ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13835230) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12388218) )
За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Києва
до Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" м. Києва
про зобов`язання передати товар, стягнення неустойки, ціна позову 1681538 грн.,
зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" м. Києва
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Києва
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ціна позову 29701641,13 грн., зобов'язання виконати умови договору.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Сивобородько В.М.,
від відповідача не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
у березні 2010 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним і відповідачем договору № 07-2098/2007-ДЗ від 14 червня 2007 р., додаткової угоди № 1 від 16 вересня 2008 р. до цього договору відповідач в установлений специфікаціями №№ 4-9 строк після одержання 11400000 грн. попередньої оплати не передав йому автоматизовану систему радіаційного контролю енергоблоків № 1, 2 ВП ЮУ АЕС на основі обладнання радіаційного контролю виробництва MGP Instruments вартістю 9891400 грн.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, зобов’язавши відповідача передати указане майно, стягнути з нього на свою користь 989140 грн. пені за порушення строків передачі майна, з підстав ч. 2 ст. 231 ГК України 692398 грн. штрафу, а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у письмових поясненнях на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відсутність прострочення ним виконання спірного зобов’язання.
У процесі розгляду справи заявив зустрічний позов, який неодноразово змінював та уточнював.
Вказував, що внаслідок прострочення позивача щодо сплати належної за спірним договором суми авансу істотно змінилися обставини, що впливають на виконання указаного договору. Ці факти були встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 23 липня 2009 р. у справі № 8/226 між тими ж сторонами.
На виконання умов спірного договору з урахуванням змін до нього, внесених вищевказаним рішенням суду він 23 листопада 2009 р. виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-Ш7 на сплату попередньої оплати у розмірі 20074155 грн., який той не оплатив.
Посилаючись на прострочення виконання позивачем зобов’язання щодо сплати належного за договором авансу, відповідач просив стягнути на свою користь 20074155 грн. попередньої оплати за договором, 1462301,82 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення сплати попередньої оплати, 399283,19 грн. три проценти річних з простроченої суми попередньої оплати, 1577227 грн. пені за порушення строків здійснення попередньої оплати.
Також вказував, що позивачем належним чином не виконується рішення господарського суду міста Києва від 23 липня 2009 р. у справі № 8/226 в частині стягнення з позивача грошових сум. Для сплати належних за рішенням суду сум ним були виставлені позивачу рахунки №№ СФ-Ш4, СФ-Ш5, СФ-Ш6 від 23 листопада 2009 р.
Посилаючись на прострочення позивачем оплат за цими рахунками, відповідача просив стягнути з відповідача на свою користь 442679,57 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення виконання рішення, 120874,17 грн. три проценти річних з прострочених сум за рішенням суду, 471470,50 грн. пені за невиконання рішення суду.
Крім того, зазначав, що невиконання позивачем спірного зобов’язання призвело до заподіяння йому збитків у вигляді витрат по сплаті його контрагентам за зберігання обладнання, відшкодування їм фінансових збитків, пов’язаних із вилученням грошових коштів із фінансового обігу в розмірі 3728000 грн., спричинило йому матеріальну шкоду у загальному розмірі 875649,88 грн., яка полягає у несенні витрат по оплаті підрядних робіт за листопад 2009-квітень 2010 років в розмірі 582870 грн., орендних платежах у розмірі 199680 грн., витрат по оплаті комунальних послуг у розмірі 93099,88 грн.
За таких обставин просив стягнути з позивача на свою користь 4153649,88 грн. матеріальної шкоди.
Відповідач також вказував, що порушення позивачем умов спірного договору призвело до неможливості виконання його зобов’язань перед третіми особами, внаслідок чого знизилася його ділова репутація. Це заподіяло йому матеріальної шкоди у розмірі 1000000 грн., яку просив відшкодувати на його користь за рахунок позивача.
Крім того, відповідач просив зобов’язати позивача виконати умови п. 5.3 договору № 1-ФП/2008 від 6 червня 2008 р.
У попередньому судовому засіданні представник відповідача підтримав зустрічні позовні вимоги.
Позивач проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку., заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю явки його представників в інше судове засідання, призначене цього ж дня.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін. При цьому, суд враховує, що представниками відповідача у попередніх судових засіданнях вже були надані пояснення з приводу заявлених у справі вимог та подані докази на їх підтвердження та заперечення, клопотань про залучення інших доказів до справи суду не заявлено.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 червня 2007 р. між сторонами по справі укладено договір № 07-2098/2007-ДЗ, додаткову угоду № 1 від 16 вересня 2008 р. до цього договору, згідно з якими відповідач зобов’язався передати позивачу за плату автоматизовану систему радіаційного контролю енергоблоків № 1, 2 ВП ЮУ АЕС на основі обладнання радіаційного контролю виробництва MGP Instruments, розробити технічний проект, виконати пуско-налагоджувальні роботи, шеф-монтажу та ввести в експлуатацію це обладнання вартістю 38000000 грн., а останній –прийняти та оплатити одержаний товар протягом 15 п’ятнадцяти банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання матеріально-технічних ресурсів на склад вантажоодержувача по кожній специфікації та за умови отримання покупцем рахунку від постачальника, згідно п. 3.4 договору.
