Суть спору: Позивач – Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону, м. Севастополь в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус" просить суд:

- визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме державне майно, що розташоване за адресою вул. Дражинського,37 м. Ялта;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус" нерухоме державне майно, що розташоване за адресою вул. Дражинського,37 м. Ялта вартістю 2416689,00грн..

Представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме державне майно, розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29); будівля автопавільйону пляжного комплексу (навіс, літер Е) загальною вартістю 2 416 689,00 грн.

- витребувати у приватного підприємства "Дайвінг-центр "Соляріус" нерухоме державне майно, розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29); будівля автопавільйону пляжного комплексу (навіс, літер Е).

Представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, просить суд:

- визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме державне майно, розташоване по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29); будівля автопавільйону пляжного комплексу (навіс, літер Е) загальною вартістю 2375293,00 грн.

- витребувати у приватного підприємства "Дайвінг-центр "Соляріус" нерухоме державне майно, розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29); загальною вартістю 2375293,00 грн.

Представник відповідача із позовними вимогами не згоден, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

22 жовтня 2004 року між Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ "Євроойл" був укладений договір купівлі-продажу №2210/07.

Відповідно до Договору купівлі-продажу №2210/07 Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" передало, а ТОВ "Євроойл" придбало майно, розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29).

рішенням господарського суду АР Крим від 16 грудня 2004 року по справі №2-19/16868-2004 було вирішено:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу №2210/07 від 22 жовтня 2004 року, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ "Євроойл";

- визнати за ТОВ "Євроойл" право власності на майно розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29).

Згідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8153888 від 25 серпня 2005 року виданого Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної право власності на майно розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта було зареєстроване за ТОВ "Євроойл".

09 вересня 2005 року між ТОВ "Євроойл" і ТОВ "Чорноморський берег" укладений договір купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме розташованих по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29).

09 вересня 2005 року договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу, за реєстровим номер 2956.

Ухвалою господарського суду від 19 грудня 2008 року по справі №2-8/10800-2008 затверджена мирова угода між ТОВ "Євротехно-плюс" та ТОВ "Гурзуфський", ТОВ "Чорноморський берег", КП "Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації" та ТОВ "Конверсія".

Згідно до умов мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду від 19 грудня 2008 року по справі №2-8/10800-2008, до ТОВ "Євротехно-плюс" переходить право власності на майно, що розташоване по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29).

Право власності на вищевказане майно зареєстроване Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної за ТОВ "Євротехно-плюс" (Витяг №21578961 від 16 січня 2009 року).

17 березня 2009 року між ТОВ "Євротехно-плюс" і ТОВ "Чорноморський пляж" укладений Договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель.

Відповідно до п.1.1. Договору від 17 березня 2009 року ТОВ "Євротехно-плюс" передало ТОВ "Чорноморський пляж" у власність, а Товариство прийняло у власність комплекс нежитлових будівель розташованих по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29).

17 березня 2009 року Договір купівлі-продажу посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстрований №780.

21 січня 2009 року заступник, військового прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - ТОВ "Євроойл" та Державного підприємства Міністерства Оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" про визнання контракту №2210/07 від 22 жовтня 2004 року про купівлю продаж будинків та споруд - недійсними та зобов'язати кожну із сторін повернути в натурі все, що отримали від виконання вказаних контрактів.

02 квітня 2009 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим позов задоволено, контракт № 2210/07 від 22.10.2004р. купівлі-продажу будинків та споруд, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроойл" визнаний недійсним.

01 червня 2009 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду - рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2009 року - скасовано, провадження по справі припинено.

Суд другої інстанції мотивував своє рішення тим, що господарський суд АР Крим встановив, що контракт № 2210/07 від 22.10.2004 р. є нікчемним правочином на підставі ч. 1 ст. 220 ЦК України, оскільки він укладений з порушенням встановленої форми, зокрема без дотримання вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації угод. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, 3 викладеного вбачається, що на момент прийняття рішення господарським судом від 02.04.2009 року вже було встановлено нікчемність (недійсність) спірних контрактів купівлі-продажу нерухомого майна № 2210/07 від 22.10.2004 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в даний час, нерухоме майно - споруди та будівлі пляжного комплексу санаторію по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, належить ТОВ "Дайвінг центр "Соляріус" незаконно, оскільки рішенням господарського суду АР Крим договір купівлі-продажу від №2210/07 визнаний нікчемним правочином. Отже, на підставі вищевказаного, в даний час встановлено, що ТОВ "Євроойл", а в подальшому і ТОВ "Чорноморський берег", ТОВ "Євротехно-плюс", ТОВ "Чорноморський пляж", ТОВ "Дайвінг центр "Соляріус" володіли нерухомим майном яке розташовано по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта неправомірно, на підставі незаконного правочину.

