Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Запоріжнафтопродукт" звернулося до господарського суду з позовом та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 68 722, 75 грн. збитків, спричинених в результаті недостачі вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.04.2010р. вантаж, відправлений 21.04.2010р. зі станції Кагамлицька Південної залізниці Закритим акціонерним товариством Торговий дім "Укртатнафта" за залізничною накладною № 44927430 на станцію Великий Токмак "Придніпровської залізниці" виданий одержувачу з нестачею 10 596 кг. При цьому позивач посилається на те, що на вагоно-цистерні № 74743964 відсутній запірно –пломбувальний пристрій (далі –ЗПП) відправника, який зазначено в залізничній накладній, а встановлено ЗПП попутної станції Федорівка. Крім того, позивач зазначає, що приймання вантажу здійснювалось за участю експерта Запорізької торгово –промислової палати, що підтверджується актом експертизи № О-895 від 07.05.2010р., яким встановлено, що на момент видачі у вагоно –цистерні містилось 45 245 кг. дизельного палива, що на 10 596 кг менше, ніж зазначено в залізничній накладній. Акт експертизи містить дані зовнішнього огляду вагоно –цистерни, а саме при огляді нижнього зливного пристрою встановлено, що кришка зливного пристрою щільно зачинена, витікання палива не виявлено, прокладка, що кріпиться на кришці зливного пристрою не пошкоджена. На думку позивача, вказані факти та документи свідчать про несхоронність вантажу підчас перевезення.

Вартість нестачі підтверджується довідкою відправника від 31.05.2010р. № 38/10-2084 та складає 7 250, 00 грн. за одну тону з ПДВ. В наведених вище обставинах, позивач вбачає порушення відповідачем ст. 110 Статуту залізниць України (457-98-п) , ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 7, 8 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" та п. 1.11.3 Правил перевезення небезпечних вантажів.

Відповідач, відповідно до відзиву на позов від 30.11.2010р. № МЮр-, позовні вимоги не визнає та проти позову заперечує. Заперечення обгрунтовані тим, що відповідно до акту загальної форми ст. Федорівка від 24.04.2010р. № 119 по прибуттю поїзда на станцію в спірній цистерні виявлено течію вантажу з нижнього зливного пристрою. Для усунення зазначеної течії з вагону було знято ЗПП відправника та до закручено клапан нижнього зливного пристрою на три оберти. Після усунення течії на цистерну накладено ЗПП станції Федорівка № 6643443 з яким вона і прибула на станцію призначення. Таким чином, зазначає відповідач, належними доказами залізницею зафіксовано вину відправника вантажу, яка полягає в недозакручуванні клапану нижнього зливного прибору, а саме актом загальної форми ст. Федорівка від 24.04.2010р. № 119, комерційним актом ст. Великий Токмак від 28.04.2010р. № БК 070661/1 та актом про технічний стан вагону від 22.04.2010р. № 1.

Також відповідач посилається на те, що згідно з положеннями ст. 31 Статуту залізниць України (457-98-п) , у випадках, коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталося внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Відповідач звертає увагу суду на те, що такої ж позиції дотримується Вищій господарський суд України в п. 3.9 Роз’яснень Президії ВГСУ № 04-5/225 від 29.09.2008р.

Розгляд справи відкладався з 30.11.2010р. до 14.12.2010р.

В судовому засіданні 14.12.2010р. оголошувалась перерва до 14.12.2010р. о 16:00 год.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 14.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

21.04.2010р. зі станції Кагамлицька Південної залізниці Закритим акціонерним товариством Торговий дім "Укртатнафта" за залізничною накладною № 44927430 на станцію Великий Токмак "Придніпровської залізниці" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Запоріжнафтопродукт" направлено десять вагоно –цистерн з дизельним паливом в кількості 565 тон, в тому числі вагоно –цистерна № 74743964 з масою вантажу 55850 кг.

Як вбачається з вищенаведеної залізничної накладної (а.с 22-23) відправником є Закрите акціонерне товариство Торговий дім "Укртатнафта", одержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Запоріжнафтопродукт", найменування вантажу –дизельне паливо з температурою спалахування вище 61 С.

28 квітня 2010 року складено комерційний акт станції Великий Токмак, Придніпровської залізниці № БК 070661 в додаток до акту станції Федорівка № 119 від 24 квітня 2010 року про протікання вантажу.

Відповідно до розділу Д вищевказаного акту встановлено, що на підставі акту загальної форми № 119 від 24.04.2010р. станції Федорівка, 26.04.2010р. було проведено комісійне переважування цистерни з вантажем дизельного палива. У результат переважування виявилось: за документами значиться тара перевірена 26 100 кг., нетто –55850 кг., фактично виявилось брутто 71 950 кг., тара з документа 26100 кг., нетто 45850, що менше документа на 10000кг. 28.04.2010р. після зливу цистерни проведено комісійну перевірку маси тари порожньої цистерни. В результаті переважування встановлено: за документами визначено тара перевірена 26100 кг., нетто 55850 кг., фактично виявилось брутто 71950 кг., тара перевірена 26100, нетто 45750 кг., що менше документа на 10100 кг. Вагон в технічному та комерційному відношенні справний, люки зачинено, витікання вантажу відсутнє. Витікання вантажу відбулося через недозачинення клапана нижнього зливного пристрою на три оберти до упору штанги. Складено акт про технічний стан вагона форми ГУ-106 № 1 від 28.04.2010р.

