Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору СПД - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Цибко Тетяна Борисівна

Про визнання Договору купівлі-продажу недійсним

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники :

від позивача : Фурса В.Г. - представник за довіреністю

від відповідача 1 : не з‘явився

від відповідача 2 не з‘явився

від відповідача 3 Шпак В.В. - представник за довіреністю

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ "Розділспецбуд" м. Новий Розділ, Львівської області до СПД - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Рибко Тетяни Борисівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Синдикат"та ТзОВ "Форпростінвест" про визнання Договору купівлі-продажу недійсним.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у попередніх ухвалах суду.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору, а саме:

Як зазначено в позовні заяві –у відповідності з наказом господарського суду Львівської області від 23.10.2008 року у справі № 4/1417-23/235 ВДВС Сколівського РУЮ 04.03.2009 року відкрито виконавче провадження по стягненню з ТзОВ "Синдикат" на користь ТзОВ "Розділспецбад" суми заборгованості та судових витрат.

В процесі виконавчого провадження, державним виконавцем Кирейко В.С. було проведено арешт грошових коштів боржника в установах банку, та арешт майна боржника.

Майном, на яке можна було звернути стягнення за даним виконав чим провадженням, було незавершене будівництво відпочинкового комплексу в с. Воло сянка Сколівського району Львівської області.

Заявою від 05.05.2009 р. № 05-05/09 боржник звернувся до начальника ВДВС Сколівського РУЮ зі скаргою на дії державного виконавця та з клопотанням про зняття арешту з нерухомого майна .

Як зазначає Позивач, в порушення вимог ч. 2 ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження", яка зобов'язує учасників виконавчого провадження подавати скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця виключно до суду, виконанням наказу якого займається виконавча служба, начальник ВДВС Сколівського РУЮ Норічка О.В., щоб відмовити в розгляді даної скарги і скерувати боржника до господарського суду, самочинно, перебравши на себе функції суду, без виклику стягувача, 06.05.2009 р. прийняла Постанову про наслідки перевірки виконавчого провадження, якою звільнила з-під арешту нерухоме майно боржника - ТзОВ "Синдикат", яке знаходиться на території Сколівського району .

Лише у 2010 році - 06.05.2009 р., боржник, без очікування офіційного зняття обтяження на майно з допомогою приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Цибко Т.Б. (Третя особа ) провів відчуження цього нерухомого майна на користь третьої особи, чим фактично позбавив товариство Позивача можливості отримати будь-яку суму за вищезазначеним виконавчим провадженням. Відчуження майна відбулося на підставі Договору купівлі-продажу від 06 травня 2009 року, який вчинила Третя особа - СПД - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Цибко Тетяна Борисівна.

Укладання даного Договору, як зазначено у позовній заяві, було здійснено з грубими порушеннями чинного законодавства, так як на день його укладання зазначене в Договорі нерухоме майно знаходилось під арештом, що є підставою для визнання даного Договору недійсним.

З врахуванням викладеного, Позивач просить - визнати Договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 06 травня 2009 року, посвідченого третьою особою, щодо відчуження Відповідачем - 1 на користь Відповідача - 2 нерухомого майна, що знаходиться в с. Волосянка Сколівського району Львівської області недійсним.

Представник ТзОВ "Форпростінвест"м. Львів проти заявленого позову заперечує, просить в задоволені позову відмовити за безпідставністю.

За умовами ст. 33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Синдикат", с. Волосянка, Сколівського району Львівської області своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 ГПК України .

Подача позову відбувається шляхом звернення до суду з письмовою заявою, в якій зацікавлена особа ( позивач ) формулює свою вимогу до осіб, до яких звернена вимога. Правова природа позову як процесуального засобу захисту права полягає у тому, щоб суд, прийнявши позовну заяву, у певному процесуальному порядку перевірив законність та обґрунтованість цієї матеріально-правової вимоги однієї особи до іншої, які стають сторонами процесу і між якими відбувається спір.

Сторони зобов‘язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, законодавець визначає визнання правочину недійсним; як один з способів захисту цивільних прав та інтересів

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В своїй позовній заяві Позивач не навів належних та допустимих доказів, які саме права та охоронювані законом інтереси ТзОВ "Розділспецбуд"порушено при укладенні Відповідачами Договору купівлі-продажу від 06.05.2010р.

Посилання Позивача на те, що укладенням спірного договору його позбавлено можливості отримати будь яку суму за виконавчим провадженням, не може слугувати належним доказом порушеного права Позивача, оскільки стягнення коштів з боржника на підставі рішення (наказу) суду здійснюється в порядку визначеному ЗУ "Про виконавче провадження" (606-14) , а укладення спірного договору жодним чином не позбавило Позивача права стягнення заборгованості з боржника - ТзОВ "Синдикат".

Суду не доведено правомірність посилання Позивача на порушення начальником ВДВС Сколівського РУЮ вимог ч.2 ст. 85 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки Позивачем не враховано, що вказана норма надає учасникам виконавчого провадження право, а не покладає на них обов'язок, оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця до суду.

В свою чергу, ч. 1 ст. 85 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає, що у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Крім того, дії посадових осіб ВДВС Сколівського РУЮ вже були предметом судового розгляду, зокрема у справі № 4/1417-23/235, за скаргою ТзОВ "Розділспецбуд"на дії (бездіяльність ) ВДВС Сколівського РУЮ від 03.06.2009р (копія ухвали додається), а тому дані обставини не повинні повторно досліджуватись судом на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З змісту позовної зави неможливо встановити яку(і) з вимог встановлених частинами 1-3,5,6 ст. 203 ГПК України недодержано сторонами в момент укладення спірного договору купівлі-продажу.

Посилання позивача на те, що на момент укладення спірного договору майно, що є предметом договору перебувало під арештом, не відповідає дійсним обставинам справи.

У відповідності до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року N 31/5 (z0364-99) , Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 р. за № 364/3657 (z0364-99) - єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони, арешти; видані витяги з Реєстру заборон.

Отже, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна носять інформаційний характер, а тому невнесення до реєстру запису про звільнення майна з-під арешту, на момент укладення спірного договору, не може слугувати достатньою підставою для визнання договору недійсним, оскільки сам арешт було знято у відповідності до Постанови про наслідки перевірки виконавчого провадження від 06.05.2009р.

Відповідно до частини п‘ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача, і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

У відповідності до 2.1. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (z0364-99) , Підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є 2.1.2. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна (додатки І - 3), що подається: органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

2.2. Органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення (z0364-99) , надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням (z0364-99) зразка.

2.5. Відомості про накладені (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.

Відтак, враховуючи, що постанова про зняття арешту була винесена 06.05.2009р, ТзОВ "Форпостінвест"не могло знати про невнесення відомостей про зняття арешту в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд в задоволені позову відмовляє повністю.

Судові витрати слід покласти на Позивача.

Враховуючи наведене вище та керуючись ч 1 ст. 85 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 12, ч. 1 ст. 215, ст. 203 ЦК України, ст.ст. 12,33,34,43,49,82-84, суд –

В задоволенні позову ТзОВ "Розділспецбуд"про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва відпочинкового комплексу в с. Воло сянка Сколівського району Львівської області від 06.05.2009р відмовити повністю.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.