У листопаді 2009 року Корпорація "Кепітал Інвестментс Груп Інк" ("Capital Investments Group, Inc") звернулася до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з закритого акціонерного товариства "Агра" збитки, в якості відшкодування вартості зруйнованої будівлі – двоповерхового нежитлового будинку з підвалом літера "Б-2" по пр. К. Маркса, 47 в м. Дніпропетровську, в розмірі 16 974 300 грн., судові витрати по справі покласти на відповідача.

11.10.2010р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.127, т.2) якою просить стягнути з відповідача збитки в якості відшкодування вартості зруйнованої будівлі –двоповерхового нежитлового будинку з підвалом літера "Б-2" по пр. К. Маркса, 47 в м. Дніпропетровську, в розмірі 38 146 280грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за договором про дольову участь в будівництві від 07.08.2007 року ЗАТ "Агра" прийняло на себе зобов’язання здійснювати будівництво багатофункціонального комплексу будівель цивільного і житлового призначення, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 1, а Корпорація в якості дольової участі в будівництві прийняла на себе зобов’язання передати ЗАТ "Агра" під знесення двоповерховий нежитловий будинок з підвалом літера "Б-2" по проспекту Карла Маркса, 47. Зобов’язання по передачі будинку було виконано, позивач передав відповідачу будинок під знесення про що складений акт прийому передачі від 10.08.2007 року. В подальшому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2008 року у справі №10/208-08(12/94-08), яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2009 року, Договір про дольову участь в будівництві від 07.08.2007 року розірваний. Позивач зазначає, що у зв’язку з розірванням договору зобов’язання сторін за цим договором припинилися, а відтак, відповідач має повернути позивачеві будівлю, що була передана йому на виконання умов договору. Майно, яке відповідач залишив у себе, є безпідставно набутим майном, яке в силу закону підлягає поверненню. Як встановлено судом при розгляді справи №10/208-08(12/94-08), будинок, переданий на виконання умов договору про дольову участь, знесений, що унеможливлює його повернення власнику. Оскільки повернення будинку є неможливим, відповідач має відшкодувати позивачеві його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи.

Позивач вважає, що у відповідача не було повноважень по вчиненню дій по знесенню будинку, тому товариство вийшло за межі наданих йому повноважень.

Позивач вважає, що відповідач у зв’язку із знесенням двоповерхової нежитлової будівлі зобов’язаний відшкодувати збитки у розмірі:

- ринкової вартості нерухомого майна –двоповерхового будинку по пр. К.Маркса у м. Дніпропетровську (реальні збитки) –7 743 792,00грн.

- вартість права землекористування на земельну ділянку по пр. К.Маркса,47 на територію під будинком та прилеглу до нього земельну ділянку, призначену для обслуговування будинку загальною площею 545 м.кв. у розмірі 6 594 865грн. з ПДВ;

- упущену вигоду, тобто дохід, який позивач міг отримати при нормальному використанні будинку за призначенням, тобто дохід від здачі будівлі в оренду протягом періоду з 29.01.2009р. до закінчення максимального терміну експлуатаційної придатності будівлі, в розмірі 23 807 623,00грн. До моменту передачі будинку Товариству Корпорація надавала за договорами оренди приміщення різним суб’єктам господарювання, і, якщо б Товариство не вчинило дій по знесенню будинку, могло отримати дохід від надання приміщень в оренду за період з 29.01.2009 року.

Відповідач позовні вимоги не визнає, звертає увагу суду на ту обставину, що договір дольової участі від 07.08.2007 року було розірвано судом у зв’язку з істотним порушенням умов договору саме позивачем –Корпорацією "Кепітал Інвестментс Груп Інк", а не відповідачем. Посилаючись на ст. 653 Цивільного кодексу України відповідач зазначає, що не позивач, як сторона, дії якої визнано в судовому порядку незаконними та такими, що істотно порушили умови договору про дольову участь, а саме відповідач має право вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Відповідач заперечує проти доводів позивача щодо обов’язку відповідача повернути безпідставно набуте майно, оскільки відповідно до ст. 1212 ЦК України набутим безпідставно вважається майно, яке особа зберегла у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави. Майно, яке витребує позивач, відповідачем було отримане на законних підставах –за Актом приймання-передачі будівлі від 10.08.2007 року, що було встановлено рішенням господарського суду у справі №10/208-08(12/94-08). За умовами договору про дольову участь майно було передане для знесення, що й здійснив відповідач. Відповідач вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості безпідставно набутого майна та відшкодування збитків за своєю правовою природою є реституцією, яка при розірванні договору не підлягає застосуванню, а може бути застосована у зв’язку з недійсністю правочину.

