У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекфарм"(далі –позивач або Товариство) звернулося до господарського суду з позовом до Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Темп-2"(далі –відповідач або Кооператив) про звернення стягнення на предмет іпотеки нежиле приміщення № 99а площею 185,6 кв.м. та 21/100 частину від нежилого приміщення загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 43 (в літ. А) шляхом передачі права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 04.08.2010, укладеним між Товариством та Кооперативом (далі –Договір іпотеки).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Кооперативом своїх зобов’язань за договором безпроцентної позики від 27.01.2010 (далі – Договір позики) щодо своєчасного повернення позики в сумі 1 130 000 грн. Оскільки в забезпечення виконання Кооперативом вказаних зобов’язань перед Товариством між ними було укладено Договір іпотеки, то Товариство просить погасити вказану заборгованість за рахунок предмета іпотеки.

Відповідач позов визнав частково. У судовому засіданні підтвердив факт наявності непогашеної заборгованості за Договором позики, але зауважив, що відповідно до Договору іпотеки предметом іпотеки є нежиле приміщення № 99а площею 185,6 кв.м., що становить 21/100 частину від загальної площі нежилого приміщення загальною площею 897,7 кв.м. У позовній вимозі фактично йдеться ж мова про два приміщення: площею 185,6 кв.м. та 21/100 частину від нежилого приміщення загальною площею 897,7 кв.м., що на думку відповідача, є подвійним зверненням стягнення на приміщення більшою площею, ніж передбачено Договором іпотеки.

У судовому засіданні 06.12.2010 оголошувалась перерва до 20.12.2010.

20.12.2010 у судовому засіданні представник позивача в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), враховуючи заперечення відповідача, подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить звернути стягнення на предмет іпотеки нежиле приміщення № 99а площею 185,6 кв.м., що складає 21/100 частину приміщення загальною площею 897,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 43 (в літ. А) шляхом передачі права власності на предмет іпотеки.

У судове засідання, призначене на 20.12.2010, представник відповідача не з’явився. про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

27.01.2010 між Кооперативом (Позичальник) та Товариством (Позикодавець) укладено Договір позики, відповідно до пункту 1.1 якого Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором позики, зобов’язується надати Позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов’язується прийняти позику, використати за власним розсудом і повернути надану позику Позикодавцеві у визначений цим Договором позики строк. У зв’язку з тим, що між сторонами за цим Договором позики налагоджуються тісні взаємовигідні ділові відносини, позика, визначена у цьому Договорі позики, надається Позичальникові на безпроцентній основі.

Відповідно до пункту 2.2 Договору позики сума позики за цим Договором позики становить 1 130 000 грн. без ПДВ.

Строк надання позики Позичальнику становить три місяці з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок Позичальника (пункт 3.1 Договору позики).

Згідно з пунктом 3.2 Договору позики строк, вказаний у пункті 3.1 цього Договору позики, може бути продовжений за згодою сторін.

05.05.2010 між Кооперативом (Позичальник) та Товариством (Позикодавець) укладено додаткову угоду № 1 до Договору позики, відповідно до умов якої сторони продовжили строк повернення позики до 25.08.2010 та продовжили термін дії Договору позики до 27.08.2010.

З матеріалів справи також вбачається, що між Кооперативом (Іпотекодавець) та Товариством (Іпотекодержатель) 04.08.2010 укладено Договір іпотеки, відповідно до пункту 1.1 якого цей Договір іпотеки забезпечує виконання зобов’язань, які випливають з Договору позики.

Відповідно до пункту 1.5 Договору іпотеки на забезпечення виконання основного зобов’язання Іпотекодавець передає в іпотеку належне Іпотекодавцю на праві власності нежиле приміщення № 99а площею 185,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 43 (в літ. А), та становить 21/100 частину від нежилого приміщення загальною площею 897,7 кв.м.

Предмет іпотеки сторони оцінюють у 1 130 000 грн. (пункт 1.8 Договору іпотеки).

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов’язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано (пункт 4.1 Договору іпотеки).

Згідно з пунктом 4.4 Договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звернено стягнення, здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України шляхом продажу на прилюдних торгах, передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку"або іншим встановленим законом шляхом за вибором Іпотекодержателя.

На виконання умов Договору позики Товариство надало Кооперативу позику в сумі 1 130 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4364 від 08.02.2010 та банківськими виписками Товариства, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України (435-15) ) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Кооператив, користуючись позикою, свої зобов'язання за Договором позики належним чином не виконує, у встановлений Договором позики строк позику не повертає.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Судом встановлено, що Кооператив у порушення умов Договору позики своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення позики не виконав.

Факт наявності у Кооперативу заборгованості за Договором позики у сумі 1 130 000 грн. Товариством належним чином доведений, документально підтверджений і Кооперативом не спростований.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку"іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15) .

Згідно частини 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку"звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина 1 статті 36 Закону України "Про іпотеку").

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку"встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.4 Договору іпотеки встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звернено стягнення, здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Отже, виходячи із статей 36 та 37 Закону України "Про іпотеку"чинним законодавством України не виключається можливість звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватися, якщо його передбачено договором.

Таким чином, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі частини 2 статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом. Сторони за законом можуть це питання врегулювати в позасудовому порядку, але вони не позбавлені цього права в судовому порядку за рішенням суду, що відповідає приписам статей 55 та 124 Конституції України.

Відтак, суд визнає позовну вимогу заявлену до Кооперативу за законну та обґрунтовану та таку, що підлягає задоволенню.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідачів (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 04.08.2010, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лекфарм"та Обслуговуючим жилого-будівельним кооперативом "Темп-2", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кварацхелія Н.Н., зареєстрованим за № 565, шляхом передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Лекфарм"(03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14-Е, ідентифікаційний код 31449860) права власності на предмет іпотеки –нежиле приміщення № 99а площею 185,6 кв.м., що складає 21/100 частину приміщення загальною площею 897,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 43 (в літ. А).

Стягнути з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу "Темп-2"(03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 43, ідентифікаційний код 22908852) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекфарм"(03194, м. Київ, бульвар Кольцова, будинок 14-Е, ідентифікаційний код 31449860) 11 300 (одинадцять тисяч триста) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники:
від позивача –	Антонова Г.І. (довіреність б/н від 20.09.2010);