Апеляційний суд Луганської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 року
Справа № 2-3256/10
Провадження № 22ц/782/444/13
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs32868304) )
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Кострицького В.В.,
суддів: Сергєєвої С.В.,Стахової Н.В.,
при секретарі: Зеленській К.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника апелянта ОСОБА_2
на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 серпня 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа ОСББ "Скіф", про визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що згідно ордеру на житлове приміщення № 04229 йому, у складі сім'ї чотири особи була надана 3-х кімнатна квартира, загальною площею 70,135 кв.м., житловою площею - 40,94 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1. Повністю пай за квартиру був сплачений в 1994 р. та її вартість, згідно довідки ОСББ "Скіф" складає 4501,97 грн. 23.10.1996 р. шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_4 був розірваний та ним було отримано свідоцтво про розірвання шлюбу. Між ним та відповідачкою ОСОБА_4 постійно відбувалися сварки та він був вимушений залишити своє місце проживання в даній квартирі, періодично він заходив до неї, але постійно жити там не мав можливості, оскільки відповідач створювала такі умови, поставила залізні двері, поміняла замки. Вважає, що вказана квартира належить їм в рівних частках, оскільки була придбана в період шлюбу, пай був виплачений ним у період шлюбу, та що відповідач порушує його права, перешкоджаючи в її користуванні. Вважає, що строк позовної давності він не пропустив, оскільки звернувся до суду, коли дізнався, що відповідачка має намір лишити його права власності на вказану квартиру, дізнався він в 2005 р. Крім того, він постійно сплачує комунальні послуги та у спірній квартирі до теперішнього часу знаходяться його особисті речі. Позивач просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за відповідачкою ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
Заочним рішенням Артемівського районного суду М.Луганська від 18 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені повністю. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_7 не погодившись із вказаним рішенням подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_2, в якій вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з однобічним розглядом справи та не повним дослідженням доказів та обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу виниклих правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, якій 23.10.1996 р. було розірвано, актовий запис № 597 (а.с. 9 т.1). Від даного шлюбу сторони дітей не мають. Згідно ордеру на житлове приміщення № 04229 позивачу ОСОБА_3, у складі сім'ї чотири особи була надана 3-х кімнатна квартира, загальною площею 70,135 кв.м. житловою площею - 40,94 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5 т.1). Повністю пай за квартиру був сплачений позивачем ОСОБА_3 в 1994 р. та її вартість, згідно довідки ОСББ "Скіф" складає 4501,97 грн. (а.с. 7 т.1). Позивач ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та є членом ОСББ "Скіф" та за вказаною адресою мешкають: ОСОБА_4 та її діти - ОСОБА_5 та ОСОБА_2- відповідачі по справі (а.с.6 т. 1), позивач ОСОБА_3 з 1995року за вказаною адресою не проживає (а.с. 39 т.1). Згідно договору № 7 "Луганський домобудівельний комбінат" за рахунок своїх коштів сплатив за свого робітника ОСОБА_3 50% вартості квартири (1126 тис. крб. а.с. 12 т.1 ). Позивач ОСОБА_3 сплачував комунальні послуги за квартиру, що підтверджується копіями квитанцій на а.с. 172-176 т.1 та членські внески в ОСББ "Скіф", про що маються також відповідні квитанції на а.с. 177-178 т.1. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №47 від 05.12.1996 р. вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 19041 грн., вартість 1/2 частини квартири складає 9520,50 грн. (а.с. 210-215) і Слідчим відділом СУГ УМВД України в Луганської області була порушена кримінальна справа № 05/06-9324 за ознаками злочину ст. 190 ч. 3 КК України за фактом незаконного заволодіння чужий майном, в тому числі і квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 253). 10.11.2009 р. була винесена постанова про закриття кримінальної справи в частині незаконного заволодіння чужим майном, в тому числі і квартирою за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України та 13.11.2009 р. вказане кримінальна справа направлена для перевірки законності та обґрунтованості прийнятого рішення в прокуратуру Луганської області (а.с. 263 т.1) 10.06.1995 р.. ОСОБА_3 була написана розписка ОСОБА_4, згідно якої сторони поділили сумісне майно порівну, за спільною згодою, будь-яких претензій позивач ОСОБА_3 не має (а.с. 153 т.1). 