Головуючий у 1 інстанції Мамедова Л.М.
Доповідач Гусєв В.В.
Категорія 55
Апеляційний суд Донецької області
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2013 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Постолової В.Г.
суддів Гусєва В.В., Резникової Л.В.
при секретарі Щербюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 травня 2012 року у квартирі АДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності, представниками відповідача без попередження проведено відключення електричної енергії. Після звернення до відповідача, йому було повідомлено, що відключення електропостачання відбулось за актом про порушення ним правил користування електричною енергією для населення, який було складено 27 січня 2010 року. Позивач вважає, що у відповідача не було підстав для відключення його квартири від енергопостачання, тому своїми діями відповідач грубо порушив його права споживача. З огляду на зазначене, позивач просив визнати неправомірними дії відповідача по складанню акту № 1121114 від 27 січня 2010 року незаконним відключенням від електропостачання йому заподіяна моральна шкода в розмірі 2000 гривень, оскільки вона змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 07 грудня 2012 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" щодо складання акту № 112114 від 27 січня 2010 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення, вимог оплати штрафу за відключення та підключення електричної енергії, відключення електричної енергії від квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, яке відбулось 29 травня 2012 року. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Апелянт вказує на те, що суд в достатньому обсязі не визначився, чи є способом захисту цивільних прав оскарження дій лише щодо факту складання акту, який не встановлює для позивача будь-яких обов*язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно до положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції оскаржується тільки відповідачем. Позивач рішення суду не оскаржує, тому відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність рішення тільки в межах апеляційної скарги відповідача.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відключення відповідачем 07 грудня 2009 року споживача ОСОБА_1 відбулось з порушенням п.27 Правил, оскільки відбулось на 12 день після можливого повідомлення про відключення електричної енергії.
Враховуючи зазначене, суд також виходив з того, що неможливо визнати правомірними дії відповідача по складанню акту № 112114 від 27 січня 2010 року за самовільне підключення споживачем до електромережі після його відключення 7 грудня 2009 року, оскільки останнє відбулось з порушенням Правил користування електричною енергією для населення.
Такий висновок суду є законним та відповідає встановленим обставинам по справі.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і споживачем електричної енергії, яку поставляє відповідач.
Згідно особового рахунку ОСОБА_1 станом на 02 листопада 2009 року у нього склалася заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 82,88 гривень (а.с.91).
Відповідно до завдання відповідача на проведення робіт по відключенню неплатників від 07 грудня 2009 року квартира позивача була відключена від енергопостачання (а.с.83).
05 січня 2010 року позивачем було сплачено на рахунок відповідача 100 гривень, про що свідчить квитанція ощадбанку (а.с.80).
27 січня 2010 року працівниками відповідача було складено акт № 112114 про порушення правил користування електричною енергією для населення, відповідно до якого споживач ОСОБА_1 самовільно зробив підключення електропроводки до електромережі, яка не є власністю споживача, виявити яке представники електропостачальника мали можливість, підключення проводів на сітьовий ввід після відключення електропостачання (а.с.81).
На підставі вказаного акту комісією РЕМ 26 лютого 2010 року позивачу проведений розрахунок збитків в сумі 316,44 гривні (а.с.10).
Відповідно до завдання відповідача від 31 серпня 2010 року також відбулось відключення квартири позивача від енергопостачання (а.с.84).
Відповідно до завдання відповідача від 29 травня 2012 року також відбулось відключення квартири позивача від енергопостачання по акту за самовільне підключення від 27 січня 2010 року (а.с.85).
Згідно з вимогами частин 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона забов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З позовної заяви та пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається і це підтверджено наданими ним документами, що лише після 21 грудня 2009 року він отримав попередження про наявність у нього станом на 21 грудня 2009 року заборгованості в сумі 42,32 гривні з вимогою погашення боргу в 10 денний термін (а.с.86), після чого 05 січня 2010 року зазначена заборгованість була повністю погашена (а.с.80).
З пояснень позивача ОСОБА_1 також вбачається, що відповідач належну йому квартиру від енергопостачання жодного разу, окрім 29 травня 2012 року, не відключав. Про існування акту № 112114 від 27 січня 2010 року та стягнення збитків за зазначеним актом йому не було відомо до травня 2012 року. З початку 2010 року він своєчасно сплачує плату за використану електроенергію і на теперішній час заборгованості не має.
Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (1357-99-п) (далі ПКЕЕН) у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання постачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 21 грудня 2009 року відповідачем було направлено попередження про наявність у нього боргу у сумі 42,32 гривні (а.с.86), проте будь-яких інших попереджень на його адресу не надходило.
