Розглядається позовна заява про стягнення 546151,66 грн., у тому числі 370000,00 грн. попередньої оплати за товар, що мав бути поставлений згідно договору купівлі-продажу № 1/07/09 від 23.07.2009р., 134850,04 грн. неустойку за затримання передачі товару, 31783,00 грн. інфляційних, 9518,62 грн. -3% річних, та про внесення змін до договору купівлі-продажу № 1/07/09 від 23.07.2009р. шляхом викладення п. 2.1 та п. 2.2 договору в новій редакції.

Позивачем надано заяву про стягнення з відповідача в межах судових витрат також витрат на послуги адвоката в сумі 16000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали, надіслані на його адресу згідно позову, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.07.2010р. №6466846 Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода зареєстровано як юридична особа за адресою": 36011, м. Полтава, вул. Леваневського, буд. 6/12, корпус 1, кв. 4. На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 (v1228600-06) до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" (v_123600-07) , де зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.09.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, суд, встановив:

2 З липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрсхідіндустрія" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" (відповідачем) був укладений договір купівлі - продажу № 1\07\09 (далі - Договір) та Додаткова угода до нього № 1 від 18.09.2009р.

Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідач як продавець продає, а позивач (покупець) купляє токарно-карусельний верстат модель 1550 (далі - товар).

Відповідно до п.2.1 Договору в редакції п. 2. Додаткової угоди №1 загальна вартість товару складає 2 650 632 грн.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що товар має бути відвантажений протягом 21 дня з дати надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Відповідача.

Відповідно до п. 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1) оплата Товару здійснюється наступним чином: попередня оплата в розмірі 1 199 211,00 грн. протягом 7 банківських днів після підписання цього Договору на підставі рахунка - фактури; кінцева оплата в розмірі 1 451 421,00 грн. протягом 7 банківських днів після демонтажу товару до навантаження його на автотранспорт. Часткова оплата дозволена.

На виконання умов договору позивачем сплачено відповідачу:

- попередню оплату в розмірі 1199 211,00 грн. за токарно-карусельний верстат модель 1550, що підтверджується платіжним дорученням № 40 від 29.07.2009 р. та реєстром прийнятих платіжних документів від 29.07.2009 р. з відміткою банку;

- 506167,20 грн. за платіжним дорученням № 57 від 26.08.2009 р., що підтверджується даним платіжним дорученням та реєстром прийнятих платіжних документів від 26.08.2009р. з відміткою банку;

- 945253,80 грн. за платіжним дорученням № 66 від 18.09.2009 р., що підтверджується даним платіжним дорученням та реєстром прийнятих платіжних документів від 18.09.2009 р. з відміткою банку.

Таким чином, позивач повністю оплатив товар в сумі 2650632 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору в ідповідач зобов'язаний був поставити товар до 19 серпня 2009 року включно (протягом 21 дня з отримання попередньої оплати - з 29.07.2009 p.).

21 вересня 2009 року, з порушенням строку поставки на 32 дня (з 20.08.2009 р. по 20.09.2009 p.), відповідач поставив позивачу комплектуючих товару на суму 1827800 грн., що підтверджується актом приймання - передачі від 21.09.2009 p., накладною № 10 від 21.09.2009 р.

20 листопада 2009 p., з порушенням строку поставки на 92 день (з 20.08.2009 р. по 19.11.2009 р.) відповідач поставив позивачу комплектуючих товару на суму 131 332 грн., що підтверджується накладною № 20/11 від 20.11.2009 р..

07 лютого 2010 року, з порушенням строку поставки на 171 день (з 20.08.2009 р. по 06.02.2010 р.) відповідач поставив позивачу комплектуючих товару на суму 321 500 грн., що підтверджується накладною № 07/02 від 07.02.2010 р. .

Таким чином, Відповідач поставив Позивачу комплектуючих Товару на загальну суму 2280632 грн.

Всупереч умовам Договору відповідач не поставив позивачу комплектуючих товару на суму 370 000 грн. (2 650 632 грн. - 2 280 632 грн. = 370 000 грн.).

Листом від 15.04.2010р. за №60 позивач заявив відповідачу вимогу про поставку залишку товару та передачу необхідних документів. Даний лист направлений відповідачу 16.04.2010р., що підтверджується фіскальним чеком від 16.04.2010р. за № 8568 та описом вкладення до цінного листа.

Відповідач відповіді не надав, комплектуючі товару не поставив.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Зазначені положення викладені і в ст. 193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання сплаченого товару або повернення суми попередньої оплати

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 684 ЦК України у разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів передання залишку товару чи доказів повернення грошових коштів позивачу, чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 370000,00грн. попередньої оплати є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого товару, за кожний день прострочення поставки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ. Неустойка нараховується за весь період прострочення .

