Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 38928грн.62коп. пені, 17708грн.17коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1548грн.64коп. з урахуванням 3% річних, відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 14.05.2003 року № 591, а також на підставі положень ст. ст. 16, 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 193 ГК України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що вимоги, викладені у позовній заяві, суперечать обставинам, встановленим згідно акту звірки розрахунків за електроенергію від 02.07.2010 року. Відповідно до умов договору на постачання електричної енергії № 591 від 14.05.2003 року, укладеного між сторонами по справі, МКП "ВУВКГ м. Херсона"повинно оплачувати рахунки на оплату електричної енергії протягом п'яти днів від дня отримання такого рахунку. Всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не додано до позовної заяви жодного рахунку (та доказів про вручення) за порушення строків оплати якого МКП "ВУВКГ м. Херсона"нараховані фінансові санкції. Заборгованість у МКП "ВУВКГ м. Херсона"перед ВАТ "ЕК "Херсонобленерго"Позивач обґрунтовує лише оборотно-сальдовою відомістю яка, на думку відповідача, жодним чином не доводить наявності вчинення порушень водоканалом умов договору на постачання електричної енергії. МКП "ВУВКГ м. Херсона"виконує життєво важливі функції для всього міста і недостатність коштів у галузі водопровідно-каналізаційного господарства може спричинити вкрай негативні наслідки для всіх сфер життя та діяльності міста Херсона. Обмеженість матеріально-технічних ресурсів підприємства та відсутність коштів внаслідок несвоєчасного розрахунку абонентів водоканалу за надані послуги є причиною скрутного матеріального становища МКП "ВУВКГ м. Херсона".

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.08.2010 р. до 07.09.2010 р.

За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

14.05.2003 року між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (надалі за текстом –Позивач) в особі Херсонських міських електричних мереж та Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона" (надалі за текстом - Відповідач) було укладено договір № 591 про постачання електричної енергії (надалі за текстом - Договір). При виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони, відповідно до розділу 2 Договору, зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року №28 (z0417-96) із змінами та доповненнями від 25.12.2008 р. № 1449 (z0106-09) (надалі –ПКЕЕ, Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно до п. 2.1.2. договору № 591 позивач зобов'язався здійснювати постачання електроенергії на зазначені у додатку № 5 об'єкти відповідача, а відповідно до п. 2.2.3. та п. 2.2.4. цього ж Договору відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику електроенергії вартість електроенергії на умовах передбачених додатком № 2 "Порядок розрахунків" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії на умовах зазначених у додатку № 9 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до положень п. 6.6. ПКЕЕ (z0417-96) , підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії па початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Аналогічна умова передбачена також п. 2 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору, де зазначено, що рахунок на оплату електричної енергії (тобто як активної так і реактивної) має бути оплачений споживачем (відповідачем) протягом 5 днів від дня отримання споживачем рахунка постачальником електроенергії.

Однак, відповідач в період з 01.06.2009 р. по 12.07.2010 р., в порушення зазначених вище умов Договору виставлені рахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію за зазначений період вчасно не сплачував, що підтверджується оборотно - сальдовою відомістю.

Доказів сплати відповідачем рахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію починаючи з травня 2009 р. відповідач суду не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем за активну та реактивну електроенергію підтверджується наданими окремо кожною стороною у судове засідання 07.09.10 р. актом звіряння взаєморозрахунків (позивач) та журналом проводок (відповідач), за якими сума основного боргу співпадає і становить 30 789 130, 41 грн.

Відповідачем здійснювалася часткова оплата нарахованих позивачем за несвоєчасне погашення основного боргу сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, а саме - на розрахунковий рахунок позивача від відповідача 01.07.2010 року надішли кошти в сумі 16765,98 грн., з яких 8542,26 грн. в рахунок погашення інфляційних та 8223,72 грн. - 3% річних.

Враховуючи часткову оплату інфляційних та відсотків річних, за відповідачем, станом на 22.07.2010 р., рахується заборгованість у розмірі 58185,43 грн., з яких: по пені - 38928,62 грн.; по інфляційним нарахуванням - 17708,17 грн.; по відсоткам річних - 1548,64 грн.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 4.2.1. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 38928грн.62коп.

Розрахунок інфляційних, відсотків річних та пені здійснений позивачем з урахуванням строку загальної та спеціальної позовної давності, відповідно до положень ст. ст. 256- 258 ЦК України, інфляційні та відсотки річні розраховані за невчасно виконане грошове зобов'язання у період з 01.06.09 р. по 12.07.10 p., а пеня - з 31.07.09 р. по 12.07.10 р., період нарахування пені не перевищує 6 місяців.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3 % річних становить, відповідно, 17708грн.17коп. та 1548грн.64коп.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (ідентифікаційний код - 03355726, адреса - 73000, місто Херсон, пл. ім. Тутушкіна, 9, р\рахунок –не відомий) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (ідентифікаційний код –05396638, адреса –73000, місто Херсон, вул. Пестеля, 5, п\рахунок –26001007597201 у ВАТ "СведБанк", МФО –300164) 38928грн.62коп. пені, 17708грн.17коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1548грн.64коп. з урахуванням 3% річних, 581грн.85коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).