Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить звернути стягнення у розмірі 1 841 736,48 грн. на предмет застави. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно розділу 2 договорів застави № 3-16-1/06 від 29.12.2006 року, № 3-16/06 від 29.12.2006 року та № б/н від 12.07.2007 року (п.п.2.2) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави при невиконанні Заставодавцем та/або Позичальником за кредитним договором (фірма Двіженіс 21) своїх зобов’язань відповідно до умов кредитного договору та цих договорів застави. Такими умовами, згідно п.п. 2.1., 2.2 кредитного договору №16/06 від 29.12.2006 року, є повернення у строк до 28.12.2007 року кредитних коштів у сумі 1 300 000, а також у повному обсязі всіх інших сум по договору, у тому числі: відсотки за користування кредитом (із розрахунку 18% річних), пені, штрафи (якщо такі будуть), плату за супроводження кредиту, з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору, якщо такі будуть прийняті.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 02.02.2010р. та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від відповідача №1 надійшло клопотання від 19.02.2010 р. про призначення по справі судове-бухгалтерської експертизи.

Позивач та відповідачі №2, №3 у судовому засіданні підтримали заявлене відповідачем №1 клопотання.

Розглянувши дане клопотання, суд відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України задовольнив його, оскільки для перевірки доводів сторін необхідні спеціальні пізнання, та призначив по справі судову-бухгалтерську експертизу.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2010 р. провадження по справі було зупинено до надходження до суду висновку експерту, а матеріали контрольної справи були направлені до ТОВ "Інститут обліку та аудиту", для проведення перевірки фактів, викладених у даної ухвалі.

01.09.2010р. Господарським судом АРК був отриманий висновок судову-бухгалтерської експертизи №16 від 18.08.2010р.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2010 р. провадження по справі було поновлене та призначив слухання справи на 21.09.2010р.

Позивачем було надане суду свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №603440 від 16.03.2010р. та статут ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", затвердженого Національним банком України 15.03.2010р., з якого убачається, що правонаступником Відкритого акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" є Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ".

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Суд вважає необхідним замінити позивача по даній справі на його правонаступника ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ".

Позивач у судовому засіданні, що відбулося 21.09.2010р., позивні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні пояснив, що з позивними вимогами згоден у сумі 5000грн. згідно експертному висновку.

У судовому засіданні 21.09.2010 р. була оголошена перерва до 01.10.2010 р. до 11:20 годин. Суд зобов’язав позивача надати розрахунок заборгованості по відсоткам виходячи з заборгованості по кредитної лінії у сумі 5000грн., підтвердженої експертним висновком.

01.10.2010 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вивчив експертний висновок, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін та експерту, суд –

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 абз.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно частини 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно частини 1,2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач обгрунтовуває свої позивні вимоги наступним.

29 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого на даний час є Відкрите акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" (надалі -"Позивач") та фірмою "Двіженіє-21" (надалі - "Відповідач") був укладений Договір кредитної лінії реєстраційний номер 16/06 (надалі - "Кредитний договір").

Відповідно до умов Кредитного договору Банк відкрив Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 1 300 000,00 (один мільйон триста тисяч) гривень 00 копійок (надалі -"Кредит"), а Позичальник зобов'язався повернути Кредит (грошові кошти) у повному обсязі не пізніше 28 грудня 2007 p., та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 18 відсотків річних, а також сплатити інші платежі у розмірі, строк та в порядку, передбаченому Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Кредитним договором між Позивачем та його майновими поручителями було укладено договори застави:

1) Договір застави № 3-16-1/06 від 29.12.2006 року, укладено з Агрофірмою "Дніпро-Прогрес". Згідно з п. 1.2.3. договору застави, з метою забезпечення зобов'язань фірмою "Двіженіє-21" за Кредитним договором № 16/06 від 29.12.2006р., у заставу Позивачу Агрофірма "Дніпро-Прогрес надала врожай зернових 2007 року: пшеницю, у кількості 878 тон, балансовою вартістю 614 600,00 грн; ячмінь, у кількості 745 тон, балансовою вартістю 447 500,00 грн; рапс, у кількості 321 тонна, балансовою вартістю 481 500,00 грн. Всього балансова вартість предмету застави становить 1 543 100 грн.

