За позовом Закритого акціонерного товариства "XXI СТОЛІТТЯ";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Інтертрейд";

3-тя особа відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк";

про визнання недійсними договору комісії та додаткової угоди до нього

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Пряхін В.І. –згідно посвідчення № 7 від 12.08.2002 р. та Лісунова Н.В. –представник за довіреністю №б/н від 03.08.2010р.

Від відповідача: Жуков Є.С. - представник за довіреністю № б/н від 14.06.2010р. та Ткаченко Д.Ю. - представник за довіреністю № б/н від 14.06.2010р.;

Від третьої особи: Гайдаржі К.П. - представник за довіреністю № 1515 від 16.06.2010р.;

СУТЬ СПОРУ: у позовній заяві позивач просив суд: Позовну заяву ЗАТ "ХХІ століття" до ТОВ "Берег-Інтертрейд", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", про визнання недійсним договору комісії та додаткової угоди до нього –задовольнити в повному обсязі; визнати недійсним договір комісії № 1/12 від 01.12.2004 р., укладений між ЗАТ "ХХІ століття"та ТОВ "Берег-Інтертрейд"; визнати додаткову угоду до договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р., укладені між ЗАТ "ХХІ століття"та ТОВ "Берег-Інтертрейд"- недійсною.

15 жовтня 2010 року до канцелярії суду від ТОВ "Берег-Інтертрейд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, підписане представником заявника Жуковим Є.С., що діяв на підставі довіреності.

Суд дійшов до висновку про необхідність відмовити заявнику у задоволенні його клопотання, виходячи з наступного.

У судовому засіданні 15.10.2010 р. заявник заявив вказане клопотання усно. Обґрунтовуючи необхідність задоволення клопотання, заявник посилався на те, що у провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 4/90-10-2601, апеляційна скарга ЗАТ "ХХІ століття"на рішення, по якій буде розглядатись Одеським апеляційним господарським судом, однак лише після розгляду касаційної скарги ЗАТ "ХХІ століття"на ухвалу про забезпечення позову по справі № 4/90-10-2601 від 16.06.2010 р. у Вищому господарському суді України.

Представник заявника, посилаючись на ст. 79 ГПК України, просив суд зупинити провадження по справі № 22/160-10-3864 до розгляду справи № 4/90-10-2601 в касаційній та відповідно апеляційній інстанціях.

Заперечуючи проти задоволення такого клопотання, представник позивача зазначив, що рішення по справі № 4/90-10-2601, що є предметом оскарження у Одеському апеляційному господарському суді, ґрунтується саме на договорі комісії та додатковій угоді до нього, дійсність яких оскаржується у межах справи № 22/160-10-3864. Отже, представник позивача зробив висновок, що необхідності та підстав для задоволення такого клопотання відповідача у суду немає.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, а також беручи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що оскільки ТОВ "Берег-Інтертрейд"обґрунтовувало свої позовні вимоги в межах справи № 4/90-10-2601 саме договором комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. та додатковою угодою до нього, а отже рішення по справі № 4/90-10-2601 ґрунтується саме на договорі комісії № 1/12 від 01.12.2004 р., - підстави для зупинення розгляду справи на підставі клопотання ТОВ "Берег-Інтертрейд"в порядку ст. 79 ГПК України відсутні.

Позивач звернувся із заявою про поновлення строку позовної давності, у відповідності до якої Закрите акціонерне товариство I СТОЛІТТЯ"вважає причини пропущення строку позовної давності поважними в зв'язку з тим, що про порушення своїх прав дізналося тільки після звернення до суду ТОВ "Берег-Інтертрейд"з позовною заявою у 2010 році.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі тривалого часу, майже шість років, сторони виконували взяті на себе обов'язки, що підтверджує їх дійсні наміри, стосовно укладеного договору комісії.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Тобто, ЗАТ I століття"мало час до 01.12.2007р. звернутися до суду с позовною заявою про визнання недійсним договору комісії та пропустило строк, відведений законодавством.

Розглянувши вищезазначену, заяву суд доходить до висновку, що її слід відхилити, при цьому суд виходить з наступного відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, але позивачем не було надано жодного доказу в підтвердження поважності причин пропущення строку позовної давності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надала заперечення, відповідно до яких просить суд у задоволенні позовних вимог ЗАТ століття"до ТОВ "Берег-Інтертрейд"відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях.

05 листопада 2010 року, до суду від ТОВ "Берег-Інтертрейд"надійшов відзив на позовну заяву про визнання недійсними договору комісії та додаткової угоди до нього, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, доводами та висновками позивача.

