ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
23.11.2010
Справа №2-8/5128-2010
( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs17079872) ) ( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs18174742) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14636751) )
За позовом - Дочірнього підприємства "Сентінел" фірми "Пассат-Онікс", м. Алушта, смт Партеніт
до - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сімферополь
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з'явився.
Від відповідача – ОСОБА_2 по довіреності від 18.10.10р..
Суть спору: Позивач – Дочірнє підприємство "Сентінел" фірми "Пассат-Онікс", звернулося до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, просить суд зобов’язати відповідача повернути власність позивача Навантажувач БВ-2733 45 виробництво "Болгарія", вартістю 19000грн..
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованим листом.
Справа слуханням відкладалася у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Навантажувач БВ-2733 45 виробництва "Болгарія" вартістю 19000,00грн. був переданий фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 з наступною домовленістю щодо укладення договору оренди на використання вказаного майна. Проте, як посилається позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відмовилася від укладення договору, у зв’язку із чим Відповідачу був скерований лист про повернення майна, яке було придбане Дочірнім підприємством "Сентінел" Фірми "Пассат-Онікс".
У зв’язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із відповідними позовними вимогами до суду.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.
Відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000018 від 03 березня 2005 року Дочірнє підприємство "Сентінел" Фірми "Пассат-Онікс" спалило суму 19000,00грн. за Навантажувач БВ-2733 45 виробництва "Болгарія".
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Навантажувач БВ-2733 45 виробництва "Болгарія" вартістю 19000,00грн. був переданий фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 з наступною домовленістю щодо укладення договору оренди на використання вказаного майна. Проте, як посилається позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відмовилася від укладення договору, у зв’язку із чим Відповідачу був скерований лист про повернення майна, яке було придбане Дочірнім підприємством "Сентінел" Фірми "Пассат-Онікс".
Так, Дочірнє підприємство "Сентінел" Фірми "Пассат-Онікс" направило на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогу, згідно до якої просить в строк до 10 травня 2010 року повернути Навантажувач БВ-2733 45 виробництва "Болгарія".
Проте, до даного часу майно повернуте не було, та знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу є нормою-дефініцією, яка містить визначення поняття "докази". Доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У цій дефініції слід вирізнити два аспекти.
По-перше, доказами є будь-які відомості про певні факти.
По-друге, це - відомості про певні обставини, які поділяються на дві групи: 1) обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; 2) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
У пункті 14 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 1990 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" (v0009700-90) зазначається, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи (причини пропуску строку позовної давності та ін.) і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В свою чергу, представником Дочірнього підприємства "Сентінел" Фірми "Пассат-Онікс" не було представлено суду доказів того факту, що спірне майно було передане фізичної особі-підприємцю ОСОБА_1 не представив.
Крім того, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння він повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно.
Але, до матеріалів справи не представлено жодного документу, чи належить Навантажувач БВ-2733 45 виробництва "Болгарія" Дочірньому підприємств "Сентінел" Фірми "Пассат-Онікс", чи було отримане спірне майно останнім по рахунку-фактурі №СФ-0000018 від 03 березня 2005 року, на яку посилається позивач у своєму позові.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та
ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача, в іншу чергу відповідач надав докази якими підтвердив обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Позивачем не представлено доказів обставинам, викладеним ним в позовній заяві, у зв’язку з чим, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
В судовому засіданні 23 листопада 2010 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підписано 25 листопада 2010 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 75, 77, 82- 84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим
Чумаченко С.А.