Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути визнати недійсною Додаткову угоду від 19.01.2009року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.02.2006 року № 12/02-2172 –ОД, що була укладена між ТОВ "Елеватор"та Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Дніпропетровській області, з моменту її укладення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 203, 215, 216, 217, 653 ЦК України та зазначає, що у спірній додатковій угоді про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.02.06р. №12/02-2172-ОД від 19.01.2009року фонд невірно визначив предмет договору, зазначивши в пункті 2 В розділі 1. предмет договору мету викласти у наступній редакції : "Майно передається в оренду з метою розміщення суб’єкту господарювання, що проводить діяльність з ремонту об’єктів нерухомості "в той час коли в основному договорі визначено що майно передається в оренду з метою "офіс по організації проектних робіт", зміна мети оренди призвела до підвищення орендної ставки з 10% до 21%. Спірна додаткова Угода підписана директором ТОВ "Елеватор" без заперечень оскільки, зі слів директора він підписав угоду не читаючи.

Відповідач Регіональне відділення фонду Державного майна України по Дніпропетровській області проти позовних вимог заперечують, та в обґрунтування своїх заперечень посилаються на ті підстави, що спірна додаткова угода була укладена на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007року справа № 10/482-07 відповідно якого суд зобов’язав ТОВ Елеватор "внести зміни до договору від 01.02.2006року №12/02-2172-ОД укладеному між Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Дніпропетровській області та ТОВ "Елеватор", шляхом укладання угоди в редакції регіонального відділення, та встановив орендну плату у розмірі 1463,33 грн. (базова). рішення господарського суду набрало законної сили. Мета визначалась фондом на підставі Довідки №9333 про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України в якій серед видів діяльності був зазначений пункт 45.21.1 загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи в заміні, реконструкції та відновлення).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державний "Дніпровський проектний інститут "у відзиві зазначають, що їх підприємство є балансоутримувачем спірного приміщення, в вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 22.09.2010року до 29.09.2010р.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

01 лютого 2006р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Елеватор"(орендар) та Регіональним відділення фонду Державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець ) був укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2172 ОД .

Відповідно до розділу 1 Договору з метою ефективного використання державного майна Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно приміщення в адміністративному корпусі інституту, площею 47,6 кв.м., що розміщене за адресою Дніпропетровськ, вул. Театральна, 6 на 4-х поверховому будинку, будівлі, що знаходиться на балансі у Державного Дніпровського проектного інституту. Майно передається в оренду з метою "офіс по організації проектних робіт".

Згідно умов договору, орендна плата визначена у розмірі 624,25грн. базова за грудень 2005року, орендна плата визначена за ставкою 10%.

19.01.2009року та 24.03.2009року між сторонами були укладені Додаткові угоди про внесення змін до договору оренди нерухомого майна.

Так, в додатковій угоді про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.02.06р. №12/02-2172-ОД від 19.01.2009року змінено в договорі в розділі 1. предмет договору мету викладено у наступній редакції : "Майно передається в оренду з метою розміщення суб’єкту господарювання, що проводить діяльність з ремонту об’єктів нерухомості " зміна мети оренди призвела до підвищення орендної ставки з 10% до 21%, позивач вважає що фонд не обґрунтовано підвищив орендну ставку, а отже Додаткова угода не відповідає вимогам закону і підлягає визнанню недійсною.

Розглянувши позовні вимоги, суд вважає їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В 2007 році Регіональне відділення фонду Державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Елеватор" про спонукання вчинити певні дії. Предметом спору стали внесення змін до договору оренди від 01.02.2006року № 12/02-2127-0Д в частині збільшення орендної ставки, фонд просив визначити мету оренди в наступній редакції "…Майно передається в оренду з метою розміщення суб’єкту господарювання, що проводить діяльність з ремонту об’єктів нерухомості", та визначити орендну плату п.п. 3.1,3.3. в наступній редакції пункт 3.1. Орендна плата у розмірі 1463,33грн. / базова за грудень місяць 2006р/, без ПДВ, нараховується на індекс інфляції, починаючи з січня місяця 2007 року, розрахована за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна"яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (786-95-п) зі змінами та доповненнями до неї.

рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р. (справа № 10/482-07) позов фонду був задоволений, суд зобов’язав ТОВ Елеватор "внести зміни до договору від 01.02.2006року №12/02-2172-ОД укладеному між Регіональним відділенням фонду Державного майна України по Дніпропетровській області та ТОВ "Елеватор", шляхом укладання угоди в редакції регіонального відділення, та встановив орендну плату у розмірі 1463,33 грн. (базова). рішення господарського суду набрало законної сили, є обов’язковим та підлягає виконанню .

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, Додаткова угода від 19.01.2009року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.02.2006 року № 12/02-2172 –ОД була укладена на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007року справа № 10/482-07 і не може бути визнана недійсною.

Положення пункту 8 додаткової угоди, що додаткова угода набирає чинності з 01.01 2007року не суперечать частині 3 ст. 631 Цивільного кодексу України в якій визначено, що

сторони можуть встановити,що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд,-

В позові відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.