ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.10.10р.
Справа № 31/273-10
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs12881117) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14346475) )
За позовом
Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м.Павлоград
до
Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ
про
визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та припинення правовідносин
Суддя Єременко А.В.
Представники:
Від позивача
Тітов Є.Г.,дов. від 02.08.10 р.;
Від відповідача
не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить суд визнати такими, що припинилися, правовідносини між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля", основані на виконавчому написі нотаріуса за № 532 від 10 травня 2000 року; визнати виконавчий напис нотаріуса за № 532 від 10 травня 2000 року таким, що не підлягає виконанню.
Позов вмотивовано тим, що у справі про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля" ПАТ КБ "Приватбанк" є конкурсним кредитором за вимогами, що ґрунтуються на вищезазначеному виконавчому напису нотаріуса, проте, відповідач у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не заявив ці вимоги в межах провадження у справі про банкрутство, а тому, як вказує позивач, ці вимоги вважаються погашеними відповідно до ч.2 ст.14 цього Закону.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що він не є конкурсним кредитором за вимогами, що ґрунтуються на вищезазначеному виконавчому написі нотаріуса, оскільки ці вимоги забезпечені заставою майна боржника.
По справі оголошувалась перерва до 21.10.2010 р.
В судовому засіданні 21.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
10.05.2000 р. приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Рибальченко О.А. було вчинено виконавчий напис № 532, відповідно до змісту якого було запропоновано стягнути з шахти "Самарської" Дочірнього підприємства ДХК "Павлоградвугілля", яка розташована в м. Тернівка на користь Павлоградської філії КБ "Приватбанк" несплачену заборгованість по кредитному договору № 792 від 25 грудня 1996 року, забезпеченого договором застави № 219 від 24 грудня 1996 р. за період з 25.12.1996 р. по 10.05.2000 р. у розмірі 840 130,56 грн., яка складається з суми боргу по кредиту –76 975,00 грн., відсотків за користування кредитом –227 972,57 грн., пеня –535 182,99 грн. Витрати за здійснення виконавчого напису нотаріуса у сумі 16 802,61 грн.
Постановою державного виконавця ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 20.06.2005 р. відкрите виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.04.05 р. замінену сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису, визнавши боржником ВАТ "Павлоградвугілля".
У відповідності до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.05 р. було порушено провадження у справі № Б26/7/05 про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Оголошення про порушення провадження у справі № Б26/7/05 було опубліковане 25.12.09 р. в газеті "Голос України", № 181.
Постановою державного виконавця ВДВС Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 29.06.05 р. у зв’язку із порушенням провадження у справі № Б26/7/05 про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля" на підставі вимог п.8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса від 10.05.2000 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.06 р. у справі № Б26/7/05 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ "Павлоградвугілля".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06 р. у справі № Б26/7/05 затверджено мирову угоду від 18.09.06 р. про банкрутство ВАТ "Павлоградвугілля".
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Статтею 1 Закону визначено категорії кредиторів. Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Отже, Законом (2343-12) встановлені особливості правового статусу тієї чи іншої категорії кредиторів при розгляді справи про банкрутство.
Частина 2 ст. 14 Закону встановлює, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Як вбачається зі змісту виконавчого напису нотаріуса за № 532 від 10 травня 2000 року вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" про стягнення з ВАТ "Павлоградвугілля"заборгованості за кредитним договором були забезпечені заставою майна боржника, тому за цими вимогами відповідач не є конкурсним кредитором та до цих вимог не можуть бути застосовані приписи ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За викладеного, позовні вимоги із зазначених у позові підстав, заявлені неправомірно та задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.,ст. 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя
А.В.Єременко