ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.10.10 р. Справа № 41/180пн
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs18498635) )
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гончарова С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Харцизької міської ради, м. Харцизьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", м. Харцизьк
про визнання недійсним статуту, установчого договору ТОВ "Фірма "Меркурій"; скасування державної реєстрації ТОВ "Фірма "Меркурій"
При участі представників:
від позивача: Курова А.В. – довіреність від 04.10.2010 №01-42-20
від відповідача: Павлова О.М. – довіреність від 20.09.2010 року
в судовому засіданні оголошувались перерви:
з 04.10.2010 року до 10:30 07.10.2010 року,
з 07.10.2010 року до 13:00 год. 19.10.2010 року,
з 19.10.2010 року до 13:00 год. 26.10.2010 року
СУТЬ СПОРУ
Прокурор м. Харцизька звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Харцизької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій", м. Харцизьк про визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій"; визнання недійсним Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій"; скасування державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій".
Позивачем, згідно з наданою до суду заявою, збільшено позовні вимоги, та позивач просить суд визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій", зареєстрований розпорядженням виконавчого комітету Харцизької міської ради народних депутатів м. Харцизька № 143-р від 26.02.1996р.; визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", державну реєстрацію редакції якого проведено 11.12.2007р.; визнати недійсним Установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій"; скасувати державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій".
Відповідачем заявлено до суду клопотання про залишення заяви позивача про збільшення позовних вимог без розгляду.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на викладене, заява позивача про збільшення позовних вимог приймається судом, а клопотання відповідача про залишення такої заяви без розгляду є таким, що задоволенню не підлягає.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 26.05.1995 року Товариство покупців Центрального міського ринку придбало цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Центральний міський ринок" та передало наведене майно до статутного капіталу відповідача, проте, ТОВ "Фірма Меркурій" не було створене як нова юридична особа в порядку, передбаченому чинним на той час законодавством. Прокурор стверджує, що КП "Центральний міський ринок" було перереєстровано у ТОВ "Фірма Меркурій" та, з огляду на таке, його було протиправно виключено з державного реєстру. Всупереч вимогам законодавства, під час формування статутного капіталу ТОВ "Фірма Меркурій", встановлення його складу учасників був виключений власник КП "Центральний міський ринок" – Харцизька міська рада, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача як власника частки у статутному капіталі ТОВ "Фірма Меркурій".
Прокурором також наведено, що статут відповідача не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства та не містить складу учасників, відомості про розмір часток кожного із них, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Також, як стверджує прокурор, установчий договір ТОВ "Фірма Меркурій" не відповідає вимогам законодавства, оскільки, всупереч статті 52 Закону України "Про господарські товариства", до моменту державної реєстрації відповідача його статутний фонд не був сформований та учасниками не були внесені обов’язкові мінімально законодавчо встановлені 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу; не дотримано законодавчо встановлене обов’язкове нотаріальне посвідчення підписів учасників на Установчому договорі.
Прокурором, з урахуванням ст.ст. 14, 34 Закону України "Про підприємства" зазначено, що питання щодо перетворення КП "Центральний міський ринок" у ТОВ "Фірма "Меркурій" мало бути вирішено саме позивачем як власником, а не учасниками ТОВ "Фірма "Меркурій".
Прокурор наполягає на тому, що наведені обставини є достатніми підставами для визнання недійсними у судовому порядку статуту та установчого договору відповідача, отже, і для скасування державної реєстрації ТОВ "Фірма "Меркурій".
Позивачем позовні вимоги прокурора підтримано та додатково пояснено суду, що об’єкт приватизації – Центральний міський ринок в м. Харцизьку, був приватизований у повній відповідності до чинного на момент приватизації законодавства та Товариство покупців Центрального міського ринку стало правонаступником КП "Центральний міський ринок". У подальшому, в результаті протиправних дій Товариства покупців були порушені права та охоронювані законом інтереси позивача як власника КП "Центральний міський ринок".
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ТОВ "Фірма "Меркурій" створено в процесі приватизації КП "Центральний міський ринок"; державою делеговано право на відчуження об’єктів, що підлягають приватизації, виключно уповноваженим на це органам – фонду державного майна України, його регіональним відділенням та представництвам. Таким чином, позивач як власник комунального майна у відповідності із законом, після прийняття рішення щодо приватизації, делегував свої права як власника на відчуження об’єкта, Центрального міського ринку м. Харцизька, регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Харцизьку.
