ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
За позовом
|
Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс"
|
до
|
Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра"
|
про
|
стягнення 123 703,02 грн.
|
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: Подлужна Р.Г. (довіреність № 10/2 від 11.10.2010р.);
від відповідача: Жорова В.Л. (довіреність № 13-11-5933 від 30.03.2010р.).
В судовому засіданні 09 листопада 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Промислово страховий альянс"(позивач) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра"(відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 123 703,02 грн., з них 3% річних в розмірі 93620,37 грн. та інфляційних втрат в сумі 30082,65 грн.
Протягом перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (збільшив) свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 157716,65 грн., з них 3% річних в розмірі 123992,42 грн. та інфляційних втрат в сумі 33724,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо повернення вкладу та процентів на вклад з депозитного рахунку згідно з умовами договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06 жовтня 2008 року та не виконане рішення Господарського суду про стягнення суми заборгованості за вкладом та процентами на вклад за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06 жовтня 2008 року. Відтак, позивач, у зв’язку із порушенням відповідачем грошового зобов’язання по повернення вкладу та сплати процентів на вклад за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 від 06 жовтня 2008 року просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій за порушення останнім грошового зобов’язання.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечив належним чином.
Ухвалою від 28.10.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 09.11.2010р.
Ухвала суду, позовна заява, уточнення позовних вимог надсилались відповідачу на його адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна у матеріалах справи), докази чого місяться в матеріалах справи.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
06 жовтня 2008 року між ЗАТ "Промислово страховий альянс"(надалі –Вкладник або Клієнт) (правонаступником якого є позивач, що вбачається з положень Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія свідоцтва в справі) і відповідачем (далі по тексту –Банк або Кредитор) (разом - сторони), було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 16/2008/Ю000474 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір або Договір вкладу), згідно з умов п. 1.1 якого Вкладник перераховує на вкладний рахунок № 2652 4 001263 001 в філії ВАТ КБ "Надра", відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2006/02/Ю025 від 29.12.2006р., грошові кошти в сумі 600 000,00 грн. (далі –Вклад).
Строк Вкладу –4-ри місяці. Дата повернення Вкладу –06 лютого 2009 року (п. 1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору вкладу визначений розмір процентної ставки за користування Вкладом в розмірі 21 % річних.
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивач належними чином виконав взяті на себе зобов’язання за Договором та перерахував суму Вкладу на рахунок, що підтверджується банківською випискою (копія виписки в справі).
Відповідно до п. 3.4.2 Договору Банк зобов’язаний забезпечити повне збереження та повернення Вкладу з нарахованими процентами.
При розрахунку процентів приймається метод факт/факт, який полягає у нарахуванні процентів за Вкладом виходячи з фактичної кількості днів перебування Вкладу на зберіганні у Банку і фактичної кількості днів у календарному році (п. 4.3 Договору вкладу).
При закінченні строку дії Договору, сплата процентів і повернення Вкладу здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок Вкладника зазначений в р. 8 Договору (п. 3.4.5 Договору вкладу).
Позивач зазначає, що після спливу строку дії Договору відповідач взяті на себе зобов’язання щодо повернення суми Вкладу та процентів на Вклад не виконав, у зв’язку з чим Клієнт був змушений звернутися до Господарського суду про стягнення заборгованості за Договором вкладу на загальну суму 642115,07 грн. з них 600000,00 грн. –сума Вкладу та 42115,07 грн. –процентів на Вклад.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 7/170 від 03.04.2009р. (копія рішення в справі), яке набрало законної сили, з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованості за Договором вкладу на загальну суму 642115,07 грн. з них 600000,00 грн. –сума Вкладу та 42115,07 грн. –процентів на Вклад.
Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами"№ 516 від 03.12.2003 року (z1256-03)
, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно з п. 3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами"№ 516 від 03.12.2003 року (z1256-03)
банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У відповідності до ст. 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність"(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.
Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом (2121-14)
та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. "Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк "Надра"у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк "Надра"призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009р. до 10.02.2010р. та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.
Постановою Правління НБУ № 452 від 05.08.2009р. продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра"шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Згідно з ч. 2 статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність"банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України (435-15)
) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15)
, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що за невиконання або несвоєчасне зобов’язань сторони несуть відповідальність, згідно з чинним законодавством України.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи все вищезазначене, враховуючи обставини, встановлені Господарським судом та викладені ним в рішенні Господарського суду міста Києва під час розгляду справи 7/170 від 03.04.2009р., зокрема, щодо стягнення суми Вкладу та процентів на Вклад, а також беручи до уваги те, що термін дії Договору закінчився 06.02.2009р., тобто строк повернення суми Вкладу та процентів на Вклад настав, а сума депозитного Вкладу та процентів на Вклад Вкладнику не повернута, чим порушено вимоги Договору та чинного законодавства України, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також той факт, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат не відносяться до штрафних санкцій, а відтак, протягом дії мораторію можуть бути нараховані та заявлені позивачем, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача за період з лютого 2009 року по вересень 2010 року сума інфляційних втрат в розмірі 110 366,26 грн. та 3% річних за період з 07.02.2009р. по 09.11.2010р. у сумі 33 724,23 грн. (за 639 днів).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 144 090,49 грн. з них 3% річних в розмірі 33 724,23 грн. та інфляційних втрат в сумі 110 366,26 грн.
Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1655,66 грн. (1440,90 грн. державного мита та 214,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра"(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, будинок, 15) на користь Приватного акціонерного товариства "Промислово страховий альянс"(ідентифікаційний код: 22134155, адреса: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сергія Тюленіна, будинок, 23) грошові кошти в сумі 144 090,49 грн. (сто сорок чотири тисячі дев’яносто гривень 49 копійок) та судові витрати в розмірі 1 655,66 грн. (одна тисяча шістсот п’ятдесят п’ять гривень 66 копійок). Видати наказ.
рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання повного тексту рішення 15.11.2010р.