Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 526, 530, 549- 551, 610- 612, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230- 231 ГК України, контракт № КБ-2009/200 від 27.08.2009р.

08.06.2010р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 26.07.2010р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 26.07.2010 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладався на 09.08.2010 р. В судовому засіданні, продовженому 09.08.2010 р., представник відповідача, згідно ст. 69 ГПК України, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, у зв’язку з розходженням даних по обґрунтуванню суми стягнення, а також у зв’язку з неявкою представника позивача судове засідання було відкладено на 19.08.2010 р., в судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.08.2010 р.

Відповідачем було заявлено клопотання про призначення та проведення почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису на актах приймання-передачі виконаних робіт.

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийняте до розгляду.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд визнав клопотання відповідача обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню і суд вважає, що для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи необхідно призначити судову почеркознавчу експертизу, для встановлення факту, що потребує спеціальних знань.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках –призначення господарським судом судової експертизи;..

Ухвалою суду від 25.08.2010р. провадження по справі зупинялось до одержання висновку почеркознавчої експертизи.

Згідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновляє провадження по справі після усунення обставин, які зумовили її зупинення.

В зв’язку з усуненням обставин, згідно яких було зупинено провадження по даній справі, провадження по справі було поновлено, судове засідання призначено на 29.12.2010р.

Судовий процес ведеться із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, а саме: програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

27.08.2009р. між ТОВ "Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП" (далі-позивач) та ТОВ "Промінвестекскавація" (далі-відповідач) був укладений контракт № КБ-2009/200 на технічне обслуговування (далі-контракт).

На виконання своїх зобов’язань за контрактом, за період з 30.12.2009р. по 26.04.2010р., позивач здійснив виконання робіт відповідачу на загальну суму 673970 грн. 80 коп.

Згідно з п. 4.2 контракту, проведення робіт здійснюється в робочому графіку, узгодженому сторонами.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 1 від 25.01.2010р. до контракту № КБ-2009/200 від 27.08.2009р. сторони узгодили, що п. 4.2. розділу "Вартість виконаних робіт та порядок розрахунків" викласти в наступній редакції: "Проведення робіт здійснюється в робочому графіку виконавця, узгодженому сторонами: Роботи здійснюються робочим персоналом в кількості 6-ти чоловік. Загальний норматив –462 чоловіко-годин за тиждень".

Згідно з п. 4.3 договору, оплата здійснюється замовником по рахунку, що виставляється виконавцем на підставі акту виконаних робіт за звітний період.

Факт виконання робіт, їх вартість, об’єми та якість підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт та податковими накладними на загальну суму 673970 грн. 80 коп. (долучено до матеріалів справи).

За виконані роботи позивач надав відповідачу рахунки на загальну суму 673970грн. 80 коп., а саме:

- рахунок № КБ-00981/2 від 30.12.2009р. - 56097 грн. 36 коп.;

- рахунок № КБ-0000039 від 13.01.2010р. - 56097 грн. 36 коп.;

- рахунок № КБ-0000040 від 13.01.2010р. - 41 грн. 18 коп.;

- рахунок № КБ-0000089 від 26.01.2010р. - 56097 грн. 36 коп.;

- рахунок № КБ-0000090 від 26.01.2010р. - 64 грн. 75 коп.;

- рахунок № КБ-0000147 від 11.02.2010р. - 84146 грн. 04 коп.;

- рахунок № КБ-0000148 від 11.02.2010р. - 32 грн. 21 коп.;

- рахунок № КБ-0000211 від 26.02.2010р. - 84146 грн. 04 коп.;

- рахунок №КБ-0000212 від 26.02.2010р. - 105 грн. 40 коп.;

- рахунок № КБ-0000275 від 11.03.2010р. - 84146 грн. 04 коп.;

- рахунок № КБ-0000276 від 11.03.2010р. - 123 грн. 55 коп.;

- рахунок № КБ-0000359 від 26.03.2010р. - 84146 грн. 04 коп.;

- рахунок № КБ-0000360 від 26.03.2010р. - 183 грн. 16 коп.;

- рахунок № КБ-0000459 від 12.04.2010р. - 84146 грн. 04 коп.;

- рахунок № КБ-0000460 від 12.04.2010р. - 158 грн. 38 коп.;

- рахунок № КБ-0000532 від 26.04.2010р. - 84146 грн. 04 коп.;

- рахунок № КБ-0000533 від 26.04.2010р. - 93 грн. 85 коп.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобов’язання.

30.03.2010р. позивач направив відповідачу претензію (вих. № 3299-100) про сплату залишку заборгованості.