На підставі даної умови договору позивачем заявлено до стягнення 134850,04 грн. неустойки, за період з 20.08.2009р. по 28.06.2010р., а саме: за прострочення поставки 21 вересня 2009 року в сумі 32 754,18 грн.; за прострочення поставки 20 листопада 2009 року в сумі 6 766,22 грн.; за прострочення поставки 07 лютого 2010 року в сумі 30 786,84 грн. (правильність нарахування пені перевірена судом –розрахунок суду залучено до справи).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу розмір процентів становить три відсотки річних.

Оскільки відповідач товар поставив не у повному обсязі, суму попередньої оплати не повернув, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 9518,62 грн. 3% річних за період 19.08.2009 –28.06.2010р. (правильність нарахування перевірено судом –розрахунок суду залучено до справи).

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України прохає суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 31783грн. При цьому позивачем не враховано наступне.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Як вбачається з тексту договору купівлі-продажу відповідач зобов’язаний був поставити позивачу товар, а не сплатити грошові кошти. Тобто, у відповідача було не грошове зобов’язання, а зобов’язання виражене у натуральній формі.

Позивач не надсилав відповідачу вимоги про повернення суми попередньої оплати, лише вимагав здійснити поставку залишку товару.

Отже, зобов’язання у відповідача з повернення попередньої оплати виникло з дати подачі позову, тому підстави для стягнення інфляційних відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задоволенню не підлягають.

Позов в частині внесення змін до договору купівлі-продажу № 1/07/09 від 23.07.2009р. шляхом викладення п. 2.1 та п. 2.2 договору в новій редакції задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач істотно порушує умови Договору, оскільки всупереч умовам Договору не передав комплектуючи Товару у власність Позивача.

У зв'язку з зазначеним Позивач просить внести зміни до договору купівлі-продажу від 23.07.2009р. № 1/07/09 виклавши; пункт 2.1. в наступній редакції: "Цена за товар включает демонтаж, упаковку, погрузку и составляет 2280632 (два миллиона двести восемдесят тысяч шестьсот тридцать две) гривни в т.ч. НДС 380105,33грн."; пункт 2.2. в наступній редакції:"Общая сумма по контракту составляет 2280632 (два миллиона двести восемьдесят тысяч шестьсот тридцать две) гривни в т.ч. НДС 380 105,33 грн. на условиях FCA г.Мариуполь, согласно Инкотермс 2000" .

Згідно ст. 188 ГК України що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором . Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В ході розгляду даної справи позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу пропозицій про зміну договору.

Отже, відсутні докази порушення відповідачем прав позивача щодо внесення змін до договору.

Посилання позивача на інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 (v_482600-08) судом відхиляється, оскільки дана постанова стосується позовів про розірвання договору, а не про зміну договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині внесення змін до договору купівлі-продажу від 23.07.2009р. № 1/07/09 необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати (витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем також заявлено про відшкодування 16000,00 грн. витрат на адвоката

В підтвердження понесених витрат на адвоката позивачем надано договір №207/68 про надання юридичних послуг, укладений 13.07.2010р. між позивачем та адвокатською фірмою "Головань і партнери", додаткову угоду № 3 від 17.06.2010р., свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № 1753 на ім’я Нікульникова Д. О., свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № 2594 на ім’я Галанського Д.П., рахунком № 105 від 18.06.2010р. на оплату адвокатських послуг, платіжним дорученням № 246 від 21.06.2010р. про прийняття адвокатською фірмою "Головань партнери" від позивача в сумі 16000,00 грн. за консультаційні та адвокатські послуги.

В абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" (v_973600-07) , визначено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також, неподання позивачем доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, та детального розрахунку цих послуг, відшкодування витрат на оплату послуг адвоката підлягають зменшенню до 8000,00 грн.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (вул. Леваневського, будинок 6/12, корпус 1, кв.4, м.Полтава, 360011, ідентифікаційний код 21062595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідіндустрія" (вул.Прилуцька, 113, м.Краматорськ, Донецька обл., 84333, ідентифікаційний код 35498838) 370000 грн.00 коп . суми попередньої оплати, 9518 грн.62 коп . - річних, 134850грн. 04 коп . неустойки, 5223грн. 74 коп . витрат з оплати держмита, 222грн. 26 коп . витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 8000грн. 00 коп . витрат на адвоката.