2) Договір застави № 3-16/06 від 29.12.2006 року, укладено з Агрофірмою "Дніпро-Прогрес". Згідно з п. 1.1.,1.2,1.3. договору застави, з метою забезпечення зобов'язань фірмою "Двіженіє-21" за Кредитним договором № 16/06 від 29.12.2006 p., у заставу Позивачу Агрофірма "Дніпро-Прогрес" надала транспортні засоби та сільгособладнання:

- Зернозбиральний комбайн марки "Джон-Дир"9600", випуску 1997 року, двигун №

НІ 133797, заводський № 636782, реєстраційний № 11360 КН, що належить Агрофірмі "Дніпро-

Прогрес" на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 072700, виданого Нижньогірською

інспекцією Держтехнагляду 16 листопада 2004 року. Комбайн оцінено сторонами договору у

- трактор марки Т-150 К, випуску 1985 року, заводський № 027353, двигун № 567682, № 198587, об'єм двигуна 9.15, реєстраційний № 11347 КН, належить фірмі на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 072648, виданого Державною інспекцією з нагляду за технічним станом машин і обладнанням Нижньогірського району АР Крим 22.09.2004 року;

- трактор маріси Т-150 К, випуску 1992 року, заводський № 557948, двигун № 55249, № 610922, об'єм двигуна 9.15, реєстраційний № 11346 КН, належить фірмі на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 072648, виданого Державною інспекцією з нагляду за технічним станом машин і обладнанням Нижньогірського району АР Крим 22.09.2004 року;

- трактор марки ХТЗ-17021, випуску 1999 року, заводський № 00343874, об'єм двигуна 9.15, реєстраційний № 11345 КН, належить фірмі на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серії АБ № 072648, виданого Державною інспекцією з нагляду за технічним станом машин і обладнанням Нижньогірського району АР Крим 22.09.2004 року;

- трактор ЮМЗ-8073, випуску 1999 року, двигун № 9Г0638, КУЗОВ № 833822, шасі №237271 номерний знак Т 3142 KM, належить фірмі на підставі свідоцтва про реєстрацію серії KM № 73143, Кримського експертно-технічного центру 22.09.2004 року;

- трактор ЮМЗ-8073, випуску 1999 року, двигун № 9Г0648, КУЗОВ № 833836, шасі №237254 номерний знак Т 3142 KM, належить фірмі на підставі свідоцтва про реєстрацію серії KM № 73142, Держнаглядохоронпраці Кримського експертно-технічного центру 22.09.2004 року;

- культиватор ККП-4,57, у кількості 1 шт.;

- культиватор КПС-4.2, у кількості 2 шт.;

- культиватор КРН у кількості 2 шт.;

- культиватор КИС-10 у кількості 1 шт.;

- навантажувач ПЕ-08, у кількості 1 шт.;

- сівалку "Аккорд", у кількості 1 шт.;

- плуг ПЛН 5,35, у кількості 2 шт.;

- лущильник, у кількості 3 шт.;

- оприскувач ОМ-063, у кількості 1 шт.;

- НРУ 0,5, у кількості 3 шт.;

- зернонавантажувач ЗП-60, у кількості 2 шт.;

- зерноочисну машину ОВС 25, у кількості 1 шт.;

- зерноочисну машину "Норія", у кількості 1 шт.;

- борону БДТ-7, у кількості 2 шт.;

- плуг ПН 4,35, у кількості 1 шт.;

Все заставлене майно знаходиться на тракторній бригаді в с.Буревестник, Нижньогірського

району АР Крим. Балансова вартість тракторів та сільгоспобладнання становить 404 690 грн.

