за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз", (99014, м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 7),

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит", (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М.Залки, 27, кв. 67),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН", (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64); (02002, м. Київ, вул. Сімферопольська, 13а),

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 306 413,45грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача ОСОБА_1 – представник, довіреність від 01.12.2009р.,

від відповідачів:

1. не з’явився, повідомлений належним чином,

2. не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця ЛТД" про спонукання до виконання певних дій та стягнення 306413,45грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "Бріз" посилається на договір уступки права вимоги, укладений між останнім та ТОВ "Фаворит", за яким позивач отримав право витребування боргу за дистриб’юторським договором, укладеним між відповідачами у справі. Невиконання ТОВ "Торговий дом "Фаворит" та ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" зобов’язань за вищевказаними правочинами й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.09.2010р. у зв’язку зі зміною найменування відповідача ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" на ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН", здійснено його заміну.

Відповідач (ТОВ "Торговий дом "Фаворит") відзиву на позовну заяву не представив, не забезпечив явку свого представника в судове засідання, про день розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.

Інший відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив про існування між ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" та ТОВ "Торговий дом "Фаворит" договірних правовідносин, за якими товариством надані послуги ТОВ "ТД "Фаворит" на загальну суму 96956,34грн. На думку відповідача існують підстави для зарахування зустрічних вимог на вищевказану суму.

В судовому засіданні 16.09.2010р. позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині зобов’язання ТОВ "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009р., у зв’язку із відсутність предмету спору, оскільки відповідачем у повному обсязі виконано обов’язок щодо передачі Товариству вищевказаних документів.

16.09.2010р. відповідачем (ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН") заявлено клопотання щодо передачі даної справи до господарського суду міста Києва.

Зазначене клопотання мотивовано тим, що внаслідок повного виконання першим відповідачем зобов’язань перед ТОВ "Бріз", основним відповідачем у справі є ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН", місцезнаходженням якого є м. Київ.

Втім, суд не може погодитись з такими доводами товариства з огляду, по-перше, на положення частини 3 статті 15 ГПК України, якими передбачено право вибору позивача в разі участі кількох відповідачів на звернення до господарського суду за місцезнаходженням одного з них. По-друге, добровільне виконання ТОВ "Торговий дом "Фаворит" заявлених вимог не є підставою для виключення його з числа відповідачів та залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору та жодним чином не має наслідку зміни підсудності даного спору.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити.

В судовому засіданні 21.10.2010р. позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН" заборгованості в сумі 27 255,01грн. у зв’язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем здійснено повернення поставленого товару на вказану суму.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

12 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" укладений договір про уступку права вимоги, згідно з умовами якого ТОВ "Торговий дом "Фаворит" передав, а ТОВ "Бріз" прийняв право витребування боргу по дистриб’юторському договору № 303 від 01.07.2009р., укладеному між відповідачами у справі, (аркуш справи 15).

У пункті 1.2 вказаного договору зазначено, що позивач отримав право вимоги від ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" належного виконання зобов'язань по оплаті 323 818,99грн. боргу та штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Права та обов’язки сторін закріплені у статті другій договору. Так відповідно до пункту 2.1 договору, ТОВ "Торговий дом "Фаворит" зобов’язаний в момент підписання договору передати позивачу документи, які підтверджують право вимоги виконання божником зобов’язання, зокрема дистриб’юторський договір № 303 від 01.07.2009р., витратні накладні №РН-0006766 від 24.11.2009р., № РН-0007007 від 09.12.2009р., № ЦфТ.113923 від 25.12.2009р., № РН-000196 від 01.02.2010р. та № ЦфТ.001578 від 12.03.2010р.

За загальним правилом, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), (стаття 512 Цивільного кодексу України).

При цьому, первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Положеннями статті 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Втім, в судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі у справі в частині зобов’язання ТОВ "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009р., у зв’язку із відсутність предмету спору, оскільки відповідачем у повному обсязі виконано обов’язок щодо передачі Товариству вищевказаних документів.

Згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

В свою чергу, відповідно до п. 3 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994р. (v_612800-94) "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору.

У зв’язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку передані Товариству з обмеженою відповідальністю "Бріз" документи, які засвідчують право останнього на витребування боргу, суд вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити за відсутністю предмету спору.

Стосовно вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН" заборгованості в сумі 270703,87грн., пені в сумі 7 341,88грн., річних в сумі 1 074,41грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 27 293,29грн. суд зазначає наступне. \

01.07.2009р. між ТОВ "Торговий дом "Фаворит" (постачальник) та ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" (попередник ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН") (покупець) укладений дистриб’юторський договір №303, (аркуш справи 12-13).

Предметом вказаного договору є зобов’язання постачальника поставити покупцю консервну продукцію в кількості та асортименті, зазначеному у замовленні та зобов’язання покупця прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" повністю виконано умови укладеного контракту, що підтверджується відповідними витратними накладними, (аркуш справи 104-108) та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, (аркуш справи 16).

У порушення умов договору від 01.07.2009р. відповідач свої зобов’язання в частині оплати вартості поставленого товару не виконав.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобов’язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Положеннями статті 530 ЦКУ зазначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного договору, (пункт 3.3) дистриб’ютор зобов’язаний оплатити кожну поставлену підприємством партію товару не пізніше 45 календарних днів з моменту її передачі.

Жодних доказів виконання у повному обсязі ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН" своїх зобов’язань за договором від 01.07.2009р. суду не надано.

Як вже зазначалось, 21.10.2010р. позивачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН" заборгованості в сумі 27 255,01грн. у зв’язку із поверненням продавцю товару на вказану суму.

Приймаючі до уваги положення пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, суд вважає можливим клопотання позивача задовольнити та провадження у справі в цій частині припинити.

Отже, слід зробити висновок, що станом на час розгляду справи сума основного боргу ТОВ "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН" становить 243448,86грн. (270703,87грн.- 27 255,01грн.), яка не заперечується відповідачем, про що свідчить підписаний акт звірки взаєморозрахунків, (том 2, аркуш справи 3-5), у зв’язку із чим підлягає стягненню на користь позивача.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Розділом 5 договору сторони обумовили, що у разі порушення покупцем строку оплати товару, він сплачує пеню в розмірі двійної ученої ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочи.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до відшкодування сума пені в розмірі 7 341,88грн., річні в сумі 1 074,41грн. та 27 293,29грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, які обчислені правомірно, через що підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що право позивача на звернення до суду з відповідним позовом повністю засновано на законі та підтверджується договором про уступку права вимоги від 12.04.2010р., який не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а отже є чинним.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписане 26.10.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80, 82- 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН", (02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, банківські реквізити: рахунок 26008230110931 в АТ "ПроКредитБанк", МФО 320984, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 36405099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз", (99014, АР Крим, м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 7, банківські реквізити: рахунок 260001810701 у Севастопольській філії ПОТ банк "Фінанси та кредит", МФО 384812, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 31029009) заборгованість в сумі 243 448,86грн., пеню в сумі 7 341,88грн., річні в сумі 1 074,41грн. та витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 27 293,29грн.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОР ФУД ДИСТРИБ’ЮШН" заборгованості в сумі 27 255,01грн. припинити.

Провадження у справі в частині зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009р. припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.