Дочірня Компанія "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" м. Київ звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Закритого Акціонерного Товариства "Теплоелектроцентраль-3" м. Харків основного боргу у розмірі 4999788,31 грн., пені у розмірі 493559,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 274988,34 грн. 3% річних у розмірі 96345,92 грн., державне мито у розмірі 25500, 00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Закрите Акціонерне Товариство "Теплоелектроцентраль-3" в порушення умов договору на постачання природного газу № 06/09-532-р від 10.07.09 р. неналежним чином виконало свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 вересня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 вересня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 27 вересня 2010 р.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 вересня 2010 р. при наявності представників позивача та відповідача було оголошено перерву до 04.10.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 04 жовтня 2010 року підтримує позовні вимоги .

Представник відповідача в судовому засіданні 04 жовтня 2010 року заперечує проти позовних вимог просить суд відмовити в задоволенні позову. В своєму відзиві на позов, який було надано через канцелярію господарського суду Харківської області 27.09.10 р. за вх. № 20633 повідомив, що супровідним листом від 27.05.10 р. № 17-614 на адресу Дочірньої Компанії "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" була направлена заява про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої припинялись зобов"язання Закритого Акціонерного Товариства "Теплоелектроцентраль-3" перед Дочірньою Компанією "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" по договору № 06/09-532-р від 10.07.10 р. на суму 794113,21 грн. На підставі вищевикладеного посилається на інформаційний лист Вищого арбітражного суду від 01.07.96 р. № 01-8/241 (v_241800-96) , де "припинення зобов"язаня зарахуванням зустрічних вимог – це одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї з сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням всіх матеріалів і обставин справи". Крім того, вказує, що з боку Дочірньої Компанії "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" не надходило документів щодо незгоди на проведення зарахування, було відсутне звернення до суду щодо вирішення цого питання, Закрите Акціонерне Товариств "Теплоелектроцентраль-3"вважає залік проведеним, а стягнення заборгованості, пені та 3% річних безпідставним.

У відповідності до ст. 598 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 ЦК України).

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під ахистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та сіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно зі ст. 16 цього кодексу може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Припинення правовідношення застосовується, як правило, у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів, про визнання угоди такою, що не підлягає виконанню тощо.

Заперечень щодо проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 27.05.2010 року від позивача на адресу відповідача не надходило, сторони в судове засідання таких доказів не надавали.

На підставі викладеного заборгованість з урахуванням проведеного заліку становить 4 205 675,10 грн. Суд керуючись ст. 80 п.1-1 ГПК України (1798-12) припиняє провадження в частині 794 113,21 грн. В зв*язку з чим змінюється нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Також через канцелярію господарського суду Харківської області 04.10.10 р. за вх. № 21198 відповідач надав клопотання про відстрочення виконання рішення на 3 місяці з метою недопущення зупинки підприємства, збереження робочих місць та своєчасного виконання зобов"язань перед кредиторами та бюджетом у зв"язку з тим, що підтримка в належному стані основного котлового та турбінного обладнання на станції потребує значних капітальних вкладень з проведенням великого об"єму ремонтних робіт вартістю близько 12 мільонів гривень та наказом 1 від 11.01.10 р. було затверджено комплекс заходів щодо підготовки основного обладнання для проходження осіннє-зимового періоду, тому всі обігові кошти підприємства у 2010 р. були направлені на забезпечення надійної та безаварійної роботи енергетичного обладнання, яке було прийнято судом до розгляду. Представник проти даного клопотання заперечує.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

10.07.09 р. між Дочірньою Компанією "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" (далі - позивач) та Закритим Акціонерним Товариством "Теплоелектроцентраль-3" (далі – відповідач) було укладено договір на постачання природного газу № 06/09-532-р від 10.07.09 р. (далі договір).

У відповідності до п.1.1, п. 1.2 предметом договору є: позивач зобов"язується передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач зобов"язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Позивач передає за цим договором газ імпортованого походження за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та позивачем.

