Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг" та Державного підприємства "Ресурспостач"про визнання недійсним Договору №18пв від 23.10.2009 року та зобов’язання вчинити дії.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 2 в порушення умов Договору доручення № юр-11/2009 від 11.02.2009 року уклав з відповідачем 1 Договір № 18пв з продажу прав вимоги від 23.10.2009 року без законних на те правових підстав, у зв’язку з чим позивач просить суд визнати спірний договір недійсним та зобов’язати відповідача 2 повернути передані позивачем на виконання умов Договору доручення № юр-11/2009 від 23.10.2009 року документи.

Ухвалою від 21.06.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.07.2010 року.

Представник позивача 05.07.2010 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 05.07.2010 року представники відповідачів не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою від 05.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 23.07.2010 року.

В судовому засіданні 23.07.2010 року представник позивача вимоги про порушення провадження у справі не виконав, проте надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання 23.07.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судове засідання 23.07.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 23.07.2010 року розгляд справи було відкладено на 27.08.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд визнати недійсним договір з продажу права вимог № 18пв від 23.10.2009 року та укладені до нього Додаткові угоди від 23.10.2009 року та від 23.11.2009 року та просив суд зобов’язати відповідача 2 передати позивачу отримані оригінали документів, а саме: оригінал Договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року; оригінал наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.05.2008 року по справі № 4/246; оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року по справі № 4/246; оригінал рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 року по справі № 4/246; оригінал постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 року по справі № 4/246; оригінал розпоряджень Держкомрезерву; оригінал довіреності від 26.02.2010 року № 1215/0/4-10; оригінал повідомлень Держкомрезерву.

В судове засідання 27.08.2010 року представник відповідача 1 не з’явився, вимоги ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 27.08.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Прокурор в судовому засіданні 27.08.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Крім того, 27.08.2010 року учасники процесу подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/306, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою від 27.08.2010 року розгляд справи було відкладено на 10.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобов’язати відповідача 2 передати крім, документів зазначених в заяві про уточнення розміру позовних вимог від 26.08.2010 року ще й оригінал розпорядження від 26.02.2010 року № 26 та оригінал повідомлення від 26.02.2010 року № 1219/0/4-10.

В судове засідання 10.09.2010 року представник відповідача 2 не з’явився, вимоги ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача та прокурор в судовому засіданні 10.09.2010 року надали усні пояснення по справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.09.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

11 лютого 2009 року між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (далі –комітет, позивач) та Державним підприємством "Ресурспостач"(далі –підприємство, відповідач 2) був укладений Договір доручення №юр-11/2009 (далі –Договір), який укладено відповідно до порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007р. №677 (677-2007-п) .

Згідно з пунктом 2.1 Договору, підприємство приймає на себе зобов’язання вчинити від імені комітету юридичні та інші дії, направлені на погашення заборгованості боржників перед кредитором, за допомогою правових та економічних заходів, у тому числі здійснювати:

- організаційні заходи щодо проведення конкурсів з продажу Прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву;

- заходи, спрямовані на збір та систематизацію інформації;

- організацію продажу прав вимоги.

Пунктами 2.2 та 2.3 Договору сторони узгодили, що продаж прав вимоги Державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернення (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву здійснюються на конкурсних засадах в порядку, встановленому чинним законодавством України. За результатами проведених конкурсів підприємство укладає з переможцями конкурсу договори з продажу прав вимоги в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1.5 Договору на підприємство покладено обов’язок відповідно до протоколу засідання комісії, де зазначена інформація про результати конкурсу, готувати та укладати договори про продаж прав вимоги з переможцями конкурсу.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2009 року між Державним підприємством "Ресурспостач"(далі – кредитор, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг"(далі –новий кредитор, відповідач 1) на виконання умов Договору доручення №юр-11/2009 від 11.02.2009 року було укладено договір № 18 пв з продажу прав вимоги (далі –Договір 1), відповідно до Преамбули якого сторони погодили, що даний Договір укладено відповідно до Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2007 року №677 (677-2007-п) : ст.ст. 512- 516, 656 Цивільного кодексу України; на підставі протоколу засідання комісії від 24.04.2009 року №32 та попереднього договору від 16.04.2009 року № 9, рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 року по справі №50/445 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року.

