Відкрите акціонерне товариство "Будматеріали"(далі –позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області"(далі –банк, відповідач) про визнання недійсним договору застави майнових прав.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 02 липня 2007 року між банком (заставодержатель) та ВАТ "Будматеріали"(заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 93, пунктом 1.1 якого передбачено, що цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 66-2007 від 2 липня 2007 р.

На думку позивача, укладення даного договору здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки генеральним директором товариства були перевищені надані йому повноваження, передбачені Статутом ВАТ "Будматеріали", і договір був укладений без отримання згоди наглядової ради товариства, що є порушенням пп. "ї"п. 7.16, пп. "г"п. 7.22 Статуту ВАТ "Будматеріали" та, відповідно, ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як наголошує позивач, згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням наведеного, ВАТ "Будматеріали"просить суд визнати недійсним з моменту його вчинення договір застави майнових прав № 93, укладений 02 липня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області", правонаступником якого є відповідач, та Відкритим акціонерним товариством "Будматеріали", а також судові витрати у справі покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

14.12.2010 р. до господарського суду Київської області відповідачем було подано відзив на позовну заяву, згідно якого банк вважає, що позовні вимоги товариства не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

02.07.2007 р. між банком та позивачем було укладено Кредитний договір № 66-2007. Відповідно до п. 2.1 договору банк надав позичальнику валютний кредит у сумі 2256984,26 євро, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки, встановлені договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 року, згідно якого позивач передав в заставу банку право вимоги (майнові права), яке належить та буде належати позивачу, за строковими зобов'язаннями за договором поставки обладнання № СR/UА/14961, укладеним між позивачем і акціонерним товариством СЕRІС, Франція, на суму 2655275,60 євро, предметом якого є проектування, постачання, монтаж, пусконалагодження обладнання для виробництва стінової клінкерної цегли.

Відповідач наголошує, що твердження позивача про те, що договір застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. був укладений генеральним директором ВАТ "Будматеріали"з перевищенням повноважень є безпідставними, оскільки відповідно до вимог Статуту товариства для отримання кредиту позивачем було надано банку протокол засідання наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Будматеріали"№ 6 від 15.01.2007 р., відповідно до якого члени наглядової ради товариства вирішили подати вимогу про скликання позачергових загальних зборів акціонерів 12.03.2007 р. для прийняття рішення щодо отримання кредиту та надання майна в заставу і затвердження сум кредиту для реконструкції підприємства. Також позивачем було надано банку протокол загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Будматеріали"від 12.03.2007 р., згідно якого позивачем було вирішено отримати кредит, надати майно товариства, зазначене в додатку № 1 цього протоколу, в заставу та доручити генеральному директору здійснювати всі дії стосовно підписання договорів про надання кредиту товариству та надання майна в заставу.

З огляду на зазначене, банк вважає, що договір застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. укладений відповідно до вимог, які передбачені ст.ст. 203, 207, 208, 209, 210 Цивільного кодексу України та інших нормативно - правових актів, які регулюють цивільні відносини, у зв’язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні 21.12.2010 р. представниками сторін були надані суду пояснення, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 21.12.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

02 липня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області", (заставодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Будматеріали"(заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 93.

Пунктом 1.1 договору застави майнових прав передбачено, що він забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 66-2007 від 02 липня 2007 р., а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до "28"березня 2013 р. кредит у розмірі 2256984,26 євро, проценти за користування ним у розмірі 6-ти місячний ЕURІВОR +5,45% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 6-ти місячний ЕURІВОR +5,45% річних + 2% річних, плату за надання кредиту в сумі, еквівалентній 29500,00 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату здійснення платежу, плату за управління кредитом в розмірі 0,36% річних на невибрану суму за кредитом, інші платежі, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору застави майнових прав заставодавець передає в заставу заставодержателю право вимоги (майнові права), яке належить та буде належати заставодавцю, за строковими зобов'язаннями по наступному контракту - договір поставки обладнання № СR/UА/14961 від 13 березня 2007 року, укладений між позивачем і акціонерним товариством СЕRІС, Франція, на суму 2655275,60 євро, предметом якого є проектування, постачання, монтаж, пусконалагодження обладнання для виробництва стінової клінкерної цегли.

Згідно з п. 1.6 договору застави майнових прав сторони оцінюють майнові права у 14895000,00 грн.

Як слідує з договору, з боку заставодавця він підписаний генеральним директором ВАТ "Будматеріали"Колядюком В.В.

Слід зазначити, що відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, згідно зі статтею 203 ЦК України:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша);

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга);

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя);

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п’ята);

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина шоста).

