До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"до товариства з обмеженою відповідальністю "Сінклер"про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.09.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони досягли згоди щодо укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, погодивши всі істотні умови, при цьому досягнення згоди було оформлено шляхом укладення попереднього договору. Однак, отримавши проект договору купівлі-продажу, відповідач не з’явився до нотаріальної контори для його підписання. Крім того, позивач зазначив, що майно, що є предметом договору, перебуває у заставі публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"

Ухвалою суду від 04.10.2010 р. порушено провадження у справі № 6/460 та залучено до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика".

У судове засідання 18.10.2010 р. третя особа не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 11.11.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребування доказів.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач зазначив, що оскільки у строк, встановлений попереднім договором, основний договір не було укладено, зобов’язання є припиненими.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.09.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"та товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер"було укладено попередній договір, посвідчений Кірбаба І.Б., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1180 (далі –попередній договір).

Згідно з п. 1.1 попереднього договору сторони домовились у майбутньому у строк до 01.10.2010 р. укласти основний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 1.2.2 попереднього договору предметом основного договору є нежитлові приміщення підвалу № 1, І, II загальною площею 49,4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35,7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68,7 кв. м., 1-го поверху № 1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284,4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327,9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51.

Згідно з п. 1.2.5 попереднього договору сторони дійшли згоди, що продаж буде вчинено за ціною 5000000,00грн. (п'ять мільйонів грн.) з урахуванням ПДВ.

В силу п.1.2.7 попереднього договору після підписання попереднього договору покупець в якості забезпечення виконання зобов’язань сплачує на розрахунковий рахунок продавця 500000,00 грн. до 28.10.2010 р..

У разі, якщо продавець, одержавши проекти основного договору, ухиляється від виконання зобов’язань за цим договором, покупець вправі звернутися до суду з вимогою про примушення укласти основний договір, на умовах, визначених цим договором (п. 3.1 попереднього договору).

16.09.2010 р. покупець виконав умови попереднього договору сплативши на розрахунковий рахунок Відповідача 500000,00 грн. про підтверджується платіжними дорученнями наданими в матеріали справи.

20.09.2010 р. покупець листом вих. № 01 запропонував продавцю укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та нотаріально посвідчити його 23.09.2010 р. у приватного нотаріуса Кірбаба, І.Б. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 34 о 12 годині 00 хвилин. Крім того, у додатку до листа покупець надав примірник договору купівлі-продажу нежитлових приміщень з істотними умовам,и викладеними у попередньому договорі, та запропонував покупцю надати свої зауваження та пропозиції щодо змісту та умов договору.

Заперечень та пропозицій щодо змісту та умов договору продавець не надав.

23.09.2010 р. продавець для укладання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та нотаріального посвідчення у приватного нотаріуса Кірбаба І.Б. за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 34 о 12 годині 00 хвилин не з'явився, повідомивши покупця про відсутність у нього витягу з реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна для відчуження нежитлових приміщень.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положення аналогічного змісту містяться й у Господарському кодексі України (436-15) (ч. 2 ст. 180 вказаного нормативного акту).

Відповідно до п. 1.1 попереднього договору продавець зобов’язується у майбутньому в строк до у строк до 01.10.2010 р. укласти основний договір купівлі-продажу у нотаріальній формі на умовах визначених цим договором.

Уклавши попередній договір сторони визначили істотні умови основного договору купівлі-продажу: об’єкт (п. 1.1.2), ціну (п. 1.2.5) .

Згідно з умовами попереднього договору сторони зобов’язались прибути до нотаріуса для укладення основного договору у визначений день.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю.

Частина 2 ст. 16 Цивільного кодекс України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 3.1 попереднього договору передбачено право покупця звернутися до суду з вимогою про примушення укласти основний договір, на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 174 Господарського суду України однією з підстав виникнення господарських зобов’язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Продавцем була прийнята пропозиція покупця на укладення в строк до 01.10.2010 р. основний договір купівлі-продажу у нотаріальній формі на умовах визначених у попередньому договорі, що підтверджується підписанням ним попереднього договору та відсутністю заперечень щодо умов основного договору в редакції, наданій покупцем.

Отже у відповідача виник обов’язок підписати основний договір.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договору застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) . Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошу тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України зазначає: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Внаслідок підписання попереднього договору відповідач погодився на укладення договору купівлі-продажу на визначених ним умовах.