Відповідачем зазначено, що саме з наведеним державним органом, на виконання вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , товариством покупців КП "Центральний міський ринок" 26.05.1995 року було укладено договір щодо відчуження державного майна, з моменту нотаріального посвідчення якого кожний з членів товариства покупців стали власниками часток комунального підприємства Центральний міський ринок м. Харцизька.
Відповідач, з огляду на положення ст. 22 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств" зазначив, що КП "Центральний міський ринок" м. Харцизька в процесі приватизації зазнав універсальне правонаступництво, при якому всі його права та обов’язки перейшли до перетвореного підприємства відповідача, але з іншою формою власності та організаційно-правовою структурою, та процес реорганізації відбувався у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні".
Відповідач наполягає на тому, що установчі документи ТОВ "Фірма "Меркурій" відповідають діючому на той час законодавству, оскільки власниками майна, що було придбано у процесі приватизації комунального підприємства, стали члени трудового колективу, які, у відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні", стали засновниками ТОВ "Фірма "Меркурій", статутний фонд відповідача було сформовано за рахунок їх внесків, та в установчому договорі було визначено частку кожного із власників – засновників в статутному фонді. Відповідачем зазначено, що твердження позивача щодо невідповідності статутних положень відповідача діючому законодавству України не відповідає фактичним обставинам справи, та позивачем не доведено жодних фактів, за одночасною наявністю яких є законодавча підстава для визнання недійсними установчих документів відповідача у судовому порядку.
Відповідач також стверджує, що позивачем не доведено наявність у нього суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання наведеного позову, а також не наведено, які саме правовстановлюючі документи відповідача порушують право власності держави на майно, та, з огляду на таке, у позові повинно бути відмовлено за недоведеністю вимог.
Відповідачем, згідно доповнень до відзиву, додатково пояснено суду, що позовна вимога в частині визнання установчих документів недійсними з підставі відсутності згоди колишнього власника майна, яким є позивач, на зміну організаційно-правової форми приватизованого державного (комунального) підприємства не може бути прийнята до уваги, оскільки відповідно до п. 3.1.13. Наказу Фонду державного майна України від 02.02.1995 року № 102 (z0075-95) з метою здійснення подальшої господарської діяльності покупець вибирає організаційно-правову форму.
Відповідачем наведено, що рішення засновників товариства відповідача щодо включення позивача до складу учасників в даному випадку не передбачено Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) , позивачем помилково застосовується стаття 55 наведеного закону, оскільки відповідач набув 100% частку відповідно до діючого законодавства "Про приватизацію" та набуття прав учасника господарського товариства у таких спосіб не має відношення до правовідносин, врегульованих наведеною нормою, але не суперечить діючому законодавству.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вих. № 56 від 07.10.2010 року) про припинення провадження у справі, яке вмотивовано тим, що позивачем, всупереч ст.ст. 32, 34, 36 Господарського кодексу України, в обґрунтування своїх позовних вимог під час судового засідання від 04.10.2010 року оголошено докази, які за своїм змістом не є належними, а саме – неіснуючий статут відповідача в редакції від 26.02.1996 року.
Таке клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки статтею 80 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік випадків, в яких провадження у справі підлягає припиненню, та викладені позивачем обставини не є підставою припинення провадження у справі на підставі наведеної норми процесуального закону.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію Комунального підприємства "Центральний міський ринок", згідно рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради народних депутатів від 07.07.1993 року № 497/1 було проведено державну реєстрацію Комунального підприємства "Центральний міський ринок", про що здійснено запис в реєстровій книзі № 140 від 15.07.1993 року.
рішенням Харцизької міської ради народних депутатів від 01.06.1995р. було затверджено перелік об'єктів, що підлягають приватизації у 1995 році. До даного переліку увійшло Комунальне підприємство "Центральний міський ринок", про що було розміщено відповідне повідомлення у засобі масової інформації - газеті "Родина" від 27.05. 1995 р.
08.06.1994 року виконавчим комітетом Харцизької міської ради народних депутатів Товариству покупців, утвореному колективом Центрального міського ринку, видано Свідоцтво № 405 в підтвердження того, що Товариство покупців зареєстровано рішенням виконавчого комітету Харцизької міської ради народних депутатів.
Наказом Фонду держмайна України в м. Харцизьку № 9 від 28.04.1995р. була затверджена комісія по інвентаризації та оцінки вартості майнового комплексу Центрального міського ринку.
Представником Фонду держмайна України в м. Харцизьку 23.05.1995р. була затверджена Оцінка вартості цілісного майнового комплексу Центральний міський ринок м. Харцизька, якою встановлена вартість даного майна - 3442309000 крб.