Як зазначено у п. 1 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. № 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"(зі змінами та доповненнями), вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність в момент укладення договору тих обставин, з якими закон пов’язує визнання договорів недійсними і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Приписами ст.ст. 91, 92 ЦК України визначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з п. 7.21 Статуту ВАТ "Будматеріали"генеральний директор товариства є одноособовим виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю.

Підпунктом г) пункту 7.22 Статуту ВАТ "Будматеріали"встановлено, що до компетенції генерального директора належить прийняття рішень про укладення угод на суму, яка не перевищує 25% балансової вартості активів товариства.

Поряд з цим, згідно підпункту ї) пункту 7.16 Статуту позивача повноваження щодо прийняття рішень про укладення угод на суму від 25% до 50% балансової вартості активів товариства належать до компетенції його наглядової ради.

Балансова вартість активів ВАТ "Будматеріали"станом на 01.07.2007 р. становила 45534900,00 грн.

Відповідно, вартість майнових прав, що передавалися в заставу за оспорюваним договором, оцінена згідно із згадуваним п. 1.6 договору застави майнових прав у 14895000,00 грн., становила 32,71% загальної балансової вартості активів товариства, а відтак рішення про укладення договору застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. мало прийматися наглядовою радою позивача.

З наданого відповідачем протоколу № 6 засідання наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Будматеріали"від 15.01.2007 р. вбачається, що по п’ятому питанню порядку денного було внесено пропозицію щодо необхідності отримання кредиту на реконструкцію підприємства в сумі 2,5 млн. євро та надання майна в заставу.

Відповідно, наглядова рада вирішила: 1) подати вимогу про скликання позачергових загальних зборів акціонерів 12.03.2007 р. з порядком денним: Прийняття рішення про отримання кредиту та надання майна в заставу; 2) запропонувати загальним зборам акціонерів затвердити суму кредиту 2,5 млн. євро для реконструкції підприємства та надати в заставу майно.

Крім того, банком було надано суду протокол загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Будматеріали"від 12.03.2007 р., згідно якого загальними зборами було вирішено: 1) визнати доцільним отримання кредиту; 2) зобов’язати наглядову раду на найближчому засіданні визначити умови отримання кредиту; 3) доручити генеральному директору здійснювати всі дії стосовно підписання договорів про надання кредиту товариству. Крім того, по другому питанню порядку денного ("Надання майна в заставу") збори вирішили: 1) визнати доцільним надання майна в заставу; 2) доручити генеральному директору здійснювати всі дії для надання майна товариства в заставу.

Отже, зазначеними рішеннями наглядової ради та загальних зборів товариства було надано погодження на передачу в заставу майна товариства.

З наданих представниками сторін у засіданні суду пояснень слідує, що в забезпечення зобов’язань за кредитним договором, укладеним між сторонами, банком приймалося в заставу майно позивача.

При цьому будь-яких рішень щодо передачі в заставу майнових прав товариства наглядовою радою в межах її повноважень не приймалося.

Натомість слід зазначити, що згідно з приписами статті 4 Закону України "Про заставу"предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Застава майнових прав врегульована Розділом V того ж закону (2654-12) , згідно з приписами частини першої статті 49 якого заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

При цьому у договорі застави прав, які не мають грошової оцінки, вартість предмета застави визначається угодою сторін (частина четверта ст. 49 Закону України "Про заставу").

Згідно з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Водночас обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).

Сторонами у справі не надано суду доказів наявності погодження наглядовою радою ВАТ "Будматеріали"укладення від імені товариства спірного договору застави майнових прав.

Таким чином, договір застави майнових прав № 93 від 02.07.2007 р. був укладений генеральним директором ВАТ "Будматеріали"Колядюком В.В. з перевищенням повноважень, передбачених Статутом ВАТ "Будматеріали", без отримання згоди наглядової ради, що є порушенням пп. ї) п. 7.16 та пп. г) п. 7.22 Статуту ВАТ "Будматеріали"та, відповідно, частини другої ст. 203 Цивільного кодексу України.

Як зазначалося вище, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою його недійсності (стаття 215 ЦК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги ВАТ "Будматеріали"у даній справі про визнання недійсним договору застави майнових прав підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту його вчинення договір застави майнових прав № 93, укладений 02 липня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської області", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області"(09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 240-А, код ЄДРПОУ 24212161) та Відкритим акціонерним товариством "Будматеріали"(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 52, код ЄДРПОУ 00290995).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Біла Церква Київської області"(09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 240-А, код ЄДРПОУ 24212161) на користь Відкритого акціонерного товариства "Будматеріали"(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 52, код ЄДРПОУ 00290995) 85 (вісімдесят п’ять) гривень 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.