За позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562).

До відповідача Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", (01030 м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 2, ідентифікаційний код 22236588) .

За участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 19).

Фонду майна АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 17).

Про стягнення 580 529, 95 грн.

За участю представників:

Від позивача - Субота І.В., довіреність № 12-197 від 28.12.2009р. у справі.

Від відповідача – Мандзюк М.В., довіреність № 14067 від 29.12.2009р., Філімонова Т.О. довіреність "14067 від 29.12.2009р. у справі.

Від третьої особи Головного управління Державного казначейства України в АР Крим – Єфремов А.Б., довіреність № 11.0-31/224 від 28.12.2009р.у справі.

Від третьої особи Фонду майна АР Крим – не з’явився.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Українське державне підприємство поштового зв’язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" про стягнення 580 529, 95 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.08.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 17.08.2010р., від 30.08.2010р., від 07.09.2010р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до пункту 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Крім того, ухвалою від 30.08.2010р. було залучено до розгляду справи у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України в АР Крим та Фонд майна АР Крим.

У судових засіданнях 07.09.2010р. та 17.09.2010р. оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2003р. між сторонами було укладено договір оренди, відповідно до якого, орендар ( відповідач) повинен був сплачувати 30% орендної плати в державний бюджет а 70 % - Орендодавцеві ( позивачеві), у зв’язку із змінами в діючому законодавстві з 2005р. нараховувалась нова орендна плата, 70 % якої орендар повинен був сплачувати в державний бюджет, а 30% - орендареві. Проте господарськими судами всіх інстанцій був визнаний діючим саме первинний розрахунок. Відповідач, в свою чергу, сплачував позивачеві лише 30 % орендної плати, та не в повному обсязі, самостійно здійснюючи перерозрахунок орендної плати, оскільки в рахунках на його думку розмір орендної плати був суттєво завищений.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме на підставі того, що оплата здійснювалась у відповідності до отриманих рахунків, проте із сумами, зазначеними в рахунках відповідач погодиться не може, а тому й робив самостійний пере розрахунок орендної плати та оплачував суми, розраховані на свій погляд.

17.08.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог у зв’язку із виявленням в розрахунку недоліків, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

30.08.2010р. від позивача знов надійшла аналогічна заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просить суд стягнути з відповідача 472 421, 44 грн.

Пунктом 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 14 Інформаційного листа від 29.06.2010 р. N 01-08/369 (v_369600-10) "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" Вищий Господарський Суд України на питання: якими мають бути дії господарського суду, якщо в процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог?, відповів, що про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи, розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача, та подальший розгляд справи здійснювати в межах зменшених позовних вимог.

04.10.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути 329 506, 57 грн. у зв’язку із врахуванням зменшення займаної площі.

Вказана заява прийнята до розгляду.

Проте 04.10.2010р. позивачем знов до канцелярії Господарського суду АР Крим надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якою позивач збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути 336 641, 32 грн. у зв’язку із помилками в розрахунку суми, пред’явленої до стягнення в попередній заяві про зменшення позовних вимог.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача, та подальший розгляд справи здійснювати в межах заявлених в останній заяві позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

01 березня 2003 року між Українським державним підприємством поштового зв’язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (Орендодавець) (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" укладений договір № 01-06-146 оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1, загальною площею 2700 кв.м. (далі –Договір) (а.с. 10-12, т. 1).

За актом прийому-передачі від 01.03.2003 зазначене приміщення було прийнято орендарем (а.с. 13, т. 1).

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається згідно з законодавством України і перераховується орендарем на підставі платіжних вимог-доручень орендодавця, які надсилаються орендареві рекомендованим листом або вручаються під розпис.

Пунктами 3.2-3.4 Договору встановлено, що орендні платежі і комунальні послуги сплачуються до 5-го числа поточного місяця (передоплата) з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Загальна сума орендної плати за перший місяць становить 30365,41грн, у тому числі:

- 70% - сплачується підприємству орендодавця - 17713,16грн.;

- 30% - сплачується в державний бюджет України - 7591,35грн.

Сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до пункту 14.1. Договору, останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 01.03.2003 до 01.03.2004.

Згідно з пунктом 14.3. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. На цій підставі дія договору була продовжена.

Листом від 04.03.2009р. № 01-06-1321 позивач повідомив відповідача про те, що з 01.03.2009р. дія Договору припиняється та продовженню він не підлягає. У вказаному листі також зазначено про необхідність звільнення позивачем приміщення до 01.04.2009р. ( а.с. 26 т.2 ).

Відповідно до пункту 3.6. Договору, у разі закінчення терміну дії даного Договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендодавцю майна за актом прийому-передачі.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідач у відзиві на позов, в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що на підставі змін в законодавстві України, щодо процентного відрахування ним сплачувалось 30% на користь балансоутримувача та 70% на користь держбюджету. Крім того, відповідач вважає, що зміну процентних співвідношень орендної плати було визнано судами законною при розгляді справи № 2-26/11131.1-2008.

Проте матеріали справи спростовують доводи відповідача.

Так рішенням Господарського суду АР Крим від 08.04.2009р. у справі № 2-26/11131.1-2008 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" до Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" в особі Центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" та до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення 100 769, 83 грн., залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2009р. та Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009р. встановлено, що до правовідносин між сторонами, з приводу односторонньої зміни відповідачем умов Договору, слід застосовувати відповідні положення ГК України (436-15) , а також положення ЦК України (435-15) , а отже, умови Договору оренди № 72 вх ( № 01-06-146) від 01.03.2003р. не передбачають можливості змінювати розмір орендної плати в односторонньому порядку. Саме на цих доводах ґрунтувалась позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" та на цих підставах позов було задоволено. Тоді як у відзиві Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" на позов, відповідач вважає, що розрахунок орендної плати повинен був здійснюватись з врахуванням змін.

Доказів зміни умов договору в редакції від 01.03.2003р., як то передбачено п. 12.1, письмово оформлених у вигляді додаткової угоди, підписаної обома сторонами, в частині зміни порядку розподілу орендної плати, сторонами представлено не було.

Таким чином, суд вважає, що посилання позивача на те, що відповідачем орендна плата повинна була сплачуватись в розмірі 70% на користь орендодавця та в розмірі 30% - на користь державного бюджету, обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.

Підпунктом 1 пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші право чини.

Відповідно до пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з підписаного сторонами акту приймання – передачі приміщень від 01.03.2003р., орендодавцем своє зобов’язання було виконане, а саме приміщення було передане відповідачу. ( а.с. 13 т.1).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Оскільки договором встановлений розмір орендної плати, строк її внесення, відповідач мав можливість самостійно перераховувати орендну плату встановлену договором, оскільки користувався приміщенням.

Посилання відповідача на те, що він здійснював оплату на підставі платіжних вимог – доручень, в яких позивачем невірно був здійснений розрахунок, а отже при відсутності провини відповідача в нього відсутнє й зобов’язання з оплати, не можуть бути прийняті судом, як належні, оскільки по-перше, навіть отримані відповідачем рахунки не були оплачені в повному обсязі, тоді як відповідач самостійно робив пере розрахунок орендної плати посилаючись на те, що суми зазначені в рахунках були завищені позивачем, а, по-друге, факт того, що відповідачем на підставі договору оренди зайняте приміщення, що належить позивачеві, що в свою чергу, вже є зобов’язанням для оплати орендної плати.

Крім того, відповідачем не надано суду обґрунтування того, з якої причини він вважає, що заявлена до сплати сума орендної плати була завищена та на підставі чого ним здійснювався перерозрахунок.

Так, досліджуючи матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до пункту 3.3 Договору Орендодавець отримує за перший місяць 17 713, 16 грн., за кожний наступний місяць сума орендної плати визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, що закріплено в пункті 3.4 Договору.

Пунктом 15.1.1 Договору закріплено, що до договору додається, зокрема, Розрахунок орендної плати.

Згідно з пунктом 15.2 Договору – додатки складають його невід’ємну частину.

Розрахунком плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, підписаним сторонами та таким, що є невід’ємною частиною договору сторони передбачили, що вартість об’єкту майна становить 1 114, 06 грн. за 1 кв.м. ( а.с. 14 т.1).

Із вказаного розрахунку можна зробити висновок, що щомісячна орендна плата розраховується на підставі грошової оцінки окремого індивідуального визначеного майна, що знаходиться на балансі Орендодавця із розрахунку на 2 700 кв.м.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна.

Як зазначено в Листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Щодо обчислення розміру орендної плати" від 18.08.2000 р. N 1-222/2910 (vl910563-00) , розмір орендної плати, згідно пункту 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", розраховується на підставі Методики, розробленої Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786 (786-95-п) затверджено Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, де визначений наступний порядок розрахунку орендної плати:

п. 4 - Орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності:

визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди;

п. 8 - У разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = Вп х Сор,

де Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.;

Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком N 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Якщо орендоване нежитлове приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою:

Вп = Вб : Пб х Пп,

де Вп - вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.;

Вб - вартість будівлі (споруди) в цілому (без вартості підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), визначена експертним шляхом, грн.;

Пп - площа орендованого приміщення, кв. м;

Пб - площа будівлі (споруди) в цілому (без площі підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), кв. м.;

Отже, й з методики вбачається необхідність проведення розрахунку орендної плати із врахування площі зайнятих приміщень.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дійсно, сторонами не надано доказів того, що розмір орендної плати було змінено, проте як вбачається із наданих до матеріалів справи актів приймання-передачі майна, відповідач поступово частково звільняв приміщення, вказані акти були підписані позивачем, що, в свою чергу, підтверджує, що позивач прийняв їх назад та мав можливість розпоряджатися ними на свій розсуд ( у тому числі й здавати в оренду іншим особам).

Крім того, пунктом 16.4 Договору сторони встановили, що вони зобов’язуються при виконанні даного Договору не зводити співробітництво лише до дотримання вимог, що містяться в договорі, підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів до забезпечення ефективності та розвитку їх комерційних зв’язків.

Таким чином, суд, на засадах справедливості, вважає, що необачність відповідача, що знайшла відображення в неузгоджені розміру орендної плати з урахуванням площі зайнятих приміщень, не може бути підставою для стягнення орендної плати за ті приміщення, що ним були звільнені, не використовувались та були повернуті позивачеві.

Крім того, вважати, що розмір орендної плати повинен розраховуватись з врахуванням площі, суду дає можливість додаток до договору, що був описаний вище та методика розрахунку орендної плати.

А отже, при перевірці розрахунку заборгованості з орендної плати, суд вважає за необхідне враховувати той факт, що відповідачем орендовані приміщення частково звільнялися, з яким погоджується позивач.

Таким чином, сума орендної плати, що підлягала стягненню за липень 2007р. повинна бути розрахована наступним чином:

17 713, 16 грн. х 100,7 х 100,0 х 100,1 х 99,9 х 98,3 х 100,6 х 101,3 х 101,9 х 101,5 х 101,4 х 100,4 х 100,4 х 100,7 х 100,7 х 100,7 х 100,0 х 99,9 х 101,3 х 102,2 х 101,6 х 102,4 х 101,7 х 101,0 х 101,6 х 100,7 х 100,6 х 100,6 х 100,3 х 100,0 х 100,4 х 100,9 х 101,2 х 100,9 х 101,2 х 101,8 х 99,7 х 99,6 х 100,5 х 100,1 х 100,9 х 100,0 х 102,0 х 102,6 х 101,8 х 100,9 х 100,5 х100,6 х 100,2 х 100,0 х 100,6 х 102,2 х 101,4 /100 = 27 000, 86 грн. Проте вказана орендна плата була розрахована на 2 700 кв.м. площі, що займав відповідач.

Як вбачається з акту приймання-передачі майна, станом на 01.07.2007р. відповідач займав загальну площу 2 500 кв.м. ( а.с. 16 т.2) .

Таким чином, за 2 500, 00 кв.м. відповідач повинен був сплатити : 27 000, 86 грн. х 2 500 кв.м./ 2 700 кв.м. = 25 000, 80 грн.

Відповідно до умов договору подальший розрахунок орендної плати повинен здійснюватись так:

За серпень 2007р. = 25 000, 79 грн. х 100,6/100 = 25 150, 80 грн.

За вересень 2007р. = 25 150, 80 грн. х 102,2 /100 = 25 704, 12 грн.

За жовтень 2007р. = 25 704, 12 грн. х 102,9 /100 = 26 449, 54 грн.

За листопад 2007р. = 26 449, 54 грн. х 102,2 /100 = 27 031, 43 грн.

За грудень 2007р. = 27 031, 43 грн. х 102,1 /100 = 27 599, 09 грн.

За січень 2008р. = 27 599, 09 грн. х 102,9 /100 = 28 399, 46 грн.

За лютий 2008р. = 28 399, 46 грн. х 102,7 /100 = 29 166, 24 грн.

За березень 2008р. = 29 166, 24 грн. х 103,8/100 = 30 274, 56 грн.

За квітень 2008р. = 30 274, 56 грн. х 103,1/100 = 31 213, 07 грн.

За травень 2008р. = 31 213, 07 грн. х 101,3/ 100 = 31 618, 84 грн.

За червень 2008р. = 31 618, 84 грн. х 100,8/100 = 31 871, 79 грн.

За липень 2008р. = 31 871, 79 грн. х 99,5/100 = 31 712, 43 грн.

Як вбачається з акту приймання-передачі майна, станом на 01.08.2007р. відповідач займав загальну площу 2 102, 95 кв.м. ( а.с. 17 т.2) .

Таким чином, за серпень 2008р. відповідач повинен був сплатити (31 712, 43 грн. х 2 102, 95 кв.м. / 2 500 кв.м.) х 99,9 /100 = 26 649, 18 грн.

За вересень 2008р. повинно бути нараховане : 26 649, 18 грн. х 101,1 /100 = 26 942, 32 грн.

В жовтні 2008р. сторонами знов був підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого відповідач займає площу 2 002, 13 кв.м. (а.с. 18 т.2).

А отже, за жовтень 2008р. орендна плата повинна бути розрахована наступним чином: (26 942, 32 грн. х 2 002, 13 кв.м. / 2 102, 95 кв.м.) х 101,7 /100 = 26 086, 71 грн.

Подальший розрахунок орендної плати слід здійснювати так:

За листопад 2008р. = 26 086, 71 грн. х 101,5 /100 = 26 478, 01 грн.

За грудень 2008р. = 26 478, 01 грн. х 102,1/100 = 27 034, 05 грн.

За січень 2010 р. = 27 034, 05 грн. х 102,9/100 = 27 818, 04 грн.

30.01.2009р. відповідач знову звільнив частину приміщень, та відповідно до акту приймання-передачі став займати 1 594, 62 кв.м. ( а.с. 19 т.2).

Аналогічно з попередніми випадками звільнення приміщення, орендна плата за лютий 2009р. повинна бути перерахована із врахуванням нового обсягу приміщень: (27 818, 04 грн. х 1 594, 62 кв.м. / 2 002, 13 кв.м.) х 101,5 /100 = 22 488, 34 грн.

За березень 2009р. = 22 488, 34 грн. х 101,4/100 = 22 803, 18 грн.

За квітень 2009р. = 22 803, 18 грн. х 100,9/100 = 23 008,41 грн.

В матеріалах справи присутній акт приймання передачі майна підписаний сторонами 16.12.2009р. та 28.12.2009р., проте в якому сторони самостійно зазначили, що станом на 15.05.2009р. орендар займає приміщення площею 1 335, 36 грн. (а.с. 20 т.2).

Отже за травень 2009р. орендна плата повинна бути розрахована наступним чином:

(23 008,41 грн./ 1 594, 62 кв.м ) х 100,5 /100 = 14, 50 грн./кв.м. – вартість 1-го квадратного метру орендованої площі за травень 2009р.

14, 50 грн./кв.м. / 31 день = 0, 46 грн. в день за один метр квадратний орендованої площі в травні 2009р.

