05.07.2010 р. представником відповідача до канцелярії Господарського суду АР Крим надана зустрічна позовна заява, в якій відповідач просить суд визнати недійсними договори б/н від 01.10.2009 р. про оренду трансформаторної підстанції інв. № 75, б/н від 01.10.2009 р. про оренду резервуарів чистої води з/б №№ 62, 63 (2 шт.), б/н від 01.10.2009 р. про оренду споруджень ліній водопровідної і каналізаційної, б/н від 01.11.2009 р. про оренду насосу СМ-100-65-250/2С-УХ (1 шт.), електродвигуна АД 180 м – 2 УЗ 30 кВт (1 шт.), установки ультразвукового вимірювача (2 шт.), укладених між ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" та ТОВ "Фонтан" та стягнути з позивача судові витрати.

У судовому засіданні 05.07.2010 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог та просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та інше майно відповідача в межах суми заборгованості; стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 647285,00 грн.; покласти на відповідача судові витрати. Позивач мотивував свою заяву тим, що у первісному позові помилково не вказано суму боргу, що підлягає стягненню.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.07.2010 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонтан" для спільного розгляду з первісним позовом.

13.07.2010 р. до канцелярії ГС АР Крим представником відповідача надана заява про витребування у ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" оригіналів доказів, доданих до позовної заяви. Крім того, відповідач просить суд викликати у судове засідання колишнього директора ТОВ "Фонтан" Яременко Наталію Володимирівну (98500, м. Алушта, вул. Ювілейна, буд. 14, кв. 68) для дачі пояснень по суті спору; та просить призначити у справі судову технічну експертизу документів (трьох договорів оренди б/н від 01.10.2009 р. і договору оренди б/н від 01.11.2009 р.).

Ухвалою ГС АР Крим від 30.07.2010 р. суд поклав на сторін обов’язок забезпечити явку у судове засідання діючого керівника ТОВ "Фонтан" О.Є. Нікітіну та колишнього директора ОСОБА_1. з письмовими поясненнями щодо предмету спору.

19.08.2010 р. представник ТОВ "Фонтан" надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви та задовольнити повністю зустрічний позов.

У судовому засіданні 20.08.2010 р. представником позивача за первісним позовом надані оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні. Крім того, позивачем наданий відзив на зустрічну позовну заяву, згідно із яким ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" з доводами, викладеними у зустрічному позові, не погоджується та просить у позові ТОВ "Фонтан" відмовити.

Ухвалою ГС АР Крим від 20.08.2010 р. в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у Сімферопольського міжміського Бюро реєстрації та технічної інвентаризації відомості щодо права власності та місця розташування об’єкту оренди – трансформаторної підстанції інв. №75, що розташоване за адресою: м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, 9.

В судовому засіданні 29.09.2010р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" надали суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно із якою просять забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та інше майно відповідача в межах суми заборгованості, стягнути з ТОВ "Фонтан" суму боргу за договорами оренди резервуарів чистої води ж/б інв. № 62, 63 від 01.10.2009 р., оренди трансформаторної підстанції інв. № 75 від 01.10.2009 р., оренди ліній водопровідних та каналізаційних від 01.10.2009 р., договором оренди насосу СМ-100-65-250/2 С-УХ, електродвигуна АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установки ультразвукового витратоміра від 01.11.2009 р. у розмірі 827155,00грн. Крім того, позивач за первісним позовом просить суд розірвати договори оренди резервуарів чистої води ж/б інв. № 62, 63 від 01.10.2009 р., оренди трансформаторної підстанції інв. № 75 від 01.10.2009 р., оренди ліній водопровідних та каналізаційних від 01.10.2009 р., договір оренди насосу СМ-100-65-250/2 С-УХ, електродвигуна АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установки ультразвукового витратоміра від 01.11.2009 р. та зобов’язати ТОВ "Фонтан" повернути зазначене майно ТОВ "Південна Рив’єра Плюс".

Крім того, представником позивача за первісним позовом представлений відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого ТОВ "Південна Рив’єра Плюс" просить у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити. В обґрунтування своїх заперечень позивач за первісним позовом посилається на недоведеність ТОВ "Фонтан" обставин, на які вона посилається, а саме – відповідач за первісним позовом не представив суду доказів, які б підтверджували факт зловмисної згоди представників сторін.