Так відповідач, у своєму відзиві зазначає, що неможливо погодитись з висновком позивача про те, що метою спірного договору є передача позивачем відповідачу земельної ділянки для будівництва житлового будинку, а умови оскаржуваного договору фактично не містять ознак договору комісії але містять всі ознаки договору про відчуження права на забудову.

Відповідач звернув увагу суду на те, що такий висновок позивача у повній мірі не відповідає обставинам справи та спрямований на введення суду в оману та досягнення позивачем найбільш вигідних для себе результатів. В обґрунтування своєї позиції, відповідач довів до відома суду, що позивач висловлює різні позиції щодо одних і тих самих правовідносин, в одному випадку наполягаючи, що правовідносини між сторонами виникли саме на підставі договору комісії, а в іншому випадку –оскаржує такий договір, зазначаючи, що останній є удаваним.

Пояснюючи таке ствердження, відповідач, зокрема, посилається на позицію самого позивача, яка була викладена ним у межах розгляду іншої господарської справи, а саме: справи № 23/47-09-1746 за позовом ЗАТ "ХХІ століття"до ТОВ "Берег-Інтертрейд"та ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"про визнання недійсною Додаткової угоди від 27.12.2007 р. до договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. укладеної між сторонами по дійсній справі.

Відповідач стверджує, що у межах розгляду вказаної справи № 23/47-09-1746, позивач у позовній заяві зазначав, що на виконання вимог рішення виконкому Одеської міської ради від 30.09.2004 р. № 545, ЗАТ "ХХІ століття"уклало з ТОВ "Берег-Інтертрейд"договір комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. Більш того, посилаючись на ст.ст. 202, 203, 204 та 638 ЦК України, позивач вказував, що сторони уклали договір комісії, погодивши всі його істотні умови, використавши вільне волевиявлення та сподіваючись отримати певний результат внаслідок виконання цього договору на погоджених умовах.

Відповідач стверджує, що факт укладення в межах обговорюваних правовідносин саме договору комісії, а не будь-якого іншого договору, встановлений господарським судом, зокрема, в межах розгляду справи № 23/47-09-1746, а отже на думку відповідача, враховуючи положення ч. 2 ст. 35 ГПК України, відсутня необхідність у доказуванні обставини щодо укладення саме договору комісії, оскільки ця обставина була встановлена рішенням по справі № 23/47-09-1746.

Відповідач також зауважує, що позивач, посилаючись на факт укладення між ЗАТ "ХХІ століття" та Виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідних договорів на підставі рішення Одеської міської ради від 11.10.2004 р. № 3264-ІV та рішення Виконкому Одеської міської ради від 30.09.2004 р. № 545, самостійно зазначає, що для реалізації проекту з будівництва вказаного будинку 01.12.2004 р. між ЗАТ "ХХІ століття"та ТОВ "Берег-Інтертрейд"було укладено саме договір комісії № 1/12.

У своєму відзиві відповідач не погоджується з висновком позивача, вважає неприйнятним та необґрунтованим зауваження позивача на ніби-то порушення нормами оскаржуваного договору положень ст. 1014 ЦК України. Відповідач з цього приводу посилається на п. 2.1.6. договору комісії, відповідно до якого умови договорів, укладених Комісіонером на виконання цього договору, визнаються сторонами як найбільш вигідні для Комітента. Отже, на думку відповідача, вказаною нормою сторони жодним чином не порушили приписи ст. 1014 ЦК України, оскільки: по-перше, оскаржуваним договором не передбачені конкретні вказівки щодо майбутніх договорів, а по-друге, комісіонер був зобов’язаний вчиняти правочини відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

У відзиві зазначено, що оскільки Комісіонер, укладаючи передбачені законодавством договори (договір про спорудження № 2/12 від 01.12.2004 р. та ін..), діяв в межах приписів чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) , можна говорити про належне виконання вимог ст. 1014 ЦК України та відсутність будь-яких протиріч між умовами оскаржуваного договору та коментованою статтею.

Позивач у позовній заяві зазначав, що умови оскаржуваного договору передбачають саме безповоротний перехід прав та обов’язків від Комітента до Комісіонера, а саме перехід права на земельну ділянку.

На думку відповідача, таке ствердження позивача є провокуючим та завідома неправдивим, оскільки оскаржуваним договором комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. та Додатковою угодою до нього від 27.12.2007 р. взагалі не передбачається прямий обов’язок щодо передання ТОВ "Берег-Інтертрейд" прав на земельну ділянку, як один із основних та/або істотних умов договору.

