На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового господарства "Липкижитлосервіс"про зобов’язання Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця Тищенко Зої Миколаївни звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на прибудинковій території будинку № 1 по вул. Госпітальній в місті Києві шляхом знесення дерев?яного павільйону за власний рахунок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. порушено провадження у справі № 36/206, розгляд справи призначено на 14.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р., на підставі ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору у справі продовжено, оголошено перерву в судовому засіданні до 21.07.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.07.2010р. наддав суду письмовий відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що спірний об’єкт правомірно розміщено, оскільки відповідачу Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди за спірної адресою. Строк дії дозволу з 24.03.2010р. по 23.11.2010р.

В судовому засіданні 21.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.08.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010р., на підставі ст. ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління економіки та інвестицій виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи відкладено на 30.08.2010р.

В судовому засіданні 30.08.2010р. представник третьої особи-1 – Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, надав письмові пояснення, відповідно до яких під час проведення обстеження території Печерського району міста Києва працівниками Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва було виявлено, що до будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, в якому розташовано кафе "Марані", прибудована споруда, на яку відсутня проектно-дозвільна документація: дозвіл Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища на розміщення малої архітектурної форми, ордер Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва на тимчасове порушення благоустрою, документи, що надають право користування земельною ділянкою.

За результатами обстеження Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва був складений припис № 006173 від 01.09.2009р. з пропозицією надати проектно-дозвільну документацію на тимчасову споруду, а у разі відсутності необхідної документації - демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду. Передбачені чинними нормативно-правовими актами документи, що дають право на розміщення тимчасової споруди та на проведення робіт щодо встановлення тимчасової споруди, надані не були. Також не були проведені роботи по демонтажу самовільно встановленої споруди, що є порушенням чинного законодавства України щодо благоустрою території міста.

В судовому засіданні 30.08.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.09.2010р.

Представник третьої особи-3 - Головного управління економіки та інвестицій виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в судовому засіданні 06.09.2010р. надав суду письмові пояснення, в яких позовні вимог повністю підтримує, зазначає, що правовстановлюючі документи на землю у відповідача відсутні.

В судовому засіданні 06.09.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Також підтримали позовні вимоги представники третіх осіб-1,3. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 06.09.2010р. не з’явився, письмових пояснень на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб-1, 3, Господарський суд міста Києва –

Відповідно до ст. 142 Конституції України право на землю комунальної власності належить територіальним громадам.

рішенням № 15 Печерської районної у м. Києві ради 08.10.2003р. було створено Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс", затверджено статут вказаного підприємства.

Відповідно до п. 3.2 статуту Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового господарства "Липкижитлосервіс" предметом діяльності підприємства, зокрема, є підготовка матеріалів та звернень від імені Підприємства в судові органи щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Згідно розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 45 від 20.12.2005р. "Про структурні зміни комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерськжитло", будинок № 1 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві передано на баланс Комунальному підприємству "Липкижитлосервіс".

Комісією за участю працівників Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового господарства "Липкижитлосервіс"18.09.2009р. було проведено обстеження прибудинкової території житлового будинку № 1 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. Перевіркою встановлено, що відповідачем на земельній ділянці самовільно збудовано дерев’яну прибудову до кафе "Марані"загальною площею 65,0 кв.м.

Відповідно до Положення про Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.01.2007р. № 7/668 (ra0007023-07) Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва, зокрема, проводить контроль за дотриманням встановленого порядку експлуатації та утримання об'єктів зовнішнього благоустрою та інфраструктури міста, вимагає від юридичних та фізичних осіб усунення виявлених правопорушень, вживає заходи щодо очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, малих архітектурних форм.

Пунктом 19.2.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008р. № 1051/1051 (ra1051023-08) , передбачено, що уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (2807-15) і цих Правил (ra1051023-08) , складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення обстеження території Печерського району міста Києва працівниками Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва було виявлено, що до будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 1, в якому розташовано кафе "Марані", прибудована споруда, на яку відсутня проектно-дозвільна документація: дозвіл Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища на розміщення малої архітектурної форми, ордер Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва на тимчасове порушення благоустрою, документи, що надають право користування земельною ділянкою.

Передбачені чинними нормативно-правовими актами документи, що дають право на розміщення тимчасової споруди та на проведення робіт щодо встановлення тимчасової споруди, надані не були. Також не були проведені роботи по демонтажу самовільно встановленої споруди, що є порушенням чинного законодавства України щодо благоустрою території міста.

Відповідно до п. 4.1.3 Рекомендації Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" (v06_1600-10) у вирішенні спорів судам слід враховувати, що ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі, надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини 1 статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Нормами статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) .

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Тищенко Зою Миколаївну (02097, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 90 кв. 35, ідентифікаційний код 1839406347) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на прибудинковій території будинку № 1 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві шляхом знесення дерев’яного павільйону за власний рахунок протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичну особу Тищенко Зою Миколаївну (02097, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 90 кв. 35, ідентифікаційний код 1839406347) на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового господарства "Липкижитлосервіс"(01021, м. Київ, вул. Мар?яненка, 7, код ЄДРПОУ 05756837) 85 (вісімдесят п?ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.