ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.11.10 Справа № 1/270.
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs13700922) )
За позовом Державної екологічної інспекції в Луганській області
до Кіровської міської ради Луганської області, м. Кіровськ Луганської області
про стягнення 699155 грн. 60 коп.
Суддя Н.М.Зюбанова
П р е д с т а в н и к и :
від позивача – Меженська О.О., дов. № 6 від 08.06.10;
від відповідача - Лаврухін М.І., довіреність № 25 від 11.01.10;
Карцев Г.О., довіреність від 10.09.10 б/н;
Суть спору: про стягнення з відповідача 33765 грн. 70 коп. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 25.10.10 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що сміттєзвалища утворилися внаслідок не його господарської діяльності, а відповідних землекористувачів та орендарів, що у відповідності до ст. 21 Закону України "Про відходи" до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих сміттєзвалищ, а відповідальності за незабезпечення такої ліквідації законодавством не передбачено. Відповідач наголошує, що на даний час проводиться інвентаризація сміттєзвалищ та з 2008 року вивезено 79,5 тис. куб.м відходів.
Позивач у запереченнях на відзив за листом від 17.11.10 № 02-2409 проти доводів відповідача заперечує з посиланням на те, що за матеріалами справи слід виходити з презумпції вини правопорушника, який не виконав покладених на нього обов‘язків по ліквідації несанкціонованих звалищ. Позивач наполягає на тому, що відповідач не виконав обов’язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території та запобіганню негативному впливу їх на навколишнє середовище і здоров’я людей, а також щодо невжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ відходів, тому позов підтримує у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.
Так, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затв. наказом Мінприроди від 19.12.2006 за № 548 (z0119-07) , зареєстр. в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 120/13387 Державна екологічна інспекція в Луганській області є належним позивачем за позовами щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Як встановлено господарським судом при розгляді справи, у лютому 2008 року позивачем було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Стахановської міської ради, за результатами якої був складений акт від 07.02.08 про те, що з 18 сміттєзвалищ, виявлених у ході рейду-перевірки 28.11.07 на території м. Стаханова, ліквідовано 7, решта залишилась, що є порушенням ст. ст. 17, 21 Закону України "Про відходи", а також ст. ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону земель"об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.
Статтею 35 Закону України "Про охорону земель"передбачено, що власники і
землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської
діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування еколого-безпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про відходи"з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
У відповідності до ст. 56 Закону України "Про охорону земель'юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
За приписами ст. 21 Закону України "Про відходи", яка визначає повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, останні, зокрема, мають забезпечувати виконання вимог законодавства про відходи; розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів .
Виходячи з викладеного, позивач наполягає на стягненні з відповідача 699155 грн. 60 коп. нанесеної державі шкоди, розмір якої обчислений згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затв. наказом Мінекобезпеки України від 04.04.2007 за № 149 (z0422-07) , зареєстр. в Мін'юсті України від 25.04.2007 за № 422/13689.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни повинні відшкодувати шкоду та збитки, заподіяні ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.
Так, наявність шкоди у сумі позову підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.
Щодо решти складових правопорушення у вигляді шкоди, то за твердженням позивача фактично йдеться про бездіяльність відповідача, але наявними у справі доказами остання спростовується, оскільки:
- по-перше, акт перевірки вимог природоохоронного законодавства від 27.06.07 свідчить про ліквідацію 5 сміттєзвалищ, врахованих за інвентаризацією, встановлення контейнерів;
- по-друге, акти виконання робіт по ліквідації відходів від 28.02.07, 27.04.07, 16.11.07, 26.12.07, 08.02.08, 10.04.08, 13.04.08, 20.04.08, інформація про виконання санітарних правил станом на 10.09.07, на 16.11.07, 14.04.08, звіти про ліквідацію звалищ, графіки вивезення ТПВ у звітний період свідчать про дії відповідача на виконання покладених на нього повноважень;
- по-третє, з дати перевірки проведено вивезення 79,5 тис. куб.м твердих побутових відходів.
Господарський суд дійшов висновку, що аналіз ст. 21 Закону України "Про відходи" передбачає насамперед обов‘язок органів місцевого самоврядування по ліквідації звалищ, які об‘єктивно можливі, та факт розміщення відходів не кваліфікований законодавцем як несанкціонований.
За таких обставин матеріалами справи спростовуються доводи позивача про бездіяльність відповідача, а тому не є підтвердженими причинний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина відповідача, у зв‘язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні позову відмовити.
рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного рішення – 24.11.10.
Суддя
Помічник судді
Н.М.Зюбанова
Т.В.Цибулько