Товариство з обмеженою відповідальністю "Елан" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан" 88 901,80 грн. заборгованості за договором підряду від 25.04.2007 р. № 25/04, 8 613,57 грн. пені, 35 726,16 грн. інфляційної складової боргу, 6 297,70 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/218 від 24.05.2010 р., яку призначено до розгляду на 11.06.2010 р.

Ухвалами від 11.06.2010 р. та від 25.06.2010 р. розгляд справи відкладався.

В ході розгляду спору по суті заявлених вимог представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача заборгованість з врахуванням пені та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилався на порушення відповідачем обов’язку з оплати робіт за договором від 25.04.2007 р.

Представник відповідача заперечував проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що подані позивачем в якості доказів по справі документи містять ознаки підроблення, а також на те, що позивач не направляв відповідачеві повідомлення про початок процедури здачі-прийняття робіт. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не надав йому технічну та приймальну документацію.

16.08.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.09.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.09.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (розписка в матеріалах справи), а тому, враховуючи, що пояснення та заперечення представника відповідача вже неодноразово заслуховувалися під час розгляду спору у справі № 46/218, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан".

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

На підставі договору від 25.04.2007 р. № 25/04, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елан" (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вакан" (генпідрядник), відповідач доручив позивачу виконати комплекс електромонтажних робіт на об'єкті - багатоповерхові гаражі в частині надбудови адміністративно-офісного блоку над підземно-надземними автостоянками по вул. Академіка Заболотного, 158 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У п. 1.2 договору сторони погодили, що зміст та об'єм робіт визначається проектно-кошторисною документацією та підтверджується актом виконаних робіт. Строк виконання робіт: на протязі двох місяців з моменту підписання акту прийому-передачі готовності будівельних робіт під монтаж металоконструкцій.

Згідно п. 3.1 договору вартість робіт за договором складає 1 713 908,40 грн.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору відповідач зобов'язаний: на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання договору виконати авансування робіт в розмірі 10 % вартості робіт по договору; здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи згідно акту виконаних робіт в 7-ми денний строк після його підписання та здачі робіт у відповідності з діючими нормами та правилами.

За умовами п. 3.5 договору позивач здійснює оплату послуг генпідряду в розмірі 3 % від суми Договору.

На виконання п. 3.2 договору відповідачем на розрахунковий рахунок позивача 27.04.2007 р. було перераховано 100 000 грн. та 16.05.2007 р. 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.05.2007 р., актом приймання виконаних робіт від 29.06.2007 р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 29.05.2007 р., актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.07.2007 р., актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.08.2007 р., актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 28.09.2007 р., актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.10.2007 р., актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 30.11.2007 р., стверджується факт виконання позивачем своїх зобов’язань за договором на загальну суму 338 901,80 грн.

Відповідач 30.01.2008 р. сплатив позивачу за виконані підрядні роботи 50 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача склала 88 901,80 грн.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що зазначені вище акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт відповідачем не підписувались, а факсимільний підпис відповідача на цих документах не свідчить про його погодження зазначених документів.

Посилання відповідача на проставлений факсимільний підпис на актах приймання виконаних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт, як на підставу звільнення від виконання зобов’язань, не приймається судом до уваги, оскільки підписи на цих документах скріплені печаткою відповідача.

Суд враховує, що відповідно до положень ст. 241 Цивільного кодексу України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому суд приймає до уваги, що відповідач не посилається на незаконне використання печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан" або ж проведення службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Крім того, суду не подано доказів звернення до правоохоронних органів стосовно обставин підробки документів, на які він посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень.

Також суд враховує, що відповідач сам надав для залучення до матеріалів справи акти приймання виконаних підрядних робіт, що містять факсимільний підпис його керівника, що свідчить про самостійне оформлення ним вказаних документів таким чином.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Розглядаючи заявлений спір, суд враховує викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву інші заперечення проти позову, але не вважає їх достатніми для відмови у задоволенні позову. Так, відповідач стверджує про порушенням позивачем, як субпідрядником за договором, обов’язку з передачі технічної та приймально-здавальної документації. Разом з тим, за умовами договору вказаний обов’язок позивача виникає у нього по закінченню робіт та кореспондується з обов’язком відповідача оплатити їх вартість. Отже, факт непередачі відповідачеві вказаної документації слід розглядати як правомірне користування позивачем правом притримання, що передбачене діючим цивільним законодавством. При цьому, слід зауважити, що відповідач не заявляв в установленому порядку вимогу щодо зобов’язання позивача повернути йому таку документацію та не позбавлений можливості реалізувати своє право у подальшому.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, умови укладеного сторонами договору та норми чинного законодавства, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елан", заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан" про стягнення 88 901,80 грн. основного боргу за договором підряду від 25.04.2007 р. № 25/04 видаються обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 8 613,57 грн. пені, 35 726,16 грн. інфляційної складової боргу, 6 297,70 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом (436-15) та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. п. 4.2. договору, за несвоєчасну компенсацію витрат винна в цьому сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від своєчасно не перерахованої суми коштів, в межах скороченого строку позовної давності.

Зважаючи на положення ст. 625 Цивільного кодексу України та умови договору сторін, позовні вимоги в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційної складової є такими, що заявлені в рамках правового поля.

Разом з тим, суд вважає, що прострочення відповідача у відносинах з позивачем мало місце лише після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Елан" до суду за даним позовом, оскільки надані суду відповідачем для дослідження оригінали актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про їх вартість не містять дати їх складання, що унеможливлює визначити строк, з якого слід відліковувати передбачений договором 7-денний строк, встановлений у п. 3.3.

На вказаних обставинах, позовні вимоги про стягнення пені та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України відхиляються судом повністю.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22, ідентифікаційний код 19249966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елан" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, ідентифікаційний номер 31517474) 88 901 (вісімдесят вісім тисяч дев’ятсот одну) грн. 80 коп. основного боргу, 889 (вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 02 коп. державного мита та 150 (сто п’ятдесят) грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.