26.05.1995 року між Фондом державного майна України в м. Харцизьку (продавцем) та Товариством покупців, що зареєстровано виконкомом 08.06.1994 року за № 406 (покупцем) було укладено договір № 5 купівлі-продажу державного майна при викупі Центрального міського ринку в м. Харцизьку, відповідно до якого Товариство покупців Центрального міського ринку придбало у власність цілісний майновий комплекс міського ринку, що розташований у м. Харцизьку.
Майно, щодо якого було укладено договір купівлі-продажу № 5 від 26.05.1995 року, було передано Товариству покупців Центрального міського ринку згідно Акту передачі майна державного комунального підприємства "Центральний міський ринок" від 18.07.1995р. Сплата повної вартості наведеного об'єкта приватизації підтверджується приватизаційним платіжним дорученням №2 від 07.06.1995р., приватизаційним платіжним дорученням - ордером №1 від 07.06.1995р., платіжний дорученням №124 від 17.05.1995р.
01.09.1995 року членами Товариства покупців Харцизького Центрального міського ринку – фізичними особами, визначеними в якості засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій", було підписано установчий договір про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій".
Відповідно до п. 2.1. наведеного установчого договору, предметом договору є перетворення комунального підприємства "Харцизький Центральний міський ринок" у товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Меркурій".
Пунктом 2.14 установчого договору передбачено, що уставний фонд Товариства в розмірі 3442309000 карбованців сформований за рахунок внесків Учасників Товариства, та визначено розмір часток кожного з учасників.
Згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", затвердженого загальними зборами учасників товариства, оформленими протоколом № 1 від 01.09.1995 року, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Меркурій" є підприємством, створеним у процесі приватизації комунального підприємства "Харцизький Центральний міський ринок" у відповідності до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)" (2171-12) шляхом викупу комунальної власності м. Харцизька Товариством покупців, створеним членами трудового колективу Харцизького Центрального міського ринку, зареєстрованим виконкомом 08.06.1994 року № 405 (п. 1.1. Статуту).
Пунктом 1.4. наведеного Статуту визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій" є правонаступником комунального підприємства "Харцизький Центральний міський ринок" та має організаційно-правову форму – Товариство з обмеженою відповідальністю (п. 3.1. Статуту).
Пунктом 6.1. Статуту передбачено, що статутний фонд Товариства в розмірі 3442309000 карбованців у вигляді основних виробничих фондів та оборотних коштів сформований за рахунок внесків Учасників Товариства (членів Товариства покупців) при викупі майна комунального підприємства "Харцизький Центральний міський ринок".
26.02.1996 року головою Харцизької міської ради народних депутатів було прийнято розпорядження № 143-р щодо перереєстрації Державного комунального підприємства "Центральний міський ринок" в Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій"; виключення з державного реєстру державного комунального підприємства – Центральний міський ринок; внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій" до державного реєстру.
26.02.1996 року виконавчим комітетом Харцизької міської ради видано свідоцтво № 05494171 про державну реєстрацію суб’єкта діяльності – Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій".
Згідно акту передачі майна Товариства покупців Центрального міського ринку Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій" від 12.03.1996 року, Товариством покупців Центрального міського ринку передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій" прийнято до свого статутного фонду майно цілісного майнового комплексу Центрального міського ринка вартістю 3442309 тис. крб., що було прийнято Товариством покупців у Представництва Фонду державного майна України в м. Харцизьку за актом передачі від 18.07.1995 року.
Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", результати яких оформлено протоколом від 05.12.2007 року, затверджено у новій редакції Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", державну реєстрацію редакції якого проведено 11.12.2007 року.
Згідно нової редакції Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій" є правонаступником всіх прав та обов’язків приватизованого на основі Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)" (2171-12) комунального підприємства "Центральний міський ринок".
Пунктом 1.5. Статуту у новій редакції визначено склад учасників Товариства; пунктом 6.2. визначено, що статутний капітал товариства дорівнює 34423,09 грн.; пунктом 6.3. передбачено, яким чином відбувається розподіл Статутного капіталу між Учасниками.
Прокурор та позивач наполягають на наявності порушень законодавства, що відбулися при створенні ТОВ фірма "Меркурій", зокрема, порушення діючих на той час редакцій Закону України "Про підприємства в України" (698-12) та законодавства, що регулювало порядок приватизації державного та комунального майна.
