Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Задоров Д.В. (довіреність № 25 від 11.01.2010р.);

відповідача - Гужва М.В. (довіреність № 3/2010-юр від 27.10.2010р.);

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес", м.Харків,

про стягнення 68268,75 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес", м.Харків, додаткової винагороди за Договором № 0491 від 23.09.2008р. у сумі 68268,75 грн., а також судових витрат по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2010р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 66/311-10 та розгляд справи призначено на 26.10.2010р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2010р. розгляд справи № 66/311-10 було відкладено на 16.11.2010р. о 10:00 год. у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання та ненаданням витребуваних судом документів.

15.11.2010р. відповідач надав через канцелярію суду письмові заперечення на позовну заяву, які разом з доданими до них документами були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.11.2010р., була оголошена перерва до 01.12.2010р. до 12:00 год. для ретельного ознайомлення з наданими відповідачем документами.

17.11.2010р. позивач надав до канцелярії суду додаткові пояснення до позовної заяви, які було оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Після перерви представник позивача надав копію списку згрупованих рекомендованих відправлень.

Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення до заперечень на позовну заяву.

Надані представниками сторін документи були оглянуті та долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засідання була оголошена перерва до 07.12.2010р. до 14:30 год. для дослідження наданих сторонами документів.

У судовому засіданні 07.12.2010р. представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Представник відповідача проти позову заперечує на підставах, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях до них.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес" (відповідачем) було укладено Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк - 0491/ДЛ.

Згідно п. 3 цього Договору, позивач придбав у власність предмет лізингу - пасажирський автобус І-VAN А07А1-30, шасі Y6DА07А0080000982, державний номер АА6703НТ - та надав його відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах, визначених Договором.

В свою чергу, відповідач на підставі п.1.1. Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до Договору № ЭЛ/Хрк-0491/ДЛ, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та його невід'ємною частиною.

Так, позивач за актами приймання-передачі передав відповідачу предмет лізингу у користування 23.09.2008р.

З цієї дати почали нараховуватись лізингові платежі.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач повністю дотримувався графіку сплати лізингових платежів та винагороди, що підтверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями.

Позивач просить стягнути з відповідача додаткову винагороду, посилаючись на п.3.3.4 Додатку № 1 до Договору № 0491.

Так, позивач вважає, що він має право переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів у випадку коли курс гривні до долару США, встановлений постановою НБУ буде перевищувати більш ніж 2% значення коефіцієнта. Сторони встановили, що значення коефіцієнту дорівнює 5,00. У випадку зміни лізингового платежу, відповідач зобов'язаний додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі письмового повідомлення (рахунку-фактури) на протязі 5-х днів з дати отримання такого рахунку.

Позивачем на адресу відповідача були виставлені наступні рахунки :

- № ЭЛ/Рах-0491/ ВК_ 24_11_2008 від 03.02.2009р. на суму 1547,68 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_12_2008 від 03.02.2009р. на суму 3963,58 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_01_2009 від 03.02.2009р. на суму 3662,34 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_02_2009 від 24.03.2009р. на суму 3616,15 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_03_2009 від 24.03.2009р. на суму 3 569,94 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_04_2009 від 25.06.2009р. на суму 3523,74 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_25_05_2009 від 25.06.2009р. на суму 3365,19 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_06_2009 від 25.06.2009р. на суму 3313,86 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_07_2009 від 03.08.2009р. на суму 3345,74 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_25_08_2009 від 07.09.2009р. на суму 3664,99 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_09_2009 від 29.10.2009р. на суму 3708,15 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_10_2009 від 29.10.2009р. на суму 3662,83 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_11_2009 від 18.01.2010р. на суму 3601,13 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_12_2009 від 18.01.2010р. на суму 3532,48 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_25_01_2010 від 24.03.2010р. на суму 3537,92 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_02_2010 від 24.03.2010р. на суму 3473,10 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_03_2010 від 24.03.2010р. на суму 3387,70 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_04_2010 від 17.05.2010р. на суму 3311,90 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_25_05_2010 від 19.07.2010р. на суму 3269,71 грн. з ПДВ;

- № ЭЛ/Рах-0491/ВК_23_06_2010 від 19.07.2010р. на суму 3210,62 грн. з ПДВ.

Відповідач не заперечує проти факту отримання вказаних рахунків, але відмовляється сплатити вказані в них суми.

Відповідно до п. 3.3.3 Додатку № 1 до Договору фінансового лізингу, позивач як лізингодавець вправі переглянути в однобічному порядку розмір лізингових платежів (ціну договору лізингу) у випадку:

- коли курс гривні по відношенню до долара США, встановлений поставною НБУ, буде перевищувати більш ніж на 2 % значення коефіцієнта. Сторони встановили, що значення коефіцієнта дорівнює 5,00 (п'ять);

- зміни відсотків за користування кредитом, залученим лізингодавцем, в разі зміни кредитної політики згідно з рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, Національного банку України, обслуговуючих комерційних банків;

- переоцінки предмету лізингу;

- внесення до законодавства України змін, які можуть спричинити додаткові витрати для лізингодавця, пов'язані з предметом лізингу.

Відповідно до п. 3.3.3.5. Додатку № 1, у випадку зміни лізингового платежу згідно з п. 3.3.3, лізингоотримувач зобов'язаний у складі наступного лізингового платежу, крім поточного лізингового платежу, передбаченого Додатком № 3 "Графік лізингових платежів", додатково сплатити суму винагороди (комісії) на підставі рахунку-фактури, який підлягає оплаті протягом 3-х днів з дати виставлення.

Додаткова винагорода розрахована позивачем за наступною формулою:

Додаткова комісія дорівнює = (розміру лізингового платежу) х (курс НБУ на дату нарахування платежу - курс базовий) : курс базовий, де курс базовий - це визначена договором величина, перевищення якої за рахунок коливання курсу валют НБУ веде до зміни розміру лізингових платежів; курс НБУ на дату нарахування лізингових платежів визначається Постановами НБУ; розмір лізингового платежу - щомісячні лізингові платежі, згідно Додатку №3.

Однак умовами Договору не передбачений розмір курсу базового.

Позивач помилково прирівнює визначене в п. 3.3.3 додатку № 1 до Договору значення коефіцієнта в розмірі 5,00 (п'ять) до курсу базового, оскільки це різні поняття, так курс це певний натуральний показник, а коефіцієнт це певний умовний показник, при цьому в Договорі та в його додатках не визначено до якої величини співвідноситься коефіцієнт.

Також, сторонами в договорі та в його додатках не визначена формула, за якою розраховується сума, що додатково сплачується до суми винагороди (комісії).

Крім того позивач визначає до стягнення в позовній заяві суму в розмірі 68268,75 грн. як додаткову винагороду, однак умовами Договору не передбачена можливість нарахування додаткової винагороди та не передбачений її розмір.

Відсутність у договорі та додатках до нього порядку (механізму) перегляду розміру лізингових платежів унеможливлює здійснення такого перегляду позивачем в одностороннєму порядку, а отже визначення сум додаткової винагороди фактично є зміною умов договору. З пропозиціями щодо перегляду розміру лізингових платежів позивач до відповідача не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом правова норма міститься і в ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не був дотриманий порядок зміни умов договору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги є нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 32- 34, 43, 44- 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

У позові відмовити.

Повне рішення складено "10" грудня 2010 року.