На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) до Голосіївської районної в м. Києві ради про визнання додаткової угоди № 1/1 про продовження дії договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00. дійсною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.10. порушено провадження у справі № 30/277; розгляд справи було призначено на 30.09.10. о 15-30.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 20.09.10. про порушення провадження у справі № 30/277 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.10. розгляд справи № 30/277 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14.10.10. о 14-30.

12.10.10. позивачем через канцелярію суду на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Міжрегіональна Академія Управління Персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) просить суд визнати додатку угоду № 1/1 про продовження дії Договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00. дійсною, в редакції позивача.

В судовому засіданні 14.10.10. позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 14.10.10. відповідачем подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Голосіївська районна в м. Києві рада проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позову повністю. Відповідач вказує на те, що Договір оренди припинив свою дію, а додаткова угода про продовження строку його дії між сторонами не укладалась.

В судовому засіданні 14.10.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.10.10. о 14-30.

20.10.10. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові заперечення на відзив відповідача. Позивач зазначає, що відповідач на даний час може здійснювати користування орендованими приміщеннями лише тільки на підставі договору на оренду нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00., а не на підставі Договору від 15.08.05. Згідно п. 5.1 ст. 5 договору, на який посилається відповідач, термін його дії встановлюється до 28.01.10., тобто договір укладено більше ніж на один рік. Тобто договір, на який посилається відповідач, є нікчемним і не впливає жодним чином на права та обов'язки сторін щодо оренди нежитлових приміщень, а орендне користування здійснювалося і здійснюється до цього часу на підставі Договору на оренду нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00., який укладено згідно п. 10.1. ст. 10 до 28.01.10. і розірвано сторонами не було і який автоматично пролонгований сторонами.

Позивач вказує на те, що на даний момент немає рішення суду щодо визнання договору оренди, на якій посилається відповідач дійсним, немає навіть такого позову та ухвали про відкриття провадження по справі щодо визнання договору оренди дійсним, а отже, на-сьогодні взагалі відсутні підстави вважати про дійсність такого договору.

Також позивач звертає увагу на неможливість визнання договору оренди нежитлового приміщення від 15.08.05. дійсним в судовому порядку без нотаріального посвідчення, оскільки таке визнання, відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України може відбутися лише при наявності одночасно двох умов, а саме: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами; відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

У відповідності до листа позивача до Голосіївської районної у місті Києві ради № 2645 від 20.05.04., а також з матеріалів справи № 30/224 вбачається, що МАУП наполягає на залишенні всіх істотних умов договору № 110 від 28.01.00., (ціни, строків і предмету) і відповідно не погоджує істотні умови договору оренди нежитлового приміщення від 15.08.05. Даний лист було отримано Голосіївською районною у місті Києві радою 20.05.08., вх. № 895-р.

Позивач також зазначає, що посилання відповідача на банківські виписки не заслуговують уваги, оскільки банківські виписки та платіжні доручення є лише бухгалтерською документацією, яка не може бути належним документом, що підтверджує позицію юридичної особи щодо укладення правочинів. Платіжне доручення оформлюється особисто бухгалтером юридичної особи через електрону систему клієнт-банк. Бухгалтер юридичної особи не є уповноваженою особою на представництво юридичної особи та укладення будь-яких правочинів від її імені. Позиція бухгалтера юридичної особи, як і будь-якого її працівника не може суперечити позиції самої юридичної особи. Бухгалтер володів інформацією, що договір було підписано, тому здійснював посилання на останній на його думку договір, однак бухгалтер юридичної особи не зобов'язаний мати юридичну освіту та бути обізнаним в тому, що деякі договори оренди можуть бути нікчемними в разі відсутності їх нотаріального посвідчення. Бухгалтер юридичної особи не має доступу до офіційної переписки свого роботодавця, і тому будь-які дії чи висловлювання бухгалтера юридичної особи не можуть свідчити про позицію юридичної особу та мати жодних наслідків для неї.

Представник відповідача в судове засідання 21.10.10. не з’явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/277.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

28.01.00. між Фондом державного майна України (Орендодавець) та Міжрегіональною Академією Управління Персоналом (Орендар) укладено Договір № 110 на оренду нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення в будинку гуртожитку для розміщення в них підрозділів Академії, з метою проведення освітньої діяльності, для підготовки студентів, загальною площею 3 890,2 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2.

Згідно п. 10.1 Договору, сторонами погоджено строк дії зазначеного Договору - до 28.01.10.