Суд погоджується з наведеними твердженнями з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про підприємства в України", що діяв на момент реєстрації відповідача, ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом (698-12) , - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства, яка може призвести до екологічних, демографічних та інших негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.
Наведені положення свідчать про те, що будь-яка реорганізація підприємств, в тому числі і їх перетворення повинна здійснюватись виключно за рішенням власника.
При цьому, відповідно до статті 7 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (що був чинний на момент виникнення спірних відносин), комунальна власність становить основу місцевого господарства.
Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.
Стаття 6 цього ж закону, визначала, що місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань), організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю.
Тобто, відповідне законодавство прямо відносило відповідні підприємства до об’єктів права комунальної власності, до власності відповідних Рад народних депутатів.
У даному випадку Комунальне підприємство "Центральний міський ринок" було об’єктом права комунальної власності Харцизької міської ради народних депутатів, а тому будь-які питання його реорганізації, зокрема, перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Меркурій" повинно було бути вирішено саме власником – Харцизькою міською радою народних депутатів шляхом прийняття останнім відповідного рішення в порядку, визначеному ст. 20 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування".
З матеріалів справи взагалі не вбачається наявності рішення Харцизької міської ради про реорганізацію Комунального підприємства "Центральний міський ринок" у Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Меркурій", сторонами у справі пояснено суду, що таке рішення не приймалось.
Посилання відповідача на те, що після прийняття рішення про приватизацію Комунального підприємства "Центральний міський ринок" позивач делегував свої права власника регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Харцизьку, а тому з цього моменту не вимагалось його рішення щодо реорганізації підприємства, а всі права власника виконував орган приватизації судом до уваги не приймаються зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.
Також, ч. 4 ст. 12 наведеного закону і п.6 ст. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) передбачають, що з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства щодо нього припиняється чинність частин третьої, п'ятої, шостої статті 10, частин першої, третьої статті 12, частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону Української РСР "Про підприємства в Українській РСР" в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безплатно, списання майна, в частині придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки.
Тобто, законодавством про приватизацію чітко визначені положення загального законодавства, що регулювало діяльність підприємств в Україні, які не розповсюджуються на підприємства, майно яких приватизується. Положень щодо переходу прав власника підприємства від місцевих Рад народних депутатів до органів приватизації законодавство не містить.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" у зазначеній редакції підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають початкову ціну продажу на аукціоні, за конкурсом або ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації; проводять реорганізацію або ліквідацію державного підприємства.
Тобто, проведення реорганізації або ліквідації державного підприємства, як комплексу дій направлених на зміну правового статусу, організаційної структури, структури майнових активів і т. ін. законодавством покладено саме на орган приватизації. Проте, проведення таких дій можливе виключно за наявності рішення власника підприємства у відповідності до наведеної статті ст. 34 Закону України "Про підприємства в України".
Слід зазначити, що органом приватизації - регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Харцизьку також не приймалось рішення про реорганізацію Комунального підприємства "Центральний міський ринок". Таке рішення до матеріалів справи не долучено, сторонами пояснено про його відсутність. Крім того, відповідачем пояснено про непроведення реорганізації органом приватизації, через відсутність необхідності у такій реорганізації.
Проте, як вбачається з Установчого договору про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", зокрема, пункту 2.1., рішення про перетворення Комунального підприємства "Центральний міський ринок" у Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Меркурій" було прийняте засновниками останнього – фізичними особами.
Наведеним пунктом прямо визначено, що договір укладений сторонами є "договором про перетворення Комунального підприємства "Центральний міський ринок" у Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Меркурій".
Таким чином, перетворення Комунального підприємства "Центральний міський ринок" у Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Меркурій" було здійснено фізичними особами - засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Меркурій", що не передбачено законодавством про приватизацію і прямо суперечить законодавству, що регулювало діяльність підприємств в Україні. При цьому, відповідне рішення власником комунального підприємства "Центральний міський ринок" - Харцизькою міською радою не приймалось, а реорганізація підприємства органом приватизації не проводилась.
Наведене свідчить про порушення законодавства, яке допущено при створенні підприємства і яке неможливо усунути.
Посилання відповідача на розпорядження голови Харцизької міської ради народних депутатів № 143-р від 26.02.1996 р. щодо перереєстрації ДКП "Центральний міський ринок" в ТОВ "Меркурій", як на обставину, яка або може замінити собою рішення про реорганізацію (перетворення) підприємства або на вираз подальшої згоди власника на здійснену реорганізацію (перетворення) суд спростовує з огляду на таке. Законом України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (533-12) були передбачені самоврядні повноваження органів місцевого самоврядування та повноваження, делеговані ним державою.
