ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" жовтня 2010 р.
Справа № 9-14/49-10-1260
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs12674301) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13798041) )
За позовом: державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-"Машпроект";
До відповідача: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар"
2) відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
про стягнення 43269,62 грн.;
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: не з’явився;
Від відповідача(ТОВ"Автостар"): не з’явився;
Від відповідача(ВАТ"Страхова компанія"Універсальна"): не з’явився;
СУТЬ СПОРУ : 16.03.2010р. за вх. №2318 Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-"Машпроект" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостар" та з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (далі –Відповідачі) боргу в сумі 43 269,62 грн.
Справу порушено 19.03.2010р. суддею Горячук Н.О. 07.07.2010р. було винесено Ухвалу про залишено позову без розгляду.
Постановою Одеського Апеляційно Господарського суду України від 19.08.2010 р. у справі № 14/49-10-1260 апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-"Машпроект" задоволено, ухвалу про залишення позову без розгляду господарського суду Одеської області від 07.07.2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
30.08.2010р. справу прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А., справі присвоєно № 9-14/49-10-1226.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар") в судові засідання призначені по справі з’являвся, письмові заперечення на позов не надав, проти позову заперечує.
Відповідач (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") проти позову заперечує у повному обсязі, надав письмовий відзив на позов.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
24.08.2008 року водій Відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар") - ОСОБА_1 на автодорозі Мінськ-Гомель, Білорусь, в районі 131 кілометру потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "INTERNATIONAL 9800"державний номер НОМЕР_1, що належить Відповідачу (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар"), з напівпричепом "Контейнеровоз"марки "FRUEHAUF"державний номер НОМЕР_2, не впорався з керуванням, у результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_3, за кермом якого був водій Позивача - ОСОБА_2. Причетність водія Відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар") підтверджується довідкою відділення ДАІ Бобруйського РВВС м. Бобруйськ Міністерства внутрішніх справ республіки Білорусь від 27.08.2008р.
В результаті ДТП автомобілю ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_3, що на праві повного господарського відання належить Позивачу, було завдано значних пошкоджень, внаслідок яких повернення автомобіля до попереднього технічного стану та експлуатації є неможливим. Згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 13.11.2009 року № 91*/02/09 дійсна (ринкова) вартість автомобіля становить - 18 974,47 грн., а вартість відновлювального ремонту - 21 165,53 грн.
Цивільно-правова відповідальність Відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Автостар") застрахована страховою угодою (зеленою картою) №5640122, оформленою Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна".
Таким чином, вартість автомобіля ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_3, згідно звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу від 13.11.2009 року № 91*/02/09 складає 18 974,47 грн. Сума витрат по евакуації автомобіля ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_3 згідно калькуляції вартості автотранспортних послуг на автомобіль марки "МАЗ - 53366"складає 16 260,14 грн.
З викладеного витікає, що Відповідачі повинні здійснити відшкодування шкоди, яка спричинена Позивачу, у розмірі 35 234,61 грн. (18 974,47 грн. + 16 260,14 грн.).
Позивач 26.08.2008р. листом № 51/6955 від 26.08.2008р. повідомив Відповідача (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") про настання дорожньо-транспортної пригоди та листом № 51/6997 від 27.08.2008р. повідомив Моторне бюро Республіки Білорусь.
Листами від 05.09.2008р., від 25.09.2008р. № 03-03/9944 Білоруське бюро по транспортному страхуванню, оригінали документів щодо спричинення шкоди в дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 24.08.2008р., направлені на адресу Відповідача (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна").
Листом від 14.01.2009р. № 03-05/545 Білоруське бюро по транспортному страхуванню повідомило Позивача про направлення усіх документів
на адресу Відповідача (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна").
Листами від 04.12.2008р. № 51/10094 та від 23.07.2009р. № 51/6465 Позивач звертався до Відповідача (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") з заявою про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, яка залишилися без задоволення.
Враховуючи, що Відповідачем (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") вимоги статті 34, про направлення експерта на місце настання страхового випадку, виконані не були, а також те, що Позивач був вимушений самостійно звернутися до експерта, Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" зобов'язане відшкодувати 350,00 грн. витрат на проведення експертизи.
Отже, Позивач просить суд стягнути солідарно з двох Відповідачів шкоду, що спричинена Державному підприємству "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-"Машпроект" в сумі 35 234,61 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 350 грн., пеню в сумі 7 685,01 грн.
