За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

до Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." (м. Київ) в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." (м.Дніпропетровськ)

про стягнення неустойки за користування орендованим приміщенням у сумі 6 638,04 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Іванченко І.С. - гол.спец./юр. (дов. № 88 від 10.12.09р.)

від відповідача: Анісімова Ю.В. - юрисконсульт (дов. № 206 від 21.05.10р.)

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." (м. Київ) в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." (далі-відповідач) про стягнення неустойки за користування орендованим приміщенням у сумі 6 638,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Між позивачем та відповідачем 01.05.2006р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2400-ОД, відповідно до умов якого з метою ефективного використання державного майна позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення та частину даху площею 30 (14,9+15,1) кв.м., розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 68, на 4-му та даху поверхах 4-х поверхового будинку. Договір було укладено на строк з 01.05.2006р. по 01.04.2007р.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На підставі викладеної норми закону, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2400-ОД від 01.05.2006р. було продовжено з 01.04.2007р. по 01.03.2008р. та з 01.03.2008р. по 01.02.2009р.

Листом № 18-03-01201 від 11.02.2009р. позивачем було повідомлено відповідача про припинення дії договору оренди № 12/02-2400-ОД від 01.05.2006р. з 01.02.2009р., у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Відповідачем орендоване приміщення за актом приймання-передачі повернуто не було, у зв'язку з чим на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з нього неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 638,04 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на лист № 18-03-01201 від 11.02.2009р., але ним не надані докази, які підтверджують надсилання вказаного листа відповідачу та відповідно отримання його останнім, що свідчить про недоведеність факту повідомлення відповідача про припинення у встановленому договором та законом порядку договору оренди. Долучений до матеріалів справи реєстр не може бути прийнятий в якості належного доказу повідомлення, у зв'язку з тим, що з нього не вбачається, що даний лист отриманий представником відповідача, оскільки підписи в реєстрі є різними, в той час, як прізвище отримувача збігається. Крім того, підтвердженням продовження строку дії договору є той факт, що відповідач фактично користується орендованим майном та сплачує орендну плату своєчасно та в повному обсязі, а позивач в свою чергу приймає орендні платежі.

У судовому засіданні 28.10.10р. було оголошено перерву по 10.11.10р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

Між позивачем та відповідачем 01.05.2006р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2400-ОД (далі-договір), відповідно до умов якого з метою ефективного використання державного майна позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення та частину даху площею 30 (14,9+15,1) кв.м., розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, 68, на 4-му та даху поверхах 4-х поверхового будинку. Договір було укладено на строк з 01.05.2006р. по 01.04.2007р. (п.п. 1.1., 10.1. договору).

У відповідності до положень п. 7.3 договору оренди, на відповідача було покладено обов'язок письмово повідомити позивача не пізніше, ніж за 30 (тридцять) діб про свій намір щодо завершення, припинення або розірвання даного договору.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Але, як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.04.2007 року по 01.02.2009р. будь-яких повідомлень від відповідача про намір припинити дію договору оренди на адресу позивача не надходило.

На підставі вищевикладеного, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2400-ОД від 01.05.2006р. було продовжено з 01.04.2007р. по 01.03.2008р. та з 01.03.2008р. по 01.02.2009р., відповідно.

Листом № 18-03-01201 від 11.02.2009р. позивачем було повідомлено відповідача про припинення дії договору оренди № 12/02-2400-ОД від 01.05.2006р. з 01.02.2009р., у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

У якості доказу отримання відповідачем вказаного вище листа, позивачем долучено до матеріалів справи реєстр № 18-03-01201 від 11.02.09р., з якого вбачається, що 25.02.09р. нарочно представником відповідача Прокоп'євим Д.Е. було отримано кореспонденцію за № 2400.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час позивач продовжує користуватися предметом оренди за спірним договором та виконує свої зобов'язання щодо сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідачем орендоване приміщення за актом приймання-передачі повернуто не було, у зв'язку з чим на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з нього неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 6 638,04 грн.

Господарським судом також встановлено.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, а також ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, згідно якої правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на лист № 18-03-01201 від 11.02.2009р., але ним не надані докази, які підтверджують надсилання вказаного листа відповідачу та, відповідно, отримання його останнім, що свідчить про недоведеність факту повідомлення відповідача про припинення у встановленому договором та законом порядку договору оренди. Долучений до матеріалів справи реєстр не може бути прийнятий в якості належного доказу повідомлення, у зв'язку з тим, що з нього не вбачається, що даний лист отриманий представником відповідача, оскільки підписи в реєстрі є різними, в той час, як прізвище отримувача збігається.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів належного повідомлення відповідача про припинення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-2400-ОД від 01.05.2006р. позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення неустойки за користування орендованим приміщенням у сумі 6 638,04 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову. Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , ст.ст. 759, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В задоволенні позову відмовити.