Таким чином, на думку відповідача, наступні змоги позивача обґрунтувати ніби-то порушення вимог законодавства щодо користування земельною ділянкою призначеною для будівництва, з посиланням на ст. 81 Закону України "Про оренду землі", не мають під собою правового підґрунтя.

У підсумок своїх доводів, відповідач, посилаючись на положення ст. 203 ЦК України, зазначив, що дійсними обставинами справи підтверджується факт укладення саме договору комісії, а обставини за яких було укладено оскаржуваний договір комісії та Додаткову угоду до нього повністю відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

01 грудня 2004 року між ЗАТ "ХХІ століття" та ТОВ "Берег-Інтертрейд" було укладено договір комісії № 1/12. Відповідно до п. 1.1. договору комісії, ТОВ "Берег-Інтертрейд"(комісіонер) зобов’язується за дорученням ЗАТ "ХХІ століття"(Комітент) за плату від свого імені провести організаційні заходи по будівництву житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26/28, ввести його в експлуатації та оформити права власності на об’єкти інвестування.

Відповідно до п. 2.1.2. договору комісії, ТОВ "Берег-Інтертрейд" зобов’язується прийняти на себе виконання функцій Замовника та Забудовника у повному обсязі, передбаченому діючим законодавством України, включаючи організацію розробки робочих креслень, підготовку та організацію будівництва житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26/28, реалізацію та (або) передачу створеної в результаті будівництва нерухомості.

В свою чергу, згідно п. 2.2.3. договору комісії, ЗАТ "ХХІ століття" зобов’язується передати Комісіонеру (ТОВ "Берег-Інтертрейд") функції Замовника та Забудовника, окрім представницьких, а саме: організації отримання технічних умов, проектно-кошторисної документації, передбачених діючим законодавством дозволів на будівництво; організації проведення технічного нагляду, супровід проектування, проходження експертизи та затвердження проекту та інших, не передбачених договором комісії.

Згідно п. 2.1.3. договору комісії, Комісіонер зобов’язується з метою виконання умов даного договору прийняти від Комітента майнові права на умовах Правил ФФБ "Одеса", на Об’єкт будівництва, а відповідно до п. 2.2.7. договору комісії Комітент зобов’язується передати Комісіонеру майнові права на Об’єкт будівництва на умовах Правил ФФБ "Одеса"до введення об’єкту в експлуатацію та оформлення права власності на учасників ФФБ, які інвестували свої кошти в будівництво житла.

Додатковою угодою від 27.12.2007 р. до договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. сторони домовились внести зміни до договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. шляхом викладення у новій редакції пункти 1.3, 1.4 та 5.3, а також доповнити його пунктами 3.4. та 3.5.

Так, згідно п. 1.3. договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р., сторони дійшли згоди про те, що за виконання умов даного договору, комісіонер отримує комісійну винагороду в розмірі 100% прибутку від реалізації майнових прав, за винятком площ, вказаних у п. 1.3.1 даного договору, які будуть передані комітенту після здачі Об’єкту будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.3.1 договору комісії, комітент після завершення будівництва має право на оформлення права власності на частини Об’єкту будівництва, а саме: шість паркінгів, загальною площею не більше 265 кв.м., два офіси на 2-му поверсі, загальною площею не більше 315,5 кв.м. та одну квартиру № 38 на 9-му поверсі, загальною площею не більше 317,7 кв.м.

Згідно п. 1.3.2. договору комісії, у разі, якщо Комітент, виконуючи функції підрядника будівництва об'єкта, перевищує суму фінансування будівництва в розмірі 62 577 982 грн., в т.ч. 10 429 663,67 грн. ПДВ (далі –сума фінансування), настає один з наступних правових наслідків за вибором замовника:

1.3.2.1. Комітент виплачує Комісіонеру повну вартість незавершених робіт не пізніше 10 днів, починаючи з 02.05.2008 р., яка буде визначена незалежним експертом, визначеним Комісіонером.

1.3.2.2. Загальна площа, яку Комітент повинен отримати згідно п. 1.3.1. договору, зменшується на кількість квадратних метрів, вартість яких дорівнює вартості робіт, невиконаних Комітентом в зв'язку з перевищенням суми фінансування (тобто невиконання Комітентом всього об'єму робіт в межах вказаного в даному пункті суми фінансування будівництва).

Місце розташування квадратних метрів, які перейдуть у власність замовнику, визначаються в наступному порядку: паркінги, офіси, квартира.

В разі, якщо загальна кількість квадратних метрів, які будуть придбані Комісіонером, є недостатнім для оформлення права власності на об'єкт (паркінг, квартиру або офіс) в цілому, Комісіонер має право викупити недостатню кількість квадратних метрів у Комітента.