При цьому на вагоно - цистерні № 74743964 відсутній запірно –пломбувальний пристрій відправника, а встановлено запірно –пломбувальний пристрій з відмітками 6643443 ПРИДН Федорівка, який не значиться в залізничній накладній.

Відповідно до висновку експертизи Запорізької торгово –промислової палати, що підтверджується актом експертизи № О –859, бланк серія АЭ № 081989 від 07.05.2010р., встановлено, що в залізничній вагоно - цистерні № 74743964 тип 90 за одним непорушеним запірно –пломбувальним пристроєм "Варта –Універсал –М", на верхньому заливному люку з відміткою - 6643443 ПРИДН Федорівка, встановленого станцією Федорівка Придніпровської залізниці, дані про що не значаться в залізничній накладній № 44927430 від 21.04.2010р. та додаткової до неї відомості ЗПП відправника, а вказано тільки в акті загальної форми № 119 від 24.04.2010р. станції Федорівка Придніпровської залізниці, який надано до ознайомлення експертам та представникам одержувача начальником станції Великий Токмак, Придніпровської залізниці, фактично виявлено паливо у кількості 45 254 кг., відповідно даним товаросупровідних документів дизельне паливо марки Л –0, 05 –62 по ДСТУ 3868-99.

З даними залізничної накладної відправника та фактично отриманим є розбіжності по кількості: недостача складає 10596 (десять тисяч п’ятсот дев’яносто шість) кг палива.

Вартість нестачі підтверджується довідкою відправника № 38/10-2084 від 31.05.2010р. (а.с. 24) та складає 7 250 грн. за одну тону з ПДВ. Загальна вартість нестачі, розрахована позивачем складає 68 722, 75 грн.

На думку позивача, наведені вище обставини, свідчать про несхоронність вантажу під час перевезення, та за таких обставин, відповідальність покладається на перевізника, що і є причиною спору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом (435-15) , іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (457-98-п) Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту (457-98-п) накладна –основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до статті 111 Статуту (457-98-п) залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

24.04.2010р. на станції Федорівка складено акт загальної форми № 119, в якому зазначено, що по прибутті поїзда, в вагоно –цистерні № 747439964 виявлено витікання вантажу більше ніж 60 крапель в хвилину з нижнього зливного люка. Вагон виставлено на путь № 8. Для усунення течі вантажу з верхнього завантажувального люку знято ЗПП № 053803 Кагамлицька Південної залізниці для докручування клапану нижнього зливного люка до упору штанги на три оберти. Витікання вантажу зупинене, накладено ЗПП № 6643443 станції Федорівка. Нижній зливний пристрій слідів пошкодження не має.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України (457-98-п) , обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційним актами, актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними в транспортних документах.

Згідно до Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855 (z0567-02) , комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин:

- невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах;

- псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу.

Отже, як вбачається з встановлених обставин та з вищенаведених приписів законодавства, при виявленні на попутній станції Федорівка 24.04.2010р. протікання вантажу, зняття пломб вантажовідправника та відповідно до пункту 4 Правил складання актів (z0567-02) , згідно до якого комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі –у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом, залізниця повинна була скласти комерційний акт.

З огляду на викладене і те, що комерційний акт № БК 070661 від 28.04.2010р. складений з порушенням вимог Правил складання актів (z0567-02) , а саме не в день виявлення порушень –він не може бути прийнятий як належний доказ відсутності вини залізниці у недостачі.

Дані висновки узгоджуються з позицією Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладеної у постанові по справі № 22/116-10 від 05.07.2010р.

Крім того, господарський суд звертає увагу на те, що на станції відправлення Кагамлицька Південної залізниці течі вантажу не виявлено, про що свідчить факт прийняття вантажу залізницею без зауважень, оскільки витікання дизельного палива при відправленні повинна була виявити залізниця при прийманні вантажу для перевезення та при взятті вантажу під охорону згідно з п. 3 Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.1994 року № 7 (7-94-п) (із змінами).

Доказів складання будь - яких актів від станції відправлення Кагамлицька Південної залізниці до станції Федорівка Придніпровської залізниці про наявність витікання вантажу з нижнього зливного люка залізницею не надано.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Приписами ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України встановлено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193, ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України, ст. 526, ч. 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 110, 111, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) , ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82- 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла-Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Запоріжнафтопродукт" (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 9-а, код ЄДРПОУ 05493616, п/р 26007060234373 в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Запоріжжя, МФО 313399) вартість недостачі у сумі 68 722 (шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 75 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 23 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.