Загальна вартість по даному договору застави склала 1 050 250 грн. .,

3) Договір застави б/н від 12 липня 2007 року, укладено з ТОВ "Буревестник" . Згідно з п.п. 1.1.,1.2 цього договору застави, з метою забезпечення зобов'язань фірмою "Двіженіє-21" за Кредитним договором № 16/06 від 29.12.2006р., у заставу Позивачу ТОВ "Буревестник" надало зерно пшениці 4 класу у кількості 520 тон . Вартість пшениці, за домовленістю сторін договору застави, становить 468 000,00 грн.

Згідно розділу 2 вищевказаних договорів застави (п.2.2) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмети застави при невиконанні Заставодавцем та/або Позичальником за кредитним договором (фірма Двіженіє-21) своїх зобов'язань відповідно до умов Кредитного договору та цих договорів застави. Такими умовами, згідно п.п. 2.1.,2.2 Кредитного договору №16/06 від 29.12.2006 року, є повернення у строк до 28 грудня 2007 року кредитних коштів у сумі 1 300 000, а також у повному обсязі всіх інших сум по договору, у тому числі: відсотки за користування кредитом (із розрахунку 18% річних), пені, штрафи (якщо такі будуть), плату за супроводження кредиту, з урахуванням змін та доповнень до Кредитного договору, якщо такі будуть прийняті.

Також у відповідності до положень розділу 9 Кредитного договору Банк має право звернути стягнення на майно, передане у заставу в якості забезпечення зобов'язань фірми "Двіженіє-21" у порядку, встановленому Кредитним договором та чинним законодавством України у випадках порушення умов Кредитного договору позичальником або порушення умов договорів Застави майновими поручителями.

Відповідачем умови Кредитного договору належним чином не виконуються. За весь період користування кредитом ним сплачено частково відсотки за користування кредитом у сумі 38 843, 87 грн.

Невиконання Відповідачем умов Кредитного договору полягає в тому, що в порушення п.3.1. та п.3.2. Кредитного договору, якими передбачено обов'язок Відповідача сплачувати Банку платежі по кредиту у відповідності до графіку зменшення ліміту кредитної лінії та щомісячно, в останній робочій день місяця, відсотки за користування кредитом, Відповідач у строки, вказані у Кредитному договорі, зазначені платежі не сплачує.

Згідно розрахунку позивача заборгованість Відповідача за Кредитним договором перед Банком складає 1841736,48 грн., з яких:

- Заборгованість за кредитом - 1 299 058,18 грн.;

- Проценти за користування кредитом - 612 678,30 грн.;

Всього загальна сума заборгованості Відповідача за кредитним договором станом на 12 жовтня 2009 р. складає 1841736,48грн.

Дану суму позивач і просить стягнути з відповідачів, звернув стягнення на предмет застави.

Суд відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України була призначена по справі судово-бухгалтерська експертиза, оскільки для перевірки доводів сторін необхідні спеціальні пізнання, суд вважає можливим призначити по справі судову-бухгалтерську експертизу.

На розгляд експерта були поставлені наступні питання:

1. Яку суму кредитних коштів було отримано Фірмою "Двіженіє-21" від ВАТ "Міжнародний комерційний банк" у тому числі відповідно до договору кредитної лінії per. №16/06 від 29.12.2006 року.

2. Яку суму Фірмою "Двіженіє-21" було сплачено ВАТ "Міжнародний комерційний банк" у рахунок сплати по кредитам, у тому числі відповідно до договору кредитної лінії per. №16/06 від 29.12.2006 року, у тому числі заборгованість по безпосередньо кредиту, відсоткам за користування кредитом, штрафам, пеням.

3. Яку кредиторську заборгованість станом на 02.02.2010 р. має Фірма "Двіженіє-21" перед ВАТ "Піреус Банк МКБ" у тому числі по договору кредитної лінії peг. №16/06 від 29.12.2006 року у тому числі заборгованість по безпосередньо кредиту, відсоткам за користування кредитом, штрафам, пеням.