Таким чином відмова від підписання договору на попередньо визначених умовах порушує права позивача та вимоги законодавства, а належним способом захисту прав позивача в силу ст. 16 Цивільного кодекс України є визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.09.2010 р. укладеним в редакції запропонованій позивачем.

Судом враховано, що відповідно до договору іпотеки від 21.09.2007 р., укладеного між акціонерним товариством "Банк "Таврика"(іпотекодержателем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер"нежитлові приміщення, що є предметом спірного договору передані в заставу. Однак оскільки листом вих. № 05/124/842 від 08.04.2010 р., наданим в матеріали справи, іпотекодержатель надав згоду на продаж предмета іпотеки (нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51), продаж нерухомого майна, що перебуває у заставі, не суперечить чинному законодавству.

Доводи відповідача про те, що станом на день розгляду справи попередній договір припинив свою дію у зв'язку з не укладенням основного договору, а отже зобов’язання припинились, є такими що суперечать частині 7 ст. 180 ГК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Оскільки даним договором сторони передбачили для себе зобов'язання, які продовжують існувати та не виконані сторонами, попередній договір не можна вважати таким, що припинився. Окрім того, позивач просить визнати укладеним та дійсним договір, істотні умови якого узгоджені сторонами ще до моменту подачі позову до суду, в строк протягом якого сторони зобов'язалися укласти основний договір купівлі-продажу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Оскільки відповідачем було прийнято пропозицію позивача про укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень і сторонами досягнути згоди щодо істотних умов, відмова відповідача в подальшому є порушенням зобов’язання та прав позивача.

Позивачем було дотримано порядок укладення договору, тому позовні вимоги судом вбачаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити.

Вважати укладеним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 23.09.2010 р., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51, між товариством з обмеженою відповідальністю "Сінклер"(01054, м. Київ, вул. Воровського 29 Б, код 35031855) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"(01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, 13/2 Б, офіс 3, код 37147250) у наступній редакції:

Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень

Товариство, з обмеженою відповідальністю "Сінклер"(код 35031855, зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 21.03.2007 р.), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 29 б, далі - продавець та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандфліт", (код 37147250, зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 07.06.2010 р.), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославів вал, 13/2 Б, офіс 3, далі - покупець, що надалі разом іменуватимуться також як "сторони", уклали Договір про наступне:

1. Продавець відповідно до умов цього договору продає (передає у власність), а покупець приймає та оплачує згідно умов цього договору нежитлові приміщення: підвалу № 1, І, II загальною площею 49, 4 кв. м., № 2а, 3 загальною площею 35, 7 кв. м., № 2, 4-7 загальною площею 68, 7 кв. м., 1-го поверху №1, II, 1-8 загальною площею 111, 4 кв. м. в нежитловій будівлі літ. "А-2"та нежитлові приміщення 2-го поверху № 1-14 загальною площею 284, 4 кв. м. та 3-го поверху № 1-16 загальною площею 327, 9 кв. м. в літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 51.

2. За погодженням сторін продаж нежитлових приміщень вчинено за 5000000,00 грн. (п'ять мільйонів грн.) з урахуванням ПДВ.

3. Порядок розрахунків між сторонами наступний:

5000000,00 грн. (п'ять мільйонів грн.) грн. сплачуються покупцем, продавцю протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення договору на поточний рахунок продавця.

Під час розрахунків між сторонами враховується грошова сума, що була сплачена покупцем на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 500000,00 (п'ятсот тисяч) грн., 00 коп. відповідно до попереднього договору від 13.09.2010 р..

4. Балансова вартість майна, що відчужується становить 3865000,00 (три мільйони вісімсот шістдесят п'ять тисяч грн., 00 коп.).

5. Передача нежитлових приміщень, що відчужуються здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі в день підписання відповідного Договору.

6. Продавець зобов'язаний передати покупцю технічний паспорт на нежитлові приміщення, проект електрозабезпечення приміщень.

7. Плата за нотаріальне посвідчення цього договору, в тому числі в розмірі державного мита сплачується продавцем.

Відповідно до п. 9 ст. 1, п.8 ст. 2, п. 6 ст. 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується покупцем.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сінклер"(01054, м. Київ, вул. Воровського, 29 Б, код 35031855) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"(01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, 13/2 Б, офіс 3, код 37147250) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Грандфліт"(01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, 13/2 Б, офіс 3, код 37147250) з Державного бюджету України 17 грн. зайво сплаченого державного мита.