З копії завдання відповідача на проведення робіт по відключенню неплатників від 07 грудня 2009 року вбачається, що позивач вже 7 грудня 2009 року був відключеній від енергопостачання.
З пояснень представника відповідача вбачається, що 25 листопада 2009 року позивач попереджався про наявність у нього заборгованості у сумі 82,88 гривень (а.с.83). Проте, будь-яких письмових підтверджень про повідомлення 25 листопада 2009 року позивача про наявність заборгованості та відключення від енергопостачанню не надано.
Судом першої інстанції була надана вірна оцінка зазначеним обставинам та встановлено, що навіть у разі отримання позивачем попередження від 25 листопада 2009 року, відключення його квартири від енергопостачання відбулось з порушенням вимог п.27 ПКЕЕН, тобто на 12 день після попередження.
Зі складеного акту № 112114 від 27 січня 2010 року вбачається, що споживач ОСОБА_1 самовільно зробив підключення електропроводки до електромережі, яка не є власністю споживача, виявити яке представники електропостачальника мали можливість, підключення проводів на сітьовий ввід після відключення електропостачання.
Відповідно до п. 53 ПКЕЕН у разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).
Представник відповідача наполягала в судовому засіданні на тому, що відключення позивача від енергопостачання було проведено саме за самовільне підключення.
Проте, аналіз зібраних судом письмових доказів вказує на підтвердження пояснень позивача про те, що його квартира до 29 травня 2012 року жодного разу не відключалась від енергопостачання.
З пояснень представника відповідача вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово відключався від енергопостачання за самовільне підключення, а саме у 2006 році, 7 грудня 2009 року, 31 серпня 2010 року, 29 травня 2012 року.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що належних доказів про відключення позивача від енергопостачання надано не було, відповідач з позовом до суду про стягнення з позивача вартості необлікованої енергії не звертався, акти про самовільне підключення не складав, за виключенням 27 січня 2010 року (складеного за відсутністю позивача).
Посилання відповідача на те, що позивач ще у 2006 році за несвоєчасну оплату наданих послуг відключався від споживання електричної енергії не підтверджено.
Надані відповідачем копії нарядів на відключення, суд не може взяти до уваги, оскільки позивач ці обставини спростовує і зазначає, що з 2006 року користувався електроенергією, сплачував за її використання плату, з січня 2010 року зовсім не має заборгованості, що не суперечать фактичним обставинам.
З довідки відповідача про споживання позивачем електроенергії за період з січня 2008 року по грудень 2012 року вбачається, що позивач користувався послугами відповідача та сплачував зазначені послуги, з січня 2010 року зовсім не має заборгованості.
Крім того, як видно з зазначеної довідки та актів звірки, представниками відповідача щомісяця проводились обходи зазначеної квартири та встановлювалось щомісячне використання позивачем електроенергії та її оплата.
Як вбачається з акту від 27 січня 2010 року, він складений у відсутності позивача та ним не підписувався.
Розгляд зазначеного акту комісією РЕМ 26 лютого 2010 року також був проведений у відсутність позивача, про час та місце розгляду акту відповідачем він не повідомлявся (а.с.10).
Проте, з заяви позивача на ім*я заступника начальника РЕС вбачається, що він був повідомлений відповідачем про розгляд акту № 112114 від 27 січня 2010 року лише 31 травня 2012 року, тобто після відключення його квартири 29 травня 2012 року (а.с.79).
Крім того, з детальної довідки споживача станом на 06 грудня 2012 року, наданої відповідачем вбачається, що 01 квітня 2010 року у позивача відповідачем був встановлений новий лічильник, що також вказує на те, що в зазначений час він користувався електричною енергією і не був відключений від електропостачання (а.с.90).
Доводи апеляційної скарги в частині того, що суд в достатньому обсязі не визначився, чи є способом захисту цивільних прав оскарження дій лише щодо факту складання акту, який не встановлює для позивача будь-яких обов*язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про право позивача оскаржувати дії відповідача щодо складання акту про порушення правил користування електричною енергією та дій щодо прийняття рішення про нарахування суми збитків, оскільки у випадку позивача, останньому було відключено електричну енергію саме за актом про порушення ПКЕЕН.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач допустив порушення вимог законодавства, а тому висновки суду першої інстанції про визнання дій відповідача по складанню акту № 1121114 від 27 січня 2010 року та вимог по оплаті штрафу за відключення та підключення електричної енергії, а також відключення квартири позивача від електричної енергії, яке відбулось 29 травня 2012 року є законними та обгрунтованими.
Апеляційний суд не приймає до уваги інші доводи апелянта, оскільки вони були предметом дослідження суду першої інстанції і не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" відхилити.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: