Товариство з обмеженою відповідальністю "Другий капітал"звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Едикт"та Товариства з обмеженою відповідальністю "Струм"про визнання договору недійсним.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2008 р. порушено провадження у справі № 41/315, розгляд справи було призначено на 20.10.2008 року, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агентство Фондових Технологій".

20.10.2008 року представник відповідача 1 через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про відвід судді.

Ухвалою В.о. Голови Господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. від 20.10.2008 року № 41/315 подана заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Едикт" була залишена без задоволення.

Матеріали справи були повернуті судді Спичаку О.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 21.10.2008 розгляд справи призначено на 14.11.2008 року.

В судовому засіданні 14.11.2008 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги, надав суду докази та пояснення по суті спору.

Відповідач -1 в судове засідання не з’явився, однак через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача - 2 та третьої особи в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 14.11.2008 року розгляд справи відкладено на 26.11.2008 року.

В судове засідання 26.11.2008 року представник відповідача –2 та третьої особи повторно не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.12.2008 року.

В судовому засіданні яке відбулося 22.12.2008 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а також через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю подання додаткових доказів по справі.

Представник відповідача –1 проти зазначеного клопотання не заперечує.

Крім того, в судовому засіданні 22.12.2008 року представники сторін подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/315, яке судом задоволено.

Ухвалою суду від 22.12.2008 року розгляд справи відкладено на 23.01.2009 року.

В судове засідання, яке відбулося 23.01.2009 року учасники процесу не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином, представник відповідача подав через канцелярію господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою учасників процесу, ухвалою суду від 23.01.2009 року розгляд справи відкладено на 23.02.2009 року.

В судому засіданні 23.02.2009 року представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, а також клопотання про призначення комплексної судової експертизи.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Ухвалою суду від 23.02.2009 року, у зв’язку з неявкою представників відповідача-2 та третьої особи розгляд справи відкладено на 03.04.2009 року.

В судовому засіданні 03.04.2009 року суд розглянув клопотання позивача про проведення комплексної судової експертизи та зважаючи на обставини справи, для розяснення питань та встановлення фактів, що потребують спеціальних знань, господарський суд прийшов до висновку про необхідність призначення судової комплексної експертизи, задовольнив клопотання позивача частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2006 року призначено судову комплексну судову експертизу, проведення яких доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

30.08.2010 року матеріали справи № 41/315 було повернуто на адресу Господарського суду міста Києва без виконання, у зв’язку з не неможливістю надання висновку судово-технічної експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

У зв’язку з тим, що матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва, ухвалою від 31.08.2010 року розгляд справи було призначено до розгляду на 20.09.2010 року.

Учасники процесу в судове засідання 20.09.2010 року не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Ухвалою від 20.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2010 року надав усні пояснення по справі.

В судове засідання 08.10.2010 року представник відповідача 1 не з’явився, вимоги ухвали від 20.09.2010 року не виконав, однак подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 08.10.2010 року не з’явилися, вимоги попередньої ухвали не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 08.10.2010 року розгляд справи було відкладено на 05.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2010 року надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 05.11.2010 року представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечував та крім того, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд розглянув та задовольнив.

Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 05.11.2010 року не з’явилися, про причину неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 05.11.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/315, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв’язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 05.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 15.11.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2010 року позовну вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 15.11.2010 року представник відповідача 1 подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання 15.11.2010 року не з’явилися, про причину неявки суд не повідомили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

01 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Струм"(далі –відповідач 2, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична агенція "Едикт"(далі –відповідач 1, продавець) було укладено Договір № Б-08/04/01/2/1 купівлі –продажу цінних паперів (далі - Договір), пунктом 1.1. сторони погодили, що у відповідності з цим Договором продавець керуючись вимогами Цивільного коксу України (435-15) , Господарського кодексу України (436-15) , Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок" (3480-15) , "Про деревне регулювання ринку цінних паперів в Україні", зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити вказані в цьому пункті цінні папери (далі –ЦП), на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору загальна договірна вартість ЦП складає 5 053 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1 Договору продавець передає ЦП покупцю по акту прийому –передачі протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору купівлі –продажу ЦП.

Позивач вважає, що Договір №Б-08/04/01/2/1 купівлі –продажу цінних паперів від 01.04.2008 року, який укладений між відповідачами, є недійсним оскільки, зміст спірного Договору суперечить чинному законодавству, укладений внаслідок помилки, підписаний з перевищенням повноважень, а також укладений з метою збільшити грошові зобов’язання боржника у справі про банкрутство.

В обґрунтування того, що спірний Договір порушує права позивача, останній стверджує, що укладення вказаного Договору значною мірою вплинуло на обсяг прав позивача у загальних зборах кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Струм"№ Б-39/06-08, оскільки зобов’язання боржника внаслідок укладення Договору значно збільшились.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, стверджуючи, що спірний Договір жодним чином не порушує права позивача, а надані позивачем пояснення та докази не свідчать про його фіктивність чи обман.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання ; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач в обґрунтування своїх вимог стверджував, що спірний Договір укладено лише з метою збільшити грошові зобов’язання відповідача 2 у справі про банкрутство № Б-39/06-08, а тому заявив клопотання про призначення комплексної експертизи.

У зв’язку з необхідністю встановлення певних фактів та обставин справи що потребують спеціальних знань, судом ухвалою від 03.04.2009 року було частково задоволено клопотання позивача та призначено комплексну судову експертизу, на вирішення експерта поставлені наступні питання:

- чи виготовлений текст, проставлено печатки та підписи на Договорі купівлі –продажу цінних паперів № Б-08/04/01/2/1 від 01 квітня 2008 року у той час, яким він датований а саме 01 квітня 2008 року;

- чи виконано підписи на Договорі купівлі –продажу цінних паперів № Б-08/04/01/2/1 від 01 квітня 2008 року тими особами, від імені яких вони зазначені, або іншими особами.

Разом з тим, експертне дослідження проведене не було, у зв’язку з ненаданням сторонами необхідного обсягу документів для його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України (435-15) , нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зважаючи на те, що позивачем не надано, а судом не встановлено належних підстав та доказів того, що спірний Договір на момент його укладення порушував права позивача, господарський суд приходить до висновку, що підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд, –

1. В позові відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.