При цьому вартість квадратних метрів, які перейдуть у власність Комісіонеру, визначається згідно з цінами ФФС "Одеса"для жилих приміщень та ринковою вартістю для паркінгів та офісів, яка визначається незалежним експертом, визначеним Комісіонером.

Комітент вважається таким, що перевищив суму фінансування об'єкта, якщо в ході будівництва об'єкта Комісіонером в час перевірки будівництва об'єкта буде встановлений факт неможливості завершення будівництва об'єкта та вводу його в експлуатацію в межах 62 577 982 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.3.3. договору комісії, в разі, якщо Комітент не завершить будівництво об'єкта та ввід його в експлуатацію до 01.05.2008р. та/або в ході будівництва об'єкта Комісіонером буде встановлено факт неможливості завершення будівництва об'єкта вищезазначений строк та/або Комітентом буде порушено графік виконання робіт, Комітент сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості невиконаних в строк робіт. Комісіонер на власний розсуд замість оплати штрафу, може зменшити отриману Комітентом площу, на відповідну кількість квадратних метрів, вартість яких рівняється розміру штрафу.

Згідно п. 1.3.4. договору комісії, в разі, якщо Комітент порушить графік виконання робіт та/або не завершить будівництво об'єкта та ввід його в експлуатацію до 01.05.2008 р. та/або перевищить суму фінансування внаслідок несвоєчасності фінансування Комісіонером по договору підряду, штрафні санкції та умови, вказані в п.п.1.3.2., 1.3.2.1., 1.3.2.2., 1.3.3. даного договору до Комісіонера не застосовуються.

Пунктом 1.4. договору комісії передбачено, що Комітент передає Комісіонеру на комісію майнові права на об'єкт будівництва для організації інвестування будівництва житла по програмі ФФС "Одеса", управителем якою є ВАТ "ВіЕйБі Банк".

У своїй позовній заяві позивач, посилаючись на ст.ст. 1011, 1013, 1014 та 1018 ЦК України зазначив, що як вбачається з тексту оспорюваного договору і додаткової угоди до нього, ЗАТ "ХХІ століття"фактично повністю позбавляється всіх прав, належних йому, як комітенту, визначених договором комісії та гарантованих ЦК України (435-15) , та надає Комісіонеру –ТОВ "Берег-Інтертрейд"повне та виключне право вирішувати в чому полягають інтереси позивача, які саме дії та в яких обсягах здійснювати за договором комісії. роблячи висновок, позивач зазначив, що умови договору комісії повністю протирічать переліченим вище нормам закону, оскільки вони передбачають не тільки повне схвалення комітентом будь-яких майбутніх дій комісіонера, але й містять умови про дії комісіонера, які явно і прямо порушують права та інтереси комітента.

Відповідач зазначив, що такий висновок позивача є неприйнятним та необґрунтованим, посилаючись на те, що відповідно до ч.1. ст. 1014 ЦК України дійсно комісіонер зобов’язаний вчинити правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. На рівні з цим, вказаною нормою визначено, що якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов’язаний вчинити правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач послався на п. 2.1.6 договору комісії, відповідно до якого, умови договорів, укладених Комісіонером на виконання цього договору, визнаються сторонами як найбільш вигідні для Комітента.

Так, посилаючись на п. 1.2. договору комісії, відповідач зазначив. що з метою залучення коштів для будівництва житла, Комісіонер зобов’язується від свого імені укласти договори про спорудження за програмою ФФБ "Одеса"із АТ "ВАБанк" як управителем, а також виконати всі необхідні процедури та укласти договори, передбачені Законом України "Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) . На підставі цього договору Комісіонер наділяється повноваженнями укласти з АТ "ВАБанк"наступні договори: договір про спорудження; договір іпотеки майнових прав на об’єкт будівництва; договір відступлення майнових прав; договори обов’язкового страхування.

На виконання вимог п. 1.2. договору комісії, 01 грудня 2004 р. між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд" було укладено договір про спорудження № 2/12 (далі –"договір про спорудження").

Предметом договору про спорудження було встановлено, що ВАТ "ВАБанк"створює Фонд фінансування будівництва "Одеса"(далі –"ФФБ") для залучення коштів фізичних та юридичних осіб (далі –"Довірителі") з метою фінансування будівництва Об’єкту будівництва. Банк діючи в інтересах Довірителів, замовляє у позивача організацію спорудження Об’єкту будівництва, а останній, як Забудовник, бере на себе зобов’язання організувати будівництво Об’єкту будівництва та передати право власності на відповідні об’єкти інвестування разом із правовстановлюючими документами Довірителям.