Разом з тим, у судове засідання з’явився колишній директор ТОВ "Фонтан" ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), яка надала суду письмові пояснення стосовно предмету спору.

Представники позивача за первісним позовом в судове засідання з’явились, збільшені позовні вимоги підтримали, проти зустрічного позову заперечували за мотивами, викладеними у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, зустрічний позов підтримав, проти первісного позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов. Крім того, представник відповідача надав заяву про призначення судової технічної експертизи та судової будівельно-технічної експертизи, проведення яких просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6).

У задоволенні вказаних клопотань судом було відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонтан" (Орендар) були укладені договори оренди, згідно п.1.1 яких Орендодавець надає Орендарю у строкове платне користування майно, яке належить йому на праві власності та знаходиться за адресою: АР Крим, м. Алушта, сел. Бондаренкове, вул.Кеппена, 9, а саме: трансформаторну підстанцію інв. №75, резервуари чистої води з/б інв. №62,63, споруди ліній водопровідної та каналізаційної.

Пунктом 3.1 договорів передбачено, що за користування орендованим майном Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, яка нараховується із розрахунку 20000,00грн. на місяць.

Відповідно до п.3.2 договорів орендна плата підлягає сплаті шляхом перерахування на рахунок Орендодавця, щомісячно до 15 числа місяця, наступного на звітним.

Вищевказані договори були укладені на період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. (п.8.1 договорів).

Додатковим угодами від 10.11.2009р. строки дії вищевказаних договорів продовжені до 01.01.2011р.

01.10.2009р. сторонами були складені акти прийому-передачи майна за договорами від 01.10.2009р., а саме: трансформаторної підстанції інв. №75, резервуарів чистої води з/б інв. №62,63, споруд ліній водопровідної та каналізаційної.

01.11.2009р. між сторонами був укладений договір оренди майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс": насосу СМ-100-65-250/2-УХ, електродвигуна АД 180 м-2 УЗ 30 квт, установки ультразвукового витратоміра строком до 01.10.2012 р. з орендною платою 8000, 00грн. на місяць (п.1.1, 3.1, 8.1 договору).

Порядок розрахунків згідно даному договору встановлений такий же, як і у попередніх договорах.

01.11.2009р. сторонами був складений акт прийому-передачи майна за договором від 01.11.2009р., а саме: насосу СМ-100-65-250/2-УХ, електродвигуна АД 180 м-2 УЗ 30 квт, установки ультразвукового витратоміра.

ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" виконувало свої обов’язки за договорами оренди та не чинило перешкод у користуванні майном переданим в оренду.

Однак, з початку 2010р. ТОВ "Фонтан" не здійснювало оплату по зазначеним договорам.

ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" направило на адресу відповідача листи-претензії та акти звірок взаємних розрахунків, однак відповіді не надійшло.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонтан" у зустрічній позовній заяві просить визнати недійсними укладені між сторонами договори оренди, посилаючись на ч.1 ст. 232 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свої вимоги тим, що колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонтан" ОСОБА_1. знаходилася у зловмисній домовленості з директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс", укладаючи з 01.10.2009р. та з 01.11.2009р. договори оренди із завищеною орендною платою. При цьому вказує, що до 01.10.2009р. спірне майно певний час знаходилося у оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонтан" та з 14.06.2006р. орендна плата за майно складала 3000,00грн., а з 15.05.2008р. – 20000,00грн.

Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають на підставі наступного.

Пунктом 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонтан" безперервно користується на підставі договорі оренди резервуарами чистої води з/б інв. №62,63, трансформаторною підстанцією інв. №75, лініями водопроводу та каналізаційними лініями на підставі договорів оренди з моменту їх передачі по відповідному акту приймання передачі від 14.07.2006р.

Матеріали справи свідчать, що зазначені вище договори оренди багаторазово переукладалися на однакових умовах за винятком перегляду орендної плати та строку їх дії.

За весь час дій договорів оренди ТОВ "Фонтан" не повертало вказане майно та не порушувало питання щодо сумніву до будь-якої умови договорів оренди.