У відповідності до додаткової угоди № 1 до договору поставки природного газу, п. 5.1 викладено в такій редакції: "оплата за газ, що передається згідно з п. 2.1 цього договору, здійснюється покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами, шляхом перерахування на рахунок постачальника (позивача) протягом трьох банківськіх днів з дати підписання актів приймання- передачі, зазначених у п. 3.1 цього договору". п. 9.1 викладено в такій редакції: "договір діє в частині передачі ресурсу газу з 1 вересня 2009 р. до 31 грудня 2009 р., а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення". Додаткова угода до договору підписана уповноваженими особами представників сторін та скріплена печатками.

Судом встановлено, що у позивач свої зобов"язання по договору виконав в повному обсязі, передавши відповідачу протягом листопада 2009 р. природний газ, що підтверджено двома актами передачі-приймання природного газу для потреб промислових споживачів від 26.11.09 р. на суму 3063593,56 грн. та на суму 4436256,23 грн. Взагалі на суму 7499849,79 грн.

У відповідності до п. 3.1 договору сторонами у справі передбачено порядок та умови постачання, приймання газу, а саме: приймання-передача газу, переданого постачальником( позивачем) покупцеві(відповідачу), оформлюється актом периймання-передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками постачальника(позивача) і покупця(відповідача)

У свою чергу, відповідач виконав умови договору частково, розрахувався за поставлений природний газ у сумі 2500061,48 грн., що підтверджено наданим позивачем розрахунком боргу за договором, де сума у розмірі 2500061,48 грн. зазначена, як сума проплати станом на 30.11.09 р. Таким чином, заборгованість відповідача з урахуванням проведеного заліку складає 4205675,10 грн.

Норми цивільного законодавства встановлюють свободу сторін в укладанні договору, що підтверджує вільність волевиявлення сторін.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України –"Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків".

Також у відповідності до п. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України –"Договір є обов'язковим для виконання сторонами".

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати природного газу, у відповідача виникла заборгованість у сумі 4999788,31 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст. 629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав природний газ, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі – 4205675,10 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що у відповідності до п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 258, 549- 551 Цивільного кодексу України та п. п. 6.1, 6.2 договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п. 5.1 цього Договору, покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача), крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником (позивачем) протягом шесті місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Крім цього, у відповідності по п.п. 6.3. договору, - сторони домовились, що строк позовної давності по даному договору та стягненню неустойки встановлюються тривалістю у три роки.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов’язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 493559,10 грн. задовільняється частково в сумі 466 426,11 грн з урахуванням проведеного взаємозаліку. В частині стягнення пені в сумі 27 132,99 грн відмовляється.

Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

За таких підстав, суд вважає позов в частині стягнення 274988,34 грн. інфляційних обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. В частині стягнення 3 % річних - позов задовільняється частково на суму 92 438,88 грн, в частині стягнення 3907,04 грн -відмовляється.

Суд зазначає про те, що при наданні відстрочки виконання судового рішення суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допустити їх настання.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, суд дійшов висновку, оскільки, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин,за заявою сторони господарський суд, може розстрочити, відстрочити виконання рішення, враховуючи клопотання відповідача про неможливість останнього на цей час негайно виконати рішення суду та сплатити утворену заборгованість в повному обсязі, суд вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання про надання відстрочення виконання рішення, на підставі п.6 ст. 83 ГПК України, відстрочити виконання рішення господарського суду на 3 місяці – до 04.01.2011 р.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати - 25500 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 11, 258, 509, 525, 530, 549- 551, 599, 610, 612, 625, 626, 629 ЦК України, ст..ст. 173, 174, 193, 231 ГК України,ст.ст. 32,33,43.44, 49, 75, 82-84, 121 ГПК України (1798-12) суд,

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі з урахуванням проведеного заліку 794 113,21 грн.

Клопотання відповідача про надання відстрочення виконання рішення задовольнити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства "Теплоелектроцентраль-3" (м. Харків, Фрунзенський район, вул. Енергетична, 3, п/р № 260006310558 в Перша ХФ АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 30657701) на користь Дочірньої Компанії "Газ України" Національної Акціонерної Компанії "Нафтобаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м. Київ МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 4205675,10 грн., пеню у розмірі 466426,11 грн., інфляційних витрат у розмірі 274988,34 грн.,3% річних у розмірі 92438,88 грн.; держмито в сумі 25500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.