Таким чином, до 15.05.2009р. орендар повинен був сплатити: 0, 46 грн. /день за кв.м. х 14 днів х 1 594, 62 кв.м. = 10 492, 60 грн.

З 15.05.2009р. повинен був сплатити : 0, 46 грн. /день за кв.м. х 17 днів х 1 335, 36 кв.м. = 10 442, 51 грн.

А разом за травень 2009р. орендар повинен був сплатити 20 935, 11 грн.

Такий самий акт був підписаний сторонами, щодо зайнятої площі станом на 01.06.2009р., відповідно до якого відповідач вже займає 1 101, 13 кв.м. ( а.с. 21 т.2). Та з 19.06.2009р. – займає 738, 73 кв.м. ( а.с. 22 т.2).

Орендна плата, відповідно, знов повинна бути перерозрахована у відповідності до нового обсягу площі орендованого приміщення.

Отже орендна плата за червень 2009р. становить:

14, 50 грн./кв.м. х 101,1 /100 = 14, 66 грн. – вартість 1 кв.м. за червень 2009р.

14, 66 грн. /30 днів = 0, 49 грн. – вартість одного метру квадратного за день в червні 2009р.

Таким чином, до 19.06.2009р. орендар повинен був сплатити: 0, 49 грн. /день за кв.м. х 18 днів х 1 101, 13 кв.м. = 9 711, 97 грн.

З 19.06.2009р. повинен був сплатити : 0, 49 грн. /день за кв.м. х 12 днів х 738, 73 кв.м. = 4 343, 73 грн.

А разом за червень 2009р. орендар повинен був сплатити 14 055, 70 грн.

Станом на 30.06.2009р. відповідач знов частину майна повернув позивачеві та став займати приміщення площею 523, 73 кв.м. ( а.с. 23 т.2).

Таким чином за липень 2009р. відповідачем повинно бути сплачено:

14, 66 грн. х 99,9 /100= 14, 64 грн. – вартість 1 кв.м. в липні 2009р.

Отже відповідачем повинно бути сплачено за липень 2009р. : 14, 64 грн./ кв.м. х 523, 73 кв.м. = 7 667, 41 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі майна станом на 31.07.2009р. орендар займає приміщення вже 442, 50 кв.м. ( а.с. 24 т.2).

Орендна плата за серпень 2009р. становить : (7 667, 41 грн. х 442, 50 кв.м./523, 73 кв.м. ) х 99,8 /100 = 6 465, 24 грн.

За вересень 2009р. орендна плата становить: 6 465, 24 грн. х 100,8/100 = 6 516, 96 грн.

За жовтень 2009р. : 6 516, 96 грн. х 100,9 /100 = 6 575, 61 грн.

30.10.2009р. відповідач звільнив приміщення частково та став займати 403, 1 кв.м., відповідно до акту приймання-передачі майна. ( а.с. 25.т.2).

А отже, орендна плата за листопад 2009р. повинна обраховуватися наступним чином : (6 575, 61 грн. х 403, 1 кв.м. / 442, 50 кв.м.) х 101,1 /100 = 6 056, 01 грн.

Орендна плата за грудень 2009р. становить: 6 056, 01 грн. х 100,9/100 = 6 110,51 грн.

Таким чином загальна сума орендної плати за період з липня 2007р. по грудень 2009р. становить 674 882, 96 грн.

Відповідач частково оплачував орендну плату, що підтверджується копіями платіжних доручень, залученими до матеріалів справи. А саме в сумі 453 721, 03 грн. ( а.с.130-152 т.1).

Таким чином матеріалами справи підтверджується сума заборгованості з орендної плати в розмірі 221 161, 93 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", (01030 м. Київ, бул. Т. Шевченко, 18) в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 2, ідентифікаційний код 22236588) на користь Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) в особі Центру поштового зв’язку № 1 Кримської дирекції УДППЗ "Укрпошта" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 01185562) 221 161, 93 грн. заборгованості, 2 211, 62 державного мита та 155, 04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 04.10.2010р. рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91- 93 Господарського процесуального кодексу України. рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.