Оскільки відповідачем було виконано умови договору про дольову участь до моменту розірвання договору, позивач не має права вимагати повернення того, що було виконане за зобов’язанням до моменту його розірвання в силу ч.4 ст. 653 ЦК України.

Також відповідач вважає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків відсутні декілька елементів складу правопорушення –протиправна поведінка відповідача та його вина.

Розгляд справи було відкладено з 25.11.2009 року на 08.12.2009 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2009 року у справі №30/290-09 призначено комплексну (будівельно-технічну та економічну) судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.10.2010р.

В судовому засіданні 13.10.2010р. оголошена перерва з 13.10.2010р. на 21.10.2010р., з 21.10.2010р. на 26.10.2010р.

21.10.2010р. відповідач надав клопотання при призначення повторної експертизи та просить доручити її проведення Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Клопотання мотивовано тим, що позивачем до позовної заяви надано Звіт про незалежну оцінку від 07.09.2009року, який виконано ТОВ "Перспективні технології", згідно цього Звіту збитки позивача складають 16 974 300,00грн.

Після отримання висновку №758 комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи від 07.04.2010р. збитки позивача склали 38 146 280,00грн. Зростання розміру збитків за такий короткий проміжок часу на погляд відповідача викликає сумнів у неупередженості та об’єктивності експертів під час складання висновку.

Позивач проти призначення повторної судової експертизи заперечує.

В судовому засіданні 26.10.2010р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

07.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Агра" (Товариство) та корпорацією "Кепітал Інвестментс Груп Інк" ("Capital Investments Group, Inc"), штат Вайомінг, США (Корпорація) укладено договір про дольову участь в будівництві.

Договір посвідчено Нікітюк Г.М., нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 07.08.2010р. та зареєстровано в реєстрі за №350.

За даним договором:

- Товариство своїми силами здійснює будівництво багатофункціонального комплексу будівель цивільного і житлового призначення, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 1, та після введення об’єкту в експлуатацію зобов’язане передати Корпорації у власність в обумовлений даним договором термін офісні приміщення у складі об’єкту (п.1.1 договору);

- Корпорація в якості дольової участі в будівництві об’єкту передає Товариству під знесення належний Корпорації двоповерховий нежитловий будинок з підвалом літера "Б-2" по проспекту Карла Маркса, 47, площею 681,4 кв. м. узгодженою сторонами загальною справедливою вартістю 8 585 000,00грн. та надає згоду на оформлення на Товариство права землекористування земельною ділянкою по проспекту К. Маркса, 47 у м. Дніпропетровську на період будівництва об’єкту (п.1.2 Договору).

Право власності Корпорації на будинок по пр. К. Маркса, 47 у м. Дніпропетровську підтверджено договором купівлі-продажу від 03.04.2007р., рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Левлекс" від 15.06.2007р., зареєстровані Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 11.07.2007р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 19500761 (абз.2 п.1.2 договору).

Земельна ділянка по пр. К. Маркса, 47 в розумінні даного договору включає в себе територію під будинком по пр. К. Маркса, 47 та прилеглу до нього земельну ділянку, призначену для обслуговування будинку. Загальна площе земельної ділянки складає 545 кв.м., загальнодержавний кадастровий номер 121 01 00000:03:318:0039 (69042047).

Відповідно до п.7.1 договору Корпорація надає свою згоду на отримання Товариством земельної ділянки під будинком по пр. К. Маркса, 47 та прилеглої до нього території в користування на період введення будівництва об’єкту, а також надає згоду на знесення будинку по пр. К. Маркса, 47. Після введення об’єкту в експлуатацію сторони оформляють спільне землекористування для експлуатації і обслуговування об’єкту, як це передбачено даним розділом.

14 жовтня 2007 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №10/208-08 за позовом ЗАТ "Агра" до Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк" та за зустрічним позовом Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк" до ЗАТ "Агра" про зобов’язання вчинити певні дії договір про дольову участь в будівництві розірвано у зв’язку з істотним порушенням умов договору Корпорацією "Кепітал Інвестментс Груп Інк", що полягало в невиконанні Корпорацією зобов’язання щодо передачі належно погодженої проектної документації.

29.01.2009р. постановою Вищого господарського суду України у справі №10/208-08 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2008р. залишено без змін.

Господарським судом Дніпропетровської області при розгляді справи №10/208-08 встановлено наступне.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Корпорація зобов'язана звільнити в строк три місяці з дати попередження Товариством будинок по проспекту К. Маркса, 47 та передати його Товариству для знесення. З моменту звільнення Корпорацією будинку починає свій перебіг 28 - місячний термін виконання Товариством робіт за договором. Звільнення будинку оформляється актом. Корпорація має право не звільняти будинок до моменту погодження сторонами проектної документації.

На виконання умов Договору Корпорацією було передано Товариству під знесення двоповерховий нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 47, на підтвердження чого 10.08.2007 р. було складено відповідний Акт приймання-передачі вказаного будинку та документів за Договором.

22.01.2008 р. Корпорацією "Кепітал Інвестментс Груп Інк" на адресу ЗАТ "АГРА" було направлено листа відносно необхідності узгодження проектної документації та надання можливості ознайомитися зі станом будівлі, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 47, яку було передано Товариству на виконання умов Договору.

20.02.2008 р. ЗАТ "АГРА" направило до Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк" (м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 1-б, кв. 26) лист в якому повідомляється про знесення переданого на виконання умов договору будинку та необхідність погодження проектної документації, відповідно до п. 2.2 договору.

Відповідно до ч.2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п.3 Акту від 10.08.2007р. приймання-передачі будинку по пр. К. Маркса,47 та документів за договором про дольову участь в будівництві від 07.08.2007р. під час передачі двоповерховий нежитловий будинок, вартість якого становить 8 585 000,00грн., відповідає всім санітарним та технічним умовам, придатний для його використання за призначенням (а.с.127 т.2).

Позивач посилається на те, що, у зв’язку з припиненням обов’язків за договором внаслідок його розірвання, Товариство має повернути будівлю, що була передана Товариству на виконання умов договору, утримання будівлі після розірвання договору є безпідставним. Оскільки будівля, яка передавалась відповідачу за договором про дольову участь знесена відповідачем, позивач просить стягнути збитки в якості відшкодування вартості зруйнованої нежитлової будівлі, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

При цьому позивач посилається на положення ст.ст. 13, 22, 653, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 217, 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки. Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до частини 2 статті 217 названого Кодексу відшкодування збитків є господарською санкцією. Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України, унормовано, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправність поведінки особи; шкода як результат протиправної поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, що заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з вищевикладених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

У даному випадку відсутні декілька необхідних умов цивільно-правової відповідальності, такі як протиправна поведінка відповідача та вина.

Наявність вини та протиправність поведінки саме позивача при виконанні договору від 07.08.2007 року про дольову участь стало підставою для розірвання договору відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №10/208-08(12/94).

Позивач зазначає, що для вчинення дій по знесенню будинку відповідач не мав належних повноважень так як відповідач не отримав дозвіл на вчинення таких дій від Корпорації. Між тим, умовами договору від 07.08.2009р. отримання такого дозволу від Корпорації не передбачено. За змістом п.7.1 договору Корпорація, уклавши договір про дольову участь, надала згоду на знесення будинку по пр. К.Маркса,47.

Суд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення упущеної вигоди, тобто доходу, який позивач міг отримати при нормальному використанні будівлі за призначенням та відшкодування вартості втраченого права землекористування земельною ділянкою. Доказів на підтвердження того, що позивач мав можливість отримати плату від здачі в оренду нежитлових приміщень в спірній будівлі та передав би на підставі договорів в оренду приміщення іншим суб’єктам господарювання не надано.