11.06.2010р. за вх. № 15070 Відповідач (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") надав суду заперечення на позов, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Державному підприємству "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-"Машпроект".
Дійсно, між ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"та ТОВ "Автостар"укла дено Договір страхування - страховий сертифікат - зелену картку UA №001/5640122 те рміном дії з 03.04.2008р. по 02.04.2009р. Забезпечений транспортний засіб за Договором - "INTERNATIONAL 9800"державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповіда льності власників наземних транспортних засобів регулюються, згідно приписів ч.1 ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності влас ників наземних транспортних засобів" №1961, Конституцією України (254к/96-ВР) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Винна особа встановлюється не на місці ДТП.
Документи, які оформлюються на місці ДТП не відносяться до обставин, які звільнені від доказування згідно ст. 35 ГПК України.
Так, за фактом даного ДТП було проведено слідство. У даному випадку, для ви значення винної особи у ДТП, слідчий би спочатку виніс постанову про порушення (ад міністративної/карної) справи, а потім, за результатами слідства, було б винесено пос танову про передачу справи до суду і залучення по статті КУпАП (80731-10) або КК України (2341-14) . Од нак, у даному випадку, в порушенні кримінальної справи було відмовлено, тобто винної особи встановлено не було.
Відповідно до відзиву Відповідача (Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна") надані Позивачем документи з місця ДТП не можуть бути визнані належними доказами наявності вини водія ТОВ "Автостар"- ОСОБА_1 - у ДТП, яке стало причиною збитків Позивача, оскільки складено його інспектором ДПС, до повноважень якого, згідно чинного законодавства, не належить право встанов лювати винність особи у вчинені ДТП.
Оскільки вини водія ОСОБА_1 у ДТП від 24 серпня 2008р. не встановлено, то і цивільно-правової відповідальності ні у ОСОБА_1, ні у ТОВ "Автостар"за спричинення шкоди автомобілю позива ча за даною ДТП не виникає. Відтак, подія яка сталася 24.08.2008 р. не є "стра ховим випадком"та у ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"не виникає обов'язку щодо виплати Позивачу страхового відшкодування за вказаною подією.
За даних обставин, ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"на лист Пози вача стосовно відшкодування збитків листом вих. №1273/09-009 від 17.08.2009р. було повідомлено про необхідність надання, згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , - відповідних доказів, що обґрунтовують його вимогу, зокрема постанови про притягнення до адміністративної відповідальності водія забез печеного автомобіля "INTERNATIONAL 9800"державний номер НОМЕР_1.
Також повідомлялось, про те, що попередньо розглянувши майнову вимогу щодо відшкодування ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект"завданих збитків за наслідками ДТП, з врахуванням ст. 9 Закону України "Про страхування", згідно якої, страхове відшкоду вання не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, так як балансова вартість автомобіля ГАЗЕЛЬ 2705, р/н НОМЕР_3 складає 1 504,24 грн., до уваги може бути прийнята вказана вартість автомобіля 1 504,24 грн. та документально підтверджені витрати на його транспортування в розмірі 9 371,00 грн. (звіти №892 та №895).
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного за собу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної при годи, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки".
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності), згідно ст. 980 ЦК України.
Згідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Положення ст. 1166 ЦК України закріплюють, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Ст. 1191 ЦК України передбачає: особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 27 ЗУ "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", "Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором".
Відповідно до ст. 53 Закону України "Про дорожній рух", "Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нор мативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України".
Згідно ст. 221 КУпАП, органом, уповноваженим розглядати справи про адмі ністративні правопорушення, в тому числі й примати рішення щодо винності особи у вчиненні правопорушення по ст. 124 КУпАП - у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - є суд.
А саме, - відповідно до ст. 251 КУпАП, "Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного пра вопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають зна чення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про ад міністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністра тивної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням пра вил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорооюнього руху, прото колом про вилучення речей і документів, а такоою іншими документами".
Згідно ст. 252 КУпАП - Оцінка доказів, - "Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктив ному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосві домістю".
Відповідно до п. 32.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) , "Страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону".
Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування", "страховий випадок - подія, пе редбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов 'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкоду вання) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі".
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, як не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести за рахунок Позивача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Меденцев П.А.