У зв’язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із відповідним позовом в порядку ст.ст. 216, 388 Цивільного кодексу України.

Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.

Статтею 388 Цивільного кодексу встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже,виходячи із змісту статті 388 Цивільного кодексу, ця стаття застосовується лише у випадках, коли майно витребовується від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено судом, 15 січня 2010 року між ТОВ "Чорноморський пляж" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус" укладений Договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель.

Відповідно до п.1 ТОВ "Чорноморський пляж" передає у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус" приймає у власність комплекс нежитлових будівель розташованих по вул. по вул. Дражинського, 37 в м. Ялта, а саме: основна частина, літер А, навіс, літер Д (прохідна), туалет, літер Б, гараж, літер В, баня, літер Г, хвилеріз морський з навісом, літер Ж, огорожувальні та підпірні стіни з бутового каменю літер (№№1-29).

15 січня 2010 року Договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстрований №42.

28 січня 2010 року ухвалою господарського суду АР Крим по справі №2-20/691-2010 затверджено мирову угоду між ТОВ "Чорноморський пляж" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус", згідно до якої встановлено, що:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморський пляж" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвінг центр "Соляріус" визнають, що заборгованість за договором купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель від 15 січня 2010 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморський пляж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвінг центр "Соляріус", посвідченим та зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Олфінським О.В. за реєстровим номером 42 становить 1 914 389, 62 (один мільйон дев’ятсот чотирнадцять тисяч триста вісімдесят дев’ять гривен шістдесят дві копійки) грн., в тому числі ПДВ 20%.

- У зв’язку із чим сторони домовились, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвінг центр "Соляріус" погашає існуючу заборгованість без застосування фінансових санкцій з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський пляж" в строк до 05 лютого 2010 року включно.

- У підтвердження проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель від 15 січня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвінг центр "Соляріус" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморський пляж" підписують акт прийому-передачі майна, який разом із договором купівлі-продажу є підставою для реєстрації права власності на наступне нерухоме майно:

комплекс нежитлових будівель, що складається із: основної частини літ А, площею 1 282,0 кв.м., туалет літ Б, площею 75,9 кв.м., гараж літ. В, площею 29,3 кв.м., баня літ Г, площею 18,8 кв.м., навіс (прохідна) літ Д, площею 21,1 кв.м., волнолом морський ІV з навісом літ Ж, площею 201, 2 кв.м. та споруди з №1 по №29, розташоване в АРК м. Ялта вул. Дражинського, 37.

29 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморський пляж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвінг центр "Соляріус" підписаний Акт прийому-передачі за Договором купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та ухвалою господарського суду АР Крим від 28 січня 2010 року ухвалою по справі №2-20/691-2010, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморський пляж" передало, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвінг центр "Соляріус" прийняло у власність комплекс нежитлових будівель, що складається із: основної частини літ А, площею 1 282,0 кв.м., туалет літ Б, площею 75,9 кв.м., гараж літ. В, площею 29,3 кв.м., баня літ Г, площею 18,8 кв.м., навіс (прохідна) літ Д, площею 21,1 кв.м., волнолом морський ІV з навісом літ Ж, площею 201, 2 кв.м. та споруди з №1 по №29, розташоване в АРК м. Ялта вул. Дражинського, 37.

Крім того, як раніше вказувалося судом, ТОВ "Чорноморський пляж", який в свою чергу є продавцем по договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель 15 січня 2010 року, на момент відчуження спірного майна був власником комплексу нежитлових будівель розташованих в АРК м. Ялта вул. Дражинського, 37, на підставі:

- договору купівлі-продажу посвідченого 17 березня нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №780;

- акту прийому-передачі від 19 березня 2009 року;

- витягу Комунального підприємства Ялтинського бюро технічної інвентаризації від 25 березня 2009 року №11842140.

Також, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що Договора купівлі-продажу спірного майна, а саме

- від 09 вересня 2005 року між ТОВ "Євроойл" і ТОВ "Чорноморський берег", посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу, за реєстровим номер 2956;

- від 17 березня 2009 року між ТОВ "Євротехно-плюс" і ТОВ "Чорноморський пляж", посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстрований №780;

- від 15 січня 2010 року між ТОВ "Чорноморський пляж" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус", посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстрований №42

не визнані недійсними та не скасовані в судовому порядку.

Отже, є необґрунтованими посилання Позивача на норми ст. 216 Цивільного кодексу, оскільки пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) встановлено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) встановлено - відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Але, як раніше вказувалося судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус" придбало вказане майно на підставі договору купівлі-продажу від 15 січня 2010 року укладеного з ТОВ "Чорноморський пляж", який в свою чергу був власником спірного майна.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01 лютого 2010 року, виданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації, комплекс нежитлових будівель які розташовані м. Ялта, вул. Дражинського,37, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Дайвінг-центр "Соляріус".

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.