Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь", м.Горлівка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 986,57грн., суми 3% річних у розмірі 12,35грн., суми пені у розмірі 1 502,88грн., а всього 2 501,80грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір на користування електричною енергією №4335 від 09.09.2002р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; акти прийняття-передавання електроенергії за лютий, березень 2010р., рахунки №11/4335 за лютий, березень 2010р.; розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

19.08.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 13.08.2010р. № 14/4-20/4124, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Контіненталь" значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 30097345) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84634, Донецька область, м. Горлівка, Центрально-міський район, вул.Інтернаціональна, буд.80, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

07.09.2010р. на адресу господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив суду, що електроенергія є комунальною послугою і відповідальність грошових зобов’язань повинна здійснюватися відповідно до Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги на утримання при будинкових територій" (686-14) .

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

04.10.2010р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити строк вирішення спору на 15 днів. Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 04.10.2010р. строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 25.10.2010р., у порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач протягом розгляду справи у судові засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернулись конверти з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані сторонами документи, а також неявка належним чином повідомлених представників учасників справи у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,

Сторонами був укладений договір на користування електричною енергію №4335 від 09.09.2002р., предметом якого, є умови поставки, порядок реалізації електроенергії та її використовування на межі балансової належності електромережі між електропостачальною організацією та споживачем.

Згідно умов Договору електропостачальна організація зобов’язалася постачати споживачу електроенергію, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати вартість використаної електричної енергії за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Додатковою угодою від 17.09.2007р. до договору на користування електричною енергію №4335 від 09.09.2002р., сторони дійшли згоди щодо внесення змін до договору та виклали пункт 3 додатку №5 до договору "Порядок розрахунків за електроенергію" та виклали в наступній редакції: "Розрахунок за активну електроенергію та інші платежі, що передбачені даним договором, в тому числі за обсяги недорахованої електричної енергії, визначеної на підставі акту порушень Споживачем ПКЕЕ, за перевищення договірних (граничних величин) споживання електричної енергії та потужності, перетікання реактивної електричної енергії та інші платежі, що передбачені даним договором здійснюються Споживачем грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Додатковою угодою від 17.09.2007р. до договору на користування електричною енергію №4335 від 09.09.2002р. сторони виклали п.4.2.1 договору у наступній редакції: "за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 "Порядок розрахунків" до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції".

Відповідно до розділу 5, Договір укладений на строк до 09.09.2007р., та вважається продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не буде заявлено жодної із сторін про відмову від договору або його перегляду. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийняття-передавання електроенергії за лютий, березень 2010р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки за активну електроенергію №11/4335 за лютий, березень 2010р. були отримані уповноваженим представником відповідача 15.02.2010р. та 16.03.2010р. відповідно, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань по своєчасній сплаті спожитої електричної енергії, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 986,57грн. - борг за спожиту активну електроенергію за лютий, березень 2010р.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних за спожиту електроенергію в сумі 12,35грн. та пені в сумі 1 502,88грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (z0417-96) (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на користування електричною енергією №4335 від 09.09.2002р. згідно з яким електропостачальна організація (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач користується електроенергією та оплачує електропостачльній організації її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (z0417-96) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) , із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії належним чином не виконав, виставлені рахунки в строки обумовлені договором не сплатив, чим порушив умови договору.

Таким чином, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за активну електроенергію за лютий, березень 2010р. у сумі 986,57грн., яка доведена позивачем та підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів оплати наявної заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 986,57грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач, з посиланням на п. 4.2.1. договору (в редакції додаткової угоди від 17.09.2007р. договору №4335 від 09.09.2002р.) та положення Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій" (686-14) , нарахував відповідачу пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 1502,88грн.

Розглянувши вимоги позивача в цій частині суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України (436-15) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій"від 20.05.1999 № 686-XIV, на який посилається позивач, суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Стаття 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV (з змінами) закріплює, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог цього Закону (1875-15) житлово-комунальні послуги надаються в рамках укладеного між сторонами (виконавцем/виробником та споживачем) договору на надання житлово-комунальних послуг (розділ 6 Закону (1875-15) ).

В свою чергу, ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" визначає енергію - електричну чи теплову енергію, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (z0417-96) , зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) , із змінами, передбачають, що електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару; електрична енергія (реактивна) - технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок; електрична мережа - сукупність електроустановок для передачі та розподілу електричної енергії; електропередавальна організація - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами або місцевими (локальними) електричними мережами, а також суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території.

У відповідності до п. 1.6. Правил (z0417-96) електрична енергія поставляється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення) на основі типового договору (додаток 3 Правил (z0417-96) ).

Підставою позовних вимог, зокрема, є договір про постачання електричної енергії, в рамках якого електрична енергія поставляється та, відповідно, купується та оплачується, як різновид товару.

Проаналізувавши положення вищенаведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку між сторонами склалися правовідносини про постачання електроенергії, як різновиду товару, а не відносини в сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, якими є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, на відносини позивача та відповідача, які склалися в рамках договору про постачання електричної енергії, не розповсюджується дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та, відповідно, не розповсюджується дія Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій" (686-14) .

Суд вважає, що дані відносини підпадають саме під положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) , у зв’язку з чим перераховує пеню у відповідності з положеннями цього Закону (543/96-ВР) .

Так, пеня нараховується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, по кожному виставленому та неоплаченому рахунку за активну електроенергію: по рахунку за лютий 2010р. - пеня нараховується за період з 23.02.2010р. по 31.07.2010р., за березень 2010р. - пеня нараховується за період з 24.03.2010р. по 31.07.2010р.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені по рахунку за лютий 2010р. складає 65,17грн., по рахунку за березень 2010р. складає 15,76грн., а всього 80,93грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 1 421,95грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 12,35грн.

У відповідності до вимог чинного законодавства, судом перевірено розрахунок 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по договору. Суд вважає розрахунок обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216- 218, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р. (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28 (z0417-96) , Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV (1875-15) (з змінами), Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. (543/96-ВР) №543-96-ВР, Закону України "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальній послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 № 686-XIV (686-14) , керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка в особі Центральних електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь", м.Горлівка про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 986,57грн., суми 3% річних у розмірі 12,35грн., суми пені у розмірі 1 502,88грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь", м.Горлівка (84634, Донецька область, м.Горлівка, вул.Інтернаціональна, 80, ЄДРПОУ 30097345) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 260303021296 в ОПРЕВ філії Донецького обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130903) заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 986,57грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь", м.Горлівка (84634, Донецька область, м.Горлівка, вул.Інтернаціональна, 80, ЄДРПОУ 30097345) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26003306551560 в ЦГО в ПАТ ПІБ м.Горлівки, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00130903) пеню у розмірі 80,93грн., 3% річних у розмірі 12,35грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контіненталь", м.Горлівка (84634, Донецька область, м.Горлівка, вул.Інтернаціональна, 80, ЄДРПОУ 30097345) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р 26003306551560 в ЦГО в ПАТ ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00130903) витрати по сплаті державного мита в сумі 44,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101,86грн.