Справа-22ц-775/1984/2013 р. 
Головуючий у 1 інстанції : Дубовик Р.Є.
Категорія : 26 Доповідач : Кіянова С.В.
Апеляційний суд Донецької області
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2013 року
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs32868480) )
Апеляційний суд Донецької області
в складі : головуючого - судді Лісового О.О.
суддів Кіянової С.В., Янчук Т.О.
при секретарі Люліній Я.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м.Горлівки на рішення Микитівського районного суду м.Горлівки від 15 січня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахта Комсомолець", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров"я,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Микитівського районного суду м.Горлівки від 15січня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахта Комсомолець", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров"я.
Стягнуто з Державного підприємства "Шахта Комсомолець" на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 4 000 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 114,70 грн.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м.Горлівки на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач - Фонд просить рішення суду скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції порушені норма матеріального та процесуального права, не враховано, що позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, висновок МСЕК з цього приводу відсутній, розмір моральної шкоди необґрунтовано, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду та Законом України від 23.02.2007 року (717-16) відшкодування моральної шкоди виключено з Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (1105-14) , тому в даному випадку відповідальність повинно нести підприємство на підставі ст. 1167 ЦК України.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Фонду підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Позивач та представник відповідача ДП "Шахта Комсомолець" в судове засідання не з"явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Фонду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і визначив закон, який їх регулює.
При розгляді справи суд першої інстанції виходив з того, що позивач з 30.01.1982 року до 31.05.2002 року працював на шахті "Комсомолець" у шкідливих і небезпечних роботах, внаслідок чого отримав професійні захворювання. Висновком МСЕК від 18.04.2002 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням вібраційна хвороба. Висновком МСЕК від 19.01.2011 року ОСОБА_1 вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням пневмоканіоз та повторно 20% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням вібраційна хвороба безстроково (а.с.19). Моральну шкоду позивачу спричинено частковою втратою професійної працездатності, тим, що він зазнає фізичного болю, змінилися умови його життя. Розмір моральної шкоди визначено з урахуванням принципу розумності та справедливості.
При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов обгрунтованного висновку про те, що позивач має права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що заподіяли втрату працездатності" від 23.09.1999 р, яка діяла на час спричинення позивачу моральної шкоди на підставі висновку МСЕК від 18.04.2002 року, та на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ст. 237-1 КЗпП України (322-08) , рішення Конституційного Суду України №20-рп\2008 р. (v020p710-08) згідно висновків МСЕК від 19.01.2011 року.
Рішення суду оскаржується в частині відшкодування моральної шкоди Фондом.
Так, в даному конкретному випадку позивач дійсно несе фізичні страждання і розмір моральної шкоди встановлений судом 1 інстанції з урахуванням характеру і наслідків професійного захворювання, того, що втрату професійної працездатності позивачу вперше встановлено в розмірі 25 % на підставі висновку МСЕК від 18.04.2002 р., відповідає вимогам закону і не порушує принцип справедливості і розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Судом враховано, що згідно роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 р. №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Встановлений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди позивачу не перевищує меж позовних вимог, відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим.
Доводи представника Фонду про те, що Законом України від 23.02.2007 року №717-V (717-16) положення щодо відшкодування моральної шкоди виключено із Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , суд не приймає до уваги, оскільки зазначений закон не має зворотньої сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Визнаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.
При встановлені фактів і постановлені рішення судом 1 інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду не має.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м.Горлівки відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м.Горлівки від 15січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді :