Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 18.06.10 р. у зв’язку з хворобою судді Березяк Н.Є. призначені нею справи на 21.06.10 р. передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк О.Д. Ухвалою господарського суду від 21.06.2010 р. розгляд справи було відкладено на 05.07.2010 р. в зв’язку з неявкою відповідача.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 09.07.10 р. справу передано для подальшого розгляду по суті судді Березяк Н.Є.

В судовому засіданні 13.07.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

13.07.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" було подано заяву про збільшення позовних вимог та збільшення підстав позову, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" збитки у розмірі 12 740 000,00 грн.

Розгляд справи неодноразово відкладався з причин, зазначених в ухвалах господарського суду.

Представником ТзОВ "Біля Універмагу" в судове засідання 13.07.2010 року було подано клопотання про колегіальний розгляд справи. В зв’язку з необхідністю розгляду зазначеного клопотання в судовому засіданні 02.09.2010 р. оголошувалася перерва до 10.09.2010 року.

Ухвалою від 03.09.2010 р. заступник голови господарського суду Львівської області відхилив зазначене клопотання з мотивів, викладених в ухвалі.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задоволити збільшені позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні та просили стягнути з ТзОВ "Біля універмагу" збитки у розмірі 12 740 000,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечила з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про збільшення позовних вимог, поясненнях, даних в судових засіданнях та матеріалах справи.

В судовому засіданні 10.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" на підставі Договору купівлі-продажу № 104/01 від 11.12.2001 р., укладеного ним з Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області, набуло право власності на нежитлові приміщення та площадки (споруди) загальною площею 4 202,3 кв.м. за адресою : м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106. Розпорядженням Франківської рай адміністрації Львівської міської ради № 364 від 27.03.2002 р. вказаним не житловим приміщенням по вулиці Княгині Ольги, 106 у м. Львові було присвоєно інший номерний знак - № 59 Б по вул. В. Великого у м. Львові.

13.12.2001 р. між Позивачем (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара" (Орендар) був укладений договір оренди всього викупленого позивачем за договором купівлі-продажу № 104/01 від 11.12.2001 р. майна площею 4 202,30 кв.м., відповідно до умов якого Орендар зобов’язувався щомісячно вносити на рахунок Орендодавця орендну плату в розмірі 100 000,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, передати в оренду зазначені вище приміщення він не мав можливості в зв’язку із незаконним перебуванням в них ТзОВ "Біля Універмагу", чим йому було задано збитки у вигляді упущеної вигоди.

Факт незаконного перебування ТзОВ "Біля Універмагу" у зазначених вище приміщеннях та завдання цим позивачу збитків підтверджується цілим рядом судових рішень, які набрали законної сили, а саме: рішенням господарського суду Львівської області від 16.05.2002 р. у справі № 1/236-13/182 про стягнення з ВАТ "Універмаг "Львів" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" неотриманих доходів за період з 15.12.2001 р. по 15.05.2002 р. в сумі 500 000,00 грн.; рішенням господарського суду Львівської області від 03-07.11.2002 р. у справі № 1/485-37/232 про стягнення з ВАТ "Універмаг "Львів" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" неотриманих доходів за період з 15.05.2002 р. по 15.10.2002 р. в сумі 500 000,00 грн.; рішенням господарського суду Львівської області від 11.04.2003 р. у справі № 1/26-19/76 про стягнення з ВАТ "Універмаг "Львів" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" збитків за період з 15.10.2002 р. по 03.4.2003 р. в сумі 563 270,00 грн.; рішенням господарського суду Львівської області від 12.08.2003 р. у справі № 1/347-16/203 про стягнення з ВАТ "Універмаг "Львів" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" збитків за період з 03.04.2003 р. по 15.04.2003 р. в сумі 39 996,00грн.; рішенням господарського суду Львівської області від 05.05. - 11.06.2004 р. у справі № 1/290-9/277 про стягнення з ТзОВ "Біля Універмагу" на користь ТзОВ "Ресторан "Беркут" збитків за період з 18.04.2003 р. по 18.04.2004 р. в сумі 600 000,00 грн. . Зазначеними рішеннями задоволено позовні вимоги ТзОВ "Ресторан "Беркут" та стягнуто з ВАТ "Універмаг "Львів", а згодом з ТзОВ "Біля Універмагу" неотримані позивачем доходи внаслідок неможливості передачі належних йому на праві власності приміщень в оренду по договору оренди № 20/04 від 13.12.2001 р.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України –факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог, та не заперечується представниками відповідача, з 19.04.2004 р. ТзОВ "Біля "Універмагу" продовжував займати приміщення загальною площею 4 202,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59Б, що перешкоджало позивачу розпоряджатися своїм майном та передати його в оренду ТзОВ "Торговий дім "Тамара" і отримувати за це орендну плату. З огляду на ті обставини, що в період з 11.12.2001 р. по 30.10.2008 р. законним власником вказаного нерухомого майна являвся ТзОВ "Ресторан "Беркут", позивач просить стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди за вказаний період в розмірі 6 500 000,00 грн.

