Дочірнє підприємство "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" стягнення заборгованості в розмірі 115 243,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані у зобов’язання за укладеним 28.08.2007 року договором на виконання робіт баштовим краном № 151/2007 щодо перерахування на рахунок позивача грошових коштів за прийняті відповідачем роботи.

01.10.2010 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/502, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 20.10.02010 року.

В судове засідання, призначене на 20.10.2010 року, з’явився представники сторін. Представник позивача на виконання вимог суду надав додаткові документи по справі. Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, витребувані ухвалою суду документи не надав. За усними клопотання представника відповідача, в засіданнях 20.10.2010 року та 03.11.2010 року судом оголошується перерва.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідно до п. 4.2 Договору, оплата робіт позивача проводиться на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт, а Довідки про вартість виконаних підрядних робіт, надані позивачем в якості доказів виконання передбачених договором робіт, не встановлюють обов’язку відповідача щодо сплати вартості виконаних робіт.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

28.09.2007 року між Дочірнім підприємством "Управління баштових кранів" Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" (надалі –, позивач, субпідрядник) та Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" (надалі –відповідач, підрядник) був укладений договір на виконання робіт баштовим краном типу КБ-405 № 151/2007 від 28.08.2007 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується виконати баштовим краном типу КБ-405 житлового будинку підрядні роботи з будівництва житлового будинку № 9 по вулиці Коцюбинського в селі Чайки, Києво - Святошинського району, а підрядник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 6.1 Договору, термін дії Договору з 28.08.2007 року до повного виконання умов та обов’язків сторін.

Як передбачено п.п 4.2, 4.5, 4.6 Договору, оплата робіт позивача проводиться на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт, оформлених підрядником по цінах, передбачених умовами Договору. Підрядник щомісячно в термін до 15 числа проводить оплату виконаних робіт за попередній місяць. До початку демонтажу та вивозу баштового крану проводить повний розрахунок по об’єкту, з урахуванням демонтажу крану.

На виконання вимог договору позивачем було виконано баштовим краном типу КБ-405 підрядні роботи з будівництва житлового будинку № 9 по вулиці Коцюбинського в селі Чайки, Києво - Святошинського району, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками довідками про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) на загальну суму 88 174,32 грн.

Зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем робіт відповідачем не виконані.

Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 88 174,32 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, відмову у погашені заборгованості відповідач обґрунтував тим, що підставою для оплати виконаних позивачем робіт є змінні рапорти та акти виконаних робіт, оформлені підрядником. Надані позивачем Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень та вересень 2008 року, як стверджує позивач, не встановлюють обов’язку відповідача щодо сплати вартості виконаних робіт.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку, що невиконання позивачем вимог пункту 4.2 Договору щодо оформлення підрядником змінних рапортів та актів виконаних робіт не є підставою для висновку про відсутність у відповідача обов’язку оплати виконаних позивачем робіт.

Факт виконання позивачем передбачених Договором робіт у строк та в повному обсязі підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) на загальну суму 88 174,32 грн. (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи) та листами відповідача № 112 від 15.10.2009 року та 20.07.2010 року № 52, якими відповідач підтверджує наявність боргу перед позивачем в сумі 88 174,32 грн., проте просив відстрочити її оплату з огляду на фінансову нестабільність.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 88 174,32 грн. за договором підряду № 151/2007 від 28.08.2007 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 5 219,97 грн. 3% річних та 21 849,23 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 5 219,97 грн. та інфляційних втрат в сумі 21 849,23 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 88 174,32 грн. основного боргу, 5 219,97 грн. 3% річних, 21 849,23 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32- 34, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" (02068, м. Київ, вул.. Анни Ахматової, буд. 5, код ЄДРПОУ 13682121) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" (04209, м. Київ, вул.. Лебединська, 2, код ЄДРПОУ 04012856) 88 174 (вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят чотири),32 грн. основного боргу, 5 219 (п’ять тисяч двісті дев’ятнадцять),97 грн. 3% річних, 21 849 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок дев’ять),23 грн. інфляційних втрат, 1 153 (одна тисяча сто п’ятдесят три),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.