ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/193
09.09.10
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12957048) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14346454) )
За позовом Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України
До 1) Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської державної адміністрації
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕколАН"
Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "БТА Банк"
Про визнання незаконним та скасування наказу та анулювання свідоцтва про право власності, виданого на підставі наказу
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача Дибова Є.П. (за дов.)
від відповідача-1 Грицинюк А.С. (за дов.)
від відповідача-2 Хайлов Е.М. (за дов.)
від третьої особи Храновський В.М. (за дов.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду міста Києва звернувся з позовом Інститут сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (далі –Інститут) до Головного управління комунальної власності міста Києва (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) "ЕколАН"(відповідача-2) про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління комунальної власності міста Києва № 1606-В від 18.11.2004 р. та анулювання свідоцтва про право власності від 18.11.2004 р., виданого на підставі цього наказу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що будівля по вул. Генерала Наумова, 13, на яку відповідачем-1 було оформлено право власності відповідача-2, не була прийнята в експлуатацію державною приймальною комісією, як це передбачено договором, укладеним між позивачем і відповідачем-2. Обґрунтовуючи своє право на позов позивач посилається на те, що на підставі договору про спільну діяльність № 15-01/03 від 15.01.2003, укладеного між ним та відповідачем-2, після введення будівлі в експлуатацію Інституту належить право на частину завершеного будівництвом об’єкту. При цьому, як зазначає позивача, приміщення ним відповідачу-2 не передавались, а акт приймання-передачі об’єкта у власність від 22.07.2004 р., який наданий останнім відповідачу-1 при оформленні свідоцтва, Інститутом не підписувався і є підробленим. Отже, дії відповідача-1 щодо прийняття оскаржуваного рішення та видання відповідачу-2 свідоцтва про право власності на будівлю, яка не введена в експлуатацію, і оформлення права власності на неї за відповідачем-2, є незаконними та порушують права позивача як особи, якій належить право на частину завершеного будівництвом об’єкту.
За цих обставин відповідач-1 спірними наказом і свідоцтвом неправомірно оформив за відповідачем-2 право власності на частину будівлі по вул. Генерала Наумова, 13, на яку фактично право власності відповідачем-2 набуто не було.
Ухвалою суду від 29.03.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/193, розгляд останньої призначено на 26.04.2010 р..
Представником відповідача-2 у судовому засіданні подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Судом клопотання відхилено, як таке, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Також представником відповідача-2 подано заяву про застосування строку позовної давності.
Через канцелярію суду від публічного акціонерного товариства "БТА Банк"надійшло клопотання про залучення його до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача (ТОВ "ЕколАН").
Ухвалою суду від 26.04.2010 р. до участі у справі залучено як третю особу на стороні відповідача-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "БТА Банк", оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов’язки останнього щодо однієї зі сторін.
У судове засідання 17.05.2010 р. представники позивача та відповідача-1 не з’явились.
Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.06.2010 р. строк вирішення спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.
Відповідач-2 позовні вимоги відхилив повністю зазначивши, що ним в повному обсязі виконані зобов’язання за договором, укладеним з позивачем, а частина будівлі по вул. Генерала Наумова, 13, на яку відповідачем-1 було оформлено право власності відповідачу-2, була прийнята в експлуатацію робочою комісією, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України № 449 від 05.08.1992 р. (449-92-п) і Державним будівельним нормам, затвердженим наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 р. № 48, та підтверджує введення даної будівлі в експлуатацію. Договором не передбачено підписання окремого акту прийому-передачі об’єкта у власність, який є необхідним відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 (z0157-02) , тому позивачем і відповідачем-2 був підписаний акт від 22.07.2004 р..
У судовому засіданні 08.07.2010 р. відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилив, зазначивши, що наданий відповідачем-2 пакет документів був достатнім для видання спірного наказу та оформлення та свідоцтва про право власності. Крім того, відповідач-1 послався на наступне: акт приймання-передачі об’єкта у власність від 22.07.2004 р. був підписаний з боку позивача директором ОСОБА_5, що встановлено судовою експертизою, та свідчить про чинність даного акту. Частина будівлі по вул. Генерала Наумова, 13, на яку відповідачем-1 було оформлено право власності відповідача-2, була прийнята в експлуатацію робочою комісією, що відповідає Державним будівельним нормам, затвердженим наказом Держкоммістобудування України від 05.10.1994 р. № 48, та підтверджує введення даної частини будівлі в експлуатацію. Акт прийняття в експлуатацію підписаний представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва та затверджений Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією. Отже, спірні наказ та свідоцтво були прийняті відповідачем-1 в межах наданих повноважень та у відповідності до Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 р. № 1820 (ra0062017-01) .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність витребування у сторін додаткових доказів до матеріалів справи.
Розгляд справи було відкладено на 09.09.2010 р..
Третя особа у поданому суду відзиві зазначила, що майно, право власності на яке оформлене за відповідачем-2 на підставі спірних наказу та свідоцтва, є предметом застави за укладеним між ним та відповідачем-2 іпотечним договором.
Директором позивача ОСОБА_5 надані пояснення, в яких він зазначив, що ним не підписувався та не засвідчувався печаткою акт прийому передачі об’єкта у власність від 22.07.2004 р..
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до п. 2, 3 статуту Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (далі –Інститут), затвердженого Національною академією наук (далі - НАН) України 24.03.2003 р., Інститут перебуває у віданні Національної академії наук України, є державною науковою неприбутковою установою.
Згідно з п. 29 статуту Інституту закріплені за Інститутом будівлі, споруди, обладнання, установки, транспортні засоби та інше майно є державною власністю та обліковується на балансі Інституту.
16.04.1985 р. рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 300/8 було дозволено Академії наук Української РСР здійснити будівництво інженерно-лабораторного корпусу загальною площею 5000 кв.м. інституту загальної та неорганічної хімії по вул. Генерала Наумова.
21.01.1991 р. Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва був виданий дозвіл № 1-ЛЕН інституту загальної та неорганічної хімії на будівництво об’єкта по вул. Генерала Наумова, 13.
Відповідно до довідки про перевірку цільового використання бюджетних коштів Національною академією наук України від 23.01.2001 р. станом на 01.07.2001 р. будівельна готовність експериментального виробництва складає 75 відсотків.
25.12.2001 р. за актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, затвердженим президентом НАН України 17.01.2002 р., було введено в експлуатацію технологічне відділення експериментального виробництва Інституту в обсязі другого пускового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13 площею 1016,5 кв.м.
15.01.2003 р. між Інститутом та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕколАН"(далі –ТОВ "ЕколАН") був укладений договір № 15-01/03 (далі –Договір), п. 2.1. якого визначено, що він укладений з метою завершення спільними зусиллями сторін будівництва і введення в експлуатацію першого та другого поверху частини лабораторно-технічного корпусу експериментального виробництва Інституту, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13.
Відповідно до п. 2.5, п. 2.6 Договору Інститут передає ТОВ "ЕколАН"функції замовника по зведенню будівництва корпусу. Інститут після завершення будівництва корпусу, відповідно до рішення бюро Президії НАН України, передає ТОВ "ЕколАН"за умови виконання ТОВ "ЕколАН"пунктів даного договору у повну власність частину корпусу пропорційно внесеним коштам, а саме: Інститут отримує 22 відсотки об’єкту незавершеного будівництва, що становить 270,16 кв.м., ТОВ "ЕколАН"отримує 78 відсотків об’єкту незавершеного будівництва, що становить 957,84 кв.м.
16.01.2003 р. за актом прийому-передачі Інститут передав ТОВ "ЕколАН"функції замовника по завершенню будівництва частини лабораторно-технічного корпусу експериментального виробництва загальною площею 1228 кв.м.
01.07.2003 р. постановою бюро Президії Національної академії наук України № 176 був схвалений укладений сторонами договір № 15-01/03 від 15.01.2003 р.. Було постановлено Інституту і ТОВ "ЕколАН"після закінчення будівництва зазначеного об’єкту уточнити фактичний обсяг витрат ТОВ "ЕколАН"на завершення будівництва і пропорційно внесеним коштам зробити відповідні зміни в перерозподілі загальної площі між Інститутом і ТОВ "ЕколАН".
22.07.2004 р. був складений акт прийому-передачі об’єкта у власність, за яким Інститут передав ТОВ "ЕколАН"частину лабораторно-технологічного комплексу експериментального виробництва для проведення робочої комісії та оформлення права власності на нежилі приміщення.
Відповідно до п. 1 цього акту Інститут надає право ТОВ "ЕколАН" оформити право власності на нежилі відокремлені приміщення (весь підвал та перший поверх), які розташовані за адресою: м. Київ. вул. Генерала Наумова, 13.