У договорі про спорудження, ТОВ "Берег-Інтертрейд" був зобов’язаний виконувати функції Замовника спорудження Об’єкта будівництва.

ТОВ "Берег-Інтертрейд", відповідно до договору про спорудження, власними силами та засобами за рахунок власних або запозичених коштів з застосуванням вітчизняних або імпортних матеріалів та обладнання будує "під ключ"Об’єкт будівництва на земельній ділянці, оформленій відповідачем або третьою особою, що перебуває у договірних відносинах з відповідачем, під будівництво, та здає Приймальній комісії, а ВАТ "ВАБанк" засновує ФФБ та замовляє від імені своїх Довірителів необхідну кількість квартир або приміщень соціально-побутового призначення.

Відповідач також зазначив, що ТОВ "Берег-Інтертрейд", виконуючи свої обов’язки згідно договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. 07 грудня 2005 року уклало т ЗАТ "ХХІ століття" договір Генерального підряду на будівництво житлового будинку №14 (надалі –"договір підряду").

Відповідно до договору підряду ЗАТ "ХХІ століття", як підрядник, зобов’язувався по завданню ТОВ "Берег-Інтертрейд", як замовника будівництва, на свій страх та ризик, власними та залученими силами виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по будівництву Об’єкта будівництва та здати Об’єкт будівництва замовнику в експлуатацію у встановлені договором строки, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом Об’єкт будівництва та сплатити його у встановлений договором строк.

Як зазначив у своєму відзиві на позов відповідач, окрім договору про спорудження та договору генерального підряду, враховуючи неодноразове збільшення договірної вартості робіт з будівництва, з метою забезпечення безперервного фінансування будівництва, ТОВ "Берег-Інтертрейд" було змушене залучити кредитні кошти на завершення будівництва.

Так, 10 березня 2006 р. з метою належного виконання обов’язків передбачених договором комісії, між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд" був укладений Кредитний договір № 08/06ю. Відповідно до Кредитного договору, ВАТ "ВАБанк"надало ТОВ "Берег-Інтертрейд" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, в розмірі 1 000 000 (один мільйон) доларів США під 14 % річних. Кредит надавався позивачу для будівництва житлового будинку (п. 1.2. Кредитного договору). Термін користування кредитом –до 16:00 09.09.2007 р. Надалі, шляхом укладення додаткових угод розмір кредиту було збільшено до 3 500 000 (три мільйони п’ятсот тисяч) доларів США під 16 % річних зі строком повернення до 16:00 01.06.2009 р.

Відповідач, в обґрунтування позиції щодо укладення саме договору комісії, повідомив суд також про те, що на виконання оскаржуваного договору відповідач уклав також наступні договори: Іпотечний договір від 03.12.2004 р. укладений між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд"на забезпечення виконання договору про спорудження № 2/12 від 01.12.2004 р.; Іпотечний договір від 14.03.2006 р., укладений між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд"на забезпечення виконання Кредитного договору № 08/06ю від 10.03.2006 р.; договір добровільного страхування будівельно-монтажних робіт № 2601-05Р-247/05 від 05.12.2005 р.; договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами при виконанні будівельно-монтажних робіт № 2601-13Р-248/05 від 05.12.2005 р.

Обґрунтовуючи відсутність порушення положеннями договору комісії вимог ст. 1014 ЦК України, відповідач зазначив, що: по-перше, оскаржуваним договором не передбачені конкретні вказівки щодо майбутніх договорів, а по-друге, комісіонер був зобов’язаний вчиняти правочини відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зауважив, що оскільки Комісіонер, укладаючи передбачені законодавством договори (договір про спорудження № 2/12 від 01.12.2004 р. та ін..), діяв в межах приписів чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) , можна говорити про належне виконання вимог ст. 1014 ЦК України та відсутність будь-яких протиріч між умовами оскаржуваного договору та коментованою статтею.

Позивач, обґрунтовуючи відсутність в оскаржуваному договорі ознак договору комісії, зазначив, що договір комісії за своєю природою не є договором про відчуження майна або будь-яких прав комітентом на користь комісіонера, оскільки предметом такого договору є виключно правовідносини з надання послуг. Позивач, зокрема, вказав, що Комісіонер не набуває прав на будь-яке майно самого комітента, що не узгоджується з тим фактом, що за умовами оскаржуваного договору комісії фактично вся будівля, за виключенням 6-ти паркінгів, 2-х офісних приміщень та квартири № 38, переходить у власність Комісіонера –тобто ТОВ "Берег-Інтертрейд".

На думку відповідача, таке зауваження позивача у даному випадку є недоречним, оскільки, як зазначає сам позивач, відповідно до ст. 1013 ЦК України, комісіонер має право на комісійну плату. Більш того, Комітент повинен виплатити Комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідач звернув увагу суду, що відповідно до п. 1.3. договору комісії (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 27.12.2007 р.), сторони дійшли згоди про те, що за виконання умов даного договору Комісіонер отримує комісійну винагороду у розмірі 100 % прибутку від реалізації майнових прав, за винятком площ, вказаних у п. 1.3.1. даного договору, які будуть передані Комітенту після здачі Об’єкту в експлуатацію.

Роблячи висновок, відповідач зауважує, що укладаючи договір комісії та всі наступні, пов’язані з ним договори та документи, єдиним бажаним та передбачуваним результатом для ЗАТ "ХХІ століття" були наслідки, передбачені в п. 1.3.1 договору комісії. Тобто єдиним та остаточним результатом для позивача, було отримання останнім права на оформлення права власності на частину Об’єкту будівництва.

Такий висновок, на думку відповідача, підтверджується і документально, і фактичною поведінкою позивача, оскільки протягом існування правовідносин між сторонами, ЗАТ "ХХІ століття"різноманітними способами намагалось збільшити розмір своєї частки прибутку від будівництва будинку, посилаючись при цьому саме на договір комісії: оскаржуючи дійсність Додаткову угоду від 27.12.2007 р. в межах розгляду господарської справи № 23/47-09-1746, оскаржуючи договір про спорудження № 2/12 від 01.12.2004 р. в межах розгляду господарської справи № 15/02-10-98 та ін.

У позовній заяві позивач зазначив, що умови оскаржуваного договору передбачають безповоротній перехід прав та обов’язків від комітента до комісіонера, а саме перехід права на земельну ділянку, перехід прав та обов’язків замовника будівництва і т.д.

Зокрема, у позовній заяві зазначено, що метою спірного договору є передача позивачем відповідачу земельної ділянки для будівництва житлового будинку, не зважаючи на те, що предметом договору є комісійні послуги. На думку позивача, аналіз тексту оспорюваного договору свідчить про те, що фактично його умови не містять ознак договору комісії, але містять всі ознаки договору про відчуження права на забудову.

Відповідач, заперечуючи проти такого доводу позивача, зазначив, що таке ствердження Позивача є провокуючим та завідомо неправдивим, оскільки оскаржуваним договором комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. та Додатковою угодою до нього від 27.12.2007 р. взагалі не передбачається прямий обов’язок щодо передання ТОВ Берег-Інтертрейд"прав на земельну ділянку, як один із основних та/або істотних умов договору, а отже, наступні змоги позивача обґрунтувати ніби-то порушення вимог законодавства щодо користування земельною ділянкою призначеною для будівництва, з посиланням на ст. 81 Закону України "Про оренду землі", не мають під собою правового підґрунтя.

На думку відповідача, той факт, що останній звертається до суду з вимогою про визнання договору комісії та додаткової угоди до нього недійсними, посилаючись на ніби-то їх удаваність (ст. 235 ЦК України) майже через шість років з моменту укладення договору, є немаловажним та таким, що підтверджує надуманість позовних вимог позивача.

Відповідач, звернув увагу, що відповідно до ст. 257 ЦК України до правовідносин, що розглядаються, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, а отже, враховуючи, що оскаржуваний договір комісії укладений 01.12.2004 р., строк, у межах якого позивач міг звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу закінчився 01.12.2007 р.

Посилаючись на ст. 179 ЦПК України, та враховуючи, що у позовній заяві позивач жодним чином не пояснює суду та не обґрунтовує обставин в результаті яких було пропущено строк позовної давності, відповідач вказує на відсутність таких підстав та про те, що позовні вимоги вигадані позивачем з метою ухилення від виконання своїх обов’язків за договором та задоволення своїх незаконних вимог щодо отримання будинку у свою власність.

Відповідно до п. 3. Додаткової угоди, пунктом 3.4. договору комісії передбачено, що підписанням даної Додаткової угоди сторони підтверджують, що комісіонер на дату підписання даної Додаткової угоди виконав зобов’язання, передбачені договором комісії № 1/12 від 01.12.2004 р., належним чином, Комітент будь-яких претензій до Комісіонера за Договором комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. не має. Комітент підтверджує, що всі договори, укладені Комісіонером, пов’язані з будівництвом Об’єкту відповідають його (Комітента) інтересам, укладені в межах виконання договору комісії та відповідають чинному законодавству України.