Повноваження, делеговані державою, були передбачені у повноваженнях виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів та визначались статтею 42 наведеного закону.
Зокрема, п. 2 частини 2 цієї статті визначалось, що виконавчий комітет міської (міста обласного підпорядкування) Ради реєструє підприємства (об'єднання), організації і установи, інші суб'єкти підприємницької діяльності та їх статути.
Таким чином прийняття розпорядження № 143-р від 26.02.1996 р. про перереєстрацію, виключення з реєстру, включення до реєстру ніяким чином не може бути ототожнена з вираженням волі власника на перетворення належного йому підприємства, а є лише виконанням публічно-правових функцій з проведення відповідних реєстраційних дій.
Слід зазначити, що і при проведенні таких реєстраційних дій допущено порушень законодавства.
Так, статтею 52 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Як зазначалось, установчий договір про створення відповідача було складено та підписано 01.09.1995 року; проте, майно, за рахунок якого було сформовано уставний фонд відповідача, було фактично внесено лише 12.03.1996 року, тобто майже через місяць після державної реєстрації відповідача, згідно акту передачі майна Товариства покупців Центрального міського ринку Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Меркурій" від 12.03.1996 року.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про те, що установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій" є такими, що не відповідає вимогам законодавства; порушення, допущені при його прийнятті та затвердженні, не можуть бути усунені, та його положення порушують права та охоронювані законом інтереси Харцизької міської ради як власника Комунального підприємства "Центральний міський ринок".
Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на подання позову спростовуються, зважаючи на висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні по справі N 1-10/2004, яким надано офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес".
А саме, це поняття у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
У спірних правовідносинах, прагнення позивача усунення порушень законодавства, які допущені щодо його власності, є самостійним об'єктом судового захисту і підлягає правовій охороні.
Як встановлено п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , відповідно до статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статей 27, З0 Закону про державну реєстрацію суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані інтереси позивача.
Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) встановлено, що підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
З урахуванням викладеного, враховуючи наявність при прийнятті, затвердженні та реєстрації установчих документів відповідача порушень вимог законодавства, які не можуть бути усунені та які порушують права та охоронювані інтереси позивача як власника комунального підприємства, позовні вимоги прокурора про визнання недійсними таких установчих документів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Посилання відповідача на наявність іншої (2007 року) редакції статуту і "не існування" внаслідок цього первинної редакції до уваги не приймаються, оскільки сам факт існування останньої редакції не може вирішити спір про визнання недійсним статуту відповідача у його первісній редакції, який існує внаслідок порушення законодавства на момент існування первісної редакції статуту.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про підприємництво" в редакції, що діяла на момент державної реєстрації відповідача, для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються, зокрема, рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом; статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва.
Тобто установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій" стали підставою для державної реєстрації наведеного суб’єкта 26.02.1996 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", в редакції, чинній на момент складання установчих документів ТОВ "Меркурій" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору.
Згідно п. 18.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/334 (v_334800-96) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" судовий порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності встановлений, зокрема, для випадків визнання недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству, установчих документів.
У разі виникнення спору про визнання установчих документів підприємства недійсними позов може бути поданий на підставі як пункту 2 статті 34 Закону України "Про підприємства в Україні", так і частини 18 статті 8 Закону України "Про підприємництво", тобто про скасування державної реєстрації.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про підприємництво", скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду в разі, зокрема, визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів.
З огляду на викладене, суд робить висновок про наявність підстав для скасування в судовому порядку державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", та, таким чином, позовні вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 34 Закону України "Про підприємства в України", ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 4, 52 Закону України "Про господарські товариства", ст. 8 Закону України "Про підприємництво", ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Харцизької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій" – задовольнити.
Визнати недійсним установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій".
Визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", зареєстрований розпорядженням виконавчого комітету Харцизької міської ради народних депутатів м. Харцизька № 143-р від 26.02.1996р.
Визнати недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій", державну реєстрацію редакції якого проведено 11.12.2007р.
Скасувати державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій" (86700, м. Харцизьк, вул. Шалімова, ЄДРПОУ 05494171) на користь Харцизької міської ради (86700, м. Харцизьк, вул. Краснознаменська, 87-а) державне мито в розмірі 85,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Меркурій" (86700, м. Харцизьк, вул. Шалімова, ЄДРПОУ 05494171) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.
Суддя
В судовому засіданні 26.10.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
рішення підписане 01.11.2010р.