Суть спору: про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав по розповсюдженню (продажу) аудіовізуальних творів на компакт-дисках формату DVD: фільмів "Аватар", "Воображаріум доктора Парнаса", "Елвін і Бурундукі 2" у розмірі 130350 грн. 00 коп., стягнення штрафу до Державного бюджету України у відповідності до п. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" від 23.12.93 № 3792-ХІІ /далі –Закон України № 3792-ХІІ/ у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача, зобов’язання його опублікувати за власний рахунок в газеті "Наша газета" судове рішення по даній справі.

У відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 09.09.10 було оголошено перерву до 13.09.10, 15-00.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість з огляду на складання протоколу про адміністративне правопорушення неповноважною особою, вилучення дисків на місці пригоди з порушенням законодавства тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відзиві на заперечення відповідача вважає його доводи необґрунтованими та звертає увагу суду на те, що правомірним використанням об’єктів авторського права у відповідності до ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних"від 23.03.00 є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм та баз даних, а також їх прокат лише за умови їх маркування контрольними марками.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши відповідача та представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Геміні" є юридичною особою, якій на підставі ліцензійних договорів правоволодільцями передані виключні авторські права на відтворення та розповсюдження аудіовізуальних творів на території України.

У відповідності до акту фіксації розповсюдження об‘єктів авторського права від 16.03.10, складеного представниками правовласника ТОВ "Українська антипіратська асоціація по захисту прав на музичні, аудиовізуальні твори та комп‘ютерні програми" та матеріалів слідчих органів позивач зазначає про скоєння відповідачем протиправних дій по розповсюдженню дисків для лазерних систем зчитування формату DVD.

Крім того, йдеться про порушення ст. ст. 3, 8, 10 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 23.03.00, оскільки на немаркованих контрольними марками компакт-дисках формату DVD знаходились аудіовізуальні твори, розповсюдження яких здійснювалось шляхом продажу. Серед аудіовізуальних творів, які знайшли своє відображення на компакт-дисках формату DVD, мали місце твори, виключні авторські права на які на території України належать позивачу - ТОВ "Геміні".

Позивач зазначає, що права на відповідні аудіовізуальні твори, були передані на території України правоволодільцями позивачу шляхом укладення відповідного договору про передачу авторських прав, а також стверджує, що відповідачем були порушені майнові авторські права ТОВ "Геміні", оскільки відповідно до ст. 15 Закону України № 3792-ХІІ до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать: виключне право на використання твору, включаючи і право на розповсюдження, а також за п. 2 ст. 426 ЦК України - використання об'єкта права інтелектуальної власності іншої особи здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим кодексом та іншим законом. Таким правомірним використанням відповідно до ст. 3 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" від 23.03.00 є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних, а також їх прокат, які дозволяються лише за умови їх маркування контрольними марками. Контрольна марка відповідно до ст. 2 вказаного Закону - є спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних.

Щодо ціни позову, то позивач визначив її у розмірі 130350 грн. 00 коп., виходячи з того, що розмір компенсації за порушення майнових авторських прав компанії за матеріалами справи складає 50 мінімальних заробітних плат /869 грн. 00 коп./ - 43450 грн., а відносно 3 порушень /кількості дисків з відповідним твором/ сума компенсації складає 130350 грн. 00 коп. Застосування саме такого розміру компенсації позивач обґрунтовує тим, що надання дозволів (ліцензій) на використання аудіовізуальних творів виробникам та розповсюджувачам аудіовізуальних творів є єдиним видом діяльності позивача, і порушення авторських прав відповідачем унеможливлює ведення підприємницької діяльності.

Застосування мінімального розміру компенсації, на думку позивача, є неможливим, оскільки йдеться про низку порушень авторських прав –піратство, вилучення інформації про управління правами, розповсюдження неліцензійних дисків.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України № 3792-ХІІ (3792-12) .