Відповідно до пункту 2.1 Договору 1 його предметом є оплатна передача кредитором на користь нового кредитора наступних Прав вимоги до боржника, що виникли з договору №юр-7/554-99 від 03.06.1999 року, укладеного між кредитором (Державний комітет з державного матеріального резерву) та Боржником (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), а саме: природний газ в об’ємі 329 520 195,50 м.куб.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору № 18 пв з продажу прав вимоги від 23.10.2009 року та додаткових угод до нього, укладеного між відповідачами та про зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що підстави на які посилалися відповідачі при укладені спірного договору є незаконними, а сам Договір не відповідає чинному законодавству та порушує державні інтереси.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 5 Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 року №677 (677-2007-п) (далі –Порядок) Держкомрезерв здійснює продаж прав за результатами проведення відкритого конкурсу.

Пунктом 22 Порядку (677-2007-п) встановлено, що переможець конкурсу визначається в день проведення конкурсу, про що представниками учасників повідомляють в усній формі. рішення комісії про результати проведення конкурсу за кожним лотом розміщується на веб-сайті у строк, що не перевищує 3-х робочих днів після проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 23 Порядку (677-2007-п) протягом 10 робочих днів після проведення конкурсу з переможцем конкурсу на підставі попереднього договору укладається основний договір.

Пунктами 2.2. та п.2.3 Договору доручення сторони встановили, що продаж Прав вимоги Державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернення (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву здійснюються на конкурсних засадах в порядку, встановленому чинним законодавством України. За результатами проведених конкурсів Підприємство укладає з Переможцями конкурсу договори з продажу Прав вимоги в порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 3.1.5 Договору доручення передбачено, що на підприємство, покладений обов’язок відповідно до протоколу засідання Комісії, де зазначена інформація про результати конкурсу, готувати та укладати договори про продаж Прав вимоги з переможцями конкурсу.

Відповідно до ст. 1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належать повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Відповідно до ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного доручення.

24.04.2009 року проведено засідання комісії, що проводить конкурс з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, на якому прийнято рішення конкурсної комісії відмінити конкурс з продажу прав вимоги Держкомрезерву до НАК "Нафтогаз України"по лотам в тому числі лоту №34/3 (підприємство ТОВ "Вальтер Торг"подало конкурсні пропозиції на участь у конкурсі по лоту №34/3), ДП "Ресурспостач"повернути конкурсне забезпечення, сплачене підприємствами, які подали конкурсні пропозиції на участь у конкурсі по лотам №34/1, 34/2, 34/3, 34/4, на доказ чого надано Протокол №32 засідання комісії, що проводить конкурси з продажу прав вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 року, який міститься в матеріалах справи.

07.07.2009 року Господарським судом міста Києва по справі № 50/445 прийнято рішення, яким визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009 року (протокол №32) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"в частині лоту №34/3. Зобов’язано Державний комітет України з державного матеріального резерву укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг"договір з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"в частині лоту №34/3 на умовах, визначених попереднім договором № 9 від 16.04.2009р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року по справі №50/445 рішення суду першої інстанції від 07.07.2009 року змінено та позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано недійсним рішення конкурсної комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву від 24.04.2009р. (протокол №32, лот № 34/3) щодо відміни конкурсу з продажу прав вимог Державного комітету України з державного матеріального резерву до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"в частині лоту №34/3.

Тобто, судом встановлено фактично відсутність результатів конкурсу, що в свою чергу в силу умов договору доручення та Порядку (677-2007-п) унеможливлювало укладання спірного договору.

Крім того, слід зазначити, що Порядок продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернутих (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого Постановою КМ України від 26.04.2007р. №677 (677-2007-п) , втратив чинність на підставі постанови Уряду від 12.08.2009 р., тобто на момент укладення спірного договору був нечинним.

