Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (надалі –"Банк") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Н" (надалі –"Товариство") про стягнення 10 000,00 доларів США шляхом звернення стягнення на майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником майна, яке передано позивачу в іпотеку згідно іпотечного договору від 10.08.2005 р. та заставу згідно договору застави від 10.08.2005 р., а тому позивач вказує на обов’язок відповідача погасити заборгованість ВАТ "Агроекспорт" за договором про відкриття кредитної лінії №233-ВН/05 від 13.06.2005 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.08.2010 р., зобов’язано сторони надати докази перебування у власності відповідача обладнання теплоходу "Рязань" ("Святой Петр") та корпусу ГПП-14 (понтон).

21.08.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.08.2010 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено до 08.09.2010 р., зобов’язано відповідача надати суду додаткові докази та пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2010 р. у зв’язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 04.10.2010 р.

04.10.2010 р. до канцелярії суду від Інспекції головного державного реєстратора флоту на виконання вимог ухвали суду надійшов лист №3/9.2-4340/4263 від 23.09.2010 р., в якому останній повідомив, що суден, власником або судновласником яких є Товариство, в Державному судновому реєстрі України не зареєстровано.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 18.10.2010 р., зобов’язано позивача надати суду докази перебування заставного майна у Товариства. Продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на відсутність у нього заставленого майна.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

13.06.2005 р. між Банком та ВАТ "Агроекспорт" (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №233-ВН/05 (надалі –"Кредитний договір"), відповідно до умов якого, у урахуванням додаткових угод №1 від 15.06.2005 р., №2 від 29.07.2005 р., №3 від 30.09.2005 р. та договору про внесення змін до додаткової угоди №1 від 26.12.2005 р., Банк зобов’язався відкрити Позичальнику мультивалютну кредитну лінію з лімітом у розмірів 1 900 000,00 доларів США, зі сплатою –12% річних, за користування кредитом, наданим в доларах США, та 16% - в гривнях, та строком погашення кредиту до 12.06.2006 р., а Позичальник зобов’язався повернути Банку кредит в строк погашення та своєчасно сплатити суму нарахованих відсотків.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було надано Позичальнику кредит на загальну суму 1 800 000,00 доларів США, а також були нараховані відсотки за користування ним.

В якості забезпечення зобов’язань ВАТ "Агроекспорт" за Кредитним договором 10.08.2005 р. між Позичальником та Банком було укладено: іпотечний договір (надалі –"Договір іпотеки"), відповідно до якого, ВАТ "Агроекспорт" в забезпечення зобов’язань за Кредитним договором передав в іпотеку майно, а саме: судно "Портовик-8" типу теплохід, криголамний буксир-штовхач, 1991 року випуску, м. Херсон, основний матеріал сталь, довжина –27 м., ширина –7.7 м., осадка –2,26 м., валова місткість –185 т, дизель 2, 440 квт. (надалі –"судно "Портовик-8"), та договір застави (надалі –"Договір застави"), відповідно до якого, ВАТ "Агроекспорт" в забезпечення зобов’язань за Кредитним договором передав в заставу майно –обладнання та складові частини сухо грузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), будівельний номер В-05-948, рік побудови 1957, вантажопідйомність –2000 т., а саме: корпус сухо грузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), двигун марки 6НВД 48-2У, заводський номер 839306, двигун марки 6НВД 48-2У, заводський номер 839285, навігаційне обладнання сухо грузного теплоходу "Рязань" ("Святой Петр"), електрообладнання, кабельна мережа (надалі –"теплохід "Рязань"), та обладнання та складові частини корпусу ГПП –14 (понтон) (надалі –"понтон ГПП-14").

рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" визнано за ТОВ "Проект-Н" право власності на майно, придбане за попереднім договором купівлі-продажу майна від 20.01.2007 р., зокрема, судно "Портовик-8", теплохід "Рязань" ("Святой Петр") та понтон ГПП-14.

Листом №3/1 від 11.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість, яка виникла у ВАТ "Агроекспорт" перед Банком за Кредитним договором.

Спір у справі виник у зв’язку із перебуванням, на думку позивача, у власності відповідача майна, яке передано в іпотеку та заставу Банку згідно Іпотечного договору та Договору застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Аналогічні положення визначенні в ст. 23 Закону України "Про іпотеку".

Обґрунтовуючи перебування заставного та іпотечного майна (судно "Портовик-8", теплохід "Рязань" ("Святой Петр") та понтон ГПП-14) у власності ТОВ "Проект-Н" позивач посилається на рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. у справі №10/32.

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому, як вбачається із змісту вказаного рішення третейського суду підставою для набуття спірного майна у власність ТОВ "Проект-Н" визначено попередній договір від 20.01.2007 р., укладений між ТОВ "Крат-296" та ТОВ "Проект-Н", а також додатки №1, №2 та акт приймання-передачі майна від 20.01.2007 р. до нього.

Згідно із ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.07.2010 р. у справі №11/35/08-НР за позовом ПАТ "Сбербанк Росії" до ВАТ "Агроекспорт", ТОВ "Юридична фірма "Основа", ТОВ "Проект-Н" визнано недійсним попередній договір, укладений між ТОВ "Крат-296" та ТОВ "Проект-Н" в частині продажу майна, а саме судна "Портовик-8", суховантажного теплоходу "Рязань" ("Святий Петр"), понтону ГПП-14.

Вказаним рішенням встановлено відсутність основного договору купівлі-продажу від 20.01.2007 р. та те, що спірне майно фактично передано згідно попереднього договору від 20.01.2007 р., який визнано недійсним.

Представники сторін у судовому засіданні підтвердили набрання вказаним рішенням законної сили.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За таких обставин, попередній договір від 20.01.2007 р., укладений між ТОВ "Крат-296" та ТОВ "Проект-Н", який покладено в основу рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Український правовий альянс" від 30.01.2007 р. у справі №10/32, яке в свою чергу визначено позивачем в якості підстави обґрунтування фактичного перебування майна у власності ТОВ "Проект-Н", є недійсним та не створює юридичних наслідків.

Суд ухвалами від 26.08.2010 р. та 04.10.2010 р. зобов’язував сторін надати докази перебування спірного майна у власності (користуванні) ТОВ "Проект-Н".

Позивачем додаткових доказів не надано, а із листа ліквідатора ТОВ "Проект-Н" від 30.09.2010 р. вбачається, що спірне майно на балансі ТОВ "Проект-Н" не знаходиться та ніколи не знаходилося.

За змістом Глави 2 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) та Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.1997 р. №1069 (1069-97-п) українські судна, технічний нагляд за якими здійснюють класифікаційні товариства, підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, а загальне керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку суден в Україні здійснює Інспекція Головного державного реєстратора флоту.

З листа Інспекції головного державного реєстратора флоту №3/9.2-4340/4263 від 23.09.2010 р. вбачається, що суден, власником або судновласником яких є ТОВ "Проект-Н", в Державному судновому реєстрі України не зареєстровано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не доведено перебування спірного майна у власності відповідача, що згідно ч.1 ст. 27 Закону України "Про заставу" та ст. 23 Закону України "Про іпотеку" є підставою для задоволення позовних вимог до ТОВ "Проект-Н", яке не є заставодавцем спірного майна, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.