Відповідно до п. 10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін, і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Позивач вказує на те, що в подальшому будинок по вулиці Фрометівській, 2 було передано до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва, а дія Договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00., відповідно, жодною зі сторін письмово не припинялась.

Позивач зазначає, що на даний час він перебуває в орендованому у відповідності до умов Договору приміщенні, в зв’язку з тим, що Договір оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00. було автоматично продовжено на той самий строк, і на тих самих умовах, тобто до 28.01.20., оскільки жодних заяв щодо припинення дії Договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00. з боку будь-якої сторони не надходило.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 26.03.10. на адресу відповідача було надіслано лист № 968 від 26.03.10. з двома примірниками додаткової угоди № 1/1 до Договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00., однак відповіді на зазначений вище лист від відповідача позивачу не надходило.

В зв’язку з тим, що Договір оренди автоматично пролонгувався на 10 років, позивач посилаючись на ст. 793 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, звернувся до відповідача з листом № 1823 від 30.06.10., відповідно до якого просив Голосіївську районну в м. Києві раду направити свого представника 09.07.10. о 14-00 до офісу № 3, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 6, до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дебольської В.В. для нотаріального посвідчення додаткової угоди № 1/1 від 25.03.10. про продовження дії Договору оренди № 110 від 28.01.00.

Але, як зазначає позивач, відповідач не з’явився за вказаною вище адресою, та у зазначений вище час для нотаріального посвідчення додаткової угоди № 1/1 від 25.03.10. про продовження дії Договору оренди № 110 від 28.01.00.; матеріали справи також не містять відповіді Голосіївської районної в м. Києві ради на зазначений вище лист позивача № 1823 від 30.06.10.

Позивач вказує на те, що незважаючи на ту обставину, що спірна додаткова угода № 1/1 від 25.03.10. про продовження дії Договору оренди № 110 від 28.01.00. нотаріально не посвідчена, позивач зазначає, що на даний час він є Орендарем спірного майна та користується ним, в зв’язку з тим, що Договір оренди № 110 від 28.01.00. було автоматично продовжено на той самий строк, та на тих самих умовах.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У відповідності до ст. 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"встановлено, що питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

Згідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

рішенням Голосіївської районної у м. Києві ради № 8/09 від 14.03.02. будинок по вулиці Фрометівській, 2 було передано до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"передбачено, що в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

У відповідності до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином, з наведеного вбачається, що будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2, перейшов у власність до Голосіївської районної у м. Києві ради, в зв’язку з чим відповідач автоматично набув прав та обов’язків Орендодавця за Договором оренди № 110 від 28.01.00.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 110 від 28.01.00. було укладено строком до 28.01.10.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Умовами зазначеного вище Договору (п. 10.6) було передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін, і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Судом встановлено, що на адресу Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) після закінчення строку дії Договору оренди № 110 від 28.01.00. заяв відповідача про припинення дії зазначеного вище Договору не надходило.

Оскільки Орендар продовжував користуватись майном після закінчення строку дії Договору № 110 від 28.01.00., і з приводу оренди спірного майна не заперечував Орендодавець (відповідач), про закінчення терміну дії Договору позивача не повідомляв, повернути спірне майно з орендного користування позивача не вимагав, відповідно до норм ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"та ст. 764 Цивільного кодексу України, Договір вважається поновленим на той строк, який був раніше встановлений сторонами.

Таким чином, в зв’язку з відсутністю заперечень Орендодавця (Голосіївської районної у м. Києві ради), дію Договору оренди № 110 від 28.01.00. було автоматично продовжено на той строк, на який цей Договір укладався, тобто на 10 років, до –28.01.20.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За таких обставин, судом встановлено, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення додаткової угоди № 1/1 про продовження дії Договору оренди № 110 від 28.01.00.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що після переходу права власності до Голосіївської районної в м. Києві ради, 15.08.05. сторони уклали договір № 197/05 оренди нежитлового приміщення площею 3814,0 кв. м (1-9 поверхи) і 76,2 кв. м (підвал) по вул. Фрометівській, 2, строк дії договору був встановлений до 28.01.10., не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються предмету спору у даній справі, в зв’язку з тим, що відповідно до договору № 197/05 від 15.08.05., предметом оренди є інше майно (нежитлове приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2, площею 3 814,00 кв. м ) ніж за Договором оренди № 110 від 28.01.00. (приміщення за адресою: м. Київ, вул. Фрометівська, 2, площею 3 890,20 кв. м ).

Крім того, слід зазначити, що відповідач на даний час може здійснювати користування орендованими приміщеннями лише тільки на підставі договору на оренду нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00., а не на підставі Договору від 15.08.05. Згідно п. 5.1 ст. 5 договору, на який посилається відповідач, термін його дії встановлюється до 28.01.10., тобто договір укладено більше ніж на один рік. Тобто договір, на який посилається відповідач, є нікчемним і не впливає жодним чином на права та обов'язки сторін щодо оренди нежитлових приміщень, а орендне користування здійснювалося і здійснюється до цього часу на підставі Договору на оренду нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00., який укладено згідно п. 10.1. ст. 10 до 28.01.10. і розірвано сторонами не було і який автоматично пролонгований сторонами.

Також слід зазначити, що посилання відповідача на банківські виписки не приймаються судом до уваги, оскільки банківські виписки та платіжні доручення є лише бухгалтерською документацією, яка не може бути належним документом, що підтверджує позицію юридичної особи щодо укладення правочинів. Платіжне доручення оформлюється особисто бухгалтером юридичної особи через електрону систему клієнт-банк. Бухгалтер юридичної особи не є уповноваженою особою на представництво юридичної особи та укладення будь-яких правочинів від її імені. Позиція бухгалтера юридичної особи, як і будь-якого її працівника не може суперечити позиції самої юридичної особи. Бухгалтер володів інформацією, що договір було підписано, тому здійснював посилання на останній на його думку договір, однак бухгалтер юридичної особи не зобов'язаний мати юридичну освіту та бути обізнаним в тому, що деякі договори оренди можуть бути нікчемними в разі відсутності їх нотаріального посвідчення. Бухгалтер юридичної особи не має доступу до офіційної переписки свого роботодавця, і тому будь-які дії чи висловлювання бухгалтера юридичної особи не можуть свідчити про позицію юридичної особу та мати жодних наслідків для неї.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Господарський суд міста Києва, –

1. Позовні вимоги Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) задовольнити повністю.

2. Визнати додатку угоду № 1/1 про продовження дії Договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.00. дійсною в наступній редакції:

"Додаткова угода № 1/1 до Договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.2000 року

м. Київ 25 березня 2010 року

Голосіївська районна у місті Києві рада (далі за текстом - "Орендодавець"), в особі голови Садового С. М., який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та Регламенту з однієї сторони, та

Міжрегіональна Академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (далі за текстом - "Орендар"), в особі ректора Захожая В. Б., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, що іменовані разом за текстом Сторони, а кожна окремо - Сторона, уклали цю Додаткову угоду № 1/1 до договору оренди нежитлового приміщення № ПО від 28.01.2000 року, далі за текстом - "Угода"про наступне:

1. Сторони погодилися, преамбулу договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.2000 року викласти у наступній редакції:

"Голосіївська районна у місті Києві рада (далі за текстом - "Орендодавець"), в особі голови Садового С. М., який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) та Регламенту з однієї сторони, та Міжрегіональна Академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (далі за текстом - "Орендар"), в особі ректора Захожая В. Б., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, що іменовані разом за текстом Сторони, а кожна окремо - Сторона, уклали цей договір, далі за текстом - "Договір"про наступне:"

2. Сторони погодилися на підставі пункту 10.6. договору оренди нежитлового приміщення № 110 від 28.01.2000 року продовжити його дію на десять років до 28 січня 2020 року.

3. Ця Угода скріплена печатками та підписами Сторін у двох оригінальних примірниках, кожний з яких містить автентичний текст українською мовою та має рівну юридичну силу. Угода набирає чинності з моменту підписання її обома Сторонами.

4. Усі суперечки або розбіжності, які можуть виникнути в процесі виконання цієї Угоди або у зв'язку з нею, підлягають розгляду і вирішенню шляхом переговорів. У разі неможливості вирішення спорів шляхом переговорів Сторони передають їх на розгляд суду.

Юридичні адреси та реквізити Сторін.

Орендодавець : Голосіївська районна у місті Києві рада

м. Київ, вул. Червоноармійська, 98

Садовий С. М. __________

Міжрегіональна Академія управління персоналом

(у формі акціонерного товариства закритого типу)

м. Київ, вул. Фрометівська, 2

Захожай В. Б.__________".

3. Стягнути з Голосіївської районної в м. Києві ради (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 42, код ЄДРПОУ 26077543) на користь Міжрегіональної Академії Управління Персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 00127522) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.