Згідно зі ст. 530 ГПК України, якщо строк виконання боржником зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо зобов’язання негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

На момент розгляду справи по суті доказів сплати суми залишку боргу відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача щодо невірного розрахунку суми заборгованості судом до уваги не приймається, поскільки відповідач без поважних причин не провів звірку взаєморозрахунків сторін, тоді як позивач неодноразово звертався до відповідача з даною пропозицією, контрозрахунок суду не надав.

Крім того, на виконання своїх зобов'язань за контрактом позивач здійснював виконання робіт з технічного обслуговування транспорту відповідача, в процесі чого сторонами підписувались акти виконаних робіт, які приймались відповідачем, з метою правильного відображення господарсько-договірних правовідносин, на підставі актів виконаних робіт, згідно умов п.п.4.1-4.5 контракту з додатковою угодою, позивачем неодноразово надавались відповідачу рахунки і податкові накладні з посиланням на номер і дату контракту, які також приймались відповідачем і фіксувались засобами бухгалтерського та податкового обліку, що спричиняло виникнення податкового кредиту і відшкодування, відповідачу податку на додану вартість із державного бюджету; платіжним дорученням №52 від 16.02.2010р. на часткове перерахування грошових коштів відповідач не лише визнав вищезазначений контракт укладеним, а й засвідчив наявність заборгованості за ним та підтвердив обґрунтованість досудової вимоги позивача №3299-100 від 30.03.2010р. шляхом додаткового перерахування грошових коштів платіжними дорученнями №№619-623 від 19.04.2010р.

Заперечення відповідача щодо кількості людино-годин, витрачених позивачем на виконання своїх зобов’язань, також до уваги не приймаються, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам, а саме, п.4.2 контракту із змінами від 25.01.2010р. зазначена нормативна кількість витрат людино/годин на тиждень без зазначення фактичної їх витраченої кількості, яка в свою чергу визначалась в процесі виконання робіт та відображалась в актах за відповідний період з урахуванням їх вартості згідно п.4.1 контракту. Фактично на виконання робіт по ТО і ТР за відпрацьовані людино/години за період з 11.12.2009р. по 25.04.2010р., було витрачено 7920 людино/годин на 673168 грн. 32 коп., що підтверджується актами згідно додатку №4 до контракту та матеріалів, витрачених на ці роботи, на загальну суму 802 грн. 48 коп., що підтверджується 8 актами згідно додатку №1 до контракту.

Твердження відповідача щодо неналежного оформлення актів з протиправним використанням печатки та підпису особи без належних повноважень судом до уваги не приймається, поскільки це є компетенція правоохоронних органів, а не господарського суду.

Крім того, відповідно п. 3.4.1 "Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлення на виготовлення печаток і штампів" затв. Наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17 (z0264-99) , відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Отже, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома і дозволу її керівника .

Приписами ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, відповідач не довів належних доказів на обґрунтування своїх заперечень.

Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості відповідача за контрактом перед позивачем складає 527556 грн. 65 коп.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано.

Відповідно до умов п. 6.2 контракту, рахунок, оформлений виконавцем на умовах оплати (по факту виконання робіт за контрактом), не сплачений замовником в установлений строк, розглядається виконавцем, як порушення умов договору та дає право виконавцю стягувати з замовника пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного позивачем пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 19562грн. 21 коп.

Згідно проведеного судом перерахунку пред’явленої до стягнення суми пені, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню, складає 19280 грн. 10 коп. В решті пред’явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред’явленій необґрунтовано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань позивачем пред’явлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 2828 грн. 15 коп. та сума індексу інфляції в розмірі 2447грн. 65 коп.

Судом, в судовому засіданні, проведено перерахунок пред’явленої до стягнення суми 3% річних та суми індексу інфляції та встановлено, що сума 3% річних та сума індексу інфляції, які підлягають стягненню складають: сума 3% - 2688 грн. 07коп., сума індексу інфляції - 2447грн. 61 коп. В решті пред’явлених до стягнення сум слід відмовити, як пред’явлених необґрунтовано.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230- 232 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестекскавація", юридична адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118А, ( р/р 26007301150068 в філії "ЦГО ПИБ в м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, МФО 305493, ОКПО 33273087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП", юридична адреса: 50012, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 13 (р/р 26003123000155 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, ОКПО 32410991) 527556грн. 65коп. основного боргу, 2447грн. 61коп. суми індексу інфляції, 2688грн. 07коп. суми 3% річних, 19280грн.10коп. пені, 5519 грн. 72 коп. державного мита, 236 грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.