Відповідач звернув увагу суду на те, що текст оскаржуваної додаткової угоди від 27.12.2007 р. на підставі вільного волевиявлення був узгоджений та прийнятий сторонами, про що свідчить печатки сторін та власні підписи уповноважених представників (керівників) сторін, а отже, позивач, підписуючи оскаржувану додаткову угоду, не заперечував та визнавав, що правовідносини між сторонами закріплені саме договором комісії, який належним чином виконується ТОВ "Берег-Інтертрейд", і що жодних претензій щодо його виконання у ЗАТ "ХХІ століття" немає.

Як зазначив відповідач у своєму відзиві, на момент укладення Кредитного договору, враховуючи строк завершення будівництва та здачі готового Об’єкту в експлуатацію, ТОВ "Берег-Інтертрейд" був впевнений, що кредит буде погашено за рахунок прибутку, отриманого від реалізації майнових прав на об’єкти інвестування за Правилами ФФБ "Одеса". Однак, враховуючи факти порушення ЗАТ "ХХІ століття"своїх зобов’язань, на даному етапі відповідач позбавлений можливості виконати свої зобов’язання перед ВАТ "ВАБанк" за Кредитним договором, що в свою чергу призвело до пред’явлення вимог ВАТ "ВАБанк" до ТОВ "Берег-Інтертрейд"щодо погашення суми заборгованості за Кредитним договором.

21 квітня 2010 р. господарським судом Одеської області по справі № 32/29-10-1253 за позовом ВАТ "ВАБанк"до ТОВ "Берег-Інтертрейд"про стягнення 4 720 016, 72 доларів США та 2 377 210, 78 грн. позовні вимоги Банку задоволені у повному обсязі.

Відповідач зазначив, що таким чином, в результаті порушення позивачем своїх зобов’язань, у ТОВ "Берег-Інтертрейд"виникли грошові зобов’язання перед ВАТ "ВАБанк" у сумі 4 720 016, 72 доларів США та 2 377 210, 78 грн. за договором кредиту, який був укладений відповідачем безпосередньо для забезпечення безперервного фінансування будівництва будинку, на виконання своїх обов’язків за договором комісії.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, звертає увагу суду на те, що позивач намагається ввести в оману суд, а за рахунок задоволення своїх позовних вимог ухилитись від виконання своїх обов’язків за договорами укладеними з відповідачем та як результат будь-яким чином незаконно отримати результат договірних відносин.

Відповідач, зокрема, посилається на факт зловживання довірою з боку Президента ЗАТ "ХХІ століття" Пряхіна, який умисно, маючи намір заволодіти чужим майном, незаконно укладав договори купівлі-продажу майнових прав на квартири, що знаходяться в Об’єкті будівництва. На підтвердження такої інформації, відповідач надав суду копію Постанови про порушення кримінальної справи та прийнятті його до свого провадження від 30.06.2010 р., відповідно до якої було порушено кримінальну справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння Пряхіним грошовими коштами у розмірі 946 208 грн.

Відповідач також зазначив, що факт завершення будівництва будинку свідчить про намір ТОВ "Берег-Інтертрейд"виконати умови договору комісії, досягти узгоджених з позивачем результатів та отримати комісійну плату за виконання договору комісії.

Дійсні обставини справи, факт завершення будівництва, на думку відповідача, спростовують доводи позивача про відсутність в оскаржуваному договорі ознак договору комісії, оскільки такі вимоги позивача спрямовані лише на незаконне ухилення від виконання своїх обов’язків за договором комісії та аж ніяк не узгоджуються з дійсними обставинами відносин.

Отже, з урахуванням вище наведеного, суд дійшов до наступного висновку:

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (Комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (Комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок Комітента.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2004 року між ЗАТ "ХХІ століття" та ТОВ "Берег-Інтертрейд" було укладено договір комісії № 1/12. Відповідно до розділу 1 договору комісії, ТОВ "Берег-Інтертрейд"(комісіонер) зобов’язується за дорученням ЗАТ "ХХІ століття"(Комітент) за плату від свого імені провести організаційні заходи по будівництву житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26/28, ввести його в експлуатації та оформити права власності на об’єкти інвестування (п. 1.1. договору комісії).

Відповідно до п. 1.2. договору комісії, з метою залучення коштів для будівництва житла, Комісіонер зобов’язується від свого імені укласти договори про спорудження за програмою ФФБ "Одеса"із АТ "ВАБанк"як управителем, а також виконати всі необхідні процедури та укласти договори, передбачені Законом України "Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (978-15) . На підставі цього договору Комісіонер наділяється повноваженнями укласти з АТ "ВАБанк"наступні договори: договір про спорудження; договір іпотеки майнових прав на об’єкт будівництва; договір відступлення майнових прав; договори обов’язкового страхування.