Відповідно до п. 2 акту прийому-передачі ТОВ "ЕколАН"зобов’язується здійснити всі необхідні дії для проведення робочої комісії та оформлення права власності на ТОВ "ЕколАН"на нежилі приміщення: (весь підвал та перший поверх, загальною площею 1135, 9 кв. м.); внести зміни до розподілу площі на другому поверсі лабораторно-технологічного корпусу відповідно до технічного завдання від 22.07.2004 р..
29.07.2004 р. робочою комісією був складений акт про готовність завершеного будівництва об’єкту ТОВ "ЕколАН"для пред’явлення державній приймальній комісії.
Відповідно до вказаного акту 1 пусковий комплекс –приміщення для виробництва сорбентів медичного призначення площею 1225 кв.м., кошторисною вартістю 2960000,00 грн. вважати прийнятим від генерального підрядника та готовим для пред’явлення Державній прийомній комісії.
05.11.2004 р. ТОВ "ЕколАН" був виданий наказ № 6 "Про введення в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту виробничого призначення", відповідно до якого з працівників ТОВ "ЕколАН"була створена комісія та введений в експлуатацію 1 пусковий комплекс –нежилі приміщення № 1, № 3 для виробництва сорбентів медичного призначення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13 загальною площею 1135,9 кв.м.
09.11.2004 р. ТОВ "ЕколАН"звернулося до Головного управління комунальної власності міста Києва із заявою про оформлення права приватної власності на нежиле приміщення № 1, № 3 для виробництва сорбентів медичного призначення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, б. 13 загальною площею 1135,9 кв.м.
До вказаної заяви ТОВ "ЕколАН"додала наступні документи: загальні документи для юридичної особи; довіреність; постанову бюро Президії НАН України № 176 від 01.07.2003 р.; договір про пайову участь; договір на виконання будівельних робіт; акт робочої комісії; документи, що підтверджують фінансування будівництва; державні будівельні норми України; відповідь Державного будівельного управління архбудконтролю; технічну документацію БТІ; наказ про введення в експлуатацію; постанову бюро Президії НАН України № 36; довідку товариства; рішення № 373, № 2097; кадастровий план; протокол щодо передачі коштів у порядку пайової участі; дозволи на проектну документацію.
Акт Державної приймальної комісії про введення в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту, ТОВ "ЕколАН"з пакетом документів подано не було.
18.11.2004 р. Головним управління комунальної власності міста Києва був прийнятий наказ № 1606-В "Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна", відповідно до п. 1 якого було наказано оформити право власності на об’єкт нерухомого майна, зазначений у додатку (справа № 9570). Замовник - товариство з обмеженою відповідальністю "ЕколАн"; форма власності: приватна.
Відповідно до п. 2 наказу № 1606-В "Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна"(далі –Наказ) було вирішено видати свідоцтво про право власності згідно з пунктом 1 цього наказу.
Згідно з п. 1 додатку до Наказу об’єктом нерухомого майна, на який оформляється право власності з видачею свідоцтва про право власності ТОВ "ЕколАН", є нежилі приміщення № 1, № 3 для виготовлення сорбентів медичного призначення, вбудовані в нежилий будинок по вул. Наумова Генерала, №13 (літера Б), Святошинського району, загальною площею 1135,9 кв.м.
18.11.2004 р. Головним управління комунальної власності міста Києва на підставі Наказу було видано свідоцтво про право власності, яким було посвідчено, що нежилі приміщення № 1, № 3 для виготовлення сорбентів медичного призначення площею 1135,90 кв.м., які розташовані в м. Києві по вул. Наумова Генерала № 13 (літера Б), дійсно належать ТОВ "ЕколАН"на праві приватної власності.