22.04.1997 р. позивачем ОСОБА_3 в присутності свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була написана розписка, згідно якої він передає ОСОБА_4 1/2 частину спірної квартири, придбаної у шлюбі, зі сплатою в розстрочку, строком на 2 роки, вартістю 4000 доларів США (7360 грн.), у випадку виплати вищевказаної суми зобов'язався переписати квартиру на відповідача ОСОБА_4, а у випадку її смерті, свою частину на її доньку ОСОБА_5 (а.с. 153 т. 1 ). Відповідачем ОСОБА_4 22.04.1997р. у присутності свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була написане розписка, згідно якої вона зобов'язується виплатити ОСОБА_3 протягом 2-х років 7360 грн. (4000 доларів США) що складає 1/2 частину спірної квартири, придбаної у шлюбі, у випадку смерті ОСОБА_3, зобов'язується виплатити вказану суму його сестрі ОСОБА_11 (а.с. 36 т.1). Згідно довідки МКП БТІ м. Луганська від 25.07.2007 р. № 15/43-2119 первісно право власності на спірну квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на підставі рішення третейського суду при асоціації "Лойер-Консалтінг-групп" від 14.03.2006р. ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, видавався витяг для застави даної квартири від 03.04.2006р. (а.с.47, 54, 150 т.1 ). Ухвалою Кам'янобрідського райсуду м. Луганська від 13.11.2006р. ОСОБА_2 було відмовлено у видачі виконавчого листа за рішенням третейського суду при асоціації "Лойер-Консалтінг-групп" від 14.03.2006 р. (а.с. 109 т.1). Зазначене рішення є чинним на момент розгляду скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов ОСОБА_3 заявлено обґрунтовано на підставі сімейних відносин і підлягає задоволенню. Строк позовної давності позивачем не був пропущений, оскільки після розірвання шлюбу сторони домовилися про розподіл сумісного майна та позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, оскільки дізнався, що відповідачка ОСОБА_4 має намір розпорядитися квартирою на свій погляд чи порушила його право власності на належну йому частину квартири.Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог позивача підтверджується матеріалами справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання апелянта про позбавлення можливості її довірителя ОСОБА_2 висловити свою думку та надати свої докази, не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи міститься повідомлення про сповіщення відповідача ОСОБА_2 про дату і час розгляду справи ( т.с.2, а.с. 38) з якого видно, що заявник чи член його сім'ї отримав судове повідомлення. Про слухання справи та ухвалення заочного рішення судом було надано оголошення в пресі "Наша Газета" (т.с.2, а.с.40, а.с.51). Крім того, про судовий розгляд 25.02.2013 року як апелянт так і його представник були сповіщенні завчасно, однак в судове засідання не з`явились та додаткових пояснень суду не надали.
Отже, посилання апелянта на відсутність повідомлень суду про слухання справи є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи у відповідності до ст..ст. 74- 76 ЦПК України, про що свідчить зворотне повідомлення та оголошення у газеті.
На а.с.48 т.с.2 міститься конверт адресований відповідачу ОСОБА_2 із вмістом копії заочного рішення, який повернутий до суду по причині: "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, відповідно до заяви відповідача ОСОБА_2 від 22.12.2011р. судом 27.12.2012р. на його адресу було направлено копію судового рішення по справі № 2-3256/10 /т.с. 2 а.с.86/.
Також, з матеріалів вищевказаної справи вбачається, що рішення неодноразово переглядалося апеляційною інстанцією про що були сповіщені всі учасники процесу, в тому числі і заявник ОСОБА_2, у зв'язку з чим колегія суддів не може взяти до уваги посилання представника про те, що суд неналежним чином повідомив його довірителя про ухвалення заочного рішення. ОСОБА_2 з 22.12.2011р. знав про наявність заочного рішення та мав можливість подати заяву про його перегляд.
Крім того, доводи апелянта ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (т.с.2, а.с.168) аналогічні доводам ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 (т.с. 2, а.с. 98-99) і вже перевірялись апеляційним судом Луганської області та їм була надана правова оцінка (т.с.2, а.с. 139-140). Про судовий розгляд 25.02.2013 року як апелянт так і його представник були сповіщенні завчасно, однак в судове засідання не з`явились та пояснень суду не надали.
Інші доводи апеляційної скарги про часткову сплату ОСОБА_4 грошей позивачу за квартиру не свідчать про повну сплату за частку позивача та повне виконання домовленостей, не заважають відповідачці звернутись з відповідними вимогами до суду. Доводи про порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі і не вплинули на суть ухваленого рішення.
Зважаючи на викладене, доводи апелянтів про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника апелянта ОСОБА_2 відхилити. Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня оголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: