ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206
РІШЕННЯ
Іменем України
28.10.2010
Справа №2-6/4204-2010
( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs13548807) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14951581) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs24692503) )
За позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна", с. Чистеньке Сімферопольського району,
до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії Кримське регіональне управління, м. Сімферополь,
про розірвання договору
Суддя Шкуро В.М.
представники:
Від позивача – Д’яченко П.І. керівник, Концевой К.І., представник, дов. від 19.10.2010р..
Від відповідача – Мамчин С.Ф., представник, довіреність № 1-11-2105 від 08.02.2010р.
Суть спору: Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою про розірвання договору на відкриття та оплату документарного акредитива № 512 від 21.09.2007р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов’язання за договором в частині здійснення платежів на умовах, визначених акредитивом, для розрахунку позивача по контракту №02-07-2007 від 21.09.2007р., укладеному з компанією Netafim LTD, Tel-Aviv, Israel.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що посилання позивача на Закон України "Про захист прав споживачів" (1023-12) помилкове, оскільки правовідносини між позивачем та банком, що виникли на підставі договору на відкриття та оплату документарного акредитива даним Законом не регулюються. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт та послуг, виробниками і продавцями товарів, виконуючими робіт і послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту на підставі реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. При цьому споживач це фізична особа, яка набуває, замовляє, використовує або має намір придбати або замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника, тоді як позивач є юридичною особою, а послуги визначені спірним договором пов’язані з підприємницькою діяльністю позивача. Також зазначив, що банком Bank leumi le Israel, B.M., P.O.BOX 2, Tel-Aviv, Israel, Swift: Lumilittlv, який є виконуючим банком були оплачені кошти бенефіціару. Відповідач частково оплатив виконуючому банку суму в розмірі 131750,00 євро, а іншу частину виконуючому банку оплатила Ізраїльська страхова корпорація експортного страхування Ashr’a. В результаті цього між Ізраїльською страховою корпорацією експортного страхування Ashr’a та Відкритим акціонерним товариством комерційного банку "Надра" укладений консолідований договір про реструктуризацію боргу за умовами якого банк зобов’язаний погасити борг в розмірі 1185750,00 євро та виконати свої зобов’язання за спірним договором. Окрім того, позивачем не додержано визначеного статтею 188 Господарського кодексу України порядку передачі на вирішення суду спору про розірвання господарських договорів.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
21.09.2007р. між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" (клієнт) та Відкритим акціонерним товариством комерційного банку "Надра" (банк) укладено договір на відкриття і оплату документарного акредитива №512 (а.с. 21-24).
Відповідно пункту 1.1 договору банк за дорученням клієнта, на підставі заяви про відкриття документарного акредитива №1 від 21.09.2007р. (заява) відкриває безвідкличний документарний акредитив на суму 1317500,00 євро строком дії до 03.02.2008р. з відстрочкою платежу, яка проводиться відповідно графіка (далі - акредитив). Банк авізує акредитив компанії Netafim LTD, Tel-Aviv, Israel (далі – бенефіціар) з виконанням банком Bank leumi le Israel, B.M., P.O.BOX 2, Tel-Aviv, Israel, Swift: Lumilittlv (далі – виконуючий банк). Банк забезпечує оплату акредитива виконуючим банком для розрахунків клієнта по контракту № 02-07-2007 від 21.09.2007р. (контракт), укладеного з бенефіціаром.
Згідно пункту 2.1.2 договору банк зобов’язувався провести розрахунки по акредитиву у відповідності з діючим законодавством України та Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (публікація Міжнародної торгової палати №600, 2007р.).
Пунктом 2.1.4 договору банк зобов’язувався по настанні дати платежу оплатити суму, вказану в документах, представлених по акредитиву та направити позивачу відповідне повідомлення з вказівкою строку і суми платежу.
Відповідно пункту 2.1.6 банк зобов’язаний представити клієнту кредитні кошти по договору кредитної лінії, який укладається одночасно з даним договором, після надання ним відповідної кредитної заявки.
В свою чергу, згідно пункту 2.2.3 договору Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" зобов’язалось в день укладення даного договору укласти з банком кредитний договір на суму не менше 1317500,00 євро строком дії 60 місяців (до 19.09.2012 року включно) і з оплатою за користування кредитними коштами не нижче 12,5 % річних, а також оплатою інших комісій банку. Кредитні коштів по договору про відкриття кредитної лінії будуть надаватись банком при наявності кредитної заявки клієнта та укладеного сторонами відповідної додаткової угоди до договору кредитної лінії.
Відповідач в порушення умов про відкриття і оплату документарного акредитива оплатив виконуючому банку тільки суму 131 750,00 євро.
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно статті 344 Господарського кодексу України міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн - учасниць розрахунків.
Відповідно до статті 1093 Цивільного кодексу України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.
Згідно пункту а) статті 3 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, прийнятих Міжнародною торговою палатою, публікація №500 (далі - Правила), акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов’язані й не зобов’язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт.
Пунктом б) статті 3 Правил встановлено, що на бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відносини між банками або між заявником і банком-емітентом.