Крім того, протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору передбачено сплату позивачем на користь відповідача 30 % авансу від суми договору, що складає 11400000 грн. При цьому, дозволяється сплата авансу частками.
Відповідно до умов п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 16 вересня 2008 р. строк поставки товару визначений календарним графіком (додаток № 1 до договору) та специфікаціями (додаток № 2 до договору). Також дозволена часткова та дострокова поставка товару по специфікаціям.
Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання до 30 грудня 2009 р.
Відповідно до умов п. 7.2 договору постачальник несе майнову відповідальність за прострочення постачання у вигляді 0,1 % від вартості недопоставленого товару, але не більше 10 % від вартості несвоєчасно недопоставленого товару.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копією вищезгаданого договору, додатковою угодою.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За змістом вимог ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.
Поясненнями відповідача, платіжними дорученнями №№ УПТК/5015 від 10 липня 2007 р., УПІК/2819 від 26 травня 2008 р., УПІК/3068 від 20 червня 2008 р., рішенням господарського суду міста Києва від 23 липня 2009 р. у справі № 8/226 між тими ж сторонами підтверджується факт прострочення позивачем зобов’язання щодо сплати попередньої оплати за спірним договором.
Крім того, вищевказаним рішенням суду змінено умови договору в частині розміру належної за договором попередньої оплати, збільшено її розмір до 50% від суми договору.
Доказів сплати позивачем на користь відповідача суми попередньої оплати в указаному розмірі суду не надано.
Оскільки позивач зобов’язання щодо сплати на користь відповідача суми попередньої оплати не виконав, останній відповідно до вимог ч. 3 ст. 538 ЦК України правомірно зупинив виконання свого обов’язку щодо поставки товару за договором.
Оскільки прострочення поставки відповідачем товару відповідно до вимог ст.ст. 612, 613 ЦК України не настало, то у позові відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 662 ЦК України слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним зобов’язанням.
Права сторони договору у зв’язку з порушенням обов’язку щодо зустрічного виконання зобов’язання визначені ч.ч. 3, 4 ст. 538 ЦК України.
Згідно з указаними положеннями Закону за відсутності здійснення позивачем належної попередньої оплати за договором у відповідача виникло право зупинити виконання свого обов’язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, а в разі передачі товару або його частини, незважаючи на відсутність повної попередньої оплати, вимагати оплати фактично переданого товару.
Чинним законодавством не передбачено підстав для примусового виконання покупцем обов’язку щодо здійснення попередньої оплати.
Доказів здійснення відповідачем поставки товарів на користь позивача на підставі спірного договору суду не надано.
За таких обставин у задоволенні зустрічного позову в частині вимог про стягнення 20074155 грн. попередньої оплати, а також пов’язаних з її простроченням 1462301,82 грн. збитків внаслідок інфляції, 399283,19 грн. три проценти річних з простроченої суми та 1577227 грн. пені відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України слід відмовити.
Не підлягають також задоволенню вимоги про стягнення 442679,57 грн. збитків внаслідок інфляції, 120874,17 грн. три проценти річних з простроченої суми, 471470,50 грн. пені. за час прострочення виконання рішення суду господарського суду міста Києва від 23 липня 2009 р. у справі 8/226.
За змістом вимог ст.ст. 624, 625 ЦК України кредитор вправі здійснити нарахування збитків від інфляції, трьох процентів річних та пені на суму невиконаного грошового зобов’язання.
Як вбачається з тексту вищевказаного рішення суду, грошові стягнення, які належали з відповідача на користь позивача у справі № 8/226, становили суми інфляційних, трьох процентів річних та пені.
Повторне нарахування штрафних санкцій та сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання на суми, що самі по собі становлять відповідальність за невиконання грошового зобов’язання, чинним законодавством не передбачено.
Зустрічні позовні вимоги про стягнення 4153649,88 грн. матеріальної та 1000000 грн. моральної шкоди відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1167 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем не доведено факту заподіяння йому позивачем такої шкоди, не надано з цього приводу суду жодних доказів.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України не підлягають задоволенню зустрічні вимоги в іншій частині, оскільки фактів порушення позивачем прав відповідача, пов’язаних з виконанням умовам п. 5.3 договору № 1-ФП/2008 від 6 червня 2008 р. останній не довів.
Оскільки у первісному та зустрічному позовах відмовлено, відповідач в установленому порядку звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені по справі господарські витрати за розгляд первісного позову стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, зустрічного позову –віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
у позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м. Києва, зустрічному позові Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" м. Києва відмовити.
рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва
П.І.Паламар