Відповідно до статті 377 ЦК України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право користування, в тому числі на правах оренди, земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об’єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене. Правочини, що тягнуть перехід права власності на об’єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється в установленому законом порядку. Визначених законом правовстановлюючих документів на землю позивачем не надано.

Отже, з огляду на відсутність в діях відповідача таких необхідних умов для настання цивільно-правової відповідальності як вина та протиправна поведінка, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення збитків на підставі ст. 22 ЦК України та ст. 216, 217, 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

Суд відхиляє посилання позивача на положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно його власнику. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Тобто приписи ст. 1212 ЦК України, регулюють такий вид позадоговірних зобов'язань, як зобов'язання, що виникає внаслідок безпідставного набуття майна (коштів).

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як встановлено судом, договір про дольову участь в будівництві від 07.08.2007р. укладений між сторонами розірвано за рішенням господарського суду Дніпропетровської області у зв’язку з істотним порушенням умов договору позивачем.

Правові наслідки зміни або розірвання договору визначені статтею 653 Цивільного кодексу України. У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються (ч.2 цієї статті).

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 653 ЦК України). Якщо договір змінений або розірваний у зв’язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч.5).

Зі змісту наведених положень вбачається, що все отримане сторонами за договором до розірвання має у них залишитися. Отже, жодна сторона не має права вимагати повернення того, що було виконано, відповідно до прийнятих зобов’язань, до моменту, коли відбулося таке розірвання, при істотних порушеннях договору стороною друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Дане правило діє у відношенні обох сторін, а не лише у відношенні тієї із сторін, яка припустилася порушення договору.

Суд вважає помилковим посилання позивача на те, що на спірні правовідносини поширюється дія ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, оскільки відносини по передачі майна (будівлі по пр. К.Маркса,47) врегульовані договором про дольову участь в будівництві від 07.08.2007р., який в подальшому було розірвано. Зазначена будівля була отримана відповідачем на законних підставах: на підставі договору про дольову участь та Акту приймання-передачі від 10.08.2007р.

За умовами договору про дольову участь в будівництві позивач повинен був передати будинок по пр. К.Маркса,47 відповідачу для знесення, на виконання умов цього договору сторони підписали акт приймання-передачі будівлі. Знесення будинку відбулося внаслідок належного виконання стороною (відповідачем) зобов’язань за договором, з метою подальшого будівництва на його місці нового будинку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд відхиляє клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи та направлення справи для її проведення Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз.

Відповідно до ч.4 ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам) (п. 9.2. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v_424800-98) .

Так, матеріали справи містять незалежну оцінку ринкової вартості нерухомого майна –нежитлової будівлі по пр. К. Маркса,47 у м. Дніпропетровську, яка проведена суб’єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Розрахункова палата біржових операцій". Звіт складено 09.10.2006року. Відповідно до Висновку на дату складення звіту ринкова вартість майна, тобто вартість нежитлової будівлі, розташованої по вул. К.Маркса, 47Б на дату оцінки, складала 8 585 000,00грн.

02.09.2009р. між позивачем (Корпорацією) та ТОВ "Перспективні інвестиційні технології" укладено договір про проведення оціночної діяльності №02/09/09. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку станом на 07.09.2009р. розмір збитків, які зазнала Корпорація складає 16 974 300,00грн., в тому числі: ринкова вартість будівлі –8 614 715,00грн. і упущена вигода – 407 775грн.

Отже, ринкова вартість будівлі має невелике зростання, яке відбулося в період з 2006р. по 2009р.

Згідно висновку №758 від 07.04.2010р. судової експертизи ринкова вартість будівлі становить 7 743 792,00грн. з ПДВ, розмір упущеної вигоди збільшився з урахуванням того, що судовим експертом обчислено неотриманий позивачем дохід від здачі в оренду протягом періоду з 29.01.2009р. до закінчення максимального терміну експлуатації придатності будівлі.

Як вбачається, ринкова вартість будівлі, яку просить стягнути позивач зменшилась у порівнянні з 2006 роком. Розходження у висновках експертних установ, зазначених вище, пояснюється тим, що експертними установами досліджувались різні питання та встановлювався розмір збитків, що складається з різних видів відшкодувань.