21.09.2007р. Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" звернулось до Філії Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" з заявою про відкриття документарного безвідкличного підтвердженого трансферабельного акредитиву у відповідності з даною заявою та вимогами Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів і здійснення виплати бенефіціару відповідно (т.1, а.с. 24-25).
24.09.2008р. відповідно до графіку (пункт 1.1 договору) відповідач оплатив виконуючому банку Bank leumi le Israel, B.M., P.O.BOX 2, Tel-Aviv, Israel, Swift: Lumilittlv 131750,00 євро.
Подальші платежі відповідно графіку відповідачем не здійснювались.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про виконання зобов’язань за договором. Так до матеріалів справи додані листи та заявки позивача вих. №51 від 20.03.2009р., №54 від 20.03.2009р., №190 від 17.09.2009р., № 69 від 17.03.2010р., у яких просив банк забезпечити оплату акредитива (т.1, а.с.45, 47-49).
Банк невиконання своїх зобов’язань за договором пояснював призначенням з 10.02.2009р. в ВАТ КБ "Надра" тимчасової адміністрації і введенням мораторію на оплату по зовнішнім зобов’язанням до 10.08.2009р. А тому оплата по документарному акредитиву №512 від 241.09.2007р. можлива тільки за рахунок власних коштів Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" (лист за вих. № 28/2-5-4897 від 16.03.2009р., №26-5-20062 від 09.10.2009р., т.1, а.с.46, 50).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що банком Bank leumi le Israel, B.M., P.O.BOX 2, Tel-Aviv, Israel, Swift: Lumilittlv, який є виконуючим банком були оплачені кошти бенефіціару компанії Netafim LTD, Tel-Aviv, Israel. Відповідач частково оплатив виконуючому банку суму в розмірі 131750,00 євро. Іншу частину виконуючому банку оплатила Ізраїльська страхова корпорація експортного страхування Ashr’a.
23.06.2010р. між Кредиторами (додаток № 1 до договору) в тому числі, Ізраїльською страховою корпорацією експортного страхування Ashr’a та Відкритим акціонерним товариством комерційного банку "Надра" (боржник) укладений консолідований договір про реструктуризацію боргу за умовами якого кредитори вступили, гарантували і/або придбали права (включно, однак не обмежуючись, шляхом суброгації), щодо різних кредитних угод і інших механізмів фінансування з або по відношенню до боржника. Кредитори і боржник погодилися реструктуризувати існуючі фінансові угоди відповідно до положень і умов, викладених в договорі (т.2, а.с. 50-108).
Статтею 4 Правил передбачено, що по операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, до яких можуть мати стосунок документи
Оскільки, договір про відкриття і оплату акредитива розглядається, як відокремлена угода, яка ніяким чином не може бути пов’язана з іншими договорами, зобов’язаннями і відносинами з третіми особами, посилання відповідача на укладений ним консолідований договір про реструктуризацію боргу від 23.06.2010р. є безпідставним. Виконання банком зобов’язань за цим договором є обставинами, які не відносяться до договору про відкриття і оплату документарного акредитива, а отже не можуть бути використанні як доказ здійснення банком платежів за акредитивом на визначених спірним договором умовах.
При вирішенні питання про розірвання договору про відкриття і оплату документарного акредитива, суд виходить з того, що згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Можливість розірвання договору про відкриття і оплату акредитива за рішенням суду опосередковано передбачена пунктом 2.2.15 цього договору.
Оскільки основною метою договору про відкриття і оплату документарного акредитиву та одним із визначальних прав заявника акредитива є своєчасне проведення банком платежів на умовах, визначених акредитивом, то порушення банком встановленого договором графіку платежів є істотним порушенням договору, що значною мірою позбавляє заявника акредитива того, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відтак, є всі підстави для визнання того, що відповідачем істотно порушені умови договору, що дає право позивачу вимагати його розірвання за рішенням суду.
Стосовно доводів відповідача про помилкове посилання позивача на норми Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) і недодержання позивачем передбаченого статтею 188 ГК України досудового порядку розірвання господарських договорів, суд виходить з наступного.
Підставами позову, які відповідно до статті 22 ГПК України суд не може змінити за власною ініціативою, є не саме по собі посилання на певну норму закону, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Тому суд в судовому засіданні уточнює підстави позову й застосовує норму закону, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це сторін. Отже одне лише посилання позивача на норму закону, яка не повинна застосовуватися до спірних правовідносин не може слугувати підставою для відмови у позові.
З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції України), суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви і захисту її прав лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
Понесені позивачем судові витрати з оплати 85 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача у відповідності із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 28 жовтня 2010 року.
рішення оформлене згідно зі ст. 84 ГПК України і підписане 01 листопада 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Укладений 21.09.2007р. між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" договір на відкриття і оплату документарного акредитива № 512 розірвати.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії Кримське регіональне управління (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198; ідентифікаційний код 26485822, МФО 384823) на користь Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Радянська Україна" ( адреса: 97570, АР Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Радянська, 27; ідентифікаційний код юридичної особи 30833820; банківські реквізити: рахунок 26000002048001 в філії ВАТ КБ "Надра" Кримське регіональне управління, МФО 384823) судові витрати з оплати 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим
Шкуро В.М.