Суддя Блажівська О.Є.

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "АНТОНОВ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська загальноосвітня приватна школа І-ІІІ ступенів "Британська міжнародна школа-Київ" про стягнення заборгованості в розмірі 248 783,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 15.10.2010 р.

11.10.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представником Відповідача подано клопотання, у якому Відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв‘язку з неможливістю виконати вимоги ухвали суду від 23.09.2010р., оскільки Відповідачем не отримано копії позовної заяви.

13.10.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представником Відповідача подано клопотання, у якому Відповідач просить суд витребувати у Позивача документи, що засвідчують сплату Позивачем земельного податку в сумі 248783,13 грн. за земельні ділянки кадастровий номер 88:042:018 (м. Київ, вул. Щербакові, 36а) та кадастровий номер 88:106:045 (м. Київ, вул. Толбухіна, 45) у період 12.2008р.-04.2010р.

15.10.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв‘язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. розгляд справи призначено на 03.11.2010р.

У судове засідання 03.11.2010р. представники сторін з’явились.

На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав суду витребувані документи по справі.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить суд відмовити в позові.

В судовому засіданні 03.11.2010р. оголошено перерву.

18.11.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача подано письмові пояснення по справі.

У судове засідання 19.11.2010р. представники сторін з’явились.

Ухвалою суду від 19.11.2010р. залучено до участі у справі у якості третьої особи –Державну податкову інспекцію у місті Києві.

01.12.10 року судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою суду від 09.12.2010 р. розгляд справи було призначено на 22.12.2010 р.

У судове засідання призначене на 22.12.2010 р. з’явились представники сторін, які надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 22.12.2010 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

04 червня 2008 року між Фондом державного майна України та ТОВ "Київська загальноосвітня приватна школа І-ПІ ступенів "Британська міжнародна школа" були укладені Договори № КПБ-69 та №КПБ-68 купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою вул. Щербакова, 36а та вул. Толбухіна, 45 (надалі - земельні ділянки).

Земельні ділянки були відведені Київському механічному заводу під будівництво дитячих дошкільних закладів відповідно до рішення №814 від 29.05.62р., рішення №656/18 від 08.05.77р. Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих та рішення №896/5 від 19.06.78р. Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів та до 23.04.2010 року перебували на балансі Державного підприємства АНТОНОВ".

Відповідно до п. 5.2. Договору № КПБ-68 купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Щербакова, 36а Відповідач після набуття права власності на нежитлове приміщення зобов'язаний укласти договори щодо оформлення правовідносин стосовно використання земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Аналогічне зобов'язання Відповідача передбачене і п. 5.2. Договору №КПБ -69 купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Толбухіна, 45.

Відповідно до Актів прийому-передачі державного майна № 386 та № 387 від 07.07.08р. вказані нежитлові приміщення були передані у власність Відповідача.

Позивачем було направлено до Відповідача Лист № 53/1751 від 09.03.2010р. з проханням відшкодувати Позивачу сплачений ним земельний податок та укласти договір оренди земельних ділянок.

Але, Відповідач Листом № 71 від 16.04.2010р. відмовився від відшкодування Позивачу земельного податку та укладення договору оренди земельних ділянок.

За твердженнями позивача, з травня 2009 року по 23.04.2010р. земельний податок за земельні ділянки сплачувався Позивачем, хоча власником нежитлових приміщень, що розташовані на земельних ділянках був і є Відповідач. Відповідно до розрахунку заборгованості Позивачем було сплачено земельного податку за період з травня 2009 року по квітень 2010року на загальну суму 248 783,13 грн., тому Позивач просить суд стягнути з Відповідача 248 783,13 грн. сплаченого земельного податку.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про систему оподаткування"порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється законом.

Згідно до ст.ст. 9, 48, 69, 78 Бюджетного кодексу України та Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) земельний податок самостійно обраховується платником податку та сплачується платником податку безпосередньо на рахунок бюджету міста Києва, що відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.

Як вбачається з матеріалів справи, положення проекту договору про відшкодування земельного податку № 07-107-10 порушують публічний порядок встановлений в Україні, зокрема ст.ст. 9, 48, 69, 78 Бюджетного кодексу України та ст. 8 Закону України "Про систему оподаткування".

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 219 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вбачається з листа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 8771 від 30.11.2010 р., згідно з поданого розрахунку земельного податку, на 2010 р. за земельні ділянки зареєстровані з 23.04.2010 р. за ТОВ "Київська загальноосвітня приватна школа І-ПІ ступенів "Британська міжнародна школа"станом на 30.11.2010 р. податкові зобов’язання сплачені в повному обсязі.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що повернення помилково та/або надмірно сплачених податків здійснюється в порядку встановленому спільним наказом Державної податкової Адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.02.2005 р. № 58/78/22 (z0247-05) .

Тому позивач не позбавлений можливості, вважаючи свої права порушеними, звернутися до суду у встановленому законодавством порядку та у встановлений законом спосіб за захистом своїх порушених прав.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В позові відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.12.2010р.