15.06.2007 р. між Інститутом та ТОВ "ЕколАН"було укладено додаткову угоду № 3 до Договору, якою визначили наступне: на виконання основного договору сторони завершили своїми спільними зусиллями будівництво першого та другого поверхів частини лабораторно-технологічного корпусу експериментального виробництва (далі - Корпус) Інституту, який розташований за адресою: вулиця Генерала Наумова 13, місто Київ (п.1). Сторони погодили використання Корпусу після оформлення згідно з законодавством права власності сторін для досягнення статутних цілей сторін. (п. 2). Сторони погодились, що на виконання пункту 2 постанови бюро Президії HAH України № 176 від 01.07.2003 р. "Про залучення інвестора"протягом 15 календарних днів з дня укладення даної додаткової угоди сторони ініціюють проведення будівельно-технічного дослідження (експертизи) з метою визначення (уточнення) фактичного обсягу витрат ТОВ "ЕколАН" на завершення будівництва Корпусу (п. 3). Сторони погодились, що, якщо сторони не домовляться у письмовій формі про інше, сторони після введення Корпусу в експлуатацію отримують у право власності наступні частки Корпусу: Інститут отримує 25 % Корпусу, що складає 541,95 м.кв., ТОВ "ЕколАН"отримує у право приватної власності 75% Корпусу, що складає 1625,85 м.кв. (п. 4). Сторони домовились, що прийняття Корпусу в експлуатацію здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України, шляхом проведення приймальних комісій з обов'язковою участю уповноважених представників сторін, НАН України та представників органів державної влади та/або місцевого самоврядування згідно з законодавством (п. 7).
Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об’єднання вкладів або без об’єднання вкладів учасників.
Згідно з ст. 1132, 1133 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно.
Відповідно до ст. 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками спільне майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена в результаті такої діяльності продукція є спільною власністю учасників, якщо інше не встановленого договором. Внесене учасником майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
Згідно з ст. 1141 Цивільного кодексу України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння або користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, здійснюється у порядку, встановленому цим кодексом.
Відповідно до ст. 356, 359 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Продукція, плоди, доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток.
Згідно зі ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 367 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Актом робочої комісії від 29.07.2004 р. було встановлено готовність завершеного будівництва об’єкту для пред’явлення державній приймальній комісії. Відповідно до вказаного акту 1 пусковий комплекс–приміщення для виробництва сорбентів медичного призначення площею 1225 кв.м., кошторисною вартістю 2960000,00 грн. вважати прийнятим від генерального підрядника та готовим для пред’явлення Державній прийомній комісії.
Отже, в даному акті робочої комісії не йдеться про прийняття об’єкту в експлуатацію, а лише вважається об’єкт прийнятим від генерального підрядника та готовим для пред’явлення Державній прийомній комісії. Державна прийомна комісія вказаний об’єкт в експлуатацію не приймала, що також підтверджується укладеною сторонами додатковою угодою № 3 від 15.06.2007 р..
Станом на час звернення відповідача-2 до Головного управління комунальної власності міста Києва із заявою про оформлення права приватної власності на нежиле приміщення № 1, № 3, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, б. 13 загальною площею 1135,9 кв.м. основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва визначав Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 (1243-2004-п) (далі –Порядок), відповідно до якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію (п. 29 Порядку (1243-2004-п) ).
За таких обставин, доводи відповідачів про те, що нежиле приміщення № 1, № 3, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, б. 13 були введені в експлуатації з моменту складання акту робочої комісії є необґрунтованими.
Також сторонами не було дотримано вимог закону та не укладено нотаріально посвідченого договору про поділ майна.
Відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником у межах, встановлених цим кодексом, іншими законами, а також власником майна.
В силу ст. 2-4 Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України" майно, в тому числі об’єкт незавершенного будівництва по вул. Генерала Наумова, 13 закріплено за Інститутом на праві оперативного управління. Право власності на вказане майно належить державі. Реалізацію прав власності держави на вказане майно, в тому числі розпорядження цим майном, здійснює НАН України, якій належить право господарського відання на це майно.
Як встановлено судом між сторонами виникли відносини про здійснення спільної діяльності не з будівництва нового об’єкту, а з добудови незавершеного будівництвом об’єкта, рівень будівельної готовності якого складав 75%, а оціночна вартість складала 880261,55 грн.
Дане незавершене будівництво (об’єкт незавершенного будівництва, будівельні матеріали, обладнання, які були використані при його будівництві) знаходилось у власності держави, та було передано у повне господарське відання НАН України, яка передала його в оперативне управління Інституту.
Відчуження нерухомого майна НАН України та організацій, що віднесені до відання НАН України, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою бюро Президії НАН України № 176 від 01.07.2003 р. було погоджено, що після завершення будівництва корпусу, відповідно до рішення бюро Президії НАН України за умови виконання пунктів Договору, буде передано ТОВ "ЕколАН"у повну власність частину корпусу, пропорційно внесеним коштам.
В матеріалах справи відсутні докази наявності відповідно рішення бюро президії НАН України.
Таким чином, право власності ТОВ "ЕколАН"на частину будівлі за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13 може виникнути лише після прийняття закінченого будівництвом об’єкта (його частини, етапу) в експлуатацію державною комісією, прийняття Національною академією наук України відповідного рішення, укладення Інститутом і ТОВ "ЕколАН" договору поділу спільного майна, його нотаріального посвідчення, та державної реєстрації.
Згідно з п. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, в тому числі, нотаріально-посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об’єднання нерухомого майна та акт прийому нерухомого майна до експлуатації.
Згідно з ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом (1952-15) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 20 Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 р. (ra0062017-01) , орган, який здійснює оформлення права власності відмовляє в оформленні права власності у випадку надання неналежно оформленого комплекту документів.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
ТОВ "ЕколАН"звернулась з відповідною заявою до Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про оформлення права приватної власності на нежиле приміщення № 1, 3 для виробництва сорбентів медичного призначення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, б.13. Наданий пакет документів не містив належних документів на підтвердження зміни та припинення права власності (акту введення в експлуатацію державної комісії, нотаріально посвідченого договору про поділ майна).
Отже, спірні наказ №1606-В від 18.11.2004 р. та свідоцтво від 18.11.2004 р. були видані за відсутності всіх необхідних документів, підтверджуючих право власності ТОВ "ЕколАН"на частину будівлі за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 13, та без з’ясування відповідності поданих документів вимогам законодавства.
Посилання відповідачів на умови додаткової угоди від 10.07.2003 р. та додаткової угоди № 2 від 22.07.2004 р. до Договору не приймаються судом до уваги, оскільки додаткова угода № 2 від 22.07.2004 р. визнання недійсною рішенням господарського суду по справі № 2/71 від07.02.2007 р., яке набрало законної сили, а оригінал додаткової угоди від 10.07.2003 р., або її належним чином засвідчена копія суду не надано. За таких обставин, в силу ст. 34 ГПК України, надана копія не є належним доказом та не може бути прийнята судом.
На час прийняття спірного наказу та видачі свідоцтва єдиним правочином, що регулював відносини між сторонами, був Договір, умовами якого був передбачений обов’язок позивача передати частину майна відповідачу-2 після введення його в експлуатацію за рішенням бюро президії НАН України.
Також, суд не приймає як належний доказ акт прийому-передачі об’єкта у власність від 22.07.2004 р., оскільки додатковою угодою № 3 від 15.06.2007 р. сторони підтвердили, що станом на липень 2007 року об’єкт не введено в експлуатацію.
Статтею 1 Господарського процесуального Кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного Кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Із положень вказаних норм матеріального права не випливає спосіб захисту права, обраного позивачем –анулювання правовстановлюючого документа (свідоцтва про право власності).
Враховуючи викладене, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Твердження відповідача-2 про пропущення позивачем строку позовної давності не приймається судом до уваги, оскільки в силу ст. 264 Цивільного кодексу України подання позову до суду перериває строк позовної давності. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Постановою господарського суду по справі 38/623-А від 26.09.2006 р. було задоволено позовні вимоги Інституту та визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління комунальної власності м. Києва №1606-В від 18.11.2004р. "Про формування права власності на об’єкт нерухомого майна"та визнано протиправним та не чинним свідоцтво про право власності від 18.11.2004 р., видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу № 1606-В від 18.11.2004 р..
23.01.2008 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову господарського суду по справі 38/623-А від 26.09.2006 р. було скасовано провадження в по адміністративній справі закрито. Таким чином перебіг строку позовної давності було за даним спором було почато з 23.01.2008 р., а позов подано в межах строку позовної давності.
Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Суд вважає, що наказ № 1606-В "Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна"прийнято (видані) з порушенням вимог законодавства.
Позовні вимоги в частині анулювання свідоцтва на право власності на спірне майно підлягають припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, ГПК України (1798-12) , суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково
Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління комунальної власності м. Києва №1606-В від 18.11.2004 р. "Про формування права власності на об’єкт нерухомого майна".
В частині анулювання свідоцтва про право власності від 18.11.2004 р., виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу №1606-В від 18.11.2004 р. провадження по справі припинити.
Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 13, код 05398131) 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕколАН"(03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 13, 32311731) на користь Інституту сорбції та проблем ендоекології Національної академії наук України (03164, м. Київ, вул. Г. Наумова, 13, код 05398131) 85,00 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Скасувати запобіжні заходи, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. № 6741.
Суддя
С.А. Ковтун
рішення підписано 16.09.2010 р.