Відповідно до ч. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

За частиною 1 ст. 1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; ліцензійний договір; договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Як передбачено ч. 1 ст. 1113 ЦК України, за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Закону України № 3792-ХІІ первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами /ч. 1 ст. 15 Закону України № 3792-ХІІ/. Статтею 31 Закону № 3792-ХІІ передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі, як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно з частинами 1 - 3 ст. 440 ЦК України та частиною 1 ст. 15 Закону № 3792-ХІІ авторське право до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною 3 цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

За приписами ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Відповідно до ст. 441 ЦК України використанням твору є, зокрема, його розповсюдження. При цьому згідно з наведеним у статті 1 Закону № 3792-ХІІ визначенням терміну "розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав" - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

При розгляді справи судом встановлено, що 16.03.10 відповідачем у справі допущено розповсюдження немаркованих примірників компакт-дисків формату DVD з зафіксованими на них аудіовізуальними творами шляхом продажу в кіоску № 521 КП "Алчевського міського ринку", що підтверджується матеріалами даної справи, а саме :

- протоколом огляду місця пригоди від 16.03.10, складеного у встановленому порядку працівником підрозділу податкової міліції Алчевської ОДПІ, яким встановлено факт реалізації найманим працівником відповідача ОСОБА_5 за трудовою угодою трьох DVD-дисків /штрих-коди №№ 7453482100127, 4607234502374, 4820042365891/ з кінотворами "Аватар", "Воображаріум доктора Парнаса" та "Елвін і Бурундукі 2", які містять ознаки контрафактності;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1, наданими також 16.03.10 на ім‘я начальника ВПМ Алчевської ОДПІ, за змістом яких йдеться про те, що причиною продажу реалізатором зазначених вище дисків, немаркованих контрольними марками, є недосконала перевірка товару ОСОБА_1, який пропонується йому для продажу іншими підприємцями;

- актом фіксації розповсюдження об‘єктів авторського права від 16.03.10, складеним представниками правовласника ТОВ "Українська антипіратська асоціація по захисту прав на музичні, аудиовізуальні твори та комп‘ютерні програми", складеним з метою фіксації розповсюдження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 неліцензійних (контрафактних) примірників аудіовізуальних творів, у т.ч. DVD-дисків зі штрих-кодами №№ 7453482100127, 4607234502374, 4820042365891/, на яких розміщені кінотвори "Аватар", "Воображаріум доктора Парнаса" та "Елвін і Бурундукі 2".

Як вбачається з даного акту фіксації, відповідачем у відповідному розділі документу зроблені пояснення з підтвердженням факту такої реалізації, які підписані власноручно.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.07.10, суд залучив за клопотанням позивача надані ним три диски, які було проглянуто за допомогою комп‘ютеру для з‘ясування наявності фільмів "Аватар", "Воображаріум доктора Парнаса" та "Елвін і Бурундукі 2".

У відповідності до ст. 1 Закону України № 3792-ХІІ, яка визначає терміни, контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми –примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і /або/ розповсюджений з порушенням авторського права і /або/ суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб‘єкта авторського права і /або/ суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що, дійсно, відповідачем допущено продаж /розповсюдження/ контрафактних примірників дисків з фільмами "Аватар", "Воображаріум доктора Парнаса" та "Елвін і Бурундукі 2".

Заперечення відповідача, які обгрунтовані посиланням на порушення, яких припустилися працівники податкової міліції, спростовуються фактом залишення без змін судом апеляційної інстанції постанови Алчевського міського суду Луганської області від 02.06.10 № 3-1245/10, якою також встановлено факт незаконного продажу ОСОБА_1 DVD-дисків 16.03.10.

За загальним правилом відповідно до ч. І ст. 17 Закону України № 3792-ХІІ авторами аудіовізуального твору є: режисер-постановник; автор сценарію і (або) текстів, діалогів; автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; художник-постановник; оператор-постановник.

Відповідно до ч. І, ч. 2 ст. 32 Закону України № 3792-ХІІ автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору.

Дослідженням Угоди про дистрибуцію та ліцензію (DVD та BD ROM-прокатний та роздрібний продукт –ФОКС та ЕМ-ДЖІ-ЕМ) Україна від 01.01.10 судом встановлено послідовне одержання позивачем виключних майнових авторських прав на розповсюдження (продаж) примірників аудіовізуальних творів, починаючи від першого власника (автора) відносно творів "Аватар" та "Елвін і Бурундукі 2".

Так, згідно до п. 5 Угоди, яка укладена між Компанією "Двадцяте століття ФОКС Хоум Ентертеймент Лімітед" та ТОВ "Геміні Дистрибуция", Ліцензіат володітиме ексклюзивним правом та ліцензією протягом відповідного Терміну Дії може здійснювати наступне: (Е) застосовувати право Домашньої Відео Дистрибуції відносно Титулів Фоксу на Ліцензованій Території. Згідно до п.п. b) п. 5 Угоди Ліцензіат виконуватиме цю Угоду або безпосередньо, або через одного чи більшу кількість Дозволених Субдистриб'юторів. Цим Фокс затверджує ТОВ "Геміні" /позивача по справі/ в якості Дозволеного Субдистриб'ютора. Термін "Дистриб'ютор Домашнього Відео" періодично вживається в Угоді для позначення будь-якої сторони (Ліцензіата чи Дозволеного Субдистриб'ютора), яка здійснює прямий продаж Відеопристроїв з Титулами Фоксу.

Згідно додатку "С" до Угоди Аvatar (Аватар) та Alvin 2 ("Елвін і Бурундукі 2") - твори, кінокартини, які включаються до терміну "Титули Фоксу".

Щодо твору "Воображаріум доктора Парнаса", то такі відомості відсутні.

Також важливе значення для доведення обгрунтованості звернення позивача до суду за захистом порушеного права має договір від 01.01.10, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Геміні" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геміні Дистрибуция", за умовами якого позивач по даній справі прийняв зобов‘язання здійснювати діяльність по реалізації на території України дисків за відповідним переліком, у якому також містяться фільми Аvatar (Аватар) та Alvin 2 ("Елвін і Бурундукі 2").

Щодо доказів майнових авторських прав на розповсюдження аудіовізуального твору "Воображаріум доктора Парнаса", то державне посвідчення від 04.02.10, на яке посилається позивач, лише підтверджує право позивача розповсюджувати і демонструвати на території України зазначений фільм.

Тому доказів майнових авторських прав на розповсюдження фільму "Воображаріум доктора Парнаса позивачем не надано.

Відповідно до положень ст. 1107 Цивільного кодексу України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів: 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. Відповідно до положень ст. 1108 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

Відповідно до положень ст. 441 ЦК України використанням твору є його опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найом (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 50 Закону про авторське право використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати винагороди є порушенням авторського права . За порушення авторського права частиною 2 статті 52 цього Закону встановлена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді або сплати завданих збитків (матеріальної шкоди), або стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення, або виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

А тому захисту від порушення майнових авторських прав підлягають виключні майнові права позивача на розповсюдження (продаж) фільмів "Аватар" та "Елвін і Бурундукі 2".

Отже, стягнення компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості обчислення завданих правопорушенням збитків та отриманого порушником доходу.

Право вибору способу захисту свого порушеного права надається суб’єкту авторського права. Позивач заявив до стягнення компенсацію у розмірі 50 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, з розрахунку мінімальної заробітної плати –869 грн. 00 коп.

Заявлена позивачем сума компенсації не обґрунтовується орієнтовним розміром понесених збитків або розміром неправомірно отриманого відповідачем доходу. А тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 52 Закону України № 3792-ХІІ, якою визначено зобов‘язання суду визначати розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та /або/ наміри відповідача, суд вирішив визначити розмір компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожне порушення, сума якої становить 17380 грн. 00 коп., з розрахунку (869 х 10) х 2), яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Заперечення відповідача з посиланням на ст. 31 Закону України № 3792-ХІІ щодо не переданих прав, судом відхиляються за необгрунтованістю, оскільки спростовуються змістом Угоди про дистрибуцію та ліцензію (DVD та BD ROM-прокатний та роздрібний продукт –ФОКС та ЕМ-ДЖІ-ЕМ) Україна від 01.01.10.

Судові витрати стягуються з відповідача на користь державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

У задоволенні решти компенсації слід відмовити.

За правилами статті 52 Закону України № 3792-ХІІ суб’єкти авторського права вправі вимагати публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень. Згідно частини 3 цієї статті постановлення рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача, є правом суду. Штраф передається до Державного бюджету і не включається до позовних вимог. Вимоги про стягненню штрафу задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про здійсненню публікації у засобах масової інформації відомостей про допущені порушення авторського права, то суд зобов‘язує приватного підприємця ОСОБА_1 опублікувати у газеті "Наша газета" судове рішення по даній справі.

На підставі викладеного, статті 52 Закону України № 3792-ХІІ, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 :

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геміні", м. Київ, вул. Кустанайська, б. 1, ідентифікаційний код 31862302 –17380 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових авторських прав, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- в доход Державного бюджету України на п/рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 173 грн. 80 коп. держмита; на п/рахунок 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 31 грн. 46 коп., видати наказ ДПІ у м. Брянка Луганської області після набрання рішенням законної сили.