Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Прокурора міста Авдіївка в інтересах держави в особі Авдіївської міської ради

до відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Авдіївка

про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2761 Га, та стягнення 8’363,52 грн. на відшкодування шкоди.

за участю прокурора: Пономарьов А.О. – посвідчення (у судове засідання 06.10.10р. не з’явився)

від позивача: Парамзіна Т.В., Колесник С.С. – довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 – довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор міста Авдіївка в інтересах держави в особі Авдіївської міської ради звернувся до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, м. Авдіївка про зобов’язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2761 Га, розташованої в АДРЕСА_1, та – стягнення 8’363,52 грн. на відшкодування шкоди, завданої у зв’язку із самовільним зайняттям зазначеної земельної ділянки.

В обґрунтування вимог прокурор посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області від 18.02.2010р., протокол про адміністративне правопорушення № 000014 від19.02.2010р., припис № 000023 від 19.02.2010р., постанову про накладення адміністративного стягнення № 02/02-10 від 22.02.2010р., розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

В якості правової підстави позову посилається на ст..ст..125, 126, 212 Земельного Кодексу України (2768-14) .

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора та наполягає на відшкодуванні міській раді збитків завданих внаслідок неправомірних дій відповідача.

Відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що автостоянка, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, придбана ним на підставі договору купівлі-продажу, укладеному на товарній біржі "Ю.Н.Г." 24.08.2002р.; між сторонами існує попередній договір "про укладання договору оренди земельної ділянки у майбутньому" № 18-02/35 від 18.06.2007р. Відтак – зайняття спірної земельної ділянки здійснено відповідачем на законних підставах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на товарній біржі "Ю.Н.Г." 24.08.2002р., відповідач придбав у власність автомобільну стоянку площею 2289 м2, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

18.06.2007р. сторонами був укладений договір "про укладання договору оренди земельної ділянки у майбутньому" № 18-02/35, згідно якого позивач зобов’язався надати відповідачу у користування земельну ділянку площею 0,2761 Га, розташовану за адресою АДРЕСА_1, у користування терміном – до моменту укладання договору оренди цієї ділянки. Сторонами підписаний акт "про встановлення та погодження меж земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 для обслуговування існуючої автомобільної стоянки за адресою АДРЕСА_1"

За таких обставин, зважаючи на те, що:

- на спірній земельній ділянці знаходяться придбане відповідачем на підставі договору купівлі-продажу у власність нерухоме майно;

- згідно ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені;

- відповідно до ч.1 статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача);

- за приписами ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;

- приписи ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною землі" встановлюють, що під самовільним зайняттям земельної ділянки – є самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.;

- у даному випадку спірна земельна ділянка займається відповідачем на підставі договору "про укладання договору оренди земельної ділянки у майбутньому" № 18-02/35,

господарський суд вважає, що факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки прокурором та позивачем є недоведеним.

Посилання прокурора на протокол про адміністративне правопорушення № 000014 від19.02.2010р., припис № 000023 від 19.02.2010р., постанову про накладення адміністративного стягнення № 02/02-10 від 22.02.2010р. судом до уваги не прийнято, оскільки згадані акти були визнані незаконними та скасовані Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.07.2010р. у справі № 2-а-8989/10/0570 та Постановою Авдіївського районного суду від 12.08.2010р. у справі № 2-а-1843.