Товариство з обмеженою відповідальністю "СПК" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення із Статутного територіально-галузевого об’єднання "Південна залізниця" в особі Харківської дирекції залізничних перевезень та Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-західна залізниця", третя особа - Відкрите акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" вартості недостачі вантажу у сумі 120 827,77 грн.

рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2009 р. № 08/64-09, залишеним без змін постановою від 11.11.2009 р. Харківського апеляційного господарського суду у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2010 р. рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2009 року у справі № 08/64-09 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 19.07.2010 р. до Господарського суду міста Києва за підсудністю було передано справу № 15/169-10 (08/64-09).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2010 р. прийнято справу № 15/169-10 до провадження суддею Омельченком Л.В. та присвоєно їй № 46/316, розгляд справи призначено на 26.08.2010 р.

26.08.2010 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судове засідання, призначене на 10.09.2010 р., з’явились представники сторін, які надали пояснення по справі. Відповідач-1 проти позову заперечив, про що зазначив у своєму відзиві та додаткових поясненнях і запереченнях. Представник третьої особи також проти позову заперечив та надав суду письмові пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до залізничної накладної № 44669886 вантажоотримувачу ТОВ "СПК" було поставлено дизельне паливо Л-0,20-40. Згідно календарного штемпелю на зворотній стороні накладної оформлення видачі вантажу відбулося 20.09.2008 р. о 9:00 год., відмітка про складання комерційного акту в залізничній накладній відсутня.

20.09.2008 р. комісією у складі уповноважених наказом вантажоодержувача складено акт № 20-09 приймання та встановлено нестачу продукції, яка виникла у зв'язку з невірною вказівкою маси вантажу вантажовідправником.

У п. 10 Акту було вказано, що приймання вантажу припинено о 13:00 год. у зв'язку з необхідністю виклику представника вантажовідправника. 22.09.2008 року комісія продовжила роботу по прийманню продукції (акт № 22-09 від 22.09.2008 року).

Згідно висновків комісії, нестача продукції виникла у зв'язку з невірним визначенням маси вантажу вантажовідправником.

Відповідно до п. 5.2.5 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України" (z0805-08) (далі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року за № 281/171/578/155, комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства - вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією (z0805-08) та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами. Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участю представників охоронної організації, що супроводжувала нафту або нафтопродукти.

Однак, відповідно до акту приймання № 20-09 від 20.09.2008 року, охорона до приймання продукції не залучалась, доказів наміру залучення охорони до приймання продукції до суду надано не було. Підстави видачі довіреності № В-50 від 20.09.2008 року інспектору Чернігівської регіональної торгово - промислової палати Халимоненко Ірині Григорівні на право участі у прийманні дизельного палива по кількості, її керівником та її участь у прийманні продукції позивачем не обгрунтовано.

Продовження приймання продукції було здійснено позивачем з порушенням Інструкції (z0805-08) , а саме: в п. 10 акту № 22-09 від 22.09.2008 р. не вказано час, коли було розпочато і коли було закінчено приймання продукції.

Відповідно пам'ятки № 58 про користування вагонами, вагон № 74170127 був поданий під розвантаження 20.09.2008 р. о 10:50 год., і закінчено його розвантаження 21.09.2008 року о 12:30 год., що також підтверджується повідомленням начальнику станції Чернігів Кубишко Н.М. спеціалістом комерційного відділу позивача. До того ж, подовження приймання продукції було здійснено без представника відповідача, що є порушенням п.5.2.10 Інструкції (z0805-08) . Телеграма була направлена на адресу відповідача 20.09.2008 року о 13:56 год., у вихідний день, вагон був розвантажений 21.09.2008 року о 12:30.

Про видачу вантажу, який прибув на станцію призначення у справному вагоні без ознак втрати та виданий без перевірки залізницею у порядку статті 52 Статуту, станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити у накладній відповідну відмітку, зміст якої визначено пунктом 31 Правил видачі вантажів. Вказані відмітки засвідчуються підписом начальника станції або уповноваженого ним працівника із зазначенням його посади. Одержувач повинен пред'явити накладні для внесення цих відміток у день видачі вантажу або протягом трьох діб з моменту видачі вантажу.

Оскільки залізниця видає вантаж одержувачеві без перевірки та складання комерційного акту, вантажоодержувач має приймати продукцію у порядку, встановленому Інструкцією про порядок приймання продукції. У разі видачі залізницею вантажу без перевірки кількості місць або маси, одержувач у порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажу, зобов'язаний вимагати від органів транспорту зробити відповідну відмітку на транспортному документі.

За відсутності такої відмітки на накладній та Акта, оформленого відповідно до Інструкції (z0805-08) , немає підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника, продавця або постачальника, оскільки не виключається виникнення недостачі вантажу під час перевезення з вини перевізника або з вини одержувача.

Разом з тим, слід зазначити, що позивачем як доказ направлення скарги начальнику Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці надано тільки опис вкладення, який не містить поштового штемпелю, поштової квитанції на підтвердження направлення вказаної скарги суду не надано.

Таким чином, позивач не довів суду належними доказами звернення у встановленому порядку зі скаргою до Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці щодо недостачі вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що на зворотному боці залізничної накладної відсутня відмітка залізниці про видачу вантажу перевізником у справній цистерні за справними запірно-пломбувальними пристроями без перевірки в порядку ст. 52 Статуту залізниць України (457-98-п) .

Пункти 5.2.3 та 5.2.4 Інструкції (z0805-08) з приймання встановлюють, що вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродуктів має перевірити технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень, справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу у цистерні, а в разі встановлення нестачі –складання технічного акту за встановленою формою. У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Як свідчать матеріали справи, цистерна № 74170127 з вантажем була передана залізницею одержувачу 20.09.2008 р. без зауважень: технічно справною, без ознак втрати та недостачі вантажу під час перевезення.

Доказів складання акту за встановленою формою щодо недостачі вантажу, передбаченого Інструкцією з приймання, позивачем надано не було.

Таким чином, позивачем не було доведено наявності відповідальності Південно-Західної залізниці у виявленні позивачем недостачі вантажу у цистерні № 74170127.

Виходячи з вищезазначеного, враховуючи положення чинного законодавства, позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

У позові відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.