З висновку судово-бухгалтерської експертизи №18 від 18.08.2010р. убачається, що заборгованість по кредитної лінії peг. №16/06 від 29.12.2006 року первісними документами наданими на дослідження Фірмою "Двіженіє-21" та ВАТ "Піреус Банк МКБ" підтверджуються у сумі 5000грн. Заборгованість по відсоткам за кредит наданими документами не підтверджується.

У висновку судово-бухгалтерської експертизи №18 від 18.08.2010р. вказане наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" № 996-14 від 16.07.99р. підставою для фіксації фактів здійснення господарської діяльності є первинні документи, що систематизуються на рахівницях бухгалтерського обліку: "1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю і впорядковування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися звідні облікові документи. 2. Первинні і звідні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документа (форми); дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст і об'єм господарської операції, одиницю вимірювання господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, які надають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь в здійсненні господарської операції.

3. Інформація, яка міститься в прийнятих в облік первинних документах

систематизувався на рахівницях бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного і

аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємозв'язаних рахівницях бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунок і платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації

господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, які надають

можливість ідентифікувати осіб, що беруть участь в їх складанні.

5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах в тому

звітному періоді, в якому вони були здійснені.".

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.95р. (z0168-95) ухвалено поняття господарською операцій і аналогічне Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (996-14) № 996-14 від 16.07.99р. визначення первинних документів, за допомогою яких фіксується в бухгалтерському обліку проведення господарських операцій: "2.1. Первинні документи – це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницькою і іншій діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

2.4. Первинні документи (на паперових і машинописних носіях інформації) для надання ним юридичної сили і довідності повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, ось імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл і здійснення господарської операції і складання первинного документа.". Постанова Національного банку від 21.01.2004 № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (z0377-04) визначає меморіальний ордер як платіжний інструмент, який складається за ініціативою банку по віддзеркаленню господарських операцій договірного списання грошових коштів: "меморіальний ордер -расчетный документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання засобів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону Україні "Про платіжні системи і переказ коштів в Україні" (2346-14) і нормативно правових актів Національного банку; розрахунковий документ - документ на паперовому носієві, який містить доручення і/або вимогу про перерахування засобів з рахунку платника на рахунок одержувача; списання договірне (далі - договірне списання) - списання банком з рахунку клієнта засобів без представлення клієнтом платіжного доручення, яке здійснюється банком в порядку, передбаченому в договорі, ув'язненому між ним і клієнтом; списання примусове (далі - примусове списання засобів) - списання засобів, яке здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Для договірного списання грошових коштів банку потрібна письмова вказівка платника, яка повинна бути відбите в договорі, при цьому списання грошових коштів по меморіальному ордеру здійснюється тільки в тому випадку, якщо кредитором по списуваних засобах є банк, в решті випадків окрім наявності договірних вказівок на списання грошових коштів необхідною умовою для списання грошових коштів є наявність платіжної вимоги виставленого одержувачем грошових коштів.

З висновку судово-бухгалтерської експертизи №16 від 18.08.2010р. убачається, що відповідно до наданих на дослідження документів заборгованість Фірмою "Двіженіє-21" від ВАТ "Міжнародний комерційний банк" отримання грошових коштів згідно договору кредитної лінії peг. №16/06 від 29.12.2006 року встановлене у сумі 5000грн. по платіжному дорученню №1 від 07.05.2007р. Експертом не ухвалена заборгованість по відсоткам за кредит.

Заборгованість по кредитної лінії peг. №16/06 від 29.12.2006 року реп вісними документами, наданими на дослідження Фірмою "Двіженіє-21" та ВАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" підтверджуються у сумі 5000грн.

Виходячи з суми наданого кредиту – 5000грн., заборгованість по відсоткам за період з 2006р. по 2010р. складає 3370,69грн.

На день розгляду спору, відповідачем сума 5000грн. - Заборгованість по кредиту, а також 3370,69грн. відсотків за кредит перераховані на рахунок позивача, що підтверджується квитанціями від 30.09.2010р. №4148293 та №4148323, від 01.10.2010р. №51648651.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.