Крім того, подаючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач стверджує, що незаконним перебуванням ТзОВ "Біля Універмагу" у належних йому на праві власності приміщеннях, йому завдано прямі збитки в розмірі 6 240 000,00 грн в зв’язку з невиконанням ним умов Договору купівлі-продажу №88/08 від 10.06.2003 року, укладеним між ним та ПП "Санні", за умовами якого він мав намір продати ПП "Санні" цегляну площадку споруду, площею 1379,3 кв.м. та павільйон міні-ринку, площею 1207,9 кв.м. Свої вимоги позивач обґрунтовує рішенням гсподарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 р. у справі №1/86-4904, яким частково задоволено зустрічний позов Приватного підприємства "Санні" та зобов’язано ТзОВ "Ресторан "Беркут" виконати належним чином умови укладеного 10.06.2003 р. між ними договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 2 823,0 кв.м. (цегляної площадки-споруди, площею 1 379,3 кв.м. та павільйону міні-ринку, площею 1 207,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. В.Великого, 59-Б, м. Львів) щодо передачі придбаного майна та забезпеченні виселення третіх осіб; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" на користь Приватного підприємства "Санні" збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 6 240 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Санні" включило вимоги за вказаним рішенням у справі № 1/86-4904 господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 р. до реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Ресторан "Беркут", на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача 6 240 000,00 грн. збитків на праві зворотної вимоги .

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

ТзОВ "Ресторан "Беркут" звернувся з позовом про відшкодування збитків з посиланням на ті обставини, що незаконним перебуванням ТзОВ "Біля Універмагу" в нежитлових приміщення та площадки (споруди) загальною площею 4 202,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106, які належали йому на праві власності, йому завдано збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 6 500 000,00 грн. та прямі збитки в розмірі 6 400 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно долученого до справи укладеного між Позивачем (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Тамара" (Орендар) договору оренди № 20/04 від 13.12.2001 р. всього викупленого позивачем за договором купівлі-продажу № 104/01 від 11.12.2001 р. майна площею 4 202,30 кв.м., та поданого у заяві про збільшення позовних вимог розрахунку, орендна плата за нежитлові приміщення у разі належного виконання договору оренди складала би 6 500 000,00 грн.

В силу вимог ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Положення цієї статті ЦК України (435-15) кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В силу вимог цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме : протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

Як вбачається з позовної заяви та не заперечується відповідачем, ТзОВ "Біля Універмагу" в період з 19.04.2004 р. (моменту до котрого відповідачу було стягнуто збитки рішеннями господарського суду Львівської області) до 30.10.2008 р. (моменту до котрого законним власником вказаного нерухомого майна являвся ТзОВ "Ресторан "Беркут") перебував в нежитлових приміщеннях загальною площею 4 202,30 кв.м., що завдало позивачу збитків у вигляді неодержаного доходу (орендна плата за користування приміщеннями).

Як вже зазначалося раніше, протиправність перебування ТзОВ "Біля Універмагу" в належних на праві власності позивачу приміщеннях за період з 15.12.2001 року по 18.04.2004 року та завдання йому збитків у формі упущеної вигоди ( неотриманої орендної плати) підтверджена рішеннями суду, які набрали законної сили і не підлягає доведенню знову при розгляді цієї справи в силу ст..35 ГПК України (1798-12) .

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

З огляду на ті обставини, що після прийняття господарським судом рішень про стягнення збитків в зв’язку з неправомірним перебуванням відповідача в належних на праві власності позивачу приміщеннях, ТзОВ "Біля Універмагу" продовжувало користуватися зазначеними приміщеннями, чим завдало ТзОВ "Ресторан "Беркут" нових збитків у формі упущеної вигоди за період з 19.04.2004 року по 30.10.2008 року в розмірі орендної плати, яку міг би отримати позивач .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" неодноразово зверталося до суду про усунення перешкод в користуванні своїм майном, а саме з вимогою виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу" з належних ТзОВ "Ресторан "Беркут" на праві власності нежитлових приміщень, що підтверджується рішеннями господарського суду Львівської області від 16.05.2002 р. по справі № 1/236-13/182, від 03.10-07.11.2002 р. по справі № 1/485-37/232, від 05.05.-11.06.2004 р. по справі № 1/290-9/277 (копії в матеріалах справи).