Зазначені договори належним чином відображалися у податкової звітності позивача, про що свідчать штампи податкових органів на деклараціях.

Про визнання відповідачем орендних відносин свідчать факти оплати орендних платежів за попередній період, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані представниками сторін та скріплені печатками та інша переписка сторін.

ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" є власником резервуарів чистої води ж/б інв. №62,63, трансформаторної підстанції інв. №75, ліній водопроводу та каналізаційних ліній, каналізаційної насосної розташованих за адресою м. Алушта, сел. Бондаренкове, вул.Кеппена,9, що підтверджується наступним.

За рішеннями господарських судів різних рівнів право власності на ці об'єкти декілька разів переходило до фірми "Каурія", ПП "Кемпінг Уют" та ТОВ "Південна Рив'єра Плюс".

Відповідно до Угоди укладеної 01.02.2008р. між фірмою "Каурія", ПП "Кемпінг Уют", ТОВ "Фонтан" та ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" усі спори щодо права власності на майно були розв'язані. Згідно вказаної угоди ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" передало засновникам фірми "Каурія" та ПП "Кемпінг Уют" корпоративні права на ПП "Лівадія естейт", а стороні угоди поклали на себе обов'язок не оспорювати право власності ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" та залишити без розгляду усі судові спори щодо цього спірного майна.

Згідно з витягом БТІ ТОВ "Південна Рив'єра Плюс" у перше набула право власності на майно, що було передано в оренду - 14.07.2006р.

Також згідно відповіді КРП "СМБРТІ" вх. № 7734 від 24.09.2010 р. право власності на трансформаторну підстанцію №75, яка розташована за адресою: м. Алушта, с.Бондаренкове, вул. Кеппена, 9, зареєстровано за ТОВ "Південна Рив’єра Плюс".

Судом встановлено, що на момент укладення договорів сторонами були узгоджені усі їх суттєві умови.

Позивачем за зустрічним позовом не надано ніяких доказів наявності зловмисної домовленості свого колишнього директора та директора позивача за первісним позовом, крім того усі доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонтан" ґрунтуються на припущеннях.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що підставі для визнання недійсними укладених договорів оренди не має.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Фонтан" суми боргу за договорами оренди резервуарів чистої води ж/б інв. № 62, 63 від 01.10.2009 р., оренди трансформаторної підстанції інв. № 75 від 01.10.2009 р., оренди ліній водопровідних та каналізаційних від 01.10.2009 р., договором оренди насосу СМ-100-65-250/2 С-УХ, електродвигуна АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установки ультразвукового витратоміра від 01.11.2009 р. у розмірі 827155,00грн. Крім того, позивач за первісним позовом просить суд розірвати вищевказані договори оренди та зобов’язати ТОВ "Фонтан" повернути зазначене майно ТОВ "Південна Рив’єра Плюс".

Суд вважає що ці позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За період з 01.10.2009р. по 20.08.2010р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонтан" склалася заборгованість по орендній платі в сумі 827155,00грн.

Доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонтан" щодо неправомірного збільшення позивачем орендної плати спростовуються наступним.

Статтею 3 ЦК України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Крім того, статтею 627 Цивільного Кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.ч. ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонтан" продовжує користуватися орендованим майном, доказів повернення орендованого майна суду не надав, однак орендну плату не сплачує.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заборгованість орендній платі за період з 01.10.2009р. по 20.08.2010р. в сумі 827155,00грн.обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Стосовно позовних вимог про розірвання договорів оренди резервуарів чистої води з/б інв. №№ 62, 63 від 01.10.2009р., оренди трансформаторної підстанції інв. № 75 від 01.10.2009р., оренди ліній водопровідних та каналізаційних від 01.10.2009 р., договору оренди насосу СМ-100-65-250/2 С-УХ, електродвигуна АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установки ультразвукового витратоміра від 01.11.2009 р., укладених між сторонами, та повернення орендованого майна, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацем другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття -"значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонтан" не сплачувало орендну плату, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договорів.

Пунктами п.7.2 укладених між сторонами договорів оренди передбачено, що ці договори припиняються у випадках, зокрема, розірвання договору за згодою сторін або на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 785 ЦК України що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Також, згідно п.п. 2.3 укладених договорів оренди Орендар протягом тижня після припинення дії договорів повинен повернути, а Орендодавець прийняти майно, визначене у п.п.1.1 договорів, у стані не гіршому, ніж до передачі майна Орендарю, з врахуванням нормального зносу, що оформляється актами прийому-передачі.