Також, слід зазначити, що пунктом 22 Порядку продажу прав вимоги Державного комітету з державного матеріального резерву щодо повернення самовільно відчужених або неповернених (непоставлених) вчасно матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 року №677 (677-2007-п) встановлено, що переможець конкурсу визначається в день проведення конкурсу, про що представникам учасників повідомляють в усній формі. рішення комісії про результати проведення конкурсу за кожним лотом розміщується на веб-сайті у строк, що не перевищує 3-х робочих днів після проведення конкурсу.

Однак, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують розміщення на веб-сайті інформації щодо результатів проведення конкурсу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тобто, Договір від 23.10.2009р. №18пв з продажу прав вимоги, був укладений в порушення норм чинного законодавства, так як сторонами в момент його укладення не були додержані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору № 18 пв з продажу прав вимоги від 23.10.2009 року та додаткових угод до нього від 26.10.2009 року і 23.11.2009 року, підлягають задоволенню в повному обсязі, так як спірний договір між відповідачами був укладений за відсутності результатів конкурсу, в порушення умов договору доручення та на підставі Порядку (677-2007-п) , який був не чинний на момент укладення спірного договору.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача 2 повернути оригінали документів, які отримані останнім згідно акту приймання-передачі № 1 за договором доручення, а саме: оригінал Договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року; оригінал наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.05.2008 року по справі № 4/246; оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року по справі № 4/246; оригінал рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 року по справі № 4/246; оригінал постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 року по справі № 4/246; оригінал довіреності від 26.02.2010 року № 1215/0/4-10; оригінал розпорядження від 26.02.2010 року № 26 та оригінал повідомлення від 26.02.2010 року № 1219/0/4-10.

Разом з тим, судом встановлено, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача 2 повернути оригінал Договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року; оригінал наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.05.2008 року по справі № 4/246; оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року по справі № 4/246; оригінал рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 року по справі № 4/246; оригінал постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 року по справі № 4/246; оригінал довіреності від 26.02.2010 року № 1215/0/4-10 позивачем вже заявлені до відповідача 2 по справі № 41/305, а тому відповідно до п.2 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишаються судом без розгляду.

Статтею 1006 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Згідно з пунктом 5.1 Договору доручення даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 року.

Додаткових угод, що до його пролонгації сторонами не укладено.

Зважаючи на те, що строк дії договору доручення закінчився, а відповідач 2 покладені на нього обов’язки належним чином не виконав, господарський суд приходить до висновку, що підстави для їх утримання у відповідачем 2 відсутні, а тому позовні вимоги в частині зобов’язання повернути оригінал розпорядження від 26.02.2010 року № 26 та оригіналу повідомлення від 26.02.2010 року № 1219/0/4-10 підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 81- 85 ГПК України, суд, –

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсними Договір від 23.10.2009р. №18пв з продажу прав вимоги та додаткові угоди до нього від 23.10.2009 року та від 23.11.2009 року, які укладені між Державним підприємством "Ресурспостач"( місцезнаходження: 01135, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Павла Пестеля, буд. 4, код ЄДРПОУ 34002592) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг"( місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 36352368).

3. Зобов’язати Державне підприємство "Ресурспостач"( місцезнаходження: 01135, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Павла Пестеля, буд. 4, код ЄДРПОУ 34002592) повернути Державному комітету України з державного матеріального резерву ( місцезнаходження: 01601, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) наступні документи:

- оригінал розпорядження від 26.02.2010 року № 26;

- оригінал повідомлення від 26.02.2010 року № 1219/0/4-10.

4. Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача 2 повернути оригінал Договору № юр-7/554-99 від 03.06.1999 року; оригінал наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 16.05.2008 року по справі № 4/246; оригінал ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2007 року по справі № 4/246; оригінал рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2004 року по справі № 4/246; оригінал постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2004 року по справі № 4/246; оригінал довіреності від 26.02.2010 року № 1215/0/4-10 залишити без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

5.Стягнути з Державного підприємства "Ресурспостач"( місцезнаходження: 01135, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Павла Пестеля, буд. 4, код ЄДРПОУ 34002592) на користь Державного бюджету України 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальтер Торг" ( місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, код ЄДРПОУ 36352368) на користь Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.