Крім того, позивач просить стягнути збитки, завдані йому ТзОВ "Біля Універмагу" в зв’язку із прийняттям рішення господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 р. у справі № 1/86-4904 частково задоволено зустрічний позов Приватного підприємства "Санні" та зобов’язано ТзОВ "Ресторан "Беркут" виконати належним чином умови укладеного 10.06.2003 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" та Приватним підприємством "Санні" Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 2 823,0 кв.м. (цегляної площадки-споруди, площею 1 379,3 кв.м. та павільйону міні-ринку, площею 1 207,9 кв.м., які розташовані за адресою: вул. В.Великого, 59-Б, м. Львів) щодо передачі придбаного майна та забезпеченні виселення третіх осіб; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" на користь Приватного підприємства "Санні" збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 6 240 000,00 грн.

Вимогами ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Санні" включило вимоги за вказаним рішенням у справі № 1/86-4904 господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 р. до реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Ресторан "Беркут", який поданий у відповідності до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на розгляд господарському суду Львівської області, що підтверджується листом розпорядника майна ТзОВ "Ресторан "Беркут" (а.с.145). Таким чином, позивач поніс реальні збитки в розмірі 6 240 000,00 грн. внаслідок необхідності виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 24.01.2008 р. у справі № 1/86-4904

Вказані юридичні факти в силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України не підлягають доведенню та підтверджують наявність вини відповідача у завданні збитків позивачу та безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача по самовільному використанню майна позивача та понесеними останнім збитками у вигляді неодержаних доходів, які позивач міг би одержати в разі додержання відповідачем норм чинного законодавства України. Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав та повинен був утриматися від дій щодо використання неналежного йому майна.

Наведене узгоджується з вимогами частин 1, 2 та 3 ст. 13 ЦК України, у відповідності з якими цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до п. 4 ст. 611 та ч. 1 ст. 623 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є відшкодування збитків.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що з 26.02.2003 року ТзОВ "Ресторан "Беркут" не являлось власником площадки (споруди) нежитловою площею 1379,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59Б в зв’язку з укладенням 26.02.2003 року з Гриншпуном А.Г. договору купівлі-продажу площадки (споруди), позначеної на поверхневому плані літерою Ібп, не житловою площею 1379,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. В.Великого, 59Б, в межах першого поверху площадки (споруди)влаштовано торговий павільйон міні-ринку загальною площею 1207,9 кв.м. з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідачем не доведено фактичної передачі вказаного вище нежитлового приміщення Гриншпуну А.Г. Крім того, позивачем подано суду витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно датовані 25.08.2005 року та 08.09.2008 року (належно засвідчені копії в матеріалах справи), відповідно до яких нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд.. 59Б належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" на підставі свідоцтва про право власності б/н від 08.04.2002 р.

Таким чином, порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності та незаконне використання нежитлових приміщень, що перебувають у власності позивача, завдало останньому збитків в розмірі 12 740 000,00 грн.

Заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу України –позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідач у своїй заяві стверджує, що оскільки на момент звернення із позовом до ТзОВ "Біля Універмагу" у справі № 1/290-9/277 та винесенням рішення у даній справі 05.05-11.06.2004 р. ТзОВ "Ресторан "Беркут" було відомо про порушення їх прав, тому перебіг позовної давності розпочався більше 6 років назад.

Однак слід зазначити, що факт порушення прав ТзОВ "Ресторан "Беркут" було встановлено саме рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.-11.06.2004 року у справі № 1/290-9/277 за позовом ТзОВ "Ресторан "Беркут" до ТзОВ "Біля Універмагу" про стягнення збитків у розмірі 100 000,00 грн. за період з 19.04.2004 р. до 19.05.2004 р., яке набрало законної сили 04.02.2009 р. відповідно до ч. 4 ст. 85 ГПК України після розгляду справи Львівським апеляційним господарськими судом, яким дане рішення в частині стягнення збитків залишено в силі.

Частиною 3, 4 ст. 264 ЦК України встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Таким чином, перебіг позовної давності стосовно вимоги ТзОВ "Ресторан "Беркут" про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди розпочався з 04.02.2009 року.

Щодо заперечення відповідача про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову з посиланням на ст. 22 ГПК України та п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 (v1228600-06) , слід зазначити, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" 13.07.2010 року було подано заяву про збільшення позовних вимог без зміни предмету позову (стягнення збитків) та збільшення, а не зміну підстав позову. Тобто позивач просить стягнути з ТзОВ "Біля універмагу" збитки у розмірі 12 740 000,00 грн. з доповненим обґрунтуванням підстав стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44; 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 82, 84, 85 ГПК України (1798-12) , суд, -

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біля Універмагу (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 59В код ЄДРПОУ 32182531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 34/120, код ЄДРПОУ 19171247) –12 740 000,00 грн. –збитків, 25 500,00 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.