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки матеріали справи свідчать про невиконання покладених на себе обов’язків відповідачем за первісним позовом, та небажання сторін на викладених у договорах умовах продовжувати їх дію, то договори оренди резервуарів чистої води з/б інв. №№ 62, 63 від 01.10.2009р., оренди трансформаторної підстанції інв. № 75 від 01.10.2009 р., оренди ліній водопровідних та каналізаційних від 01.10.2009 р., договір оренди насосу СМ-100-65-250/2 С-УХ, електродвигуна АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установки ультразвукового витратоміра від 01.11.2009 р., підлягають розірванню, а вищевказане орендоване майно підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" .

Суд вважає, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та інше майно не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає як один із заходів забезпечення позову, накладення арешту на майно.

Дії господарського суду по забезпеченню позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки у разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів інших фізичних та юридичних осіб.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Позивач не довів факту неможливості виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову, а також не обґрунтував необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача. Позивачем також не конкретизовано на яке саме майно необхідно накласти арешт.

Тому суд, з огляду на вищевикладене, вважає вимогу первісного позивача про забезпечення позову не обґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Суд відмовляє у задоволенні клопотань про призначення судової технічної експертизи та судової будівельно-технічної експертизи з огляду на наступне.

Так, клопотання відповідача за первісним позовом про призначення по справі судової технічної експертизи не обґрунтоване, не надано жодного доказу необхідності проведення такої експертизи, клопотання ґрунтується на припущеннях. Крім того, колишній директор ТОВ "Фонтан" ОСОБА_1. в судових засіданнях та в письмових поясненнях, наданих суду, підтвердила факти підпису нею спірних договорів, додаткових угод, актів приймання-передачі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд виходив з наступного.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Стаття 7 Закону регламентує, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до положень договорів, укладених між сторонами, позивачем і відповідачем було погоджено ціну договору.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Тому, суд вважає, що в даному випадку немає необхідності для залучення осіб, які володіють спеціальними знаннями та проводити судову експертизу. Призначення вищевказаних експертиз не є необхідним та призведе до затягування судового процесу.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на підставі ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 18.10.2010р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 25.10.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонтан" (юрид. адреса: 98540, АР Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, 9; пошт. адреса: 98540, АР Крим, м. Алушта, вул. Чатирдагська, б. 2, код ЄДРПОУ 31227974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" (98540, АР Крим, м. Алушта, с.Бондаренкове, вул. Кеппена, 9а, код ЄДРПОУ 34459557) 827155,00грн. заборгованості за договорами оренди, 8356,55грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договори: оренди резервуарів чистої води з/б інв. №№ 62, 63 від 01.10.2009р., оренди трансформаторної підстанції інв. № 75 від 01.10.2009 р., оренди ліній водопровідних та каналізаційних від 01.10.2009 р., договір оренди насосу СМ-100-65-250/2 С-УХ, електродвигуна АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установки ультразвукового витратоміра від 01.11.2009 р., укладені між Товариством обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" (98540, АР Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, 9а, код ЄДРПОУ 34459557) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фонтан" (юрид. адреса: 98540, АР Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, 9; пошт. адреса: 98540, АР Крим, м. Алушта, вул. Чатирдагська, б. 2, код ЄДРПОУ 31227974).

4. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонтан" (юрид. адреса: 98540, АР Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, 9; пошт. адреса: 98540, АР Крим, м.Алушта, вул. Чатирдагська, б. 2, код ЄДРПОУ 31227974) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Південна Рив'єра Плюс" (98540, АР Крим, м. Алушта, с. Бондаренкове, вул. Кеппена, 9а, код ЄДРПОУ 34459557) орендоване майно: резервуари чистої води з/б інв. №62 та №63, трансформаторну підстанцію інв. № 75, лінії водопровідні та каналізаційні, насос СМ-100-65-250/2 СУХ, електродвигун АД 180м. – 2 УЗ 30 кВт, установку ультразвукового витратоміра.