На виконання вимог п. 1.2. договору комісії, 01 грудня 2004 р. між ВАТ "ВАБанк"та ТОВ "Берег-Інтертрейд" було укладено договір про спорудження № 2/12.

Предметом договору про спорудження було встановлено, що ВАТ "ВАБанк"створює Фонд фінансування будівництва "Одеса"(далі –"ФФБ") для залучення коштів фізичних та юридичних осіб (далі –"Довірителі") з метою фінансування будівництва Об’єкту будівництва. Банк діючи в інтересах Довірителів, замовляє у позивача організацію спорудження Об’єкту будівництва, а останній, як Забудовник, бере на себе зобов’язання організувати будівництво Об’єкту будівництва та передати право власності на відповідні об’єкти інвестування разом із правовстановлюючими документами Довірителям.

У договорі про спорудження, ТОВ "Берег-Інтертрейд" був зобов’язаний виконувати функції Замовника спорудження Об’єкта будівництва.

ТОВ "Берег-Інтертрейд", відповідно до договору про спорудження, власними силами та засобами за рахунок власних або запозичених коштів з застосуванням вітчизняних або імпортних матеріалів та обладнання будує "під ключ"Об’єкт будівництва на земельній ділянці, оформленій відповідачем або третьою особою, що перебуває у договірних відносинах з відповідачем, під будівництво, та здає Приймальній комісії, а ВАТ "ВАБанк"засновує ФФБ та замовляє від імені своїх Довірителів необхідну кількість квартир або приміщень соціально-побутового призначення.

Відповідач також зазначив, що ТОВ "Берег-Інтертрейд", виконуючи свої обов’язки згідно договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р. 07 грудня 2005 року уклало т ЗАТ "ХХІ століття"договір генерального підряду на будівництво житлового будинку №14 (надалі –"договір підряду").

Відповідно до договору підряду ЗАТ "ХХІ століття", як підрядник, зобов’язувався по завданню ТОВ "Берег-Інтертрейд", як замовника будівництва, на свій страх та ризик, власними та залученими силами виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи по будівництву Об’єкта будівництва та здати Об’єкт будівництва замовнику в експлуатацію у встановлені договором строки, а замовник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом Об’єкт будівництва та сплатити його у встановлений договором строк.

Відповідно до умов п. 2.1.2. договору комісії, ТОВ "Берег-Інтертрейд"зобов’язується прийняти на себе виконання функцій Замовника та Забудовника у повному обсязі, передбаченому діючим законодавством України, включаючи організацію розробки робочих креслень, підготовку та організацію будівництва житлового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Онілової, 26/28, реалізацію та (або) передачу створеної в результаті будівництва нерухомості.

Згідно п. 2.2.3. договору комісії, ЗАТ "ХХІ століття", в свою чергу, зобов’язується передати Комісіонеру (ТОВ "Берег-Інтертрейд") функції Замовника та Забудовника, окрім представницьких, а саме: організації отримання технічних умов, проектно-кошторисної документації, передбачених діючим законодавством дозволів на будівництво; організації проведення технічного нагляду, супровід проектування, проходження експертизи та затвердження проекту та інших, не передбачених договором комісії.

Відповідно до ст. 1013 ЦК України, Комітент повинен виплатити Комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Так, згідно п. 1.3. договору комісії № 1/12 від 01.12.2004 р., сторони дійшли згоди про те, що за виконання умов даного договору, комісіонер отримує комісійну винагороду в розмірі 100% прибутку від реалізації майнових прав, за винятком площ, вказаних у п. 1.3.1 даного договору, які будуть передані комітенту після здачі Об’єкту будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.3.1 договору комісії, комітент після завершення будівництва має право на оформлення права власності на частини Об’єкту будівництва, а саме: шість паркінгів, загальною площею не більше 265 кв.м., два офіси на 2-му поверсі, загальною площею не більше 315,5 кв.м. та одну квартиру № 38 на 9-му поверсі, загальною площею не більше 317,7 кв.м.

Згідно п. 1.3.2. договору комісії, у разі, якщо Комітент, виконуючи функції підрядника будівництва об'єкта, перевищує суму фінансування будівництва в розмірі 62 577 982 грн., в т.ч. 10 429 663,67 грн. ПДВ (далі - сума фінансування), настає один з наступних правових наслідків за вибором замовника: