбудови національного фондового ринку, збільшення капіталізації економіки, залучення інвестицій та їх захисту, підвищення функціональної та фінансової спроможності професійних учасників фондового ринку, використання новітніх фінансових технологій, а також забезпечення належних умов для виконання Національним банком України його функцій Правління Національного банку України

1. Узяти участь у капіталі Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів".

2. Придбати 20 тисяч штук простих іменних акцій номінальною вартістю 1,0 тис. грн. на загальну суму 20,0 млн .грн.

3. Директорові Фінансового департаменту Кандибці О.М. передбачити в кошторисі доходів і витрат на поточний рік витрати на придбання акцій.

27 лютого 2009 року Загальними зборами акціонерів відповідача -2 було прийнято рішення:

-погодитись із рекомендацією Спостережної Ради ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" і прийняти рішення щодо продажу цілісного майнового комплексу (сукупних валових активів) ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" на користь ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" за ціною, не нижчою 9 000 000грн.;

-затвердити проект договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу (сукупних валових активів) ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз";

- доручити Спостережній Раді ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз"(за необхідності - вживаючи заходи щодо координації своїх дій з Наглядовою Радою ВАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів") внести всі необхідні дані та підготувати текст Договору до підписання під умовою збереження усіх положень, викладених у затвердженому цим рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" проекті Договору.

Підставою для визнання рішення загальних зборів акціонерного товариства недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв дане рішення. Обов’язковою умовою визнання рішення зборів учасників товариства недійсним є наявність порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01.12.2004 року №18-рп/2004 (v018p710-04) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

За вимогами частини 3 статті 81 Господарського кодексу України, акціонери закритого акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Відповідно до пунктів 1,2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства "Оболонь" та громадянина ОСОБА_8 про офіційне тлумачення положення частини 2 статті 28 Закону України "Про господарські товариства", п.1, абз.1, п.5, ст. 4 Закону України "Про власність" (справа про права акціонерів ЗАТ) від 11 травня 2005 року - положення п.1, абз. 1, п.5, ст. 4 Закону України "Про власність" у контексті частин 1,7, статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною 3, статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.

Позивач не є учасником господарського товариства, статут якого є частково предметом спору, та відповідно до рішення якого затверджено укладення спірного договору про створення відповідача -2, й ним не доведено наявність тих обставин, які б свідчили про порушення відповідачами у зв’язку з прийняттям спірного рішення загальних зборів товариства щодо укладення цього договору його прав та охоронюваних законом інтересів, і як наслідок не наведено підстав виникнення в нього прав, а у відповідачів обов’язків за заявленим позовом.

Позивач не є стороною спірних договорів про створення відповідача -2 та купівлі –продажу акцій, і доказів безпосереднього порушення відповідачами його прав та охоронюваних законом інтересів укладенням спірних угод та їх невідповідності вимогам закону позивачем суду не надано .

Отже, у особи, яка звернулася з позовом - Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України", відсутнє суб’єктивне матеріальне право або законний інтерес, на захист якого подано позов до відповідачів, а також відсутній факт його порушення.